«Українці міста Львова констатують, що рада міста... обидила найсьвятійші почуваня українського населеня» Львівська преса критично оглядала національну політику міської влади, готувалася відзначати 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка і заразом нагадувала, що Галичина була одним із перших центрів нафтової промисловості...

 

«Збори Українців міста Львова, скликані політичною орґанізациєю відбула ся вчора в неділю в сали “Руської Бесіди”. На дневнім порядку була перед усім справа виступу президента міста в соймі дня 26-го с. м. і становища занятого радою міською в тій справі. Збори отворив голова орґанізациї радник д-р Озаркевич, і віддавши провід заступникови послови Пісецькому виголосив відносний реферат. Бесідник сконстатував, що виступ президента міста у соймі ізза свого провокацийного тону і тверджень незгідних з правдою не надає ся до поважного трактованя, бо даєть ся достаточно пояснити “нищетою духа”, “посла” міста Львова але з огляду, що ціла рада міська, по зрілій розвазі солідаризувала ся з тим виступом в своїй резолюциї з дня 26-го лютого с. р. і спровокувала тим українську людність міста Львова неправдивими твердженями про “równouprawnienia” і мниме заспокоюванє потреб української людности, проте мусять Українці міста Львова підняти свій голос і зложити свій протест перед цілим культурним сьвітом. Навівши опісля много фактів, котрі опрокидують як найяркіше твердженя президента і ради міської поставив бесідник до ухвали ось які резолюциї: 1) Українці міста Львова пятнують безпримірно провокацийний виступ президента міста Львова на засіданю краєвого сойму, дня 26. лютого с. р. і висказують йому свою погорду, передовсім з причини його нападу на так гуманітарну інституцию, як Нар. Лічниця, яка є великим добродійством, як для польського так і для українського населеня. 2) Українці міста Львова констатують, що рада міста на своїм засіданю з дня 26. лютого с. р. солідаризуючись з виступом президента обидила найсьвятійші почуваня українського населеня міста і що її твердженє неначе-б рада заспокоювала культурні потреби українського населеня є сьвідомою неправдою та викрутом негідним репрезентациї столиці краю та невідповідаючим фактичному станови річи і висказують їй з того приводу так своє обуренє. 3) Українці міста Львова висказують повне признанє українському соймовому клюбови за достойну, енерґічну і умілу оборону прав українських мешканців міста. По широкій дискусиї, в котрій брали участь Вп. директор Грозик, проф. Білецький, надрадник Шехович, інжинєр Корнелля і инші, принято ті резулюциї одноголосно і з одушевленєм...» («Діло», с. 6).

«Участь У. П. Т. в ювілею Т. Шевченка. В двох напрямах розвиває У. П. Т. свою діяльність для звеличаня ювілею Т. Шевченка: у видавничім та просьвітно орґанізацийнім. Товариство видало на днях “Малий Кобзар” з короткою біоґрафією поета, призначений для нашої дітвори та книжку п. з. Тарас Шевченко – житєпись і діяльність,призначену для шкільної молодіжи. Кромі того видало воно 4 сценічні твори, які чудово надають ся для вистав з нагоди Тарасових обходів, устроюваних шкільною дітворою, а то 1) Вінок на могилу Тараса, 2) Діточе сьвято, 3) Тарас дитина і 4) Слідами Тараса. Щоби сим своїм видавництвам запевними масове поширенє, віднеслось Товариство до шкільної краєвої ради з прошенєм о їх апробату для шкільних бібліотек і на шкільні премії та о виданє обіжника до окр. шк. рад з припорученєм закуповувати сі виданя для усіх українських шкіл в краю. З другого боку Товариство робить підготованя до шкільного конґресу, що має відбутись в днях 1. і 2. падолиста б. р. Уладженєм сього першого українського шкільного конґресу займаєсь шкільна комісия, істнуюча при Головній Управі, до участи в якій покликано також відпоручників других наших просьвітних та наукових лінституций. Комісия обдумала теми, які мають бути виголошені на плєнарних засіданях конґресу та вибрала уже референтів сих тем... Комісия підготовляє також уладженє шкільної вистави, що має ілюструвати наведені реферати. Вистава буде обіймати українські шкільні підручники (від найдавнійших), ґрафікони, фотоґрафії шкіл та инші, праці учеників і учителів, статистику шкіл, бурс, шкільних товариств і орґанізаций і т. п. Ся вистава малаб стати також засновком укр. шкільного музея...» («Діло», с. 6).

«60-річний нафтовий ювілей. У Крайовому нафтовому товаристві вчора відбулося засідання окремого комітету, який має зайнятися організацією урочистостей на вшанування 60-річного ювілею створення в Галичині масштабного нафтового промислу, а власне, заснування у 1854 р. Лукасєвічем першої нафтової рафінерії. Водночас львівський бляхар Братківський сконструював першу справну нафтову лампу, яка працювала на дистильованій нафті. Лампи такого типу почали використовували насамперед у львівському шпиталі, а одна з них освітлювала вітрину аптеки Міколяша.

Відзначення цієї річниці відбудеться 8 травня і буде поєднана з позачерговими загальними зборами Крайового нафтового товариства» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4)

«Примірна донечка. Вчера о год. 12 в полудне, в домі при вул. Снопківській ч. 81, кинули ся в часі сварки на 70-літного Івана Богоньовського дві його доньки Анна і Йосифа, з котрих одна ударила батька кілька разів поліном і зранила його небезпечно в голову. Ратункове поготівлє відвезло нещасливого старця до шпиталя, а доньки пішли до арешту» («Нове Слово», с. 4).

Газета у форматі pdf