«...як дізнаємо ся, майже всі льожі вже замовлені і заплачені» Крім уже звичних політичних та соціальних турбот, українська громада Львова переймалась і питанням достойного відзначення Шевченкових свят, які очікувалися вже незабаром...

«Попит за білетами на Шевченковий концерт, який відбуде ся у Львові дня 10. марця, є такий великий, що, як дізнаємо ся, майже всі льожі вже замовлені і заплачені. Замовили їх майже самі Русини з провінциї. А треба знати, що ціна льож має виносити по 60 К. Доси ще не знати, де відбуде ся сей концерт, бо маґістрат ще не відповів, чи відступить на сю ціль міський театр. В противнім разі концерт мав би відбути ся в “спортовій палаті”, де може помістити ся 5.000 осіб, коли в театрі навіть половина того не змістить ся» («Руслан», с. 3).

«Для безробітних. Крім будівництва урядових будівель, які, згідно з розпорядженням намісника, мають розпочатися найближчими днями, з ініціативи Крайового виділу має розпочатися будівництво низки державно-крайових доріг. Нам існик повідомив депутації, що натисне на Крайовий виділ, аби той негайно приступив до розширення дороги від Городоцької рогачки до Кульпаркова. Львівське староство має розпочати будівництво дороги від Скнилова до Басівки і на Знесіння; у цьому напрямку намісник розпорядився, аби депутація порозумілася з інж. Раппом у львівському старостві. На цих дорожніх роботах знайдуть заняття близько 500 поденних робітників» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Погрози львівських гакатистів. Міська рада перед вчерашним засіданєм відбула конференцию для запротестованя проти виступу українських послів в соймі проти посадника Наймана. Висловлено погляд, що з огляду на неприхильне становище українських послів до податкових проєктів м. Львова, треба сю справу принаглити зєдиненою акциєю всіх соймових польських клюбів. Наради отворив президент Найман о 8. год. Рад. Теренкочи предложив резолюцию: “З приводу нинішного засіданя сойму м. рада солідаризуєть ся зовсім з президентом міста. Свобідна від усякого шовінізму репрезентация міста Львова не робила і не робить ніяких перешкод у заспокоюваню оправданих (!) культурних і суспільних потреб країнської народности у Львові – але з другої сторони з цілою рішучостю як доси так і дальше стоятиме на сторожи польськости міста Львова”. Президент Найман подякував м. раді за її становище і зазначив, що і на дальше буде руководити ся справедливостю і безсторонностю (!!) в відношеню до всіх мешканців м. Львова без ріжниці» («Діло», с. 6).

«“Муж довіри”. Вдова Марія Будзінська, яка випозичила гроші, обрала собі “мужем довіри” такого собі Яна Маєвського, який повинен був забирати гроші у боржників. Маєвський скористався довірою у той спосіб, що першу ж суму 113 корон розтратив, а від Будзінської зажадав грошей на здійснення екзекуції. Шахрайство вдалося, а потерпіла звернулася до поліції з проханням затримати Маєвського» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Зник без сліду. Така собі Юзефа Бродова звернулася до поліції з проханням відшукати її чоловіка Мєчислава, який після сварки з нею пішов з дому ще 15 ц. м. і досі не повернувся.

Зниклий є блондином середнього зросту і має на обличчі сліди після віспи» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Фальшива тривога. Сторож будинку, в якому розташовується Промисловий банк, учора ввечері разом з мулярем у пивниці цього будинку вилив гарячу смолу на мокрий бетон. У цю мить клуби пару почали виходити через вікна пивниці на вулицю. Перехожі, гадаючи, що спалахнула пожежа, викликали пожежну службу зовсім без потреби» («Kurjer Lwowski południowy», s. 2).

«Весела їзда. Візник Роман Гефко вчора ввечері врізався у фасад крамниці Хайє Шаффа на вул. Трибунальській [тепер – вул. Шевська]. Дишло вибило шибу і знищило фасад. Власник оцінив школу у 200 корон. Гефко, підганяючи коней, хотів утекти, але його було затримано і заарештовано» («Gazeta Lwowska», s. 3).

Газета у форматі pdf