«...часто вислугуєть ся “панам”, а потім лише нарікає на прихильних йому послів» Про проблеми народних учителів, зміни у житті львівських банків, а також публічні сцени ревнощів...

 

 

«Масове віче народних учителів. Учера відбуло ся у Львові в салі Фільгармонії масове віче делєґатів народного учительства з цілого краю, скликане краєвим учительським союзом. Делєґатів було кілька соток, явило ся також около трийцяти соймових послів. Наради були не лише оживлені, але часом навіть бурливі. Виголошено два реферати про теперішне положенє народного учительства в Галичині, а потім принято резолюциї, в яких сформуловано бажаня учителів в справі реґуляциї й підвисшеня учительських платень. Зїзд протестує проти проєкту реґуляциї платень Виділу краєвого і поручає краєвому комітетови нар. учительства виробити проєкт службової праґматики для народного учительства і предложити його новому Соймови. Учитель Кочур в своїй промові дуже остро атакував послів. Так само й инші бесідники промовляли в піднесенім тоні. По ухваленю резолюциї набирали голос посли: Рутовський, Сандуляк, Сінґалевич, Трильовський, Кренжель, Стапінський, Макух і Бойко. Зібрані дуже холодно вислухували промови послів. Особливу увагу звернула промова посла Макуха. Він виступив з закидами на адресу народного учительства, що воно в значній мірі само винне. Учительство замало уваги звертає на політику, при останних виборах попирало антибльок – ворогів його власних домагань – часто вислугуєть ся “панам”, а потім лише нарікає на прихильних йому послів. Віче закінчило ся о год. 3-ій пополудни» («Діло», с. 5).

«Перенесення банку. У суботу вранці почали перевозити гроші каси Австро-угорського банку до нового корпусу на вул. Міцкевича [тепер – вул. Листопадового чину; йдеться про теперішній будинок обласного управління МВС]. Їх транспортують возами з 4 скринями золота, срібла і дрібної монети на кожному. Папери буде перевезено в інший спосіб. Перенесення відбувається під охороною поліції» («Kurjer Lwowski południowy», с. 5).

«Револьверова афера в каварни. На інспекцию поліциї зголосив ся вчера вечером бувший студент прав Теодор Кульчицький і доніс, що був перед хвилею актором трагедиї, яка розіграла ся в каварни “Рома”. Коли він іменно розмовляв з панею В., увійшов до каварни др. Р., адвокат з Винник, приступивши до нього, виняв з кишені бравнінґ, спрямував йому в черево і закликав: “Лишіть сю жінку!”. Присутна при сім пані В. вхопила за рамя дра Р. і витрутила йому револьвер з руки. Др. Р. після сього вийшов з каварни» («Нове Слово», с. 5).

«Злодійські порахунки. Видівнею кровавого приключеня була оноді вулиця Янівська [тепер – вул. Шевченка]. Ось на переходячого знаного злодія Ґустава Клємпу напала громада фахових товаришів, що вже давно ждали відповідної хвилі, аби пімстити ся на Ґ. Клямпі, про котрого довідали ся, що інформує поліцию о їх заводових чинностях. Безборонного Клємпу одні держали, другі били, а один напасник покалічив його поважно бритвою. Коли Клємпа облитий кровю упав, бандити повтікали. Клємпа по хвили підніс ся з трудом і доплентав ся на інспекцию поліциї, значучи цілу дорогу кровю. Інспекцийний комісар казав його відвезти на ратункове поготівлє, котре відставило раненого в грізнім стані до шпиталя» («Нове Слово», с. 5).

Газета у форматі pdf