«...шпиталь є найкращим барометром економічного становища у Львові» Що спричинило заворушення безробітних у Львові? Матеріали щоденної преси дозволяють нам трохи прояснити ситуацію.

Газета «Нове Слово»

«По заворушенях. Цілий вчерашний день панував вже в місті спокій. Ексцеси ніде вже не повторили ся. На нині передполуднем скликано збори безробітних в сали тов. “Ґвязда”. Як вже донесено, між арештованими в часі ексцесів є значна скількість фахових злодіїв. Передвчера вечером уладила з сеї нагоди поліция лови, а результатом їх було придержанє кількадесятьох підозрілих людців, які мають заборонений побут у Львові і були карані за крадіж»

 // Нове Слово. — 1914. — 14 лют. — С. 3.

Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"

«Відголоски. З описів голодних заворушень у Львові, які надрукували у щоденній пресі, відомо, що більшу частину заарештованих за заворушення і за “підбурення до атак” на крамниці, торгові ряди і вітрини – становили сторожі кам’яниць, ці улюблені поштиві сторожі, які “цілують ручки” всім мешканцям, є сумирними, гречними, а при цьому їхнє “панство” їх просто визискує.
Сторожі кам’яниць не є безробітними, вони мають багато постійної роботи – але так, як визискують цих бідолах, не визискують навіть найгірший “люмпен пролетаріат”.
Я мешкав в одній кам’яниці, де сторож жив у підвалі без вікна і отримував 5 корон щомісячної пенсії. Мешкав у другій кам’яниці, де адміністратор ставив оренду помешкання в залежність від згоди сторожа працювати. Мешкав і в іншій, дуже елегантній кам’яниці, де сторож мешкає в підтопленому підвалі і отримує на місяць 4 корони з обов’язком прислуговувати пані господині.
Чи можна вижити на 4 корони на місяць з двома чи трьома дітьми?
Кілька років тому ми читали брошуру про страшну, вражаючу долю сторожів; ця брошура, однак, не справила на наше демократичне суспільство жодного враження, і долю сторожів зовсім не покращила.
У Варшаві сторож отримує 30 рублів на місяць і пристосоване помешкання. В Парижі сторож належить до середнього класу – а попри це помешкання в Парижі дешевші, ніж у Львові, де сторож, наш улюблений оборонець, є найгіршим і найбільш упослідженим парією»

 // Kurjer Lwowski poludniowy. — 1914. — 14 лют. — С. 3.

Газета «Руслан»

«Злидні у Львові – і шпиталь. Під час учорашнього засідання Міської ради наш оглядач мав можливість порозмовляти з радним д-ром Ю. Старжевським, директором загального шпиталю у Львові, і під час розмови довідався, що у шпиталі зараз панує справжнє дантівське пекло. Як сказав Шановний Директор – шпиталь є найкращим барометром економічного становища у Львові. Наскільки в місті є добре, настільки спокійно у шпиталі і панує нормально переповнення. Тому що переповнення є завжди. Як тільки в місті біда, шпиталь відразу ж заповнюється вражаючим чином, оскільки до нього зголошуються всі хворі бідняки, які за нормальних умов лікуються вдома, в біді, однак, шукають порятунку усередині шпитальних мурів. А оскільки вони хворі, їх слід прийняти. Тому у всіх відділах, а особливо у відділі внутрішніх хвороб, хворих перебуває приблизно на 50 відсотків більше, ніж є місць. Вони лежать на сінниках біля ліжок і в передпокоях залів. Ситуація в таких випадках є страшною – а такого переповнення, яке панує зараз, мабуть, ще ніколи не було. Це найкращий показник того, що ще ніколи економічна ситуація в місті не була такою кепською, що ніколи біда не була такою всеохопною»

«Загально-академічний баль відбув ся вчера у Львові при участи около сотні пар в салі “Народного Дому”. Вели танці незрівнані в сім фаху дир. Іл. Чапельский та інж. Вол. Шухевич. Незвичайна елєґанция в строях пань гармонізувала з гарними личками, яких було дуже богато. Саля була гарно декорована. Весела забавка протягнула ся до години шестої рано. Петрушки не було, але хрін розпаношив ся на добре не тільки на тім, але на всіх дотеперішних балях»

 // Руслан. — 1914. — 14 лют. — С. 3.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Прохання повернути 10 корон. Якась панянка сіла до трамваю на вул. 29 листопада [тепер – вул. Коновальця] і, розраховуючись за квиток, попросила решту з 10 корон. Кондуктор № 238 видав їй решту, але забув узяти 10 корон і нині наклав данину на свою бідну кишеню. Попри це він звертається до цієї панянки, яку, як стверджує, впізнав би на вулиці, щоб залишила у дирекції банкноту, яку вона, мабуть, через забудькуватість поклала назад до гаманця»

 // Gazeta Lwowska. — 1914. — 14 лют. — С. 3.

Газета «Нове Слово»

«З бруку. Константинови Роготі, поручникови 30 п. п., замешкалому при ул. Головацького ч. 4, вкрадено з мешканя книжочку каси ощадности ч. 60.553 на суму 344 корон, а також папіросницю вартости 40 корон. – З передпокою Л. Айснер, замешкалої при ул. Зиблікевича ч. 31 [тепер – частина вул. Франка між вул. Зеленою і вул. Мєндєлєєва] вкрадено жакетовий ґарнітур вартости 150 корон. – Вчера вечером дістали ся злодії до мешканя студ. політехніки Оскара Пелєра і Тадея Криницького, замешкалих при ул. Зємялковського ч. 12 [тепер – вул. Новаківського] і вкрали їм ґардеробу вартости 190 корон».

 // Нове Слово. — 1914. — 14 лют. — С. 3.

Газета у форматі pdf