«...поліція влаштувала справжній погром, конфіскувавши у хлопців дорогоцінний товар» Як виглядали перші кроки Національного музею, і чому на вулицях міста з’явилися миші, що сильно докучали львів’янкам?

Газета «Руслан»

«Национальний музей у Львові мав в січні с. р. 134 чисел приросту до 15137 включно. Предметами прибуло: видань по істориї штуки 7, фотоґрафій ріжних 89+2 альбоми фотоґрафій творів давної штуки в Італії; видань по нумізматиці 9, карток-видівок 11, потретів 2; кліші цинкові 2...

Дуже інтересною між тими дарами являє ся збірка фотоґрафій, видань св. Письма та предметів, дарована радником Двора проф. Пулюєм, яка дає точний перегляд цінної єго праці на поли науки та ілюструє вельми дружні відносини родини Кулішів до него. Крім того радн. Дв. проф. Пулюй обіцяв передати у Музей свій приватний архів єго переписки з україньскими діячами.

Між предметамилише депонованими находить ся в музею на виставі образів сучасної штуки 20 образів кисти артиста маляра Новаківского і 3 образи п-і О. Кульчицкої. Я. Пастернак».

«“Вертеп” в рускій школі вправ у Львові. Мужеска учительска семінария, яка послідними роками переживала прикрі, тяжкі хвилі, починає зходити на нормальну дорогу. Неприродні відносини, серед яких число учеників рускої народности змаліло до горстки несповна шістьдесяти на всіх курсах, отже майже до одної пятої загального числа кандидатів, починають вигладжувати ся, від коли управу семінариї взяв в свої досьвідні руки др. Рейтер. Давні незгодини між кандидатами починають уступати, атмосфера стає чистійша, лекше дихати! Кандидати починають високо цінити своє званє і заправляти ся до будучого житя. В тій ціли кромі побираних в семінариї наук вислухують додатково виклади о кооперативі молочарскій, о веденю Райфайзенок та инших галузей господарства, вчать ся оправляти книги, випихати птахи і т. п. щоби колись пізнійше, коли тсануть учителями, уміли устроювати по селах аматорскі вистави і тим самим відтягали нашого простолюдина від шинку і корчми, піддав дир. др. Рейтер кандидатам гадку заняти ся виученєм школяриків школи вправ Різдвяної вистави т. зв. “Вертепа”. Гадка скоро приняла ся, а найбільше запалив ся до неї кандидат IV. курсу Омелян Фединьский, який зробив щонайменше 25 проб, щоби лиш вистава і вокально і сценічно випала добре... Численно зібрана публика горячо оплескувала маленьких аматорів, які в довгих сивих бородах і довжелезних одягах виглядали немов мешканці краю Ліліпутів... Представленє відбуло ся в ґімнастичній салі інтернату ім. Пірамовича, а з добровільних вкладок вплинуло на бідну дітвору школи около 50 корон. – Присутний».

 // Руслан. — 1914. — 6 лют. — С. 3-4.

Газета "Gazeta Wieczorna"

«Львівські модниці проти мишей. Вулиця теж має свій промисел, який зазвичай лягає на плечі дітей завулків, що тримають увесь свій крам в одній жмені. До переліку статей цього неліцензованого промислу останніми днями додались “американські мишки”. Зараз, наприклад, поблизу готелю Жоржа й Ощадної каси розмістилися численні колишні розповсюджувачі газет, а тепер – підприємці вільного промислу з запасами відбракованих у крамницях мишок, і демонструють на тротуарі вміння цих механічних звірят. Бляшка, вибита у формі миші, з бляшаним валиком на колесах, огорнутим по спіралі гумкою – ось і вся таємниця бляшаного звірятка, яке шукає покупців. Вчора, однак, поліція влаштувала справжній погром, конфіскувавши у хлопців дорогоцінний товар. Причиною цих поліцейських репресій – як виявилося – були жінки, які ходять “Корсо”, що вислали спеціальну делегацію, яка вимагала негайного усунення з вулиць хлопців, котрі продають мишей, пояснюючи своє прохання вродженою відразою до цих малих гризунів. І до їхнього прохання дослухалися – навіть бляшана імітація невинної мишки не турбуватиме спокій модниці, яка прогулюватиметься “Корсо” – і знову лише морди нудьгуючих “левів” прикрашатимуть роги вулиці – їх наша модниця не боїться» Цитата.

 // Gazeta Wieczorna. — 1914. — 6 січ. — С. 5.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Крадіжка поліцейського собаки. У поручника поліції Аурелія Діндорфа, який мешкає на вул. Яблоновських, 18 [тепер – вул. Руставелі], вкрадено собаку породи німецька вівчарка, призначеного для потреб львівської поліції. – Собака, схожий на вовка, відгукувався на ім’я “Спа”, нещодавно розпочалося його дресування».

 // Gazeta Lwowska. — 1914. — 6 лют. — С. 3.

Газета «Нове Слово»

«Жертва любови. Саля Ентенберґ, служниця, занята у Йосифа Фляйшера при вул. Пекарській ч. 91, полюбила горячо якогось Озияша Ґрета ректе Темана, що був кельнером і мешкав при вул. Під Дубом ч. 15 і давала йому нераз докази своєї великої симпатиї, позичаючи йому дрібні грошеві суми. Се одначе Теманови не вистарчало. Одного дня зажадав Теман від свойого ідеалу ще більшого доказу довіря і взяв до себе до перехованя цілу готівку дівчини в квоті 500 корон. З сими грішми виїхав вже Теман до Америки, а Сальця аж нині пізнала свою фатальну похибку» 

«Знайдено. Яків Шамід, зелізничий підурядник, що мешкає при вул. Нємцевича ч. 44. знайшов книжочку каси щадничої міста Львова на квоту понад 2.000 корон. – Л. Вархаловська знайшла 1 угорський льос і 1 льос Червоного хреста та книжочку каси щадничої на 600 корон».

 // Нове Слово. — 1914. — 6 лют. — С. 5.

Газета у форматі pdf