«...він отримав... відповідь, що той не вважає за потрібне відшкодувати збитки» Після закінчення страйку видання газет відновилося в повному обсязі, тому читачі знову отримали змогу насолоджуватися різноманітною інформацією. Сьогодні ми дізнаємося про заходи протидії львівської поліції вуличним заворушенням та про небезпеки, які могли чекати на туристів.

Газета «Руслан»

«Печатний страйк кінчить ся з нинішним днем. Завтра вийде наша часопись в нормальнім обємі».

 // Руслан. — 1914. — 04 лют. — С. 2.

Газета "Gazeta Poranna"

«В очікуванні демонстрацій. Протягом усього вчорашнього вечора поліція, остерігаючись повторення позавчорашніх демонстрацій проти москвофілів, тримала напоготові великі сили. На завершення З’їзду москвофілів вчора ввечері в залі Народного дому відбувся бал, і знайти привід для демонстрації було дуже легко. Тому підхід до Народного дому охороняв великий відділ пішої та кінної поліції, яка зайняла й інші приміщення москвофілів, а серед них і кам’яницю на вул. Оссолінських, 11 [тепер – вул. Стефаника], в якій розташовується редакція “Прикарпатської Русі”. На т. зв. аванпості розтаборилися три роти піхоти, а на головному шляху – великий відділ поліції. До сутичок, однак, ніде не дійшло». 

 // Gazeta Poranna. — 1914. — 4 лют — С. 3.

Газета "Gazeta Wieczorna"

«Львівські лижники, атаковані вовками. У дещо хвилюючому товаристві опинилася маленька група львівських лижників, які минулими вихідними вибралися на прогулянку на “Стій”, вершину, розташовану на угорській стороні. Мандрівників, які вночі розпочали сходження на вершину, оточила велика громада зголоднілих вовків, яка мала недвозначні наміри з’їсти все товариство разом з лижами. (Смачного!) Нажахані лижники утворили замкнені кола, безперервно запалювали електричні жарівки і стріляли з револьверів, завдяки чому тримали вовків на безпечній відстані. Цей хвилюючий супровід, вочевидь, тривав більш як дві години!».

 // Gazeta Wieczorna. — 1914. — 4 лют. — С. 4.

Газета «Нове Слово»

«Несправедлива пімста. Вчера донесено поліциї, що міському возьному Едмундови Голинському втікла перед кільканайцяти днями жінка. Голинський відбуває свою тугу за вірною жіночкою на обох дітях, з котрих старше має ледви 3 роки, бючи їх немилосерно і замикаючи в голоді цілими днями» 

 // Діло. — 1914. — 4 лют. — С. 4.

Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"

«Вкрадена шуба. Пишуть нам з міста: Дня 22 січня ц. р. п. Йозеф Беґляйтер, зайшовши до кав’ярні Театральної, яка належить пану Зиґмунту Барану, взяв до уваги застереження, яке власник розмістив для гостей у приміщенні цієї ж кав’ярні: “За підміну або пропажу предметів гардеробу, які не було віддано на зберігання безпосередньо прислузі, керівництво кав’ярні не несе жодної відповідальності” – і віддав шубу кельнеру, який прислуговував усередині. Бажаючи покинути кав’ярню, п. Беґляйтер дізнався з прикрим здивуванням, що шубу вкрадено, а його здивування збільшилося до ще більш прикрого розчарування, коли, звернувшись до власника кав’ярні і посилаючись на вміщене застереження, він отримав від п. Барана відповідь, що той не вважає за потрібне відшкодувати збитки п. Беґляйтеру».

 // Kurjer Lwowski poludniowy. — 1914. — 4 лют. — С. 4.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Крадіжки. З горища будинку на вул. Зиґмунтовській, 15 [тепер – вул. Гоголя] у купця Леона Кнопфа вчора вкрадено білизну та інші предмети, вартістю близько 300 корон.

На вул. Карла Людвіга [тепер – непарна сторона просп. Свободи] у Рози Сюсс з ручної сумочки вчора вкрадено гаманець з сумою 120 кор.».

 // Gazeta Lwowska. — 1914. — 4 лют. — С. 3.

Газета у форматі pdf