«...ціла маса пішої і кінної поліциї, яка стала брутально розганяти тисячні маси» Про бали, карнавали і сутички з поліцією: сто років тому на вулицях Львова було неспокійно...

Газета «Діло і Нове Слово»

«“Істінно русскіє” у Львові. Наші чорносотенці, відомі зі свого талану уладжувати всякі шопки, змобілізували на сегорічний народний с’єзд все, що живе й дихає русским духом, що їм пішло тим лекше, що “пособія” поплили тепер обильним руслом, та для більшої “помпи” ще й спровадили чеських національних социялістів Вячеслава Кльофача й Яна Слявічека та чеських аграрних послів Йосифа Гирша і Яна Котлянта. Доставав їх прямо з Праги Димітрій Марков...Витанє з перепонами. Величаву маніфестацию хотіли руссофіли уладити на львівськім двірци. Одначе мимо мобілізациї зібрало ся перед двірцем ледви пів сотки, з того 10–12 “дєвушек” і вже се одно могло переконати чеських руссофілів про “силу” руссофільської ідеї між нашим народом в Галичині, а зокрема між самою молодіжю. Просто в останній хвили перед приїздом віденського поїзду зібрало ся коло півтора сотки нашої академ. молодіжи, яка й протиснула ся наперед і “повитала” окликами, свистом і т. д. “славянських гостий”, яким певно й не снило ся таке “принятє” в столиці галицької України. Комічне вражінє робили чеські “депутати”, які на вид грізної постави товпи то блідли то червоніли, вимахуючи нервово руками...

Дальша їзда чеських і галицьких руссофілів відбувала ся через весь зелізничий доїзд серед безнастанних окликів “ганьба”, “проч” і т. д. Попри цьвіти “от дєвушек” впали до повозу з русофілами й груди снігу, з котрих одна розбила вікно в повозі, яким їхав Кльофач та скалічила д-ра Черлюнчакевича... Віче української молодіжи.

О 5 год. по полудни зібрала ся українська молодіж на збори в салі “Сили”, одначе тут не могла помістити ся й третина присутних і з сеї причини перенесено збори до сали “Повітової Січи”. Тай тут присутні ледви помістили ся, заповнивши цілу салю, бічні убікациї і значну частину подвіря... Похід.

При співі національних гимнів двигнув ся з ул. Коперника на ул. Карла Людвика [тепер – непарна сторона просп. Свободи] величавий похід, в якім взяло участь до 2000 осіб. Похід робив імпонуюче вражінє як небувалою повагою, так і великою скількостию маніфестантів. Вистарчить зазначити, що коли кінець походу був коло рога ул. Сикстуської [тепер – вул. Дорошенка], то початок був перед міським театром. Коло промислового музея похід задержав ся, де з підвисшеня промовив до тисячних мас, які раз у раз зростали, п. Біляк. По його промові відспівано грімко “Ще не вмерла Україна” і всі присути розійшли ся коло 6 год. вечером спокійно домів. Бурливі демонстрациї.

Перед годиною пів до 9. вечером стали збирати ся маніфестанти на Марійській площі [тепер – пл. Міцкевича] коло реставрациї Лясоцького, де руссофіли владили принятє своїм чеським гостям. Коли Чехи надїхали з концерту “Муза” що відбув ся в “Народнім Домі”, під опікою п. Марущака, почули ся знов зі всіх усюдів грізні оклики, свисти, крики і т. д. В реставрацийній сали на першім поверсі вибито під час того кілька шиб. Вмить явила ся ціла маса пішої і кінної поліциї, яка стала брутально розганяти тисячні маси. Підчас того потовчено кількох демонстрантів, якими заопікувало ся ратункове поготівлє.

В часі бурливих антимосквофільських демонстрацій, які протягнули ся до пізної ночи, арештовано Мих. Андреїшина, тесл. практ., Кочеркевича, огородника, Станислава Гавалевича, муляра, Володислава Галя, роб. при елєктр. трамваях, Давида Герша Кремніцера, крав. челядника і Юрка Гриба, шевського практиканта.Оба останні арештовані і будуть відповідати за киданє камінєм перед судом, инших по списаню протоколу випущено на свободу...»

 // Діло і Нове Слово. — 1914. —  3 лют. — С. 5-6.

Газета "Gazeta Poranna"

«Львівська поліція в новій ролі. Роль, у якій львівська поліція вчора виступала на вулицях міста, не можна назвати інакше, ніж просто парадоксальною. Ця інституція, на яку витрачаються такі кошти і зусилля з метою нагляду над безчесними діями певних москвофільських кіл, вчора охороняла осіб, “ідейно” близьких до цих кіл осіб за допомогою своїх шабель і кулаків. Польське суспільство повинне якнайбільш енергійно виступити проти того, щоб за його важко зароблений гріш поліція виступала на захист ідейних приятелів і теоретиків праці пп. Бендасюків, Гудим “et tuti quanti”. На майбутнє такого з’їзду у своїх стінах Львів терпіти не повинен».

 // Gazeta Poranna. — 1914. — 3 лют. — С. 4.

Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"

«Цьогорічний карнавал, попри дорожнечу і економічний застій, у нас у Львові користується популярністю. Глядачі хочуть надолужити те, що втратили під час минулорічного карнавалу.

З дотеперішніх балів найкраще вдалися: бал Літературно-мистецького гуртка, купецький бал, а зрештою, організований минулої неділі бал на дохід товариства благодійності дам і товариства боротьби з туберкульозом.

На цей останній бал, який влаштували в залах Міського казино, зібралося кількасот осіб з різних сфер суспільного життя, а до кадрилю зголосилося близько 150 пар. Це був перший на цьому карнавалі бал т. зв. Репрезентаційний, на який прибули різні достойники. Забава тривала до 7 год. ранку...»

 // Kurjer Lwowski poludniowy. — 1914. — 3 лют. — С. 8.

Газета у форматі pdf