«...довший час виношував думку, щоб залишити нам відчутне вираження своєї прив’язаності...» Перший день лютого приніс цікаві новини для студентів Львівського університету та клієнток магазину жіночого одягу...

Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"

«Політичний підкомітет комісії виборчої реформи вчора в будинку Сейму від 10 год. до 1 год. після полудня обговорював ті рішення виборчої ординації, які комісія зобов’язала його кодифікувати. В обговореннях цього підкомітету взяли участь: намісник д-р Коритовський, віце-президент намісництва Ґродзіцький і радний двору Зімни.

Наступне засідання політичного підкомітету відбудеться сьогодні, в неділю, о 11 год. ранку».

«Нарешті! Добре відомий у Львові магазин готового жіночого одягу пп. Геллера і Спілки після чотиримісячного очікування нарешті перебрався до нового приміщення на вул. Театральній, 11. Як відомо, попередній орендатор не хотів звільнити приміщення, і через це розпочався процес із ґміною, який тривав чотири місяці. Врешті суди винесли рішення на користь ґміни, яка кілька днів тому віддала приміщення фірмі Геллер і спілка. Цей магазин відомий великим вибором товарів, солідністю, відчуттям смаку і дешевими цінами. Варто сподіватися, що ця фірма в новому приміщенні буде мати такий самий успіх – як дотепер у готелі Жоржа». 

 // Kurjer Lwowski poludniowy. — 1914. — 1 лют. — С. 2-3.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Нова університетська стипендія. Померлий 1913 р. довголітній професор германістики тутешнього Університету, радний двору Ріхард Марія Вернер, який по-справжньому полюбив наш край і нашу молодь, довший час виношував думку, щоб залишити нам відчутне вираження своєї прив’язаності, створивши стипендію для незаможних талановитих слухачів германістики. Його вдова, п. Анна Вернерова, приступила до втілення цієї ідеї, зробивши ласкавий дар у сум трьох тисяч корон як фінансову підставу фонду імені свого покійного чоловіка. Стипендія цього фонду буде виключною і неподільною власністю існуючого зараз у Львові польського Університету, в якому покійний так охоче працював, а колектив професорів філософського факультету нашої альма-матер матиме вирішальний голос під час призначення стипендії для кандидатів з-посеред студентської молоді...».

«Хутровик”. Такий собі Ісак Штенґель протягом довшого часу ходив по кам’яницях і відчиняв передпокої, з яких забирав шуби, котрі потім продавав або віддавав у заставу.

Вчора його схопили в одній із кам’яниць на вул. Академічній [тепер – просп. Шевченка
] і віддали до рук поліції, при Штенґелю знайдено кілька карток на заставу».

«Жебрак-злодій. До кухні помешкання графа Юліуша Більського, на вул.. Міцкевича, 26 [тепер – вул. Листопадового чину] вчора постукав жебрак, Павло Бобович. Камердинер, Францішек Тільни, надав йому допомогу і пішов до кімнати. Користуючись нагодою, жебрак украв дві золоті ложечки вартістю 200 кор., що, однак, Тільни вчасно зауважив і віддав Бобовича до рук поліцейського».

 // Gazeta Lwowska. — 1914. — 1 лют. — С. 2-3.

Газета у форматі pdf