«...посилаються на Відень і самі без Відня абсолютно нічого не значать» Чому галичанам бракувало самоорганізації, і наскільки успішно поліція боролася з мисливцями за чужим майном?

Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"

«Зауваги. Війна у друкарській галузі, яка триває зараз, провокує на низку цікавих рефлексій на тему “самостійності” нашого господарського життя.

Запитую одного власника друкарні, для чого продовжується теперішній страйк і навіщо руйнується польська друкарська промисловість?

– Але ж власники галицьких друкарень у цьому зовсім не винні! Всі справи вирішує Відень, – відповідає власник друкарні.

З таким самим запитанням звертаюся до одного складача, людини симпатичної та інтелігентної.

Той відповідає: “Вийшов наказ з Відня – то страйкуємо. Якщо Відень скаже працювати, тоді станемо до роботи!”.

Так і роботодавці, і робітники посилаються на Відень і самі без Відня абсолютно нічого не значать. Не можуть самі ані укласти угоду, ані розпочати роботу, коли хочуть. Фактично і польські підприємці, і польські робітники підлягають загальному управлінню і зверхності Відня, яка лежить на нашому житті важким каменем!..

Ця потреба співпраці і співіснування з чужими і ворожими нам стихіями є одним із важливих моментів нашої історичної трагедії як бездержавного народу»

 // Kurjer Lwowski poludniowy. — 1914. — 12 груд. — С. 2.

Газета «Діло і Нове Слово»

«Загадочний припадок. Вчера вечером увійшла 20-літна Етка Ляйнванд до брами дому під ч. 12 при ул. Замарстинівській і впала непритомна на землю. Прохожі заопікували ся нею і вона небавком відзискала притомність, одначе полишено її ще з годину на місци, щоби “прийшла зовсім до себе”. Коли дівчина стратила знов притомність прикликано ратункове поготівлє. Лікар поготівля сконстатував, що Ляйнвандівна має малу рану в грудях, яка сягає до легких. Хто, де і серед яких обставин її ранив, сего на разі не можна було ствердити, бо стан раненої є такий, що дижурний лікар шпиталю не хотів позволити на переслуханє».

«Львівські злодії вчерашної неділі не мали щастя. Коло лат. катедри зловлено Станіслава Боцєховського і Мечислава Кусьмідера, котрі маніпулювали коло дамських пуляресів. Відібрано від них кілька пуляресів і замкнено в арештах. До мешканя п. Станіслави Козловської і майора Гайслера при ул. Романовича ч. 22. [тепер – вул. Саксаганського] вломила ся вчера вечером шайка небезпечних бандитів, а саме налоговий злодій Маріян Маслянкевич, небезпечний ножівник Володислав Беднарський і жовнір 30 п. п. Гнат Ґвіздала. Злодії розбили всі шафи і бюрка, перешукали всякі скритки, вже й спакували все, що уважали за відповідне, та ось нечайно вбігли до мешканя два поліцийні жовніри з добутими шаблями і візвали бандитів, щоби сейчас піддали ся. Беднарський послухав приказу, а Маслянкевич вспів втічи; за те Ґвіздала опирав ся, одначе його обезсилено. Маслянкевича, котрий сховав ся на стриху, вишукав і придержав третий поліциянт, який переходив улицею і поспішив своїм товаришам на поміч. У вломників знайдено на поліциї 200 К готівки, вартісні предмети, злодійське начинє в комплєті, а також набитий револьвер. Маслянкевича і Беднарського відставлено до поліцийних арештів, а Ґвіздалу віддано війсковим властям. Ґвіздала втік перед кількома днями з війскового шпиталю, де лічив ся з причини самовбийчого замаху, поповненого перед трома тижнями в шинку Штерна на Стрілецькій площі [тепер – пл. Данила Галицького]».

 // Діло і Нове Слово. — 1914. — 12 груд. — С. 3.

Газета "Gazeta Poranna"

«З Бразилії до криміналу. Співучасник крадіжок на залізниці, такий собі Тіман, який у критичну хвилину втік з Галичини до Бразилії, нещодавно повернувся до Львова і сам зголосився до слідчого судді п. Кравецького, який після допиту застосував до нього слідчий арешт».

«Дорога заміна. На суботньому маскараді у Спортивному палаці пані Рузі Дрезнер через помилку (?) замінили кримський плащ вартістю 2000 корон на чорний суконний плащик. Потерпіла і орендатор гардеробу шукають плащ, поки що безрезультатно».

 // Gazeta Poranna. — 1914. — 12 груд. — С. 12-3.

Газета у форматі pdf