«Важко припустити, щоб хтось наважився жартувати над рятунковою службою...» Стурбовані лікарі міської рятункової служби підозрювали львів’ян у телефонному хуліганстві, злодії (вочевидь, з нагоди наближення свят) узялися красти алкогольні напої, а Іван Франко підготував до друку драму «Велика втрата», яку приписував – як виявилося пізніше, помилково – перу Адама Міцкевича.

Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"

«Риби. На передсвятковому ярмарку маґістрат запровадив власний продаж риби. Ціна риби висока; з 1 кг щуки просять 3 кор. 40 гр., за коропа 2 кор. 50 гр., за лина 2 кор. 60 гр. Інші продавці вважають ці ціни непорушними, і продають рибу за тими самими цінами».

«Зловживання рятунковою службою. Люди, які викликають телефоном рятункову службу, повинні бути обережнішими і заздалегідь переконатися, чи справді йдеться про гостру необхідність порятунку. Послугами цієї корисної установи не слід зловживати так, як це сталося сьогодні зранку аж двічі. Телефонували, що на вул. Ненцького [тепер – вул. Крехівська
] на тротуарі почалися пологи. Карета галопом виїхала на місце, і там з’ясувалося, що в якоїсь жінки після вчорашніх пологів пече долоні та ступні. Через хвилину хтось зателефонував, що на вул. Вибрановського [тепер – вул. Тесленка] жінка зламала ногу. Виїхав візок з лікарем, і виявилося, що там на тротуар упала якась пиячка, а оскільки “пяного Бог береже”, з нею нічого не сталося, тільки складно було підвестися. Важко припустити, щоб хтось наважився жартувати над рятунковою службою, і це можна пояснити поспішним телефонуванням, без попереднього з’ясування, чи допомога потрібна. Ці два факти повинні навчити нашу громадськість, що не слід бути надто легковірним і примушувати рятункову службу до непотрібного виїзду, що може зашкодити тим, хто справді потребує допомоги». 

 // Kurjer Lwowski poludniowy. — 1913. — 22 груд. — С. 4.

Газета "Gazeta Wieczorna"

«Невідома драма Міцкевича? Найближчими днями на книжному ринку зявиться книга, яка відразу ж пробудить великий інтерес не лише у польських наукових колах, а й серед широких кіл читацького загалу.

Іван Франко видасть невідому драму, яку – на його думку – написав... Адам Міцкевич.

Найпопулярніших з нині живих український поет видасть польською та україською мовами книгу, яка, крім життєпису і вибраних поезій Адама Міцкевича в українському перекладі Івана Франка, міститиме і польську історичну драму поета про події 1831–1832 рр. Авторство цієї драми д-р Іван Франко приписує – говорячи його словами – “найбільшому пророкові польського народу і одному з найгеніальніших людей, яких бачило людство” – Адамові Міцкевичу...».

 // Gazeta Wieczorna. — 1913. — 22 груд. — С. 3-4.

Газета «Gazeta Lwowska»

«Замах на вбивство. Вчора перед полуднем на розі вул. Ягеллонської [тепер – вул. Гнатюка] кравецький челядник Самуель Фурманн намагався застрелити кравецького майстра Самуеля Ґроссманна. Він двічі цілився в його голову, але на щастя, обидва рази зброя дала осічку. Фурманн намагався вистрілити ще раз, але йому завадили перехожі. Поліції Фурманн засвідчив, що намагався здійснити злочин з помсти за те, що Ґроссманн позбавив його роботи. Фурманну 26 років, він походить з київської губернії. Після допиту його доставлено до слідчої в’язниці зі звинуваченням у спробі підступного вбивства»

«Поліцейська хроніка. З підвалу п. Яна Костецького на вул. Міцкевича, 22 [тепер – вул. Листопадового чину] вкрадено 19 пляшок токайського вина, пляшку білого вина і три великі пляшки меду. З комоду кравця Т. Саллера на вул. Полтв’яній, 11а [тепер – просп. Чорновола] вкрадено гаманець з 700 коронами, золотий перстень і такий самий медальйон.

З закритого підвалу п. Вікторії Мендроховічової після розбиття двох замків на дверях вкрадено 150 пляшок старого вина, вартістю 1000 кор.». 

 // Gazeta Lwowska. — 1913. — 22 груд. — С. 4.

Газета у форматі pdf