«...світ ділиться на тих, хто танцює танго, і на тих, хто про нього говорить і пише» День 13 грудня 1913 року став знаковим для історії Львова та його української громади. Саме цього дня митрополит Андрей Шептицький урочисто передав у дар українському народові Національний музей. Звичайно, городяни слідкували і за подіями, які відбувалися поза Львовом. Це і віднайдення картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза», викраденої за два роки до того, і стрімке зростання уваги до нового танцю – танго.

Газета «Руслан»

«Св. Николай загостить до дітий “Рускої Захоронки” при ул. Мартина [тепер – вул. Жовківська] ч. 25 дня 19 с. м. о 3. год. по полудни, а до дітий Городецкої Захоронки прибуде також о 3. год. 21. грудня і в великій салі “Дністра” роздасть дарунки. Просить ся о численну участь батьків і знакомих. Вступ вільний».

 // Руслан. — 1913. — 13 груд. — С. 3.

Газета "Gazeta Wieczorna"

«Дивлячись на “танго”. – Чи Ви танжите?

– Ви про що??!!

– Чи Ви танжите?

– Не розумію!

– Питаю, чи Ви танцюєте танго?

– О, так! Мабуть, це вже далеко зайшло, якщо цей новий танець породив неологізм?!

Так і є, шановні Читачі! Танго вже має своїх митців, поетів, художників, шанувальників, а що найважливіше, завдяки своєму успіху має вже і противників та в’їдливих карикатуристів. Нині світ ділиться на тих, хто танцює танго, і на тих, хто про нього говорить і пише. Останніх є значно більше.

Цей танець прибув в епоху, коли дорожнеча змусила Австрію імпортувати аргентинське м’ясо, і протягом неповного року він став питанням першорядного значення, навколо якого обертається світ...».

«Сцена з львівської біржі. Львів’янин протягом години слідкує за ходом справ на біржі, уважно прислухається до пропонованих і жаданих цін, дивується людям, які продають і купують відразу кількадесят цистерн нафти, що коштують десятки тисяч корон, а цієї нафти взагалі не бачать... Вже перед самим закриттям біржі підходить до брокера і шепче йому на вухо:

– Я б теж купив...

– До Ваших послуг, зараз знайдемо продавця, на грудень чи на січень?

– Просив би з негайною доставкою...

– А якої марки, бориславської чи спеціальної?

– Цісарської...

– Якої?

– Цісарської. Прошу літр цісарського гасу, але доброго, щоб лампа не коптіла!

Трансакція, на жаль, не стала успішною».

 // Gazeta Wieczorna. — 1913. — 13 груд. — С. 3-5.

Газета "Gazeta Poranna"

«Прорив водопровідної труби. Вчора зранку на вул. Янівській [тепер – вул. Шевченка
], біля будинку № 24, прорвало водопровідну трубу, і вода почала витікати на вулицю. Слід завдячувати швидкому прибуттю водопровідної служби, що вилив води не набув більших обсягів».

 // Gazeta Poranna. — 1913. — 13 груд. — С. 3.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Поліцейська хроніка. До складу купця Манча на вул. Сонячній, 55 [тепер – вул. Куліша
] вчора в полудень проникли злодії і викрали різні товари загальною вартістю 280 кор.

Павло Волянюк, кур’єр «Львівського фехтувального клубу» на вул. Городоцькій, 26, втік зі Львова, вкравши 50 кор., які належали цьому Товариству, одяг вартістю 30 кор. і велосипед вартістю 80 кор.».

 // Gazeta Lwowska. — 1913. — 13 груд. — С. 3.

Газета у форматі pdf