«Понад 150 слухачів... покинули тутешню Політехніку» Як швидко австрійські чиновники реагували на письмові звернення і чому студенти Львівської Політехніки масово переводилися до інших навчальних закладів? Ми знаємо відповідь!

Газета "Kurjer Lwowski"

«Погані відносини в Політехніці. З кіл політехнічної молоді отримуємо наступні зауваження:

Звертаємося з проханням до шановної редакції згідно з побажанням багатьох колег, щоб порушити питання ненормальних відносин, які вже довший час панують “у нашій єдиній на польських землях Політехніці”. Наше суспільство досить жваво цікавиться відносинами в університеті, відносинами серед юристів – преса порушує і обговорює ці питання. Натомість про ситуацію в нашій Політехніці нічого не чути, хоча вона є набагато гіршою, ніж в Університеті.

З початком навчального року молодь, і то зі старших курсів тутешньої Політехніки, охопило справжнє еміграційне безумство. Понад 150 слухачів, головно з факультету інженерії доріг і мостів, покинули тутешню Політехніку, перевівшись до Ґрацу, Брно, Відня і Праги. Це надзвичайно характерна ознака. Хтось спитає – навіщо? Адже факультет інженерії доріг і мостів у нас найкраще укомплектований! І це теж правда. Але останніми часами, приблизно протягом семи років, відносини на цьому факультеті склалися так, що навчання є ускладнене, ніби навмисно, настільки, що його неможливо витримати. Не хочу тут нікого перевантажувати детальною інформацією. Скажу тільки, що відомо всім, що серед найкраще заповненого студентами факультету інженерії, навчання на якому триває п’ять років, другий державний іспит відразу після закінчення навчання складає смішна кількість студентів – один або двоє, а часом немає і цього. Решта витрачають цілі роки, перш ніж приступлять до іспиту. Слухачів обтяжують різними складними проектами, які просто фізично неможливо закінчити вчасно, це найчастіше викликає втрату року або двох лише на те, щоб ще раз записатися на цей предмет, як це відбувається, наприклад, з будівництвом мостів, з водним будівництвом. Цього всього в інших австрійських політехніках немає. Натомість у нас видається, що з вихованців нашого закладу хочуть зробити щось на зразок “різноробочих” у справах інженерії, щось на зразок універсальних інженерів, що на сьогодні виключається, оскільки зараз інженерна справа так поділяється на галузі, що безумовно вимагає спеціалізації.

Іншим важливим питанням є справа оплати за курсові іспити (10 кор. за предмет). Раніше ці оплати здійснювалися, якщо іспит з даного предмету не складався у визначений термін. Це можна було витримати. Однак за останній рік частина професорів, наче для того, щоб ускладнити слухачам курсові іспити, встановила ці оплати незалежно від терміну. – Тепер кожен слухач мусить наприкінці кожного курсу, якщо хоче скласти іспити з окремих предметів – що є обов’язковим – заплатити кількадесят корон. Що це значить для скромного бюджету нашої в цілому незаможної молоді – кожен може собі легко уявити, надто в теперішні складні часи. – В австрійських політехніках теж установлено оплати, але їх менше, ніж у нас, – бо в нас один предмет поділено на кілька курсів...

Далі, відносини між молоддю і професорами не є добрими.

Молодь не вимагає від професорів якогось поблажливого ставлення на іспитах, і не просить дивитися крізь пальці на їхні конструкторські роботи. Доказом цього є шанобливе і поважне ставлення молоді до старого і дуже вимогливого професора будівництва доріг і залізниць Кароля Скібінського, який проводить довгі години в рисункових залах, терпляче надаючи цінні поради і вказівки. Це найважливіші причини, через які наша молодь змушена покидати цю нашу єдину польську Політехніку. Цей виїзд у поточному році набув великих масштабів, загалом навіть зменшилася кількість студентів на факультеті інженерії. В Політехніці це загальновідомо».

 // Kurjer Lwowski. — 1913. — 18 лист. — С. 2.

Газета «Руслан»

«Визиск переселенців в зелізничім поїзді. Оноді придержала Львівска поліция на головнім двірци чотирох переселенців з Угорщини, які хотіли їхати до Америки, а не мали ніякиих документів. Арештовані заявили, що в Стрию відобрав їм старший кондуктор С. карти зі Львова і звернув їм щойно тоді, коли они заплатили єму за се 80 К. Супроти сего поліция переслухала зараз обох кондукторів сего поїзда п. С. і Р. Кондуктор С., який вів поїзд, зізнав, що підчас перегляду поїзда застав в однім возі чотирох переселенців з Угорщини, а що зелізнича служба одержала приказ доносити властям про переселенців, які їдуть поїздами, тому відобрав їм карти їзди, хотячи їх віддати у Львові в руки поліциї. Однак заки доїхали до Львова, явився у него кондуктор Р. і повідомив, що сі люди не є переселенцями, але їдуть до Бродів. Кондуктор С. не знав нічо про се, що Р. видурив від переселенців 80 К, тому звернув єму карти і припоручив віддати їх переселенцям. Поліция візвала зараз кондуктора Р., який оправдовував ся, що переселенці самі дали єму 80 К і просили, щоби звернути їм карти. По сім пішов він до кондуктора С. і заявив єму, що переселенці обіцяли 60 К за зворот карт. По тих словах звернув п. С. карти, які п. Р. віддав переселенцям разом з 20 К, а 60 К хотів віддати старшому кондукторови С. на двірци у Львові. Цікаво знати, що стало ся з кондукторами?»

 // Руслан. — 1913. — 18 лист. — С. 2.

Газета "Gazeta Wieczorna"

«Схоплення в’язнів-утікачів. Учора пізно ввечері двоє поліцейських агентів зустріли в шинку на Ринку, 8 арештантів Залужного і Щербу, які втекли з в’язниці на вул. Баторія [тепер – вул. князя Романа]. Тієї ж миті їх було заарештовано і доставлено до в’язниці. На волі утікачам дуже сильно щастило. За короткий час вони добули собі цивільний одяг і винайняли помешкання на вул. Длуґоша, 18 [тепер – вул. Кирила і Мефодія], де один з утікачів зареєструвався під прибраним іменем Петра Томашевського. Під час обшуку в їхньому помешканні знайдено два карабіни і сокиру. Сьогодні почалося поліцейське слідство з метою з’ясувати, як утікачі провели ці кілька днів на волі. Поки що їх звинувачують у тому, що вони вламалися до школи св. Антонія».

«Курйозне. Адміністрація нашого видавництва на початку травня ц. р. звернулася до дирекції державної залізниці у Станіславові з проханням про швидке рішення у певному торгово-видавничому питанні. На наш лист, датований 5 травня ц. р., ми отримали відповідь сьогодні, а точніше, через 6 місяців і 10 днів. Справжній поспіх, розуміння цінності часу і підприємницький талант, незвичайний навіть для Галичини!».

 // Gazeta Wieczorna. — 1913. — 18 лист. — С.5- 6.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Ажіотаж. Вчора після полудня під будинком міського театру затримано Адольфа Ґольдштайна, який продавав квитки на вечірню виставу за завищеними цінами».

«Поліцейська хроніка. Служниці Катажина Голайда і Софія Гробачівна в суботу звинуватили Кароля Безпалку в тому, що він видурив у першої 60 кор., а в другої – 160 кор. під приводом одруження.

До складу хутр Х. Й. Райса на вул. Карла Людвіга [тепер – непарна сторона просп. Свободи
] позавчора вночі проникли злодії і вкрали кільканадцять хутр. Збиток є значним».

 // Gazeta Lwowska. — 1913. — 18 лист. — С. 3.

Газета у форматі pdf