«Потрібно мати справді залізні нерви і святе терпіння...» Нехай читача не дивують нарікання невідомого автора на звичку львів’ян початку ХХ століття пересуватися правою стороною тротуару. Справді, з тих часів у місті дещо принципово змінилося, оскільки в Австро-Угорщині був прийнятий лівосторонній рух.

Газета «Руслан»

«З нинішним днем маємо осінь, хмарну, слотаву і непривітну. Вправді на холод годі нарікати, але годі хвалити «скисле» тепло, жерело катарів, інфлюенций, болю зубів і тим подібних “приємностий”. Львівскі каварні оживлююють ся, бо житє з улиць, площ, городів, парків переносить ся до теплих комнат каварень, і т. п. “шпелюнк”. Навіть каварня “Народної Гостинниці” відживає, лише незнати, чи тому, що управа єї знова спочила в жидівских руках Вольмана, чи може “патриоти” отямили ся. Розпочинають ся зїзди. Зїздять ся польські співаки, “Bartoszowe Drużyny”, “Sokoły” і “Народний комітет”» 

«Загоріли. В мешканю зарібника Кваснєвского у Львові при ул. Ставовій [тепер не існує, була бічною вул. Хімічної] ч.27. засунула єго жінка, йдучи спати натоплену піч, в наслідок чого загоріла разом з трома діточками. Ратунковій поготові удало ся ще відратувати Кваснєвску і двоє дітий, а наймолодша дитина померла» 

 // Руслан. — 1913. — 5 лист. — С. 3.

Газета «Gazeta Wieczorna»

 

«“Приємності Львів’янина на прогулянці”. Під таким заголовком з’явилася в одній із львівських щоденних газет замітка, яка нарікає на умови безпеки на вулицях Львова, на розкопані вулиці, де можна поламати ноги, на автомобілістів, які неуважно їздять, на фіакри з гумовими колесами, які пересуваються містом наввипередки, на обсипання перехожих з вікон горішніх поверхів сміттям, ба навіть обливання помиями, і т. д., і т. д.

У цьому є багато рації, зокрема коли йдеться про рови на вулицях і про страшний брак любові до чистоти і порядку у мешканців Львова. Але як усе, так і ця справа має зворотній бік. А це неоковирність Львів’ян, їхня незграбність, повне невміння ходити по вулицях. Треба сказати правду в очі: Львів’яни не вміють поводитися в місті. Ходять переважно поволі, при цьому дивлячись кудись по сторонах, щоб було простіше наступити ближньому на мозоль, або впасти під автомобіль, фіакр чи трамвай. Ходять завжди правою стороною тротуару, хоча повинні йти лівою, і через це розштовхують тих, хто справді поспішає. Львівське “корзо”, або ж відрізок від вул. Третього Травня [тепер – вул. Січових Стрільців] до кінця вул. Академічної [тепер – просп. Шевченка], кожного погожого дня в полудень і ввечері заповнюється різнобарвним натовпом різного віку і статі, перетворюючись на велетенський, витягнутий у довгу кишку мурашник, але мурашник безладний, повільний, невпорядкований. Про нерозважливість Львів’ян “на шпацері” найбільше знають і найкраще можуть сказати ті, хто переїжджав через місто велосипедом або автомобілем. Потрібно мати справді залізні нерви і святе терпіння, щоб не платити здоров’ям за кожну таку поїздку. Не лише баби, які навіть улітку пов’язують собі голови хустками, щоб не чути сигналу застереження, але і т. зв. інтелігенція з дивною, незрозумілою бездумністю суне прямо під віз чи велосипед, попри те, що не раз пронизливий голос труби застерігає їх перед небезпекою. Львів’янин вищий за це і ігнорує небезпеку. Овва! А якщо з ним щось станеться, то звинуватить “необережність” шофера, “гоночний” темп і т. п. – Зараз саме час, аби Львів’яни навчилися ходити містом, аби навчилися дивитися перед собою і пильнувати свої ноги і голови» («Gazeta Wieczorna»

«Рятункова служба оголосила статистику своєї роботи у місяці жовтні. Цього місяця її викликали загалом 1273 рази, зокрема у випадках травм – 874, раптових хвороб – 245, спроб самогубства – 14, для перевезення хворих – 140. Послугами служби скористалися 762 чоловіків, 333 жінки і 177 дітей»

 // Gazeta Wieczorna. — 1913. — 5 лист. — С. 5.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Поліцейська хроніка. Кароль Борковський, торговельний помічник, повідомив учора поліції, що його дружина, Анна, забрала з дому білизну й одяг і втекла у невідомому напрямку.

Хлопця віком близько 6 років, який загубився, що назвав себе Йосипом Рудним, поліція віддала під опіку комісаріату ІІ. Дільниці» 

 // Gazeta Lwowska. — 1913. — 5 лист. — С. 4.

Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"

«Оригінал. Поліції повідомили, що в пивниці будинку № 3 по вул. Св. Софії [тепер – частина вул. Франка від вул. Зарицьких до вул. Ярославенка] хтось стріляв з револьвера, а куля пройшла біля вух сторожа дому і коминяра, які знаходилися в пивниці. Встановлено, що стріляв такий собі Артур Яскульський, який не міг пояснити причину стрілянини. Справу буде передано до суду»

 // Kurjer Lwowski poludniowy. — 1913. — 5 лист. — С. 4.

Газета у форматі pdf