Львів у 1914-1915 роках

16 жовтня 1913 року

«...маючи бажання взяти реванш, прийняли львівську команду справді негостинно».Львівські спортивні баталії столітньої давності були набагато скромнішими та локальнішими, ніж тепер. Спортивні товариства робили перші невпевнені кроки і не могли похвалитися багатою історією, а види спорту, які зараз користуються безумовною популярністю, ще за пару десятків років до того у Львові були майже невідомими. Тим не менше, пристрасті навколо футбольних полів вирували вже тоді. За мотивами зустрічей львівських та краківських команд місцеві часописи розгорнули справжню інформаційну війну, звинувачуючи вболівальників супротивника у хуліганській поведінці. Хто був тоді правий, а хто ні – з висоти років сказати важко. Але чи ті події не нагадують навколофутбольні суперечки та інформаційні атаки року 2013-го?

Газета «Свобода»

«Маґістратська бульба. Щоби заосмотрити мешканців Львова в добру і дешеву бульбу, львівський маґістрат спроваджує цілими ваґонами бульбу з Моравії і пакує до пившиці під ратушем. Звідси розвозить ся на продаж до міських молочарень. За сто кільо платить ся 6 корон 30 с.» («Свобода»).

Газета "Kurjer Lwowski"

«Народний університет ім. А. Міцкевича перенесено на пл. Домбровського, 7, третій поверх. Секретаріат працює о 6–7 год. вечора. Переносні бібліотеки – о 7–8 год. вечора. Лекції у робітничих товариствах – о 7.30–9 год. вечора. Ігри для дітей у робітничих товариствах – о 3–6 год. по обіді в неділю».

Газета "Kurjer Lwowski"

«Автоматичні телефони у Львові. Побудова автоматичної телефонної станції у Львові має бути завершене протягом 1914 р.».

Газета "Gazeta Wieczorna"

«Зі спорту (Відголоски матчів “Поґонь” – “Краковія” і Львів – Краків).
Після футбольного матчу львівської “Поґоні” з “Краковією”, який відбувся у Львові 5 жовтня і закінчився з рахунком 1:1, у краківському «Кур’єрі ілюстрованому» з’явився звіт про цей матч, який, з одного боку, містив звичайний напад на львівську публіку і суддю, котрий нібито судив гру прихильно до Львова, а з іншого – абсолютно брехливо переказував перебіг подій. Досить згадати, що репортер порівняв поведінку львівської публіки під час матчу з “дикими танцями індіанців чи папуасів”, далі закинув їй, нібито вона відпровадила “Краковію”, яка покидала поле гри, градом каміння, а надто побачив таку перевагу “Краковії” над “Поґонню”, що перша нібито безперервно утримувалася на львівській половині поля, а у другому таймі – за його описом – “Краковія” “розчавила” супротивника...
Не зайвим буде згадати, що краківська публіка, повіривши брехні цього репортера про згадану негостинність Львова щодо “Краковії” і маючи бажання взяти реванш, прийняла львівську команду [під час матчу між збірними Львова і Кракова] справді негостинно, обрушивши на неї град образ; ситуація була настільки небезпечною, що після матчу мусила втрутитися поліція, охороняючи львівську дружину від свавільних “антеків”» .

Газета "Kurjer Lwowski"


«Самогубство невідомої жінки. Позавчора ввечері на вул. Боїмів на очах перехожих невідома жінка віком близько 30 років випила карболової кислоти і втратила свідомість. Її відвезли до шпиталю, де вона вчора померла».

Газета «Gazeta Lwowska»

«Дикий жарт. Вчора Майлех Френкель, молочар з Угнова, їдучи на візку вул. Академічною, “для жарту” вдарив по голові візника Яна Пірожинського так сильно, що той упав з коня і сильно забився. Френкеля притягнуто до судової відповідальності».

«Львів 100 років тому» - спільний проект Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, управління внутрішньої політики та ЛКП "Міський центр інформаційних технологій".

Газета за 16.10.1913