Личаківський цвинтар, заснований 1786 року – один із найгарніших цвинтарів Європи.У 80-х роках XVIII століття внаслідок реформ австрійського імператора Йосифа II усі цвинтарі середмістя Львова ліквідували і заснували нові некрополі на тодішніх міських околицях. На Личаківському цвинтарі, окрім мешканців дільниці Личакова, ховали також і найбільш заможних львівських міщан зі середмістя, що й визначило його репрезентативний статус, збережений донині.

 

Дуже багато видатних львів’ян знайшли останній притулок на Личаківському цвинтарі, серед них: галицький греко-католицький митрополит Григорій Яхимович;  засновник «Руської Трійці» Маркіян Шашкевич; фундатор організації «Просвіта» Володимир Барвінський; видатний письменник Іван Франко; легендарна співачка Соломія Крушельницька; видатний львівський художник Артур Гроттґер; польська дитяча письменниця Марія Конопницька; польська письменниця Габріеля Запольська; відомий композитор Станіслав Людкевич; один із найвидатніших істориків України і Львова Іван Крип'якевич; легенда української пісні Володимир Івасюк; композитор Ігор Білозір; славетний український журналіст Сашко Кривенко.

На Личаківському цвинтарі споруджено близько двох тисяч гробівців і понад 500 скульптур та рельєфів. У першій половині XIX століття тут домінували скульптури в класицистичному стилі таких великих майстрів різця, як Гартман Вітвер, Антон і Йоганн Шимзери, Пауль Ойтелє. У другій половині позаминулого століття ці традиції під впливом західноєвропейської скульптурної школи продовжили Юліан Марковський, Тадеуш Баронч, Вітольд Равський. Творчість цих майстрів утілена в пам’ятниках еклектизму, сецесії та ар-деко. Скульптурна творчість XX століття представлена роботами Євгена Дзиндри, Теодозії Бриж, Петра Кулика, Еммануїла Миська, Миколи Посікіри.

На території Личаківського цвинтаря розташовані: пантеон заслужених львів’ян, поле почесних поховань, кладовища польських повстанців проти російського царизму 1830-1831 та 1863-1864 років, польські військові поховання 1918-1920 років («Цвинтар Орлят»), меморіал визвольних змагань українського народу, поховання жертв терору НКВС, меморіал воїнів Збройних Сил СРСР.

1975 року міська влада Львова ухвалила рішення про припинення поховань на Личаківському кладовищі. Виняток робиться лише для особливо заслужених громадян та родин, які мають тут власні гробівці. 1990 року ухвалою міськради територію Личаківського цвинтаря оголошено історико-культурним заповідником місцевого значення.