Палац Корнякта (Площа Ринок, 6) – надзвичайно цінна ренесансна пам’ятка 1580 року, палац найбагатшого львів’янина за всю історію міста купця Костянтина Корнякта, а згодом Королівська кам’яниця – власність і резиденція польського короля Яна ІІІ Собеського.

Грек за походженням (з острова Крит) Костянтин Корнякт, котрий замешкав у Львові в XVI столітті і контролював торгівлю вином на всьому Чорномор’ї, був меценатом,  досвідченим і мудрим чоловіком, знав багато східних мов. Завдяки Корнякту ми тепер насолоджуємось чудовими архітектурними пам’ятками Львова епохи Ренесансу. Цю кам’яницю збудував для нього на місці колишніх двох італійський архітектор Петро Барбон. За тодішніми законами усі кам’яниці, розташовані на Площі Ринок, могли мати не більше трьох вікон по фасаду, це було так зване правило рівних можливостей, адже кожне вікно першого поверху могло використовуватись для облаштування майстерні, крамниці чи аптеки, а також для реклами. Навіть найбагатший громадянин Львова Костянтин Корнякт, будучи купцем, не міг порушити цього правила. І лише пізніше, за свої заслуги перед польськими королями, одержав дворянський титул і дозвіл збудувати собі палац зі шістьма вікнами. У середині XVII століття палац Корнякта перейшов до родини польського короля Яна ІІІ Собеського і відтоді почав називатися Королівською кам’яницею.

1908 року будівлю викупило місто, і вже майже сто років тут працює Львівський історичний музей.У будівлі після ренесансної перебудови збереглася Готична зала – єдина українська пам’ятка світської готики XV століття, тут також працює антикварний магазин. Надзвичайною атракцією палацу Корнякта є італійське подвір’я, напрочуд схоже з типовими двориками Флоренції і Рима. Тут, серед цієї європейської краси, неможливо залишатися байдужим. У цьому подвір’ї у теплу пору року працює кафе, відбуваються традиційні концерти, фестивалі класичної і джазової музики, унікальна акустика також створює незабутнє враження. У подвір’ї можна оглянути пранґер – ганебний стовп, біля якого у середньовіччі виконували покарання над злочинцями.  

Костянтин Корнякт, будучи вже польським дворянином, все ж не міг полишити своєї улюбленої справи – торгівлі Загальний вигляд фасадувином. Над входом його будинку висіла гілка ялини – знак, що тут шинкують вином.  У просторих  пивницях кам`яниці зберігали вино, яке нагору подавали ліфтом. Зал освітлювався олійними світильниками, тож тут й досі збереглися забиті у стелю кільця, на яких вони висіли. Що цікаво, але пускали до винарні лише громадян Львова із товстими гаманцями. Проте сьогодні всі охочі можуть відвідати стару винарню у підвальному приміщенні, де витає атмосфера минулих віків.