Палац Бандінеллі
1629 року польський король Сигізмунд Третій надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти і титул королівського постмагістра. Львів’яни могли щосуботи відправляти й одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували неймовірно дорого. Відправка лише шести грамів кореспонденції, наприклад до Гданська, дорівнювала денній платні кваліфікованого ремісника. Папір був у ті часи важким і невдовзі львівська Рада відмовилась від таких дорогих послуг. Бандінеллі вклав у цю справу немалі гроші і фактично дії Ради розорили його.
У 1737-1739 роках будинок перебудували, звівши для укріплення контрфорси. Про перебудову свідчить напис на фасаді з боку вулиці Ставропігійської. У ХІХ столітті тут містилася книгарня Вільда, своєрідний клуб львівської інтелігенції. У будинку тоді ж мешкав відомий польський поет Корнель Уєйський.
Палац Бандінеллі пережив драматичну історію вже в новітні часи. Наприкінці сімдесятих років минулого століття виявився аварійний стан будинку. Недолугий ремонт будівлі радянськими методами більше нашкодив, аніж принесла користі. Нарешті, коли громада міста почала висловлювати рішучий протест, будинок передали реставраторам. Вже тоді стали проводити дослідження, і після майже двадцяти шести років ремонту і реставрації, нарешті урочисте відкриття Палацу Бандінеллі відбулося 28 грудня 2005 року. Завдяки малюнкам, які збереглися з тих часів, відтворено стиль приміщення і навіть дизайн меблів. Зараз тут розміщують найрізноманітніші експозиції.