Палац Бесядецьких (площа Галицька, 10) – зразок архітектури міського палацу VIII-XIX століть у стилі рококо, ампіру і неокласицизму.

Будівля, розміщена у глибині ділянки, за садом, відділеним від площі Галицької кам'яною огорожею з в'їзною брамою. Вікна виконані в обрамленнях з елементами рокайльного декору. Над головним входом – кам'яний картуш з гербом.

Палац, окрім родини Бесядецьких, належав також магнатам Бєльським, Потоцьким і Коморовським. У першій половині XVIII століття споруджено перший палац, який 1756 року був реконструйований за проектом  архітектора П. Ріко де Тіржеля.

У 1820-роках реконструкцію інтер'єру провів архітектор Ф. Батман, останню реконструкцію палацу здійснено 1934 року архітектором І. Багенським. Незважаючи на перебудови, пам'ятка зберегла свою первісну основу.

У центральному залі зберігся ампірний скульптурний фриз першої третини ХІХ століття авторства найімовірніше львівського скульптора  Йоганна-Баптиста Шімзера.

За часів СРСР у палаці містилася Обласна бібліотека, зараз приміщення належить Львівському національному університету ім. Івана Франка.