Греко-католицька церква і василіанський монастир Святого Онуфрія (вулиця Богдана Хмельницького, 36) – пам’ятка XVI-XIX століть, яка займає визначне місце в українській історії та культурі.

Монастир Святого Онуфрія належить до найстаріших святинь міста, він існував ще у XIII столітті за часів галицького князя Лева. Згідно з легендою, в монастирі зберігався образ Матері Божої, намальований  євангелістом Лукою на кипарисовій дошці. Імператор Костянтин переніс образ до своєї столиці, а з Константинополя він разом з візантійською царівною Анною потрапив до Києва. Через триста років ікона дісталася князеві Леву, котрий і передав її до монастиря василіан. У кінці XIV століття образ потрапив до польської Ченстохови і прославився там дивами. Сьогодні давній княжий образ Матері Божої Ченстоховської цінується як найбільша святиня Польщі.

Монастир княжих часів до нашого часу не зберігся. У середині XVI століття розпочалося будівництво мурованої церкви на кошти князя Костянтина Острозького, найпотужнішого культурного мецената України. У XVII столітті комплекс будівель, який стояв далеко за мурами міста, зазнав пожеж і численних нападів та руйнувань загарбників. Монастир перебудовували й у подальші віки. Будівництво і реконструкція святині тривали близько чотирьохсот років і завершилися 1902 року, коли до основного храму прибудували праву каплицю. Протягом своєї історії монастир перебував під патронатом Ставропігійського братства церкви Успіння Пресвятої Богородиці. При ньому були школа, шпиталь, бібліотека, архів, музей.

У цьому монастирі 1573 року знайшов прихисток Іван Федоров – «друкар книг перед тим небачених». Наступного року він надрукував першу в Україні книгу «Апостол» у друкарні, яка до 1615 року містилася у монастирі.  Біля монастиря на цвинтарі, що існував ще з княжих часів, 1583 року поховали українського першодрукаря.Прикрасою монастирського храму був іконостас, створений у XVIII столітті видатним художником Лукою Долинським, на початку XX століття іконостас був заставлений новими іконами пензля Сосенка.