Матеріали розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення  детального плану території, обмеженої вул. М. Кривоноса, вул. Опришківською, залізничною колією, вул. Б. Хмельницького, вул. П

Матеріали розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення  детального плану території, обмеженої вул. М. Кривоноса, вул. Опришківською, залізничною колією, вул. Б. Хмельницького, вул. Пильникарською, вул. Ужгородською, вул. Замковою, вул. Пішою, вул. Насипною, вул. Підвальною, вул. В. Винниченка.

       Із 25 листопада 2017 року по 15 грудня 2017 року тривало громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення  детального плану території, обмеженої вул. М. Кривоноса, вул. Опришківською, залізничною колією, вул. Б. Хмельницького, вул. Пильникарською, вул. Ужгородською, вул. Замковою, вул. Пішою, вул. Насипною, вул. Підвальною, вул. В. Винниченка. Замовником даної містобудівної документації є управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, розробником — ТзОВ «Укрдизайнгруп». Оголошення щодо проведення громадського слухання було розміщено на сайті Львівської міської ради у рубриці «Громадські слухання» та опубліковано у газеті «Львівська Пошта» № 92 (2002) від 25.11.2017 року.

       З відповідною проектною документацією можна було ознайомитись на сайті Львівської міської ради та у відділі громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради, за адресою пл. Ринок,1, тел. 297 57 63.

       11 грудня 2017 року відбулась зустріч з головним архітектором проекту  щодо вищезгаданої документації за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1 (Великий сесійний зал Львівської міської ради).  Для участі зареєструвалося 43 особи. Протокол зустрічі з головним архітектором проекту додається.

       За результатами проведення громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення  детального плану території, обмеженої вул. М. Кривоноса, вул. Опришківською, залізничною колією, вул. Б. Хмельницького, вул. Пильникарською, вул. Ужгородською, вул. Замковою, вул. Пішою, вул. Насипною, вул. Підвальною, вул. В. Винниченка надійшло три звернення.

       Щодо звернення Голови правління ЛОО «Реабілітація осіб з інвалідністю» п. Я. Грибальського за №2-33436-0001 від 13.12.2017 р. розробником надано наступне роз’яснення:

У відповідності до рекомендацій,  в Детальному плані території, обмеженої вул. М. Кривоноса, вул. Опришківською залізничною колією, вул. Б. Хмельницького, вул. Пильникарського, вул. Ужгородською, вул. Замковою, вул. Пішою, вул. Насипною, вул. Підвальною, вул. Винниченка в м. Львові, станція першого підйому витягів канатної дороги запроектована на нижній оглядовій терасі губернаторських валів, з сторони вул. М. Кривоноса, напроти будинку ДСНС на місці існуючого спортивного майданчика.

Щодо звернення Настоятеля Храму Священномученика Клементія Шептицького, отця С. Дмитруха за №2-33649-001 від 14.12.2017 р. розробником надано наступне роз’яснення:

В матеріалах Детального плану території прийнято до уваги пропозиції щодо розміщення станції першого підйому канатної дороги (на Губернаторських валах) і музею ікони та кам'яної скульптури на ділянці, яка використовується в даний час Храмом Св. Муч. Климентія Шептицького.

Щодо звернення представників ГО ЛРЛ «Право на вибір» №2-33772-0001 від 15.12.2017 р. розробником надано наступне роз’яснення:

Архітектурно-планувальні рішення Детального плану території (ДТП) обмеженої вулицями М. Кривоноса, вул. Опришківською, залізничною колією вул. Б. Хмельницького, вул. Пильникарського, вул. Ужгородською, вул. Замковою, вул. Пішою, вул. Насипною, вул. Підвальною, вул. Винниченка в м. Львові - прийняті на основі «Історико-містобудівного обгрунтування» будівництва підвісної оглядової канатної дороги для використання рекреаційних можливостей Парку «Високий Замок » у м. Львові» (виконане ПП «Белзький Мур»), «Проекту зведених зон охорони історичного середовища м. Львова (виконаного ДП «Інститут «Укрзахідпроектреставрація»), «Генерального плану м. Львова» (розробленого ДПІ «МІСТОПРОЕКТ»).

В проектних рішеннях ДПТ передбачено оптимізацію пішохідно – транспортної та інженерної інфраструктури території в межах об'ємів робіт, одночасно пішохідно – транспортних туристичних маршрутів, з максимальним врахуванням і в поєднанні з історичним ландшафтом Львова. Організація пішохідно – транспортного руху, включно з проектованою канатною дорогою на «Високий Замок», буде сприяти «ознайомленню і презентації зарубіжним туристам ,громадянам України історії давньоукраїнського Львова - столиці Руського Королівства» (із «Звернення» ГО «Право на вибір»).

В контексті «Звернення» - в детальному плані території запроектовано у найважливіших вузлах підходу до Парку «Високий замок» передбачено розміщення при головному вході в Парк «Високий Замок» архітектурно-художніх тематичних композицій - зокрема:

а) біля комплексу споруд Храму Св. Муч. Климентія Шептицького передбачено розмістити моделі визначних об'єктів Храмів, замків ,палаців історичних міст України -Давнього Галича, Холма, Володимира-Волинського, Києва, Чернігова, Херсонеса, Кам'янець-Подільського, Хортиці, Жовкви і ін.

б) на рівні другої оглядової тераси (середня станція підйому канатної дороги), звідки відкривається вид на центр Львова – передбачено влаштування моделі історичного середмістя з пряслами оборонних споруд, стенди з науково-історичною інформацією, оранжереї з зимовими садами, об'єктами обслуговування туристів і т. п.

в) на рівні третьої оглядової тераси (верхня станція підйому канатної дороги) проектом передбачено влаштування макету «Фортеці Високого Замку, найвидатнішої , оборонної споруди Руського Королівства» (в контексті «Звернення»). Передбачено також відновлення окремих історичних елементів замку-оборонних стін, веж і ін.-на основі археологічних досліджень

Даним проектом пропонується  надати статут «Національного ландшафту» основній частині гряди історичного ландшафту Лисогірської височини ,включно з Парком «Високий Замок» ,Регіональним ландшафтним парком «Знесіння» із територією Музею «Шевченківський Гай»,-як унікального історичного середовища й природно-заповідного фонду – що формує етнос і зберігає історичну Пам'ять.

Додатки:

  1. Протокол зустрічі з головним архітектором проекту детального плану території, обмеженої вул. М. Кривоноса, вул. Опришківською, залізничною колією, вул. Б. Хмельницького, вул. Пильникарською, вул. Ужгородською, вул. Замковою, вул. Пішою, вул. Насипною, вул. Підвальною, вул. В. Винниченка.
  2. Звернення Голови правління ЛОО «Реабілітація осіб з інвалідністю» п. Я. Грибальського за №2-33436-0001 від 13.12.2017 р.
  3. Звернення Настоятеля Храму Священномученика Клементія Шептицького, отця С. Дмитруха за №2-33649-001 від 14.12.2017 р.
  4. Звернення представників ГО ЛРЛ «Право на вибір» №2-33772-0001 від 15.12.2017 р.
  5. Лист від ТзОВ «Укрдизайнгруп» №01/01.18-Л від 15.01.2018 р.
  6. Лист від ТзОВ «Укрдизайнгруп» №02/01.18-Л від 16.01.2018 р.

Відповідальна за розгляд пропозицій,

завідувач сектору громадських

слухань відділу громадського  партнерства                                           

управління «Секретаріат ради»                                                                              Д. Челепіс

                              

Секретар громадського  слухання,

провідний спеціаліст сектору громадських

слухань відділу громадського партнерства

управління «Секретаріат ради»                                                                                З. Папіж

                  

Представник замовника

містобудівної документації

________________________

________________________

Доповідач,

головний архітектор проекту                                                                                 І. Кузьмак

Додаток 1

Протокол зустрічі з головним архітектором проекту детального плану території, обмеженої вул. М. Кривоноса, вул. Опришківською, залізничною колією, вул. Б. Хмельницького, вул. Пильникарською, вул. Ужгородською, вул. Замковою, вул. Пішою, вул. Насипною, вул. Підвальною, вул. В. Винниченка.

Зустріч відбулась 11 грудня 2017 року. Для участі у громадському слуханні зареєструвалося  43 особи.

На громадському слуханні виступили:

Д. Челепіс, завідувач сектору громадських слухань відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради». Проведення зустрічі з головним архітектором проекту.

І. Кузьмак, головний архітектор проекту. Представлення детального плану території.

Ю. Чаплінський, заступник директора департаменту містобудування, начальник управління архітектури та урбаністики.

Презентуючи проект детального плану території І. Кузьмак повідомив, що у відповідності до генерального плану м. Львова дана територія (ДПТ) входить в зону історичного центру м. Львова, як озеленені  території загального користування. Територія в межах об'ємів робіт, крім невеликої ділянки в північно - східній частині біля залізничної колії - входить в межі об'єкта світової  спадщини ЮНЕСКО та Державного історико - архітектурного заповідника в м. Львові.

Площа території опрацювання становить 107 га, в тому числі:

-  в межах об'ємів робіт   ДПТ - 76,53 га.

-  площа ділянки в межах парку Високий Замок - 35,37 га.

Територія ДПТ охоплена межами:

- з північної сторони -  проходить вздовж території відводу залізничної колії (включно);

- з східної сторони - по вул. Опришківській;

- з південної і південно - східної сторін - по вул. М. Кривоноса, вул. Винниченка - вул. Підвальна (включно з Пороховою вежею);

- з південно - західної сторони - вулицями Насипною, Пішою, Замковою, Ужгородською;

-  з західної сторони  - вул. Б. Хмельницького.

Територія охоплює значну частину терену княжого Львова , в т. ч. ансамбль Площі Старий Ринок, парк Високий Замок, Губернаторські вали (до Порохової вежі включно) та прилеглу зі сторони Високого Замку історичну складену забудову.

Рельєф території складний, антропогенно трансформований, потребує інженерних заходів по закріпленню схилів, організації відведення поверхневих вод, організації пішохідного руху.

Значну частину площі (до 50 %) території ДПТ, займає Парк «Високий Замок». З північної сторони від Замкової гори, вздовж залізниці, розташовані комунально-складські і виробничі об'єкти, зокрема адміністративно-господарська територія підприємства ТДВ ШРБУ-65, складська зона Монастиря Чину СВВ, склади і бази будівельних організацій, а також окремі ділянки житлової садибної забудови (один будинок середньої поверховості) та ділянка Храму Християн Євангелістів.

Проектом передбачено оптимізацію функціонального використання території із збереженням основи функції як історичного об'єкту загально-міського значення, комплексу громадських будівель, рекреаційних зон Парку «Високий Замок» і територій комплексного обслуговування мешканців міста і туристів.

Передбачено також впорядкування і реконструкцію кварталів прилеглої житлової забудови, громадських споруд при дотриманні вимог охорони і збереження культурної спадщини.

Проектом визначені й опрацьовані основні ландшафтно - архітектурні містобудівні вузли підходів до основних входів та до посадкових станцій витягів на Високий Замок, – на осях найбільш інтенсивних пішохідних зв'язків і туристичних маршрутів, а саме :

1) Запроектовані головний підхід – пішохідна експланада з віадуком (пішохідним мостом над проїжджою частиною вул. М. Кривоноса) на осі Губернаторських валів - до аванзони (вхідної частини) Парку «Високий Замок», поєднаної з посадковими майданчиками станції першого підйому канатної дороги;

2)  Від вул. Вічевої, включно з віссю підходу, - від Площі Ринок на Площу Старий Ринок - до вулиць Ужгородської і Лева ;

3)  Від вул. Замарстинівської-Татарської;

4) Від залізничного вокзалу «Підзамче» передбачена канатна дорога через залізничну колію, з повною реконструкцією привокзальної території;

5) Від реконструйованої під об'єкти обслуговування комунально-складської території біля залізничного моста через вул. Опришківську (влаштування станції першого підйому витягів канатної дороги ) на Високий Замок (на перспективу);

6) Від вул. Опришківської, включно, з вирішенням підходів від парку «Знесіння», вулиці Довбуша, гори Лева;

7) Від вул. М. Кривоноса, через реконструйований комплекс Львівської телестудії.

Враховуючи унікальний історичний ландшафт Львова, й, зокрема, Лисогірської височини, долинний простір Полтвинської котловини, історично-складену планувальну структуру забудови території княжого міста, середмістя і низинних заплавних територій, а також складеної забудови вздовж нижніх терас ландшафтного комплексу Високого Замку − запроектована система алейно-дорожньої мережі, включно з туристичними маршрутами, органічно поєднана з існуючими і проектованими громадськими комплексами, об'єктами та окремими ландшафтно-парковими рекреаційними зонами. Визначені вузли підходів до ландшафтно-паркового комплексу «Високий Замок» направляють пішоходів на основні еспланади оглядових терас :

- пішохідна еспланада першої оглядової тераси, – проходить від пішохідного віадука (над проїжджою частиною вул. Кривоноса), між територією школи-гімназії і садами Монастиря Бенедиктинок, через вул. Ужгородську − на вул. Замкову, далі вздовж території Монастиря Чину СВВ і виходить до вхідного вузла на вул. Татарській;

- пішохідна еспланада другої оглядової тераси, – проходить на рівні існуючого комплексу Львівської телестудії, проектованого ландшафтно-архітектурного комплексу і станції витягів другого підйому, існуючого ресторану і виходить до входу на вул. Опришківській – М. Кривоноса;

- пішохідна еспланада третьої оглядової тераси, – проходить на рівні існуючої телевізійної вежі і станції висадки канатної дороги;

- четверта оглядова тераса, на рівні насипного «кіпця», на який виходять пішохідні пандуси із третьої оглядової тераси, з північної сторони від « кіп-ця», запроектований ліфт для людей з обмеженими можливостями, який поєднує ці тераси. Проектом ДПТ опрацьовані основні вузли підходів до ландшафтно-паркового комплексу, зокрема зі сторони Губернаторських валів, де запропоновано розміщення (два варіанти) станції першого підйому витягів контактної дороги.

Варіант 1 ("Укрдизайнгруп") 

Станція розташована біля огорожі існуючої школи - гімназії по вул. Замковій на схилі північної частини Губернаторських валів. Системою терас по-садковий об'єм вирішений у вигляді оранжереї і зимових садів, − поєднаний з  розвантажувальною площею, пішохідною еспланадою. На різних рівнях станції запроектовані магазини сувенірів, каси, громадські санвузли, технічні приміщення та ін.

Варіант 2 

Станція розташована на місці спортивного майданчика на Губернаторських валах, біля існуючого ГРП з південної сторони від вул. Кривоноса, на місці колишнього оборонного рову (між стінами колишнього Королівського белюарду і контрескарпом), які необхідно виявити археологічним дослідженнями. Проектом передбачено влаштування станцій у двох рівнях за рахунок пониження рівня насипного грунту  і розміщення під верхньою посадковою платформою допоміжних приміщень, громадських приміщень і ін. На рівні посадкової платформи можливе розміщення кас, ліфтів - платформ для людей з обмеженими можливостями і ін.

Недоліком даного рішення є:

- трасування канатної дороги над дахом колишнього монастиря і Церкви Св. Климентія (в даний час);

- внесення дисонансу в середовище  рекреаційної зони Губернаторських валів.

Варіант 3 

Станція розташована на схилі рельєфу з північної сторони від вул. Насипної і вул. Кривоноса. Допоміжні приміщення (громадські санвузли, каси і ін.) можливо розташувати на рівні тротуару вул. Насипної.

Варіант 4

Станція розташована на площі Данила Галицького. Для підняття конструкцій на необхідну висоту необхідно побудувати у трьох рівнях об'єм з до-поміжними і технічними приміщеннями, які можуть внести дисонанс у сформоване середовище площі.

Варіант 5

Станція розташована в південній частині Площі Старий Ринок. Допоміжні приміщення можуть бути розташовані на нижньому рівні (цокольного поверху). Станція може внести дисонанс в ансамбль Площі Старий Ринок.

Із вказаних варіантів розміщення станції витягів канатної дороги значну перевагу можна надати варіанту №1, як з архітектурно-планувальних міркувань, так і за технічними характеристиками.

Ю. Чаплінський додав, що проект канатної дороги повністю врахував будівництво Меморіалу Героям Небесної Сотні. Усі розважальні простори будуть розміщені нижче Меморіалу та не будуть порушувати його цілісності. Адже основна ідея, це розміщення Меморіалу на тихій, окремій площі на Валах до якої буде вести міст Небесної Сотні. Крім того канатна дорога може виконати роль транспортної артерії. Перше, що буде видно піднімаючись канатною дорогою – Меморіал Героям Небесної Сотні.

Меморіал буде окремою одиницею, яка ні ідейно ні фізично не буде перетинатись з іншими ділянками та буде збудована за кошти міста. В свою чергу канатна дорога є інвестиційним проектом, який можливо буде втілено. Розробка ДПТ це ще не проект реалізації, а лише можливе бачення.

Під час зустрічі учасниками було озвучено наступні запитання:

  1. Хто буде фінансувати даний проект і яка сума необхідна для його втілення?

І. Кузьмак відповів, що проект є повністю інвестиційним, місто не буде витрачати на нього кошти. Приблизна сума складає 10 мільйонів євро.

2.  Яка площа буде виділена на станції витягів?

І. Кузьмак відповів, що можлива площа для станцій це 10 м. на 15 м., оскільки на станціях також можуть бути розміщені каси з продажу квитків та громадські туалети, можливо підземні.

3. Чи не завадить встановлення станцій витягів та самої канатної дороги будівництву Меморіалу Героям Небесної Сотні?

І. Кузьмак відповів, що під час розробки детального – плану території було враховано будівництво Меморіалу Героям Небесної Сотні та запропоновано кілька варіантів розміщення.

4. Яким чином буде відведено землю для будівництва станцій витягів канатної дороги?

І. Кузьмак відповів, що ДПТ і є підставою для виділення земельних ділянок.

5. Чому канатна дорога запроектована такою короткою і йде лише над зеленою зоною?

І. Кузьмак відповів, що чим довшою буде канатна дорога, тим більшим буде провисання тросів, що може викликати потребу обрізання дерев.

6. Питання до другої станції витягу канатної дороги. Вона досить великих розмірів, для чого проектувати її такою?

І. Кузьмак відповів, що оскільки на даний момент розробляється лише ДПТ а не сам проект то візуалізація, подана під час представлення, є лише приблизним виглядом майбутніх станцій.

7. Чи може ДПТ бути розширеним до вул. Б. Хмельницького (залізничної станції)?

І. Кузьмак відповів, що на рівні концепції можливо також врахувати розвиток цього району.

Під час зустрічі учасниками були озвучені наступні зауваження:

  1. Чи може будівництво канатної дороги негативно вплинути на ідею створення Меморіалу Героям Небесної Сотні?
  2. Який вплив буде мати  будівництво канатної дороги на вигляд історичного Львова.
  3. Чи не заважатиме перенесення автостоянки на вул. Гуцульську мешканцям, які там проживають.
  4. Зауваження щодо користі використання канатної дороги лише для туристів.
  5. Зауваження щодо необхідності врахування інтересів насамперед мешканців міста, та вжиття заходів для недопущення руйнування історичного Львова у процесі реалізації пропозицій детального плану території.

Під час зустрічі учасниками були озвучені наступні пропозиції:

  1. В майбутньому, під час будівництва канатної дороги відреставрувати стіну, яка залишилася від старого замку.
  2. Відреставрувати Лису гору (Гору Лева) в рамках будівництва канатної дороги.
  3. Передбачити ліцензовані кабінки і опори для канатної дороги, які будуть розраховані на перевезення груп з кількох людей.
  4. Підтримати будівництво канатної дороги оскільки це популяризує український Львів і допоможе більшій кількості людей побачити Меморіал Героям Небесно Сотні.
  5. Підтримати будівництво канатної дороги, адже це допоможе маломобільним мешканцям, яких є близько 40% від мешканців міста (мами з візочками, інваліди, пенсіонери) побачити набагато більше, аніж вони можуть на даний час.

Головуюча на зустрічі з архітектором,

завідувач сектору громадських слухань

відділу громадського партнерства                                    

управління «Секретаріат ради»                                                                             Д. Челепіс

Доповідач,

головний архітектор проекту                                                                                  І. Кузьмак