Петренко Микола Євгенович

Поет, прозаїк, драматург, гуморист, публіцист, член Національної спілки письменників України з 1960 року, автор понад ста книг прози, поезій, гумору, віршів для дітей, текстів відомих пісень. Заслужений діяч мистецтв України, нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого 5 ступеня, лауреат літературних премій імені Павла Тичини, Юрія Яновського, Маркіяна Шашкевича, Богдана-Нестора Лепкого, Паїсія Величковського, Віктора Близнеця, Григорія Сковороди та Івана Котляревського.

Від кого надійшла пропозиція:
Львівська обласна організація Національної спілки письменників України

Діяльність

Петренко Микола Євгенович народився у 1925р. в м. Лохвиця на Полтавщині.

На долю М. Петренка випало багато випробувань. Молодим хлопцем попав до Янівського концтабору у Львові. А трохи пізніше став одним із в’язнів концтабору Штокбах. Коли було дуже важко, юнак писав вірші, які розходилися по інших таборах, де були українці.

Весна 1945 року принесла визволення полоненим з концтаборів. Але вчорашній в’язень Микола Петренко не зміг потрапити додому — дорога йому проклалась в сибірські простори, а потім ще й далі, на засніжену Камчатку, в трудові табори. Ще кілька років невільного життя на відбудовах Донбасу, на рибних промислах Камчатки, на лісорозробках.

Перша поетична збірка Миколи Петренка «Дні юності» вийшла у 1957 році, а у 1963 році у видавництві «Дніпро» вийшла його друга поетична збірка «Суворі береги».

Петренко М.Є. є автором понад 100 книг: поезій, прози, гумору, публіцистики, віршів для дітей, казок, пісенних текстів (всього до 200 пісень).

А ще він автор кількох п’єс та лібретто музичних вистав, які ставилися переважно на сценах львівських театрів «Чарівне кресало», «Довбушів топірець», «Дві Іванки», «Шість імен» та ін.