Стільці, ігрові простори та балансуни: студенти-архітектори реалізували свої проєкти у львівській школі

18 студентів-першокурсників Харківської школи архітектури, яка релокувалась до Львова минулоріч, втілили свої архітектурні проєкти в рамках будівельної практики у школі № 73 Львова.

За словами Дар’ї Ожиганової, директорки бакалаврської програми Харківської школи архітектури, цьогоріч студенти реалізували проєкт «First-aid spatial kit» або «Просторова аптечка».

Впродовж 4 тижнів архітектори розробляли серії універсальних просторових рішень для загальноосвітніх шкіл. Студенти мали віднайти швидкі та прості ідеї, які могли б допомогти організувати навчальний процес у школах.

Серед напрямків студентських досліджень:

•  ігрові формати;

•  спокійний відпочинок;

•  усамітнення;

•  місця для навчання;

•  активний відпочинок, спорт.

Основними просторами для проєктних рішень стали класна кімната, коридори, подвірʼя та зовнішній простір.

На території школи спорудили багаторівневий ігровий простір для спонтанної комунікації учнів.

2. Активний відпочинок. Балансун

Балансуни – це спеціальні ігрові конструкції для балансування, створені для активного відпочинку дітей у школі, які через гру допомагають сформувати у них навички самостійності.

3. Спокійний відпочинок

Спеціальний модульний стілець-трансформер легко розміщується в коридорах, на подвірʼї, також його можна прилаштувати і в класній кімнаті. Простота конструкції дозволяє монтувати такі меблі навіть дітям.

Студенти сконструювали спеціальний стілець, на якому можна сховатись від інших та побути наодинці з собою. Студенти вважають, що таке проведення часу допоможе покращити продуктивність користувачів, їхній емоційний стан, розвинути навички саморефлексії.

5. Кочова школа

Студенти сконструювали легкі для переносу меблі для навчання, які допоможуть скоротити кількість меблів до мінімуму. Це допоможе вирішити проблему браку місця, нераціонального використання простору коридорів, нестачі грошей для закупівлі меблів і швидкого переходу в укриття під час повітряної тривоги.

«Для нас важливо те, щоб ці проєкти були максимально простими у зведенні, щоб будь-яка людина могла взяти і зробити цей проєкт власноруч. Згодом студенти розроблять детальні інструкції до реалізації цих проєктів, розрахунки матеріалів, щоб можна було просто взяти і по цій інструкції все побудувати. Щоб будь-яка українська школа могла цим скористатися. Я думаю, що ми впродовж місяця опублікуємо усі ці креслення і інструкції, і вони будуть у відкритому доступі. Щоб будь-яка школа, яка потребує такого, могла зробити собі такі меблі навіть з дітьми на уроках трудового навчання», – розповіла Дар’я Ожиганова.

Директорка 73 школи Львова Марта Бешлей каже, сьогодні учні користуються меблями здебільшого на вулиці, проте завдяки легким монтажним конструкціям, їх згодом планують використовувати і всередині навчального закладу.

«Я дуже радію зустрічі з представниками Харківської школи архітектури і тому, що в нас вийшла така класна колаборація. Коли студенти презентували нам свої проєкти, я побачила, що в них горять очі. Вони настільки кожен проєкт наповнювали сенсами, акцентували увагу на дітях з особливими освітніми потребами, на інклюзію, що я була приємно здивована. Коли вони розробляли проєкти, вони досліджували досвід іноземних країн, тобто їхня підготовка була дуже комплексною і вони добре взаємодіяли з нашими дітьми», – розповіла Марта Бешлей.

Харківська школа архітектури релокувалась до Львова у квітні 2022 року, через повномасштабне вторгнення росії. Нині заклад працює у приміщенні колишньої їдальні Львівської академії мистецтв, яка не використовувалась. Тут студенти вже провчились рік офлайн.

 «В нас будівельна практика була вже багато разів і ми кожного разу задоволені. Минулого року ми робили такі різні просторові інтервенції для академії мистецтв, яка нас прихистила, в їх двориках ми робили різні павільйончики, лавки-трансформери. Кожного разу виходить дуже класно і я тішуся результатом. Але цьогоріч окрім того, що ми фізично щось будуємо, ми ще й лишаємо це у відкритому доступі, щоб воно продовжувало жити не лише на одній локації, а й інші могли його реалізувати для себе. Ми 100% будемо продовжувати цей проєкт наступного року і поповнювати каталог рішень. Можливо, це буде міський простір, або для мешканців у внутрішніх двориках їхніх будинків», – додала Дар’я Ожиганова.

Проєкт студенти реалізували в партнерстві з ГО “Безбар’єрність” та за підтримки EID Ukraine – Європейського інституту задля демократії.