Під час Львівського безпекового форуму експерти говорили, як унеможливити масштабний російський контроль у Чорноморському регіоні

  • 01.11.2019, 12:27
  • 364
  • Марія Демчина
Триває другий дискусійний день Львівського безпекового форуму-2019. Експерти з різних країн світу обговорюють тему «Росія в Європі: старі помилки чи нові виклики?». Під час однієї із панелей фахівці подискутували, чи справді мілітаризація Криму є реальною загрозою для НАТО, якою ж має бути стратегія НАТО та партнерів у Чорному морі, а також — чи здатне міжнародне право вирішити сучасні загрози для безпеки в Балто-Чорноморському регіоні.

Модерував дискусію Бен Ходжес, генерал-лейтенант Збройних сил США (у відставці), співзасновник Львівського безпекового форуму.

Озгур Унлухисарчикли, директор департаменту GMF в Анкарі (Туреччина) акцентував, що Туреччина переконливо виступає проти анексії Криму. І на це є декілька вагомих причин.

«Туреччина чітко виступає проти анексії Криму, бо це, найперше, загроза для нашої власної безпеки. Росія замістила Туреччину як домінантну позицію в Чорному морі. Російська протиракетна система охоплює 90% турецького простору. Незаконна анексія спричинила нестабільність у Чорноморському регіоні. Також Туреччину турбує те, як поводяться з правами кримських татар, тому що там є значна частка турецького населення», — зазначив експерт.

Водночас він зауважив, що чинна версія стосунків між Туреччиною та США вже давно «вмерла». Бо країни підозріло ставляться одна до одної, а також є інформація, що росіяни хочуть усунути від влади турецького президента і мають прихований план співпраці з радикалами.

Сергій Корсунський, директор Дипломатичної академії ім. Геннадія Удовенка (Україна), розповів, що потрібно посилити позицію країн-союзників у Чорноморському регіоні, щоб протистояти російському впливу. І тут Туреччина мала б бути стратегічним партнером.

«Важливо, щоб була візуальна картинка того, що Україна не здається. Всі сторони, які підписали конвенцію, не хочуть її переглянути. Хоча ми заявляли, що хочемо, щоб країни-союзники були присутніми в Чорному морі — щоб посилити нашу позицію. Бо разом з Румунією і Болгарією в нас нема достатньо потенціалу, щоб протистояти.

Подивіться на карту, як зараз виглядає маршрут «Турецького потоку» — це не просто пряма лінія по морю, а там є два повороти. Тобто вони розуміють, що Крим — це Україна, тому не хочуть заходити в цю зону, обходять її. Історія тягнеться ще з давніх часів. Росія прекрасно розуміла, що Крим є запорукою контролю Чорного моря.

Ми хотіли бачити в Туреччині стратегічного партнера, бо саме вона є найсильнішим стратегічним партнером", — сказав експерт.

На важливості розробки власної морської стратегії наголосила Ганна Шелест, член правління Ради зовнішньої політики «Українська призма» (Україна).

«Враховуючи мілітаризацію кожної окремої держави в Чорноморському регіоні, регіональна безпека зменшується. Тому потрібно визначити спочатку, що таке безпека, і тоді ми зможемо говорити про її посилення. Проблема в тому, що ми, розширяючи безпеку, говорили лише м’які форми безпеки, «заморожені конфлікти», і ніхто не говорив про реальну безпеку.

У 2014 році ми зосередилися лише на військовій безпеці, і зараз у 2019 році нам потрібно зрозуміти, чи оце вузьке розуміння безпеки нам важливе? В Україні 70% загального експорту відбувається через морські порти, тому значення портів — це питання впливу. Треба захищати критичну інфраструктуру. Бо навіть коли ми говоримо про мілітаризацію — йдеться не лише про Крим, адже зараз Росія будує військову базу в Абхазії — і це вже інші виклики", — розповіла експертка.

Також Ганна Шелест зауважила, що ми не завжди розуміємо, хто які води контролює в Чорноморському регіоні, і це значна проблема. «Найбільше аварій ставалось в Керчі, бо дві країни не могли поділити, хто контролює і чия відповідальність. Також не треба забувати про Каспійське море», — каже вона.

Водночас не треба забувати й про те, наскільки Росія обмежила пересування на Чорному морі, бо там випробовує своє озброєння. І це, з її слів, є своєрідною перевіркою для нас — а що ми робитимемо, щоб це унеможливити? Саме тому нам потрібно відійти від радянського сприйняття військово-морських сил.

«Це не лише питання мрії — дуже важливо розуміти, які ресурси, завдання і потужності нам потрібні. І в рамках напрацювання цієї стратегії ми це обговорювали — які нам потрібні потужності, щоб захистити наші території. Бо зміна базування військ — це ще одне питання. Якщо у нас не буде контролю виконання міжнародних документів, якщо не буде контролю Чорноморського флоту — ми побачимо певні стратегічні зміни у Європі», — акцентувала експертка.

Андрій Тарасов, віце-адмірал, начальник штабу-перший заступник командувача ВМС України переконаний, що за 5 років Росія значно посилила своє озброєння і системи відеоспостереження, контролю в регіоні. Тому щоб протистояти, нам потрібно відновити наші військово-морські сили.

«Росія за 5 років створила в Криму досить потужне угрупування. До прикладу, було два підводні човни, а стало шість. Росія розгорнула систему спостереження, і повністю спостерігає над турецькою територією, спостерігає за нашими водами. Є системи радіоспостереження, система гідроспостереження — тобто під водою. І це викликає велике занепокоєння, бо вони можуть широко контролювати Чорне море. Також масштабно розгорнута повітряна авіація. Тобто на досить високому рівні росіяни це відпрацювали і мають повну готовність. Тому для нас дуже важливо відновити наші військово-морські сили, бо лише так ми зможемо протистояти цій ситуації», — зазначив експерт.

Окрім нарощування військової сили, Росія також використовує системні заходи для обмеження свободи слова на окупованих територіях. Про це розповів Юрій Луканов, журналіст, автор (Україна).

«Росія використовує системні заходи для того, щоб обмежувати свободу слова, і це навіть доходило до кримінальних переслідувань, тиск на міжнародні структури. Були і фізичні напади на журналістів, і постріли у повітря. Вони внесли поправку в законодавство, і за цією поправкою судили журналістів, які залишалися в Криму.

Є дуже типова річ у російських виданнях в Криму: дуже багато мови ворожнечі проти українців і кримських татар. Війна слова продовжується. Також Росія проводить спеціальне військове навчання для учнів, щоб зробити їх солдатами, які потім захищатимуть Крим від українців. Я навіть написав про це книгу — «Преса: як Росія знищила свободу слова в Криму»", — розповів Юрій Луканов.

Нагадаємо, Львівський безпековий форум 2019 відбувається 30 жовтня — 1 листопада 2019 року у центрі Митрополита Андрея Шептицького УКУ.

Експерти роздумують над тим, як захистити критичну інфраструктуру — інформаційний і кіберпростір, важливі об’єкти життєзабезпечення, економіку та політичну систему від агресивних дій Росії спрямованих проти України та Заходу. У фокусі дискусій також — формула Штайнмаєра, особливий статус Донбасу, Україна — в епіцентрі американського конфлікту, російські виклики для Балто-Чорноморського регіону.

Організатори форуму: ГО «Інститут Просвіти», Український католицький університет, КУ «Інститут міста» та Львівська міська рада. Відбувається за підтримки Фонду Ганса Зайделя, Фонду Чорного моря Німецького фонду Маршала, Центру Інформації та документації НАТО в Україні та Міжнародного фонду Відродження.