У Львові обговорили релігійну пропаганду та боротьбу з антисемітизмом

  • 19.05.2014, 16:42
  • 544
У п'ятницю, 16 травня, у приміщенні львівського «Прес-клубу» (просп. Шевченка, 11) відбувся міжрелігійний круглий стіл, присвячений питанням антирелігійної пропаганди, нетолерантності, ролі релігії для суспільства та християнсько-єврейського діалогу. Захід організував Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», під патронатом Львівської міської ради.

Участь у круглому столі взяв рабин Джек Бемпорад. Серед запрошених доповідачів виступив і Олександр Іващенко, співавтор книги «Сльози Холокосту» (2012 р.) та автор напрацювання «История Еврейской общины Донецка» (2014 р.).

Іншими учасниками заходу були: директор Центру «Лібертас» Тарас Дзюбанський, представник Львівської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату ієромонах Маркіан Каюмов, декан Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету диякон Роман Завійський, релігієзнавець Андрій Юраш, представник Управління внутрішньої політики ЛМР Євген Бойко, директор Львівського єврейського благодійного фонду «Хесед Ар'є» Адель Діанова, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ у Львові Роман Кісь, семінарист Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, УГКЦ Володимир Мамчин.

Під час круглого столу обговорювали декларацію Другого Ватиканського собору про ставлення Католицької Церкви до нехристиянських релігій «Nostra Aetate», в рамках християнсько-єврейського діалогу в Україні у світлі нещодавніх подій.

На міжнародному рівні документ «Nostra Aetate», напевно,  набув найбільшого розголосу, бо у ньому йдеться про діалог Католицької Церкви не лише у християнському контексті (з католиками, протестантами, православними), але й з іншими релігіями: буддизмом, ісламом, іудаїзмом. Тому документ справді революційний.

Тарас Дзюбанський, директор Центру «Лібертас»

Сьогодні Україна переживає трагічний момент. Тому виникає головне запитання: які духовні ресурси треба використати, щоб зарадити цій ситуації? На мою думку, прийшов час взивати до сумління людей, світу, відродити у собі найглибші цінності – любов до Бога та любов до ближнього. Ми маємо зрозуміти: прийшов час усім релігійним громадам вашої держави мобілізуватися і боротися проти зла, а окремим індивідуумам відмовитися від егоїзму та почати відстоювати ідеали правди.

Джек Бемпорад, рабин

Наше суспільство, яке було в роки незалежності України виховане на засадах рівності, толерантності, поваги до юдаїзму, дало змогу єврейській громаді розвиватися вільно, а нам усім проводити діалог. Єврейська громада в цьому контексті продемонструвала, що вона є частиною загальноукраїнської спільноти. Я впевнений, якщо у релігійної людини визріває ненависть до представників іншої релігії, це вже не релігійна людина, це перекреслює саме розуміння релігійного світогляду.

Андрій Юраш, релігієзнавець

Як відомо, з приходом Владики Філарета до Львова, уся Українська Православна Церква у Західній Україні почала брати досить активну участь у міжрелігійних відносинах, а основою цього є фундамент християнства – любов до ближнього, яка може замінити будь-який науковий термін у секулярному суспільстві. Тепер ми маємо духовну кризу, коли люди у суспільстві наче номінально проявляють себе християнами, але живуть за своїми стереотипними заповідями, незрозумілими жодній із релігій. Сьогоднішній день показує, що в Україні є надія.

ієромонах Маркіян Каюмов, представник Львівської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату