Сьогодні в Музеї історії релігії відкриють виставку «Слідами Блаженного отця Омеляна»

Сьогодні у Львівському музеї історії релігії на пл. Музейній, 1 відбудеться відкриття виставки «Слідами Блаженного отця Омеляна». Захід розпочнеться о 16.00 год.

Львівський музей історії релігії спільно із Братством, Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», газетою «За Вільну Україну+» презентує виставку «Слідами Блаженного отця Омеляна».

В експозиції будуть представлені особисті літургійні речі о. Омеляна Ковча (1884-1944): фелон, єпитрахиль, нарукавники, пояс. До уваги відвідувачів – скарбничка із церкви Святого Івана Хрестителя села Коросне Львівської області, де правив отець Омелян.

Автор портрету Омеляна Ковча, макету його пам’ятника, а також картини «Перемишлянський край посеред літа» – художник Микола Костів. Серед експонатів – багато світлин, які ознайомлюють із діяльністю громадської організації «Братство імені блаженного священномученика Омеляна Ковча»: відвідини місць, де служив отець Омелян, різні тематичні вечори, зустрічі, виставки, відкриття меморіальних дошок. Цікавими є сімейні фотографії отця, документи, пов’язані з його життям і діяльністю.

Виставка діятиме до 16 квітня.

«Був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу» - у цих словах кардинала Любомира Гузара коротка історія життя Омеляна Ковча – священномученика УГКЦ, праведника України, покровителя усіх священиків УГКЦ.

Арештований нацистами за підтримку українського підпілля, допомогу євреям та публічне засудження нацистських злочинів, перебував у сумнозвісній тюрмі на Лонцького у Львові, а згодом у страшній фабриці смерті – концтаборі «Майданек» біля Любліна (Польща). Омелян Ковч продовжував таємну тюремну практику душпастирської діяльності. Родина та знайомі робили все можливе, щоб звільнити його із в’язниці. До цієї справи долучився навіть митрополит Андрей Шептицький.

«Я розумію, що стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого в цій справі. Учора вони вбили тут 50 чоловік. Якщо я не буду тут, хто допоможе їм перейти ці страждання?… Я дякую Богові за Його доброту до мене. Окрім неба, це єдине місце, де я хотів би перебувати. Тут ми всі рівні – поляки, євреї, українці, росіяни, латиші, естонці», – в одному з листів до рідних писав отець Омелян. І він залишився у в’язниці, де відправляв Літургії, сповідав, причащав, хрестив, ніс зневіреним віру, надію, любов. Омелян Ковч помер за колючим дротом 25 березня 1944 року. Його тіло спалили в одному з крематоріїв табору.

Постать отця Омеляна Ковча є промовистою насамперед тому, що він унаочнив приклад доброго Пастиря, не зраджував моральних принципів, гуманних, християнських. Він був великим патріотом своєї Батьківщини, умів співчувати людям, завжди допомагав їм, закликав любити усіх незалежно від їхнього походження і конфесійної належності.

Торік у квітні племінники Омеляна Ковча – Василь Мацелюх й Іван Ковч, а також похресник Михайло Костів разом з іншими однодумцями створили громадську організацію «Братство імені блаженного священномученика Омеляна Ковча». Вони поставили за мету популяризувати життя і героїчний чин отця Омеляна Ковча з УГКЦ для того, щоб молоді верстви українців узяли отцеву поставу, служили Богові в рамках християнської релігії і зміцнювали українську державу в її національних вимірах.

Довідка

Організатори: Львівський музей історії релігії, ГО «Братство ім. Бл. Св. Мч. Омеляна Ковча», Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», газета «За Вільну Україну+».