“...Бажаючи потурбуватися, щоб ці львівські райці, які від первісного заснування того міста, від своїх попередників отримали шляхом вічного успадкування початок доблесті і доброго управління тим містом, свій раєцький обов’язок гідніше на користь усіх несли; завдяки тому, що перевищують інші міста в руських землях прикрашенням життєвих звичаїв, гостинністю та культурою, за власною ініціативою та нашою королівською повагою і з певного нашого відома та вдумливого розважання, за порадою та схваленням усіх наших дорадників і послів земель нашого королівства, зібраних тут на вальному сеймі, ратифікували і схвалили, ратифікуємо і схвалюємо змістом цієї грамоти герб того нашого міста Львова, а саме: відкрита велика брама чи ворота, над якою підносяться три вежі, у тій же брамі – вільний і стоячий лев, не пійманий у жодні решітки чи кайдани. Цей герб від незапам’ятних часів те місто Львів до цього часу само по собі використовувало. Їм наново цей герб за згаданою ініціативою та повагою дали, надали й обдарували, даємо, надаємо та оюдаровуємо даною грамотою; бажаючи і вирішуючи згаданою нашою королівською повагою, щоб ці сучасні, і що в майбутньому будуть, райці того міста Львова, яке наші попередники урочисто наділили ім’ям лева, у всіх почесних актах, а також на своїх прапорах, картинах і пам’ятках згаданий герб вільно вживали і цей герб наносили та вносили відтепер і на майбутні часи. При користуванні цим гербом і опечатуванні будь-яких своїх грамот можуть вживати червоний віск без заперечення, недоброзичливості та перешкоди будь-кого. Таким чином будь-яка слава і нова справа від них до нащадків передасться, і вони згаданий герб у помітніших місцях хай помістять, як от: на вежах і баштах; хай мужньо наслідується доблесть невтомного Лева, відвага, постійність, охорона і міць проти всіх близьких ворогів. І щоб щодня з великою ретельністю і запалом, як властиво тому червоному воску, до правильного розвитку і доброго керування належного порядку спільноти того міста свої зусилля в службі вони в сто разів збільшили...”