Львів у 1914-1915 роках
1 жовтня 1914 року
«Приписи ходіння вулицями. В теперішніх часах, коли ситуація ще не усталилась, і у всіх сферах не бракує неспокою, слід зберігати обережність навіть під час виходу на вулицю. Отже, не слід брати з собою багато грошей або дорогоцінності. По-друге, слід ходити швидко, не затримуючись і не розглядаючи вітрини. По-третє, слід уникати людських скупчень, чи то для товариської розмови, чи то для спостерігання за вуличним життям. Це найголовніші приписи, які вже віддавна використовують у Варшаві» («Wiek Nowy», s. 5).
«Інтернування заручників. Унаслідок випадків, які трапилися минулої неділі, влада викликала кількох громадян з єврейських кіл, яких інтернували як заручників. Форма заручництва є такою ж, як попередня: ці громадяни гарантують життям спокій і порядок у місті» («Kurjer Lwowski poranny», s. 2).
«Заручники на свободі. Інтернованих у понеділок унаслідок недільних подій єврейських заручників пп. д-ра Діаманда і д-ра Рабнера вчора зранку, у зв’язку зі спокоєм у місті, випустили на волю. Також випущено з арешту значну частину заарештованих протягом згаданих подій» («Gazeta Wieczorna», s. 2).
«На доручення влади в поліції замість кари арешту запроваджуються тілесні покарання, які застосовуватимуть до повій і неповнолітніх» («Wiek Nowy», s. 5).
«Проти розпусти. Для припинення розповсюдження розпусти у Львові дамам з чвертьсвіту заборонено з’являтися на головних вулицях як удень, так і вночі. Тих, хто не виконуватиме цей наказ, каратимуть шмаганням» («Słowo Polskie», wydanie popołudniowe, s. 4).
«Брак палива. В усьому місті лунають безперервні скарги на брак трьох найважливіших товарів: хліба, цукру і палива. Через раптове похолодання, брак палива відчувається, мабуть, найдошкульніше. І нема надії на те, щоб цьому бракові вдалося зарадити в межах істотних потреб великого міста. Вугілля у Львові на складах немає взагалі, і поки що виключається можливість його доставки. Дерева справді в найближчих околицях аж забагато, але дуже складно знайти відповідну кількість возів і коней, щоб довезти його до міста. Через це мешканці опинились у фатальному, справді страшному становищі.
Хоча президія міста запевняє, що має надію отримати потрібну кількість транспортних засобів, але загальні обіцянки такого типу досі не завжди виконувалися, а надто потрібно остерігатися того, що дрова, доставлені з такими труднощами, будуть нечувано дорогими. У зв’язку з загальною бідою в місті та браком грошей, перспектива в цілому неприємна» («Gazeta Wieczorna», s. 2).
«Збита трамваєм. Анна Кретович, віком дванадцять років, переходячи вчора вранці вулицею Личаківською, була збита трамваєм, який надходив, а падаючи, отримала важкі травми по всьому тілі. Викликана рятункова служба надала пораненій допомогу і відвезла до загального шпиталю» («Kurjer Lwowski poranny», s. 2).
«Елегантний сторож. Семен Козюра, сторож будинку на вулиці Коллонтая, 3 [тепер – вул. Менцинського], звинуватив невідомого злодія у тому, що той у білий день під час його відсутності відчинив відмичкою двері його помешкання і забрав звідти шубу з кенгуру, покриту чорним сукном з кримським чорним коміром, вартістю 150 корон, і 8 корон готівкою. Взамін за це цей незнайомець залишив йому тільки ріжок з надламаної єврейської булки! Пан сторож зараз роздумує над тим, що погано тримати у себе дорогу шубу, на яку зазіхають небажані особи» («Wiek Nowy», s. 5).
«Хотів стріляти Василь Лудзь на вул. Лелевеля, 3 [тепер – вул. Поповича] в Анну Кубанівну. Принаймні так вона подала до відома властям. – Крім того, Кубанівна звинувачує Лудзя в тому, що він забрав з її зачиненої скрині, попередньо її розбивши, книжечку галицької ощадної каси на суму 1000 корон і 20 корон готівкою. Неспокійного Лудзя віддано до арештів, а розслідування з’ясує правду» («Wiek Nowy», s. 6).
«Несумлінні сторожі. На вулиці Алембеків [тепер – вул. Таманська] і Шпитальній сторожі будинків впустили до кам’яниць якихось підозрілих індивідів, які без жодного контролю провели в помешканнях обшуки і позабирали при цьому багато коштовностей і грошей. Сторожі будинків їх зовсім не затримували, а вільно випустили з кам’яниць. Поліція розпочала докладне й енергійне розслідування, і притягнула несумлінних сторожів до відповідальності, а слідство з’ясує, якою є міра провини цих сторожів будинків» («Wiek Nowy», s. 5).