Росіяни у ЛьвовіДо міста увійшла ворожа армія. Керівництво Львова зверталося до співгромадян з закликом зберігати спокій і остерігатися будь-яких провокацій...
«Громадяни!
Російські війська найближчим часом увійдуть до Львова!
В цю хвилину закликаємо все населення міста, щоб – заради Бога зберігало гідність, спокій, остерігалося паніки, вибриків, нерозважливих чи злих вчинків, усіляких провокацій!
Місто відкрите, отже, йому не може загрожувати жодна небезпека.
Вся поважна громадськість очікує подій з повним спокоєм.
Будь-який вибрик нерозважливого чи шаленого індивіда проти війська, яке входить, може викликати нещастя.
Закликаємо все населення, щоб в ім’я добра міста і всіх громадян слідкувало за спокоєм і порядком у місті.
Крамниці, зокрема з продуктами, мають бути відчинені.
Іменем міста Львова, президія:
Д-р Рутовський, Д-р Шталь, Д-р Шляйхер.
У Львові, дня 2 вересня 1914, вночі» («Gazeta Wieczorna», s. 1).
«Роздача хліба для родин покликаних до війська солдатів розпочалася від сьогодні в комісаріатах усіх дільниць міста. Це розпорядження Президії мусимо виокремити з пошаною як новий акт громадянської самопомочі» («Kurjer Lwowski», s. 3).
«Для запобігання злидням бідного населення. Звертаємося до широкого загалу з гарячим проханням про допомогу в невідкладній рятунковій акції, яку суспільство в теперішній момент мусить розпочати для убезпечення бідного населення від злиднів, які їм загрожують.
Звертаємося до тих, хто від’їжджає, з проханням передати свої запаси Дешевій Кухні, а до тих, хто залишається, звертаємося з проханням про передачу до тієї ж Кухні – вул. Оссолінських, 11 [тепер – вул. Стефаника], сходи V, ІІ поверх – продовольства, надання помешкань для бездомних людей з передмість, а в разі браку місця у себе, передачу постелі, одягу, білизни Дешевій Кухні, забезпечення у себе з повідомленням про це в Дешевій Кухні певної кількості обідів, навіть найскромніших – хоча б супу.
Знаємо, що така акція не зможе повністю запобігти злидням, які розповсюджуються, але хоча б частково заспокоїть голодних і зміцнить їхнє терпіння.
Громадянський жіночий комітет» («Wiek Nowy», s. 3)
«Після закриття номера. Біла хоругва від ранку розвівається на вежі ратуші.
***
В ратуші рух і гамір, який важко описати. Зокрема, там масово зголошуються дружини і родини мобілізованих, вимагаючи належної й обіцяної австрійським урядом грошової допомоги. Хоча міська влада не отримала коштів на цю справу, ґміна власними силами йде на допомогу найбіднішим, надто намагаючись заспокоїти переляканих і заплаканих жінок.
Трамвай розпочав регулярний і нормальний рух.
***
Фатальний випадок трапився учора після полудня біля головного вокзалу. Якийсь залізничник почав маніпулювати одним з карабінів, який стояв у тамтешньому складі, так необережно, що пролунав постріл, який важко поранив одного з перехожих і легко – одну з санітарок, які працювали на вокзалі.
*
Сьогодні зранку на головному вокзалі з’явився російський патруль» («Gazeta Wieczorna», s. 2).