«...се “переступленіє” стрінуло ся негайно з “наказанієм”»Про політичний компроміс, роботу львівських пожежників і нові звитяги львівських шахраїв та хуліганів...
Газета «Діло»
«Виборча реформа ухвалена! В суботу вечером дня 14. лютого 1914. р. полагодив сойм виборчу реформу в другім і третім читаню. Справа пішла в повній палаті швидше, чим перше комбіновано, беручи в рахубу можливість поступків противників виборчої реформи. “Наймногоглагольнійший” з її противників, пос. А. Кшечунович, дав остаточно за виграну і при остаточнім полагоджуваню виборчої реформи вийшов зі салі...
Складанє декляраций представниками окремих ґруп пішло гладко. Протест спровокував тілький “дикий” русофіл д-р Марков, котрий одержавши перший слово ради Петербурга хотів закінчити свою промову не рідною мовою тільки мовою Достоєвського. Та се “переступленіє” стрінуло ся негайно з “наказанієм”, бо його заглушено, вкінци виконав свій обовязок і кр. Маршалок та відобрав слово д-ру Маркову за те, що говорив мовою, недопускаємою соймовим реґуляміном. І ось пос. Марков сів не виконавши своєї погрози, що радше вмре, чим мав би дати залякатись і не говорити по русски. Крім сукцесу скандалу, суботнішний виступ пос. Маркова не мав иншого успіху. Він своїй промові ані не дав систематичного огляду недостач реформи, але поплутав її ріжними, виключеними з курсу політичними фразами, “прикрасив” ріжними польонізмами та не здобув ся навіть на яке небудь конкретне внесенє прм., щоб над предложеним проєктом прийти до дневного порядку...».
// Діло. — 1914. — 16 лют. — С. 3.
Газета «Нове Слово»
«Каналізація Полтви. Міністерство публичних робіт асиґнувало вже наслідком інтервенциї намісника признані на реґуляцию Полтви 120.000 корон. Квоту сю повинно було одержати місто ще в 1913 р., одначе міністерство довший час зволікало з виплатою. Тепер роботи коло сканалізованя Полтви і будови дальших колєкторів піднято на ново і управителем будови з рамени краєвого виділу є інж. Горват, а люстратором з рамени намісництва радник Дунайович. Є надія, що при сих роботах знайде заробіток значна скількість людий».
// Нове Слово. — 1914. — 16 лют. — С. 5.
Газета "Gazeta Wieczorna"
«Львівські пожежі в цифрах. Згідно зі статистичним зведенням Управління міської пожежної сторожі, за минулий рік випадків пожеж у Львові було загалом 463. Найбільше пожеж трапилось у ІІ дільниці, в межах якої зафіксовано 133 випадки, потім іде дільниця ІІІ, V і т. д. З цього за причинами зафіксовано: через недосконалу конструкцію 43, необережність 24, умисний підпал 17, вибух 8, у 27 випадках причину не вдалося з’ясувати, решта припадає на інші причини. При всіх цих пожежах міська сторожа втручалася з вдалими наслідками, рятуючи людські життя, які в 43 випадках опинялися перед серйозною загрозою...».
// Gazeta Wieczorna. — 1914. — 16 лют. — С. 6.
Газета «Нове Слово»
«Помисловий злодій. Перед кількома днями стрінув на Краківській площі [тепер – пл. Ярослава Осмомисла] якийсь Іван Лось сільську дівчину Ксеню Дуревулько. Лось навязав з нею розмову, а побачивши, що вона не знає Львова, рішив її використати. Запропонував отже Ксені, щоби приняла у нього службу, а як буде добре справувати ся, то може навіть з нею оженить ся, бо є вдівцем і потребує господині. Щоби переконати дівчину, що її не дурить, пішов навіть з нею до парафіяльного уряду при церкві і там просив сьвященика, щоби списав їх ґенералія, бо вони хочуть “повінчати ся”. Папери обіцяв Лось принести пізнійше. Вийшовши з парохіяльного уряду, пішла пара наречених по річи Ксені, які Лось забрав разом з куфром і ульокував у якогось дозорця. На задаток будучого супружя переночували “наречені” разом у знакомих Лося, але на другий день вийшов він якось незамітно до міста і більше не вернув. Ксеня шукала кілька днів нареченого і своїх річий, але надармо. Аж вчера стрінула в ринку свого однодневного нареченого і казала його арештувати. На поліциї признав ся Лось до ошуства і заявив, що річи Ксені разом з куфром продав за 4 корони. Віддано його до арештів».
«Міжнародного злодія придержав вчера на ул. Клепарівській аґент поліциї Герц. Є ним Роман Антін Боґданович, звісний поліциї вломник. Вчера вечером вломив ся він до мешканя Е. Панцера в Клепарові і пакував до мішка убраня, білє і постіль. При сій роботі застали його домівники, отже оставивши свою добичу, став втікати до Львова, а сих, що його ловили, обкидав камінєм. На Клепарівській ул. впав в руки аґента, котрий його придержав і відставив на поліцию. При ревізиї найдено при нім витрихи, величезне долото і инші злодійські прилади».
// Нове Слово. — 1914. — 16 лют. — С. 5.
Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"
«Нападники. Якась група авантюристів зайшла в суботу вночі до пасажу Міколяша і розбила скляну вивіску з написом “Кіно Люкс”, два ліхтарі і скло у вхідних дверях до кінотеатру “Люкс”. Збитки оцінюють у 400 кор.».
«З сирітської долі. 10-річну Марію Баран, яка вчора блукала вулицями, віддано під опіку комісаріату ІІ дільниці. Її батько помер, мати знаходиться в закладі для божевільних, а бідна дитина не має жодної опіки»
// Kurjer Lwowski poludniowy. — 1913. — 16 лют. — С. 4.