Львів у 1914-1915 роках

24 грудня 1913 року

  • 24.12.2013, 07:49
«...кусень ґзимса... впав на Антона Адамчука і якусь женщину» У переддень католицького Різдва Львів готувався до тривалого святкового відпочинку, хоча це не заважало ходу повсякденних подій.

Газета "Gazeta Wieczorna"

«Торговий дім “Маґнес”, Львів, вул. Казимирівська, 10 влаштовує від 26 грудня 1913 “БІЛИЙ ТИЖДЕНЬ”! протягом якого продаватиме чоловічу білизну за собівартістю з метою випробування якості. Прошу переконатися в хорошій якості товарів».

 // Gazeta Wieczorna. — 1913. — 24 груд. — С. 3.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Кабінети Крайового банку 24-го ц. м., у переддень Різдва, працюватимуть лише до 12 години дня, а 25-го і 26-го ц. м. будуть зовсім зачинені.

Кабінети Промислового банку для Королівства Галичини і Лодомерії з Великим князівством Краківським у Львові 24-го ц. м. працюватимуть лише до 12 години дня, а в четвер і п’ятницю, тобто 25-го і 26-го ц. м., будуть зовсім зачинені».

 // Gazeta Lwowska. — 1913. — 24 груд. — С.4.

Газета «Нове Слово»

«Падуть ґзимси. З фасади дому під ч. 69 при вул. Шептицького [тепер – вул. Федьковича
] урвав ся на висоті ІІ. поверха кусень ґзимса і впав на Антона Адамчука і якусь женщину. Женщина ранена легко, натомість Адамчук є тяжко потовчений».

«Ще одно житє! (Страшна траґедия ученика-сироти). В неділю 14 с. м. зустрінула на вул. Кармеліцькій [тепер – вул. “Просвіти”] у Львові громадка ґімназияльних учеників, з котрих один чи двох купило папіроси, якогось члена шкільної ради, імовірно віцепрезидента Дембовського, який обурений куренєм учеників, зажадав від них назвищ. Ґімназиясти, догадуючи ся, з ким мають діло, утікли зі страху перед карою. На місци остав лише один ученик каліка-горбатий Мирон Скицько (Українець). Віцепрезидент зажадав від нього назви тих товаришів, що курили. Скицько, який сам зовсім не курив, не хотів видати своїх товаришів. Тоді п. віцепрезидент пустив Скицька свобідно, сам одначе зажадав телєфонічно від директора 4-ої ґімназиї у Львові, якої учеником був Скицько, щоби той перевів строге слідство, винуватих остро покарав та про те повідомив віцепрезидента.

Директор ґімназиї, Сьмялек, візвав уч. Скицька до себе і зажадав назвищ товаришів, що курили. Коли Скицько відмовив, кажучи, що те не годило би ся з його честию, дир. Сьмялек прогнав ученика з ґімназиї.

Те саме почув від директора візваний до ґімназиї опікун Скицька, п. Володимир Комарницький. Скицько був сиротою, без батька й матери. В розпуці, бідний каліка, видячи, що одинокого способу до житя – а саме науки – позбавили його люди, поїхав до Стрия і 16. с. м. відобрав собі житє вистрілом з револьверу.

Коментарі та рефлєксиї тут злишні. Сам факт грозою говорить за себе».

«Многонадійний ножівник. Кухонний парібок в санаториї дра Солєцького, Михайло Луць, на запит ляборанта Йосифа Ґутштата, де подів стирки від витираня підлоги, вхопив ніж і ранив його 2 рази в голову. Ґутштата заосмотрив др. Солєцький, а многонадійного парібка віддано в руки поліциї». 

 // Діло. — 1913. — 14 жовт. — С. 3-4.

Газета у форматі pdf