Газета "Gazeta Wieczorna"

«Перед урочистостями. Останні роботи з упорядкування площі, на якій стоятиме пам’ятник Смольці, вже закінчуються. Кільканадцять робітників готують трибуну для промовців і щогли навколо пам’ятника. Більшість гостів приїдуть у неділю. Зранку в понеділок приїдуть міністри Гайнольд і Білінський. Оголошував про свій приїзд депутат Василько. Також приїде син видатного парламентаря проф. Станіслав Смолька з Рудави поблизу Кракова.

Проїзд на площу Смольки [тепер – пл. Григоренка], за порозумінням з дирекцією поліції, дозволено виключно вулицею Костюшка, виїзд – вулицею Міцкевича [тепер –вул. Листопадового чину]. Прохід для піших – тільки за предявленням запрошення – також тими вулицями, доступ до будинків на пл. Смольки від 9 год. ранку бічними брамами, від вулиць Подлевського [тепер – вул. Гребінки] і Коллонтая [тепер – вул. Менцинського]. Головні брами будинків (Кооперативний банк і будинок Штроменґера) будуть зачинені. Особи, які спостерігатимуть за святкуванням з вікон, захочуть зайняти свої місця заздалегідь. Візки, які очікуватимуть на пасажирів, стоятимуть на вул. Подлевського, після чого їхатимуть попри будинок Кооперативного банку і від’їжджатимуть вул. Міцкевича».

 // Gazeta Wieczorna. — 1913. — 6 груд. — С. 14.

Газета «Діло»

«Разить їх синьо-жовта напись! Будинок, в якім поміщені школи “Українського Педаґоґічного Товариства”, лежить при улици Мохнацького [тепер – вул. Драгоманова
] і має велику, в очи впадаючу синьо-жовту напись. Шовіністів-вшехполяків, читачів Słow-а Polsk-ого, дразнить ся обставина, що Українці у Львові мають свій шкільний будинок майже в осередку міста і то ще з синьо-жовтою написию і дали свому негодованю вираз в своїй ґазеті, обернувши по свому фарисейському звичаєви “кота хвостом”. Написали іменно в рубриці “Новинки”, що до редакциї дійшли жалоби кількох поважних осіб, що в будинку з синьо-жовтою написию стають в вікнах більші громадки дорастаючих дівчат, що поводять ся дуже невідповідно і то безпосередно в відношеню до прохожих. Злобна видумка! В часі перерв учениці бавлять ся на шкільнім подвірю під доглядом дижуруючих пань, а підчас науки в вікнах не стоять. О що иншого тут ходить. Треба іменно видіти, яким ненависним і злючим оком дивлять ся поважні і менше поважні польські патріоти зпід стягуSłow-а Polsk-ого на ту ненависну синьо жовту напись на будинку! Треба знати, кілько приходить ся нераз нашій молодіжи витерпіти ріжного рода диких докучань зі сторони тих, що все і всюди величають себе носителями культури серед нашого народа!»

 // Діло. — 1913. — 6 груд. — С. 4.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Пологи у трамвайному вагоні. В одному з вагонів міської електричної колії сьогодні зранку 19-річна служниця Марія Павелківна народила дитину чоловічої статі. Служба Рятункового товариства відвезла породіллю разом із немовлям до загального шпиталю».

 // Gazeta Lwowska. — 1913. — 6 груд. — С. 3.

Газета «Руслан»

«Зворушаюча щирість. Спроваджено вчера на поліцию у Львові якогось старшого віком бідолаху з розбитою головою і помазаною болотом головою та одягом. “Як називаєш ся” – питає урядуючий комісар. “Яків Нєдзвєцкий, старий “хірус” (піяк) прошу ласки пана комісаря, то мене всі знають” – звучала відповідь. “Як батько називає ся на імя?” – “Не знаю, прошу пана комісаря”. “Де мешкаєш?” – “В шинку, прошу ласки пана комісаря”. “Підеш до арешту, щоби там протверезити ся” – кінчить комісар. “О, цілую ручки, дякую панови комісарови”, кликнув урадований і хитаючи ся поплентав ся на теплу постіль, вигукуючи на жидів-шинкарів»

 // Руслан. — 1913. — 6 груд. — С. 3.

Газета "Gazeta Lwowska"

«Поліцейська хроніка. До помешкання Василя Маринця на вул. Гауснера [тепер –вул. Сковороди] вчора проникли злодії і забрали деякі дорогоцінності, одяг і т. д., завдавши йому шкоди на 250 корон.

Такий собі Ян Пєпшак, “директор” бюро вільних помешкань на вул. Хоронщизни [тепер – вул. Чайковського], взяв у Владислави Семкович 100 корон як заставу за надання посади у своєму бюро і зник зі Львова. Поліція зайнялася пошуком шахрая».

 // Gazeta Lwowska. — 1913. — 6 груд. — С. 3.

Газета у форматі pdf