«Не все можна милосердити ся над убого одітими індивідуами...»Які прийоми були в арсеналі львівських злодіїв і що сто років тому могли назвати варварством?
Газета "Gazeta Poranna"
«Президент Горовіц у цісаря. Як нам телеграфують з Відня, вчора цісар прийняв на аудієнції президента львівської Торгово-промислової палати Самуеля Горовіца. Монарх прийняв нового керівника дуже ласкаво, порушив під час розмови кілька актуальних політичних та економічних питань, зокрема справу виборчої реформи і теперішнього господарського становища Галичини. Наприкінці цісар схвально відгукнувся про лояльність своїх підданих-євреїв щодо держави й династії».
«Серйозний наїзд. Візник Антоній Литвин, необережно їдучи вул. Казимирівською [тепер – частина вул. Городоцької від пл. Торгової до вул. Шевченка], наїхав на купця Абрама Фінкельштайна і серйозно його поранив».
«Пожежа. В помешканні сторожа на вул. Смочій, 7 [тепер – вул. Підмурна] вчора ввечері спалахнув вогонь. До прибуття пожежної сторожі мешканці погасили полум’я самостійно. Згоріла лише білизна і постіль».
// Gazeta Poranna. — 1913. — 28 лист. — С. 3.
Газета «Руслан»
«Дорога милостиня. Не все можна милосердити ся над убого одітими індивідуами, особливе коли чоловік є в підхмеленім стані, треба утікати перед підозрілими людьми, хоч би се діяло ся на такій людній улици, як Баторого у Львові [тепер – вул. князя Романа]. Досьвідчив сего капіталіст Мариян Т. повертав власне з веселої забави ул. Баторого, а ноги відмовляли йому дещо послуху. Зараз стануло біля него двоє молодих людий. Були убого одіті, скривили уста і витягнули руки до “милосерної особи”. Жаль вхопив за серце п. Т.; великопаньським жестом вийняв калитку і розділив 48 центів між просячих. Відійшли усьміхнені, вдоволені і зникли в товпі. По хвилі опамятав ся п. Т. і побачив, що “убогі” витягнули єму з блюзки портфель з 140 коронами і книжочку ощадности “Ustredni banka”, яка звучала на суму 5.200 К.».
// Руслан. — 1913. — 28 лист. — С. 4.
Газета «Нове Слово»
«Зловленє злодія. До дозорця дому під ч. 26 при ул. Жовківській [тепер – вул. Богдана Хмельницького] Данила Плютого прийшов зарібник Михайло Віснєвич і представивши ся йому за “краяна”, дав йому 30 сот., щоби приніс з недалекого шинку горівки, якою мали запити знакомство. Плютий щось не дуже довіряв “краянови”, бо вийшовши заглянув крізь вікно і побачив, як краян забрав ся зараз відчиняти куфер, в якім було около 300 корон. Дозорець наробив крику і при помочи льокаторів в дому придержав злодія, якого віддав в руки поліциї. На поліциї виявило ся, що Віснєвича вже карано за подібні крадіжи».
// Нове Слово. — 1913. — 28 лист. — С. 5
Газета "Kurjer Lwowski poludniowy"
«Підкидьок. Учора ввечері під заклад покинутих дітей на вул. Паулінів [тепер – вул. Ніжинська
] підкинули немовля жіночої статі, віком близько 5 місяців».«Варварство. Торговка рибою Хана Ґалане на пл. Сольських [тепер – пл. Зернова] учора різала живих риб. Про це донесено поліції».
// Kurjer Lwowski poludniowy. — 1913. — 28 лист. — С. 4.