Результати громадських слухань проекту рішення “Про затвердження Методики розрахунку ринкового збору” та проекту ухвали “Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 11.10.2005р. №2580 “Про встановлення плати за торговий патент”

  • 1285

Громадські слухання відбулись 19 жовтня 2007 року в приміщенні сесійного залу Львівської міської ради, за адресою пл. Ринок, 1.

Для участі у громадських слуханнях зареєструвалось 38 учасників.

На громадських слуханнях  виступили:

Ю.Лукашевський , начальника відділу громадського партнерства.

Організація, програма та регламент проведення громадських слухань.

М.Балаш , в.о. начальника управління економіки.

Презентація проектів ухвал "Про затвердження Методики розрахунку ринкового збору" та "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 11.10.2005р. №2580 "Про встановлення плати за торговий патент".

В ході обговорення проекту положення учасниками громадських слухань були висловлені  наступні пропозиції:

О.Могиляк, начальник відділу адміністрування податку на прибуток ДПІ у м.Львові:

Проект ухвали  "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 11.10.2005р. №2580 "Про встановлення плати за торговий патент" доповнити п.п.1.1. шляхом викладення у новій редакції п.п.1.1.1, 1.1.3, 1.1.7. та п.2.2., 2.3, 2.5 і 2.13 ухвали №2580 та встановлення для таких видів плати за торговий патент в розмірі 320 грн. Тобто встановити максимальну ставку плати за торговий патент по всіх видах діяльності.

Р.Карачевський, виконавчий директор ТзОВ "Наш ринок":

Передбачити можливість при потребі (забудови, реконструкції, перекриття під'їзних шляхів та ін.) помісячно корегувати величин ринкового збору за попереднім зверненням.

Ю.Кадар, приватний підприємець ринку "Привокзальний":

Створити робочу групу, яка б здійснювала моніторинг ситуації щодо справляння ринкового збору на ринках міста.

С.Кухар, виконавчий директор ринку "Привокзальний":

Створити комунальне підприємство чи залучити муніципальну дружину, які б справляли ринковий збір і робота таких інстанцій повинна здійснюватися за певним графіком.

Розглянути питання щодо введення нульової ставки ринкового збору для продовольчої групи товарів.

Унормувати часові рамки роботи державної ветеринарної служби і податкової інспекції на ринках міста.

М.Баляс, депутат Львівської міської ради:

Заборонити чиновникам видавати дозволи для торгівців в палатках та кіосках навколо ринків і в такий спосіб вирівняти конкурентне середовище.

Обговорення

Проект ухвали "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 11.10.2005р. №2580 "Про встановлення плати за торговий патент".

М.Балаш, начальник управління економіки: представила проект ухвали "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 11.10.2005р. №2580 "Про встановлення плати за торговий патент". М.Балаш, повідомила, що відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" підготовані відповідні проекти регуляторних актів та аналізи регуляторного впливу. Звернуто увагу, що згідно Закону України "Про систему оподаткування в Україні", справляються наступні види податків та зборів: загальнодержавні і місцеві податки, збори та обов'язкові платежі. Зокрема, ст.14 п.18 визначено, що до загальнодержавних податків та зборів, обов'язкових платежів належить плата за торговий патент на деякі види діяльності, а ст.15 п.3 - ринковий збір. З метою приведення ухвали Львівської міської ради №2580 у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме, постанови Кабінету міністрів України від 11.05.2006 р. №659, якою внесені зміни до переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затверджених постановою Уряду від 27.04.1998 р. №576, відповідно до внесених змін з переліку виключені послуги ломбардів. У зв'язку з цим до ухвали міської ради "Про встановлення плати за торговий патент" вилучається п.2.12. та враховуючи пропозиції ДПІ збільшується розмір плати за торговий патент на наступні види послуг -  ремонт та виготовлення дрібних металовиробів (з 150 до 170 грн.), перукарські послуги (з 250 до 320 грн.), виготовлення кованих виробів (з 150 до 320 грн.) і фото послуги та послуги фотокінолабораторій з (250 до 320 грн.).

Ю.Лукашевський , начальника відділу громадського партнерства: чим обумовлено зміна плати за торговий патент та чи є цьому обґрунтування?

М.Балаш, начальник управління економіки: було отримано відповідного листа з ДПІ в котрому з посиланням на законодавство пропонувалося плату за торговий патент підняти по всіх видах до 320 грн. В свою чергу міська рада запропонували підняти плату за торговий патент лише по чотирьох вище згаданих видах діяльності.

М.Баляс, депутат Львівської міської ради: чи можна обґрунтувати з чим пов'язано збільшення плати за торговий патент на перукарські послуги?

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: на даний час відкривається багато салонів, які відповідно надають дуже дорогі послуги. Перукарські послуги які діяли - є на єдиному податку, а єдиний податок є меншим.

М.Баляс, депутат Львівської міської ради: чи ви погоджуєтесь, що зростання плати за торговий патент, автоматично призведе до зростання цін на перукарські послуги для споживачів?

О.Могиляк, представник ДПІ у м. Львові: оскільки дана ухвала була прийнята ще 11.10.2005 р., і нею була затверджені ставки торгового патенту в межах. Прораховано, що приведення ставок торговий патентів всіх видів діяльності призведе до наповнення міського бюджету на 509 тис. грн. додатково. Враховуючи підняття мінімальної та середньої заробітної плати, а також зростання цін, ДПІ вважає що вартість надання послуг з 2005 р. зросла, а тому підняття плати за торговий патент до 320 грн. є абсолютно обґрунтованим. Крім того було проведено попередній моніторинг вартості торгових патентів та отримано дані, що плата за торговий патент у м.Львові по окремих видах діяльності є нижчою аніж в районах області та Україні. В цілому збільшення плати за торговий патент на всі види діяльності матиме позитивний наслідок для міського бюджету м.Львова.

М.Баляс, депутат Львівської міської ради: чи в такому випадку не обмежується рентабельність підприємств?

О.Могиляк, представник ДПІ у м. Львові: рентабельність підприємств не обмежується.Враховуючи ріст мінімальної і середньої заробітної плата та цін за послуги та незмінність підняття ставок за торговий патент з 2005 р. підняття плати за торговий патент не призведе до якихось обтяжень.

Ю.Кадар, приватний підприємець ринку "Привокзальний": якщо така велика кількість перукарень відкривається, то до чого тут збільшення місцевого бюджету? Чи є необхідність у піднятті плати за торговий патент?

О.Могиляк, представник ДПІ у м. Львові: у нас є попередньо зроблений розрахунком по кількості придбаних патентів. Якщо, скажімо для тих підприємств, що займаються перукарськими послугами, плату за патент довести до 320 грн., то в місцевий бюджет за рік надійшло б майже 13 тис. грн.

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: хочеться нагадати, що пропозиція податкової інспекції була у тому, щоб збільшити плату за торговий патент за торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами вітчизняного виробництва у нас вона є незмінною - 250 грн., і ми не подавали пропозицій щодо збільшення цієї ставки. В той самий час для товарів іноземного виробництва плата за торговий патент становить 320 грн. Нашою ухвалою, яка зараз пропонується, сума надходжень до бюджету становитиме 28 тис. грн. додатково. Щодо закладів громадського харчування, що здійснюють торгівлю тютюновою і алкогольною продукцією то тут плата становить 320 грн., а безалкогольної продукції - 250 грн. Тобто ми мусимо зберегти цю диференціацію.

О.Могиляк, представник ДПІ у м. Львові: звичайно потрібно проводити градацію, але ж потрібно врахувати і той факт що торгівля тютюном і алкоголем передбачає ліцензування, тому тут йде додаткове податкове навантаження. Тому від ДПІ є пропозиція збільшити вартість плати за торговий патент для всіх видів діяльності до 320 грн.

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: це може бути у випадку внесення змін в податковий кодекс. На разі діють рамкові обмеження від 60 до 320 грн. встановлені ще в 1996 р.

О.Могиляк, представник ДПІ у м. Львові: хотілося б зауважити, що плата за торговий патент знімається з рахунку підприємств, які знаходяться на загальній системі оподаткування, тобто в рамках податку на прибуток. Тобто особливого навантаження за придбання торгового патенту, за умови прибуткової діяльності, підприємство не відчує.

М.Балаш, начальник управління економіки: хотілося б додати, що сума затверджена бюджетом м.Львова на 2007р. передбачає надходжень від сплати за торговий патент - 31 млн. 250 тис. грн., в той час коли за 9 місяців поточного року до бюджету надійшло 23 млн. 780 тис. грн.

Проект рішення

"Про затвердження Методики розрахунку ринкового збору"

М.Балаш, начальник управління економіки: представила проект рішення "Про затвердження Методики розрахунку ринкового збору". М.Балаш зазначила, що методика розроблена для визначення контрольних сум ринкового збору від ринків міста на бюджетний рік. Визначення контрольних сум надходження ринкового збору проводиться в залежності від паспорту ринку, який затверджено управлінням економіки міської ради. Минулого місяця з директорами ринків була проведена нарада стосовно методики розрахунку ринкового збору, обговорено її деталі та враховані внесені пропозиції.

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: в паспортах ринків, які подавалися, і де є павільйони, магазини, лотки, не вказувалася площа, а її необхідно вказувати оскільки від площі розраховується одне торгівельне місце. Проблема в тому, що не всі ринки подали інформацію про площу.

М.Баляс, депутат Львівської міської ради: чи є у м.Львові комунальні ринки? Який статус має Краківський і Стрийський ринок і що ми досягаємо цією методикою?

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: ринок "Привокзальний", цілісний майновий комплекс, який переданий в оренду на 10 років. В цьому році бюджетом міста затверджено ринкового збору у 8 млн. 100 тис. грн., після цього рішення були встановлені контрольні суми. В силу того, що кожен із ринків реконструюється, змінює конфігурацію розташування торгових місць є пропозиція затверджувати паспорт ринків строком на рік. Самі ж ставки ринкового збору не змінюються.

М.Баляс, депутат Львівської міської ради: чи не здається вам, що в такий спосіб ми ставимо в нерівні умови приватні ринки поряд із діючими комунальними ринками? Чи є справедливою плата, ринковий збір для приватних ринків, які фактично розвинули інфраструктуру за власний кошт?

Ю.Кадар, приватний підприємець ринку "Привокзальний": на минулорічних громадських слуханнях по ринкову збору ставилося питання скільки міська рада очікує отримати від конкретних об'єктів, також піднімалося питання щодо зменшення ринкового збору. Чи було створено міською радою комісію, яка б займалася моніторингом ситуації на ринках міста?

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: для цього маємо паспорти ринків, однак нам потрібно щоб ринки надавали достовірну інформацію.

Ю.Кадар, приватний підприємець ринку "Привокзальний": на ринку не кожен сплачує ринковий збір, тому необхідно створити робочу групу, яка б відмоніторила ситуацію на всіх ринках та розв'язала дане питання, бо в противному випадку чому нами має здійснюватись оплата, потрібно вирівняти правила. Скільки від ринкового збору отримало місто?

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: відповідно до указу президента, юридичні особи не сплачують ринковий збір, а фізичні особи його сплачують, також до переліку тих що не сплачують збір входять об'єкти громадського харчування.

М.Балаш, начальник управління економіки: за 9 місяців 2006 р. містом від ринкового збору було отримано(по Привокзальному) - 321,7 тис. грн., за відповідний період 2007 р. - 355,6 тис. грн.

Ф.Чижук, представник ринку "Тополя 1": піднявши вашу концепцію за 2004 р., рішення виконавчого комітету, можна прочитати наступне, а саме, що в мікрорайонах де не достатньо розвинута мережа торгівлі, для ринків створюється сприятливі умови для проведення діяльності,

шляхом надання податкових та інших пільг, проведення заходів щодо зменшення рівня цін шляхом насичення ринків с/г продукцією, товарами широкого вжитку переважно товарами вітчизняного виробництва. Отримано інформацію, що оренда на землю з червня місяця збільшена в 3,5 рази, а з 15 жовтня за наказом головного ветеринарного лікаря, тарифи на ветеринарні послуги по деяких видах товарів піднялися в 3 рази. З продавця, який торгує сиро-молочною продукцією знімаються ветеринарні послуги, ринковий збір - місто, а що в такому випадку має ринок має закласти в свої послуги? Прибирання території, вивіз сміття, електроенергія, зарплата працівників..., то що ми маємо закладати?

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: тарифи на ветеринарні послуги встановлює облдержадміністрація і хочу ще раз підкреслити, що ми не збільшуємо розмір ринкового збору.

С.Кухар, виконавчий директор ринку "Привокзальний": за встановленими Правилами торгівлі ринковий збір має бути справлений через 2 години після початку роботи ринку, дається пояснення що вважати за час початку роботи ринку та інше. Є цілий ряд правил, які спонукають до порушень, а можливо і не до порушень. Раніше вже торкалися проблеми ветеринарії, але чи може ветлікар, скажімо той що працює з м'ясною продукцією, і другий який працює з молочною та овочевою продукцією вкластися у відведені йому 2 години провести загальний аналіз до моменту справляння ринкового збору. А от коли трапляються випадки отруєння, то всю відповідальність бере на себе адміністрація ринку. Тому є запитання кому в такому випадку вигідний ринковий збір, в чому тут вигоди і витрати? Що собою являє ринок "Привокзальний" це є ТзОВ, тобто група людей які орендують в міської ради  землю, це є цілісний майновий комплекс, в їхньому статуті записано, що вони надають торгові місця, забезпечують їх електроенергією, газопостачання, прибиранням сміття та інше, тобто надають в користування місця на сучасному рівні, або принаймні намагаються це робити. Дане ТзОВ сплачує міські податки, крім того ми збираємо ринковий збір, а дотацій нам ніхто не дає, зі своєї кишені на збір ринкового збору, утримання контролерів та інші пов'язані з цим моменти, ми сплачуємо 17-18 тис. грн. Який суб'єкт підприємницької діяльності хотів би викидати зі своєї кишені 17-18 тис.? Тому є пропозиція, щодо того хто має справляти ринковий збір, а саме можна було б створити комунальне підприємство чи залучати до цього процесу муніципальні дружини, і робота таких інстанцій мала б здійснюватися за певним графіком, в такому випадку ринки могли б заощадити власні гроші. Щодо формули розрахунку ринкового збору, то чому б на продовольчих ринках взагалі не відмінити ринковий збір. В тому числі на товари першої необхідності.

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: готується проект положення про визначення операторів справляння ринкового збору на конкурсних умовах, на зразок операторів по паркуванню.

С.Кухар, виконавчий директор ринку "Привокзальний": ми сплачуємо всі можливі податки чому ми маємо витрачати гроші на забезпечення роботи апарату, який справляє ринковий збір, і нести відповідальність. Є пропозиція на продовольчі ринки, розглянути питання щодо введення нульової ставки ринкового збору для продовольчої групи товарів.

М.Балаш, начальник управління економіки: щодо порядку справляння ринкового збору, то       п 4.3. при справлянні ринкового збору, початком торгівлі вважається час, що настає через 2 години початку роботи ринку. Після закінчення 2 годин з початку роботи ринку, ринковий збір справляється продавцем до зайняття робочого місця.

С.Кухар, виконавчий директор ринку "Привокзальний": потрібно пояснити ДПІ, що справляння ринкового збору за п 4.3., в якому йдеться, що ринковий збір проводиться після проведення ветеринарної експертизи та унормувати часові рамки роботи ветеринарної служби і податківців.

Ф.Чижук, представник ринку "Тополя 1": у законодавстві визначено одне поняття "СПД". От є ринок, за декілька метрів від нього розташовані кіоски, в яких як і на ринках здійснюється торгівля продовольчими товарами. Ми вже проговорили, що на ринках йде плата за оренду, ринковий збір та інші послуги, чому в такому випадку власники ларьків та кіосків не сплачують ринковий збір? Чому є така дискримінація? Ще таке запитання, у нас до 10 чоловік ветеранів та інвалідів, як бути з ними у питанні ринкового збору?

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: ці особи можуть бути звільнені від сплати ринкового збору, відповідно до чинного законодавства. Тобто вони мають подати в міську раду  відповідну заяву і тоді вони будуть звільнені від сплати ринкового збору.

М.Баляс, депутат Львівської міської ради: пропонується заборонити чиновникам видавати дозволи для торгівців в палатках та кіосках навколо ринків, о це спотворює конкурентне середовище.

М.Балаш, начальник управління економіки: дозволи надаються згідно ухвали Львівської міської ради №995 від 05.07.2002р., тобто є чітко визначений перелік СПД затверджений сесією. Відповідно до того переліку видаються відповідні дозволи.

Заступник генерального директора ринку "Південний": щодо цієї формули, до кінця цього року ми маємо сформувати комісію з представників міської ради, ринків та ДПІ. В якому місяці почне роботу ця комісія?

Г.Заяць, начальник відділу торгівлі, управління економіки: було зібрано пропозиції зі всіх ринків, і ми будемо комісійно працювати разом з податковою. Від вас не поступило жодної пропозиції щодо наповнюваності вашого ринку. Саму ж роботу комісії планується розпочати у листопаді. Повторний обхід ринків не буде проводитись, бо попередньо це зробила податкова і фінансове управління на основі чого були отримані акти якою є заповнюваність на ринках. Ми ж зберемося комісійно і визначимо процент заповнюваності. Загалом даний процес відбувався протягом року, були перевірки ринків податковою і фінансовим управлінням. Загалом по даним податкової, управління фінансів і інформації з ринків буде 3 показники.

Н.Ковальчук, начальник відділу доходів, фінансового управління: перед тим як доводити контрольні цифри на 2007 р., попередньо працювала комісія і кожен представник ринку був на цій комісії. Під час комісії розбиралася ситуація окремо по кожному ринку і погоджувалися всі цифри. Тому для вас не повинно бути жодних новин, тим більше, що ніхто не збільшував ринковий збір, змінилася лише методика розрахунку ринкового збору.

М.Балаш, начальник управління економіки: визначення контрольних сум надходжень від ринкового збору проводиться відповідно до паспорту ринку, це є ті пропозиції які вами подавалися, в тому числі і по коефіцієнту заповнюваності ринків, кожен директор ринку їх завізував, подав, а тому вони відповідають дійсності. З поданої інформації щодо коефіцієнту заповнюваності нижній рівень - 30%, верхній - 80%. Отож згідно поданих даних буде розрахована контрольна сума на наступний бюджетний рік.

Начальник відділу громадського партнерства                                         Ю.Лукашевський

В.о. начальника

управління економіки                                                                                М.Балаш