Результати громадських слухань щодо розміщення кварталу житлової забудови по вул. Шевченка, 60 та вул. Скляна, 15.

  • 2436

Громадські слухання були проведені 16 квітня  2007 року у приміщенні великого сесійного залу Львівської Міської  Ради,  за адресою площа Ринок, 1

Для участі у громадських слуханнях зареєструвалось 56 учасників.

На громадських слуханнях із власними доповідями виступили:

1. Юрій Лукашевський, начальник відділу громадського партнерства

Організація, програма та регламент проведення громадських слухань.

2. Юрій Криворучко, начальник управління архітектури

Вступне слово

3.Олег Чамара, головний спеціаліст інституту "Містопроект"

Містобудівельне обґрунтування проекту будівництва

4. Дмитро Собків, директор ТзОВ "Патриаком"

Презентація намірів інвестора.

В ході обговорення проекту положення учасниками громадського обговорення були висунуті наступні пропозиції:

1. Підтримати зміну функціонального призначення території "Мехсклозаводу" із промислової зони на житлову.

Позиція усіх учасників громадських слухань

2. Не передбачати будівництво ресторанів та гральних закладів.

Гнатів, мешканець вул. Золотої, 18.

3. Зробити зупинки громадського транспорту майбутнього житлового кварталу ближче біля храму.

о. Степан, церква Андрія Первозванного.

4. Більш ретельно врахувати особливості рельєфу.

Не засипати ставочок, що знаходиться на даній території, а облагородити.

Понизити забудову

Треба збільшити кількість спортивних і дитячих майданчиків, а не орієнтуватись тільки на норми ДБН.

Закритість кварталу викликає засторогу

Розмістити в перешийку дитсадок.

Гнесь І.П., доцент НУ "Львівська політехніка".

5. Побудувати школу для забезпечення потреб кварталу.

Детально продумати вирішення транспортної проблеми

Богдан Черкес, директор Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка»

6. Обгрунтувати доцільність для даного рельєфу саме ромбової забудови.

Продумати мінімалізацію негативного впливу міжбудинкових вітрів.

Обдумати можливість ущільнення забудови.

Обдумати можливість створення різних архітектурно - силуетних облич для кожного з кварталів.

М. Обідняк, архітектор

7. Питання соціальної інфраструктури потребує більш детального розгляду.

Мусить бути прискіплива увага до якості архітектури даного кварталу.

Володимир Швець, директор "Укрзахідпроектреставрація"

8. Потрібно передбачити також соціальне житло, молодіжне кредитування.

Ігор Олексів АН "Ваш комфорт"

9. Зменшити щільність забудови

Тарас Балей, студент НУ "Львівська політехніка"

Протокол засідання

Презентація проекту

Юрій Криворучко - головною метою є визначити доцільність переводу земель колишнього мехсклозаводу під житлову забудову.

Олег Чамара - згідно концепції генплану міста Львова затвердженого 2005 року на цій території пропонується зміна функціонального призначення землі із території промислового призначення на громадську та житлову забудову. Згідно заявлених намірів власника викуплених будівель заводу, яким являється  компанія "Патриаком", передбачається знос будівель та споруд заводу, крім  будинок Й. Тома, який являється пам'яткою архітектури. На вивільнених територіях передбачається будівництво кварталу житлової та громадської забудови.  "Містопроект"  та "Укрзахідпроектреставрація" виконали містобудівне та історикобудівельне  обґрунтування. У цих роботах були встановлені обмеження та умови щодо забудови, зокрема щодо щільності забудови, кількості мешканців та інше. Презентовані матеріали розроблені відомою компанією "Джордж Сіферт архітекс", яка врахувала фактично усі вимоги. Проектована територія обмежена червоними лініями вулиці Шевченка - південна частина,  вулиці Золотої - північна частина, землями житлової забудови з сходу, церквою Андрія Первозванного із заходу. Верхня точка проектної забудови обмежена існуючою 9-10 поверховою забудовою. Територія є складною по рельєфу. Відмітка по рельєфу між вул. Золотою та Шевченка становить 30 м. Планується побудувати цілий комплекс відпочинкових наземних об'єктів, також вирішене питання паркінгів шляхом використання підземного простору. Особливий наголос на сучасних матеріалах, які будуть використовуватись для забудови житлового кварталу. Згідно намірів інвесторів дахи новобудов планується використовувати під розміщення різних об'єктів відпочинку.

Роздані матеріали є на стадії проектних пропозицій для визначення основного питання - прийняти рішення про зміну цільового використання та надання дозволу на проектування нового  житлового комплексу.

Всі конкретні умови соціального та інженерно-технічного забезпечення  будуть прийматися на наступній стадії проектування. Це передпроектна пропозиція, що ілюструє наміри інвестора.

Дмитро Собків - джерелами фінансування будівництва даного об'єкту є кошти генерального інвестора, кредити банків, інвестиції зацікавлених інвесторів - юридичних та фізичних осіб, а також кошти осіб, які зацікавлені в придбанні житла та комерційних приміщень. Житловий комплекс зможе забезпечити житлом більше як 1,5 тис львів'ян. Передбачається від вартості будівництва відрахувати інвестиційний внесок на розвиток міста та інженерних мереж. При будівництві такого житлового комплексу у Львові буде створено багато нових робочих місць. На сьогоднішній день у підприємстві ТзОВ Патриаком нараховується 21 працівник. Орієнтовні терміни будівництва житлового кварталу 3-5 років. Комунальне забезпечення житла буде здійснюватись за рахунок новостворених підприємств. У цьому кварталі буде забезпечена цілодобова подача води.

Запитання учасників слухань:

М. Обідняк, архітектор: Який домінуючий напрямок дуття вітрів на території забудови ?

Чи передбачається сплата замовником інвестиційного внеску на розвиток міста?

Олег Чамара: Північний.

Це є лише передпроектна пропозиція, але я переконаний, що так. Конкретніше суму та призначення цих коштів буде визначено на наступній стадії підготовки проекту.

Анатолій Забарило, депутат Львівської міської ради: Чи крім ігрових будуть також створені спортивні майданчики ?

Як планується вирішити проблему транспортного завантаження вулиці Шевченка ?

Олег Чамара: У містобудівному обґрунтовано та  чітко зафіксовано кількість майданчиків різного функціонального призначення передбачених державними будівельними нормами.

Інститутом "Містопроект" при розробці генерального плану Львова пропрацьовує комплексну транспортну схему м. Львова,  в якій враховано усі території, які являються перспективними для будівництва житла.

Що означають "білі плями" на проекті?

Олег Чамара: "Білі плями" - це існуючі підприємства, гуртожиток та гаражі мешканців, які не передбачається зносити.

Олександр Вардзаль, депутат Львівської міської ради: Чи передбачено будівництво нової щколи?

Олег Чамара: Є резерви в школах до 750 м доступності,  також  в разі необхідності є заплановане місце для будівництва по вул. Олени Степанівни.

Тарас Балей, студент НУ "Львівська політехніка": Уточній, що є предметом сьогоднішнього обговорення доцільність ідея зміни функціонального призначення землі чи власне цей проект? Якщо проект то чому не було проведено конкурсу?

Олег Чамара: Розглядається розширене містобудівне обґрунтування доцільності зміни функціонального призначення землі.

Юрій Криворучко: Коли інвестор виявив ініціативу щодо побудови житлового комплексу на цій території, перед ним було поставлено завдання викласти свої ідеї не лише на папері, але й представити у вигляді проекту. Насамперед це потрібно щоб громадськість і депутати мали змогу оцінити наміри інвестора. І вже після позитивного рішення сесії щодо функціонального призначення даної території буде організовано конкурс.

Анна Городиська, мешканка гуртожитку, за адресою вул. Шевченка, 66: Коли зупинявся завод нас (працівників та акціонерів) було повідомлено, що завод не ліквідовується а зупиняється на ремонт. Тепер коли відомі наміри інвесторів, виникає питання, чому обійшли звичайних акціонерів, які теж мають право власності на майно заводу? Питання адресую швидше не до інвесторів - добре, що вони хочуть будувати житло для львів'ян, а до представників міської ради.

Юрій Криворучко: Насправді це питання швидше до інвестора, ніж до міської ради. Думаю, що міська рада могла б стати добрим посередником у розв'язанні цієї проблеми цивілізованим шляхом.

Дмитро Собків: Скільки ми вже зробили для цього гуртожитку можуть сказати присутні мешканці. Наскільки мені відомо їхня справа розглядається у суді, і я тільки за те що б вони отримали своє житло.

Обговорення та внесення пропозицій:

Гнатів, мешканець вул. Золотої, 18: Фактично завод не працює, зараз  там сміттєзвалище. Для будівництва житла це ідеальний район. Прохання щоб там не було ресторанів, гральних закладів та покращити водопостачання з врахуванням потреб мешканців цього району. Від імені мешканців ЖЕКу 405 підтримую цей проект.

Сергій Перепелюк, комерційний директор ...: Дуже добре що є люди що хочуть здійснити такий проект, який розроблений до того ж іноземними фахівцями. Чи планується побудова таких масивів у інших районів - так на території військових частин ?

Олесь Ярема, заступник начальника управління архітектури: перспективи такої забудови є.

о. Степан, церква Андрія Первозванного: Коротко про історію створення церкви. Завод був дуже шкідливий і був не найкращим "сусідом" церкви. Ми підтримуємо ідею будівництва житлового кварталу на цій території. Єдина пропозиція зробити зупинки ближче біля храму.

Гнесь І.П., доцент НУ "Львівська політехніка": Хороша традиція проводити громадські слухання ось таких проектів. Доцільність зміни функціонального призначення території заводу не викликає жодних сумнівів. "Мехсклозавод" сприймався дуже погано.  Для  забудови-це унікальне місце недалеко від центру, біля зелених зон, має цікавий унікальний рельєф, з хорошим транспортним сполученням. Ця прозиція має ряд плюсів композиційна цілісність, високий рівень благоустрою, підземні паркінги. цей комплекс не є чисто спальним, є місця для роботи. Не досить повно враховані особливості  рельєфу. Тут є гарний ставочок і просто його засипати жаль. Я категоричний противник високої забудови і треба понизити забудову. Є сумніви що вдасться досягти запланованих 60 тис м. забудови. Треба збільшити кількість спортивних і дитячих майданчиків, а не орієнтуватись тільки на норми ДБН. Закритість кварталу викликає засторогу, також є пропозиція розмістити в перешийку дитсадок.

Богдан Черкес, директор Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка»: Доцільність зміни функціонального призначення землі не викликає сумніву.  Питання викликає розв'язання транспортної проблеми, адже очікується, що там появиться близько 1,5 тис автомобілів. Як вони будуть виїжджати зранку на роботу чи буде там громадський транспорт. Для такого району необхідна своя школа.

М. Обідняк, архітектор: Однозначно треба виносити промислові об'єкти з центральної та прилеглих до центру територій за межі міста. Невпевнений чи для цього рельєфу підходить саме ромбова забудова. Продумати мінімалізацію негативного впливу міжбудинкових вітрів. Можливо вартує ущільнити забудову. Обдумати можливість створення різних архітектурно - силуетних облич для кожного з кварталів.

Володимир Швець, директор "Укрзахідпроектреставрація" : Питання соціальної інфраструктури потребує більш детального розгляду. Мусить бути прискіплива увага до якості архітектури даного кварталу. Підтримати зміну цільового призначення території заводу.

Ігор Олексів АН "Ваш комфорт": Змінювати цільове призначення треба. Дуже добре, що проводяться такі громадські слухання із залучення фахівців. Потрібно передбачити також соціальне житло, молодіжне кредитування.

Шуляр В "Архітектурний вісник": Перевід земель є необхідним. Побоювання щодо місць для паркування чи буде їх вистачати?

Тарас Балей, студент НУ "Львівська політехніка": Не можна допускати такої щільності забудови.

Тарас Гаталяк, ГМ "Опора": Важливо щоб пропозиції громадських слухань обов'язково враховувались, бо є негативний досвід деяких попередніх слухань. Також є прохання проводити громадські слухання у неробочий час. Якщо зміна функціонального призначення цієї території співпадає із концепцією розбудови міста, то підтримую цю пропозицію.

Юрій Криворучко, начальник управління архітектури: Заключне слово

Начальник відділу громадського партнерства                                             Юрій Лукашевський

управління "Секретаріат ради"

Начальник управління архітектури                                                              Юрій Криворучко