Результати громадських слухань щодо будівництва будинку – вставки на пр. Свободи 19-21

  • 2553

Громадські слухання відбулись 4 квітня 2007 року у приміщенні  сесійного залу ЛМР, за адресою: пл.Ринок, 1, каб. 202.

Для участі у громадських слуханнях зареєструвались 45 учасників.

На громадських слуханнях із власними доповідями виступили:

Юрій Лукашевський, начальник відділу громадського партнерства

Організація, програма та регламент проведення громадських слухань.

Лілія Онищенко, в.о. начальника управління охорони історичного середовища

Мета та завдання громадських слухань

Богдан Черкес, директор Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка»

Презентація проекту будинку-вставки торгово-комерційного центру «Брістоль-плаза» з реставрацією будинків на пр. Свободи, 19-21.

Євген Воронич, архітектор

Функціональні аспекти забудови.

Петро Петренко, архітектор.

Будівельні конструкції, які будуть застосовані при будівництві центру „Брістоль-плаза".

В ході обговорення проекту положення учасниками були висунуті наступні зауваження та пропозиції:

1.     Надзвичайно сподобався проект в плані спроби змінити місто в частині, що не була забудована (почала формуватися в ХІХ ст.).

Іван Сварник, історик

2.     Вдала робота. Справжнє мистецтво архітектури. Гарна рецензія. Позитивною є ідеологічна складова. Руйнується дрібнофеодальне мислення.

М. Ягольник, архітектор

3.     Запроектовані будинки - як «декорація». Вважаю наївною ідею відображати дерево. Якщо голографічна техніка вдосконалиться, можна було би в ній відобразити задум. Загалом, - цікава ідея. Треба робити так, щоб Львів не був провінцією. Було би добре, щоб запроектований будинок став будинком ХХІ ст.

А. Дорош, мистецтвознавець.

4.     Цей проект - великий поступ. Дуже сучасний підхід в архітектурі.

5.     Бажано синтезувати верхню частину будинку з нижньою.

6.     Вставка на вул. Гнатюка - завелика площа скла.

7.     Цей проект є дуже добрим прикладом як підходити до сучасної архітектури.

Микола Обідняк, архітектор

8.     Проект не подобається (матеріал, ідея)

9.     Зробити новий центр Львова ХХІ ст. - добра концепція, проект -ні.

Андрій Салюк, президент благодійного фонду «Збереження архітектурної спадщини Львова»

10.  Проблема Львова - транспортна розв'язка. Необхідно винести за межі центру

офісні будівлі, підземні паркінги.

Петро Чорній, представник ГМ «Опора»

11.  Австрійці планували вирівняти поверховість будинків. З вул. Гнатюка - нема заперечень. З проспекту Свободи необхідно вписатися в силует міста. Порівняно зі скляною стіною існуючі будинки можуть виглядати, як бутафорія. Можна зробити скляні площини нахиленими.

Замало стоянок.

І. Гнесь, декан, завідувач кафедри «Архітектурне проектування» інституту архітектури НУ «Львівська політехніка», кандидат архітектури

репліка

Першою була ідея з нахилом площин, але вона була відхилена через втручання в історичну забудову.

Лілія Онищенко, в.о. начальника управління охорони історичного середовища

12.  Проект - це штучна схема, пряме порушення  історико-охоронного законодавства. Потрібно відступити поза межі існуючої споруди.

13.  Будинок № 19 на пр Свободи є пам'яткою № 1069.На пам'ятках українським законодавством заборонено проведення реконструкцій та надбудов.

14.  Звільнити території пам'яток  від забудови у відповідності до Українського закону про охорону пам'яток  (Р.V.ст.29 р.1, р.3.)

15.  Неорганічне застосування прямокутного каркасу на складному плані. Логічним було би застосування без балочної монолітної плити при вільному розташуванні колон.

Кость Присяжний, реставратор

16.  Як львів'янина, підхід подобається. Витримується процедура.

17.  Необхідно повідомити ЮНЕСКО про великомасштабні роботи недалеко від території, що є під охороною ЮНЕСКО.

18.  Чи реально реалізувати ідею ? Існує дві швейцарські фірми, які можуть фахово втілити її в життя.

Олег Мацех, Громадський форум

репліка

ЮНЕСКО буде повідомлено. Передамо інформацію на існуючому етапі.

Лілія Онищенко, в.о. начальника управління охорони історичного середовища

19.  Львів «взяв своє». Життя заставило вийти на новий рівень. Місто заслуговує, щоб ним займалися фахівці (професори). Нарешті все йде нормальним шляхом. Позбуваємося провінційності та комплексу меншовартості. Місто треба розвивати та зберігати.

Володимир Швець, директор інституту «Укрзахідпроектреставрація»

20.  Потрібно дотриматися принципу збереження висоти карнизу.

21.  Добра концепція перетікання проспекту в фасади.

22.  Пропоную архітектуру зробити ступінчатою та внести озеленення.

Микола Гайда, заступник директора Львівської галереї мистецтв

23.  Обговорення гарне і продуктивне. Виникають певні асоціації. Це твори мистецтва. Пробувати робити об'єкт мистецтва треба делікатно. Колективна творчість не завжди є добре. Треба більш цивілізовано відноситися до авторського проекту. Мужні автори. Цікаво шукають рішення.

Юрій Криворучко, начальник управління архітектури

24.  Не проведено аналізу пам'яток, які пропонується реставрувати. Через те пам'ятки зникають з внутрішнього подвір'я.

25.  Сучасне вирішення фасадів проектованої споруди концептуально можливо, але масштаби не відповідають оточуючій забудові.

Г. Новаківська

26.  Не надавати фасаду з боку вул..Гнатюка асоціації з парком. Нехай дерева залишаються деревами, а скло - склом.

27.  Фасад з проспекту Свободи вирішити уступами та завершити похилою площиною, що буде перекликатися з сусідніми дахами.

28.  Можливо, врахувати пропозицію  Костя Присяжного щодо вирішення конструктивної схеми будинку.

О. Кулинська

Начальник відділу громадського партнерства                                                  Ю. Лукашевський

В.о.начальника управління

охорони історичного середовища                                                                      Л. Онищенко

ПРОТОКОЛ

Громадських  слухань

Проекту будинку - вставки торгово-комерційного центру „Брістоль-плаза"  з реставрацією будинків №№ 19-21 на пр. Свободи

Вступне слово:

Юрій Лукашевський, начальник відділу громадського партнерства

Ознайомив учасників слухань із о рганізацією, програмою та регламентом проведення громадських слухань.

Лілія Онищенко, в.о. начальника управління охорони історичного середовища

Проект опрацьований на підставі історико-містобудівного обгрунтування, яке розглянуто на засіданні консультативної ради УОІС. Проект на рівні концепції поданий на розгляд управлінні охорони історичного середовища перший раз в січні 2005 року. Після цього кілька разів доопрацьовувався і тепер пропонується для громадського обговорення. Проект виконала проектна фірма «Архітектонік» під науковим керівництвом профессора  Б. Черкеса.

Доповіді:

Богдан Черкес, директор Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка»

представив проект будинку-вставки торгово-комерційного центру «Брістоль-плаза» з реставрацією будинків на пр. Свободи, 19-21.

ХІХ ст.- час будівництва будинків на пр. Свободи. В цей час у Львові працювали архітектори з Європи. Це був період, коли місто вийшло поза межі середньовічних мурів, формувався новий центр навкруг середньовічного міста

Кінець ХІХ ст.   - початок ХХ ст. В цей час місто досягало столичного масштабу та отримувало нові пропозиції. Появлялися модерні пропозиції, які виконували завдання заповнити простір між висотними будинками.Низькі будинки чекали на свій розвиток (не були знесені).

Львів - місто широкого простору. Транспорт «наступає». Екологія міста погіршується.

Пропорції та масштаби існуючої забудови - різні. Виникло завдання «примирити» архітектуру різних періодів (ХІХ, ХХ ст.ст)

В ідею проекту було закладено концепцію бульвару (філософія бульвару), змістом якого є дерева. Їх відображення у склі  і є змістом цього проекту. Що може бути нейтральнішим від дерев (тло життя)? Тому вся ця архітектура і є на фоні дерев.  Тому завданням цього проекту є відображення дерев. Заплановано перехід від зеленого до блакитного (від трави - до неба). У цьому вся суть екологічності проекту. В основі проекту  контраст: історичне місто - нова архітектура. Аналогії цього існують у Відні, Берліні, Лондоні. Сучасне втручання підкреслює стару забудову. Даний проект сучасної архітектури не агрессивно вписується в сформоване історичне середовище. Тут поєднується використання сучасних матеріалів та простору з врахуванням історичних та екологічних аспектів (бульвар продовжується в архітектурі). Дерева переходять в скло.

На даний час на ділянці, передбаченій під забудову, знаходяться  будинки   №№ 19,21 та вільна від забудови територія.

Будинок № 6 на вул. Гнатюка був розібраний в 1908р. у зв'язку  з незадовільним технічним станом та невідповідністю тогочасним потребам (рівень архітектури функційно та образно не відповідав сусіднім будинкам та концепції сучасного на той час міста). Будинки № 19 і 21 пропонується відреставрувати, будівництво стосується тільки внутрішнього пордвір'я і вулиці Гнатюка. Приклади сучасних вставок в історичних частинах міст Європи є в Відні , Зальцбургу ( в межах території, що ввійшла в список, що є під охороною ЮНЕСКО).

Над історичними будинками повинні працювати спеціалісти - реставратори.

Проект враховує історичний розвиток історичного кварталу, в якому співіснують будинки різних стилів (конструктивізм, модерн, історизм та класицизм).

Новобудова виступає, як чергове стилістичне нашарування в кварталі - пізній модерн, який завершує просторову структуру кварталу.

На пр. Свободи є дисонанс висот будинків (перевага - триповерхових, домінують - п'ятиповерхові періоду сецесії та модернізму)

Пропонується вирівняти лінію забудови, причому надбудовані вставки заплановано виконувати з відступом на пів глибини основних будинків проспекту. Необхідно зберегти акцент на пам'ятках архітектури.

Також можлива реорганізація та впорядкування функціонального призначення будинків: в наземних поверхах розміщуються заклади торгівлі та громадського харчування, в існуючих (другому та третьому) поверхах - офіси та представництва, а в надбудованих (четвертому та мансардному) - житло покращеного типу.

Проектом передбачено ліквідувати офіцини будинків 19-21 для побудови нової „вставки". Відповідно до містобудівельного обгрунтування, опрацьованого інститутом „Укрзахідпроектреставрація", заплановано відновлення інтер'єрів першого поверху будинків №№ 19, 21.

Торгово-кромерційний центр, як громадська споруда, забезпечений входами від вул. Гнатюка та з пр. Свободи.

Наземний рівень дає можливість створення простору під будинками для скорочення шляхів сполучення між вул. Гнатюка та пр. Свободи, що відповідає історичній структурі Львова (згадка про вже неіснуючі „пасажі").

Заїзд в підземний гараж передбачено з вул. Гнатюка.

Враховуючи концепцію розвитку міста: гаражі-стоянки типу "P+W"(паркуй і далі - пішки) та "P+R" (паркуй і далі - громадським транспортом), які планується розмістити в центральній частині на об'їзних шляхах, будуть забезпечувати обслуговування торгово-комерційних  та громадських площ центральної частини.

Проектована пломба повинна завершити та обєднати різноманітну за стилями забудову кварталу. Входи та заїзд заплановані так: два існуючі входи в будинки №№ 19, 21;. Вхід та заїзд в підземну автостоянку - з боку вул. Гнатюка.

Враховуючи концепцію розвитку міста щодо створення гаражів-стоянок, які планується розмістити в центральній частині на об'їзних шляхах, і, що в майбутньому  центр міста стане пішохідним, торговий центр не планується пристосувати для обслуговування автомобілів.

Партер будинків №№19-21, згідно з проектом, відданий під торгову функцію. Два поверхи над ним - під офіси та банки.

Будинки заплановано відреставрувати. Цінними елементами є фасади та партер. Починаючи з 2005р. проектні роботи проводить інститут „Укрзахідпроектреставрація".

Наземний рівень забезпечує вільний пішохідний зв'язок вул. Гнатюка та          пр. Свободи.

Планування центру є традиційним для торгового будинку. Центр комунікації - атріум (замкнений дворик з верхнім освітленням) забезпечує зв'язок між поверхами. Тут запроектовані ліфти, ескалатори та головні сходи. Атріум додатково забезпечує гравітаційну вентиляцію, що робить будинок об'єктом  з низьким споживанням енергії. Достатній простір на цьому рівні забезпечує не тільки потреби центру торгівлі, але може функціонувати для проведення різноманітних громадських заходів (наприклад, виставок).

Отже, це - звичайна європейська практика, коли торговий центр працює як урбаністичний простір. На цьому рівні передбачені невеликі магазини, банківське відділення, кафе. Заплановано створення кафе «Брістоль» в сучасному контексті, яке віртуально звертається   до ресторану - дансклубу «Брістоль», який існував на поч. ХХ ст. В інтер'єрі нова структура поєднана з будинками в стилі класицизм (перехід є органічним).

Підземний паркінг, можливий лише в одному рівні з огляду на геологічні умови, об'єднаний з приміщеннями інженерного забезпечення: трансформаторною підстанцією, водомірним вузлом.

На першому та другому проектованих поверхах, сполученних з існуючими будинкам №№19,21 заплановано розміщення великих магазинів площею 500м2.

На третьому поверсі запроектовані торгові та рекреаційні площі. На частині перебудованого даху планується створити терасу ресторану.

Четвертий ярус, відповідно до проекту, буде мати природнє освітлення з боку проспекту Свободи.

Враховуючи недостатню кількість офісних площ в центрі міста, тут запроектовані  офіси  площами від 60 м2.

Завдяки можливості влаштування освітлення в покрівлі, п'ятий поверх повністю призначений під офісну функцію. Тут також заплановано невелике кафе з терасою, що виходить на вул. Гнатюка.

На цьому поверсі також передбачено паливну.

Будинок запроектований у відповідності до середовища не тільки образно, але й функційно. Похилий скляний дах атріуму забезпечує можливість природнього освітлення сусідніх будинків. Невеликий еркер з боку вул. Гнатюка виконує одночасно функцію дашка над входом.

Нанесення зображення дерев на скляних фасадах також вирішує традиційну проблему торгових будинків, які мають переважно надлишок реклами у вітринах та на фасадах. Запроектоване листя дозволяє скрити повітрезабірники на фасадах.

Для фасадів та скляних дахів планується використати алюмінієві касети. Глухі стіни - вентильований фасад -виконати з пісковику (природнього каменю).

Євген Воронич висвітлив функціональні аспекти забудови, де об'єднано  два існуючі будинки з проектованою „пломбою".

Об'ємно- планувальне рішення

Проектований будинок - вставка з головним входом та в'їздом  в підземний поверх з вул. Гнатюка. На рівні першого поверху передбачено сполучення з вестибулями будинків №№ 19, 21. (створюється наскрізний прохід через торговий центр).

Проектом передбачається розташування торгових та офісно-представницьких площ з необхідними допоміжними приміщеннями, які планується здавати в оренду.

Просторова схема будинку - повний каркас. Об'ємно-планувальним стержнем і комунікаційним вузлом будинку служить атріум, в якому розміщені вертикальні комунікації та, який є розв'язкою  горизонтальних комунікацій (коридорів та галерей, які, в свою чергу, ведуть до торгових та офісних анфілад). В атріумі запроектовано ескалатори та панорамні ліфти, що відповідають вимогам маломобільних груп. Додатково будинок обладнано вантажними та пасажирським ліфтом для персоналу. Для обслуговування відвідувачів торгової частини комерційного центру запроектовано туалети в цокольному та третьому поверхах, для забезпечення потреб персоналу, орендарів та відвідувачів офісно-представницької частини центру - на четвертому поверсі.

Підземний поверх будинку, який буде забезпечувати функціонування стоянки на 7 місць, процес завантажування та розвантажування товару, вивіз сміття мийка тари, обладнано автомобільною рампою з ухилом 1:12. На цьому поверсі також запроектовано ліфт та сходи для потреб автостоянки та персоналу.

В цокольному поверсі запроектовано торгові площі, аптечний кіоск, відділення банку, приміщення пожежно-сторожової охорони АТС та приміщення для інженерного обладнання та обслуговування будинку.

Перший та другий поверхи призначені для функціонування універсального магазину типу „Дитячий світ".

Третій поверх призначений для торгово-розважальної функції. Тут запроектовано невеликі торгові анфілади та кафе з терасами, конструктивно влаштованими над будинками №№ 19, 21 з організацією експлуатованої торгівлі.

Четвертий поверх - невеликі торгові анфілади та офісний блок з природнім освітленням з боку пр. Свободи.

На п'ятому поверсі запроектовано невелике кафе для працівників центру та офісний блок, природнє освітлення якого забезпечується вітражами з боку проспекту Свободи та ліхтарями верхнього освітлення. На цьому поверсі також передбачено паливну.

Техніко-економічні показники:

-       площа ділянки - 0.1957 га;

-       площа забудови - 0. 1372 га;

-       поверховість будинку - : пов.;

-       заг. площа - 8 639,1 м2;

-       корисна площа 8 407, 1 м2;

-       розрахункова площа - 8 031, 4 м2;

-       торгова площа - 4 291, 4 м2;

-       будівельний об'єм - 45 500, 0м3;

-       кількість місць для паркування - 10 авто;

-       кількість робочих місць - 112 чол. /в зміну;

-       питома теплова потужність - 266.0 квт;

-       річна потреба в воді - 3 444. 0;

-       ступінь вогнестійкості - І-ІІ;

-       площа будинків 19-21 - 2 500,0 м2.

Петро Петренко (автор конструктивних рішень) ознайомив з будівельними конструкціями, що планується застосувати при будівництві згаданого об'єкту .

Будинок з вул. Гнатюка був розібраний через поганий технічний стан.

Проектована будівля забезпечить існуючі будинки від подальшого руйнування.

В підвальних приміщеннях влаштовуються паленабивні механізми. Монолітні конструкції - для влаштування підземного паркінгу. Верхні поверхи нависають над історичною забудовою. Це - можливість укріплення історичних будинків. Є повна готовність до розроблення робочого проекту.

Запитання учасників слухань:

Микола Обідняк

Історичні та сучасні будинки мають різне просідання.

Петро Петренко

Ведеться розрахунок деформацій та укріпленя існуючих фундаментів. Планується влаштування палевих фундаментів.

Кость Присяжний

Чи враховується охоронна зона пам'ятки ?

Лілія Онищенко

Є реставраційне завдання для опрацювання проектів для будинків №№19-21 на пр. Свободи та історико-містобудівне обгрунтування.

Кость Присяжний

Хотілося би побачити інтер'єри будинків.

Богдан Черкес

Інтер'єри - настуна стадія.

В. Балух

В травні 2005р. в Австрії відбулася нарада. Було прийнято Віденський меморандум, де зазначено про вплив сучасної архітектури та ландшафту на історичну забудову. Такий меморандум розповсюджується на міста Київ, Львів.

Це цікава ідея.

Чи не занадто буде сперечатися з існуючою забудовою.

Богдан Черкес

Як розуміють меморандум у Відні (продемонстрував світлини негармонійного поєднання історичної забудови із сучасною у Відні)

Відносно сучасного втручання велися великі полеміки. В архітектурних вирішеннях міст, що входять до списку історичної спадщини, є навіть досить агресивні вирішення поєднання сучасної архітектури з історичною забудовою. В нашому випадку - це не так.

Учасникам слухань було представлено рецензії Миколи Гайди та Миколи Габреля.

1. М. Гайда

Сподівався лише на обговорення концепції.

Є своє бачення.

З точки зору концепції, ідея би мала мати право на життя.

В проекті є досить агресивне втручання (вставка з вул.. Гнатюка). Треба ще опрацювати.

2 М. Габрель - голова Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України, доктор технічних наук, професор (див додаток- 4 арк.)

Обговорення :

Іван Сварник,

Надзвичайно сподобався проект в плані спроб змінити місто в частині, що не була забудована (почала формуватися в ХІХ ст.)

Як історично, Львів став столицею в ХІІІ ст., потім - в 1772 р. (королівство Галичина і Володимирія). Перехід від міста в мурах. Цей час мав і негативні наслідки: не залишив прикладів оборонної архітектури (тільки Порохова вежа та відновлена Вежа крамарів).

М. Ягольник

Вдала робота. Справжнє мистецтво архітектури. Гарна рецензія. Позитивною є ідеологічна складова. Руйнується дрібно феодальне мислення. В 1772р. було зруйновано мури, розпочався розвиток.

- депутат  А. Чіпко

Чи варто посувати (втоплювати) фасад ? Може краще зберегти лінію забудови?

Богдан Черкес

Така містобудівельна концепція була розроблена в другій половині ХІХ ст.

Відступ від фасаду це спеціальний спосіб, щоб зберегти історичну забудову, якою мають займатися реставратори.

Ідея - місто може використовувати приміщення для виставок.

«Будинок-гербарій»- для того, щоб бульвар не перетворювався на стоянку машин.

А. Дорош

Не будьмо малодушними. Великі майстри малих компромісів. Вже є у Львові 2 зразки «гнилих компромісів». Запроектовані будинки - як «декорація». Вважаю наївною ідею відображати дерева. Як голографічна техніка піде вперед, можна було би в ній відобразити задум. Але , вцілому, - цікава ідея. Треба робити так, щоб Львів не був провінцією.

Було би добре, щоб запроектований будинок став будинком ХХІ ст.

Микола Обідняк

Львів завжди славився, розвивався як адміністративно- економічний центр. Він має бути прогресивним. Цей проект - великий поступ. Дуже сучасний підхід в архітектурі. Бажано синтезувати верхню частину будинку з нижньою.

Вставка на вул. Гнатюка - завелика площа скла.

Цей проект є дуже добрим прогнозом як підходити до сучасної архітектури.

Андрій Салюк,

Проект не подобається (матеріал, ідея). Зробити новий центр Львова ХХІ ст. - добра концепція, проект -ні.

Петро Чорній

Проблема Львова - транспортна розв'язка. Необхідно винести за межі центру

офісні будівлі, підземні паркінги.

Євген Воронич

Бачення будинку - в пішохідній забудові. Будівництво стоянок планувати на периферії міста.

Богдан Черкес

Тема генплану - інша тема. Треба виховати інвестора.

Офіси з центру не вдасться винести.

І. Гнесь

Австрійці планували вирівняти поверховість будинків. З вул. Гнатюка - нема заперечень. Є сумнів - з пр. Свободи. Треба вписатися в силует міста. Порівняно зі скляною стіною існуючі будинки можуть виглядати, як бутафорія.

Можна зробити скляні площини нахиленими.

Замало стоянок.

Лілія Онищенко

Першою була ідея з нахилом площин, але була відхилена через втручання в історичну забудову.

Кость Присяжний

Поради: - це штучна схема, пряме порушення  історико-охоронного законодавства. Потрібно відступити поза межі існуючої споруди.

В. Дубина

Позитивний обмін думками. Більшість - за модернізацію середовища.

Застереження щозбільшується потреба паркування. Одночасно необхідно будувати паркінг.

О.Мацех

Як львів'янина, підхід подобається. Витримується процедура.

Необхідно повідомити ЮНЕСКО про великомасштабні роботи недалеко від території, що є під охороною ЮНЕСКО.

Чи реально реалізувати ідею ? Існує дві швейцарські фірми, які можуть фахово втілити її в життя.

Лілія Онищенко

ЮНЕСКО буде повідомлено. Передамо інформацію на існуючому етапі.

Володимир Швець

Львів «взяв своє». Життя заставило вийти на новий рівень. Місто заслуговує, щоб ним займалися фахівці (професори). Нарешті все йде нормальним шляхом.

Позбуваємося провінційності та комплексу меншовартості.

Місто треба розвивати та зберігати.

Микола Гайда

Потрібно дотриматися принципу збереження висоти карнизу. Добра концепція перетікання проспекту в фасади.

Пропоную архітектуру зробити ступінчатою та внести озеленення.

Юрій Криворучко

Обговорення гарне і продуктивне. Виникають певні асоціації. Це твори мистецтва. Пробувати робити об'єкт мистецтва треба делікатно. Колективна творчість не завжди є добре. Треба більш цивілізовано відноситися до авторського проекту.

Мужні автори. Цікаво шукають рішення.

Г. Новаківська

Не проведено аналізу пам'яток, які пропонується реставрувати. Через те памітки зникають з внутрішнього подвір'я .

Сучасне вирішення фасалів проектованої споруди концептуально можливо, але масштаби не відповідають оточуючій забудові.

Кость Присяжний

Будинок № 19 на прю Свободи є пам'яткою № 1069.

На пам'ятках українським законодавством заборонено проведення реконструкцій та надбудов.

Звільнити території пам'яток  від забудови у відповідності до Українського закону про охорону пам'яток  (Р.V.ст.29 р.1, р.3.

Неорганічне застосування прямокутного каркасу на складному плані. Логічним було би застосування без балочної монолітної плити при вільному розташуванні колон.

О. Кулинська

Не надавати фасаду з боку вул.. Гнатюка асоціації з парком. Нехай дерева залишаються деревами, а скло - склом.

Фасад з пр. Свободи вирішити уступами та завершити похилою площиною, що буде перекликатися з сусідніми дахами.

Можливо, врахувати пропозицію  К. Присяжного щодо вирішення конструктивної схеми будинку.

Богдан Черкес

Ми любимо це місто. Всі виступи дуже важливі. Дякуємо. Подяка рецензентам, співавторам.

Начальник відділу громадського партнерства                                                  Ю. Лукашевський

В.о.начальника управління

охорони історичного середовища                                                                      Л. Онищенко