Громадське слухання Програми управління популяціями птахів у Львові.

  • 4429
26 листопада 2014 року відбудеться громадське слухання Програми управління популяціями птахів у Львові. Програма передбачає покращення екологічного середовища, підвищення екологічної стійкості антропогенної екосистеми та поширення екологічної освіти серед місцевого населення, раціональне використання природних ресурсів.

Місце проведення: великий сесійний зал Львівської міської ради (каб. 202), м. Львів,пл. Ринок, 1. Початок о 16.00.

Пропозиції та зауваження для включення до матеріалів громадського слухання просимо подати до 18.00 23 листопада  2014 року у електронному вигляді на civicpartner@ukr.net.

 

ПРОГРАМА УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ ПТАХІВ У ЛЬВОВІ

 

Програма передбачає покращення екологічного середовища, підвищення екологічної стійкості антропогенної екосистеми та поширення екологічної освіти серед місцевого населення. Впровадження європейських стандартів щодо збереження біологічного різноманіття у місті Львові, забезпечення підтримки стійкого середовища проживання людей та його екологічної якості. Раціональне використання природних ресурсів і підтримка переходу міського управління до моделі сталого розвитку міста. Розробка заходів щодо забезпечення ведення тривалого екологічного моніторингу міської екосистеми із використанням біологічних індикаторів якості навколишнього середовища.

 

Розділ 1. Оцінка стану популяцій птахів у місті та визначення тенденцій їх розвитку, визначення пріоритетності проблем

Внаслідок інтенсивного, майже безперервного споживання їжі, рухливості і повсюдного поширення ця група тварин має надзвичайно важливе значення в житті екологічних систем, а отже, і в житті людини. Вивчення орнітофауни урбанізованого ландшафту в Україні – зовсім молода галузь науки, якій до недавнього часу не приділялося належної уваги.

Перша згадка про птахів міста Львова знаходиться в каталозі птахів музею імені Дідушицьких – сьогодні Державного природознавчого музею Національної академії наук України у Львові, де автор Володимир Дідушицький описує 65 експонатів, 47 видів добутих в цьому місті і його околицях. Деякі дані по окремих видах птахів Львова знаходимо також у працях таких польських орнітологів початку ХХ століття як Я. Доманєвський [43], К. Мічинський [48, 49], А. Дунаєвський [44], З. Годинь [46, 47]. Проте, аналізуючи орнітологічні публікації, дивує, що при значній кількості професійних орнітологів, які жили і працювали у Львові, у період протягом ХІХ – першої половини ХХ століть, майже ніхто з них цілеспрямовано не досліджував птахів міста.

Після другої світової війни основи вивчення орнітофауни Львова заклав професор К. А. Татаринов [29, 30]. Певні відомості знаходимо також у професора Ф. Й. Страутмана [28]. Протягом наступних двадцяти років дослідження обмежувалися вивченням біології, поведінки та паразитології садової горлиці, сизого голуба і воронових птахів у місті [18, 39].

Постійні ж дослідження започатковуються на початку 80-х років членами студентської орнітологічної секції Львівського університету, які часто висвітлюються у вигляді окремих публікацій з питань гніздової біології синантропних видів та їх охорони.

У кінці 80-х років починається планомірне і детальне вивчення орнітофауни міста [2]. З’являються праці присвячені питанню синантропізації різних видів, зокрема: чорного дрозда [31, 33], сойки [13], співочого дрозда [5], довгохвостої синиці [26]; охорони орнітофауниміста і нових адаптацій птахів [2, 16, 34]; чисельності та розповсюдження воронових [3, 32], різних видів дроздів [21], сірої куріпки [42], грака [41], гніздової орнітофауни парків [3, 17, 19].

Перший список птахів м. Львова, складений професором К. А. Татариновим, налічував 92 види. Орнітофауна поділялася на міську і приміську. Найповніший на сьогодні список птахів опублікований у 1994 році, у якому наведена інформація про 197 видів, з яких 103 – гніздові, 68 – зимуючі, 34 – залітні і 32 види, які раніше траплялися, а тепер зникли з території міста і його околиць [4].

Дослідження орнітофауни міста та у парках Львова проводиться понад 25 останніх років. Серед головних питань вивчались закономірності біотопічного розподілу [7, 8, 9, 10, 14], стан синантропних популяцій [13, 30], добові міграції та екологічні адаптації до змін біотопів [12, 18], роль видів у біологічній індикації стану природного середовища [11]. Для аналізу багатства біологічного розмаїття парків, обрані критерії оцінки міжнародної цінності різних видів птахів, що гніздуються, зимують або мігрують в межах зеленої зони міста. Нагромадженні дані мають важливе значення для подальшого збереження та раціонального використання біологічного різноманіття у парках Львова, дотримання природоохоронних міжнародних угод, національного та міжнародного законодавства, пов’язаного із збереженням видового та ландшафтного різноманіття [22, 23, 38]. Також важливе значення цих матеріалів пов’язано із проведенням робіт з оптимізації природно-заповідного фонду та подальшим формуванням національної екологічної мережі [25, 36]. Парки Львова, що розміщені на Головному Європейському вододілі та знаходяться на межі ареалів цілого ряду видів птахів, можуть відігравати важливе значення для збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. З іншого боку, вони можуть бути дуже актуальною еколого-пізнавальною базою для покращення навчальної бази студентів біологічних факультетів та лісівничих факультетів ВУЗів Львова, а також важливою ланкою екологічної освіти учнівської молоді. Практично, в умовах міста, саме парки спроможні сприяти поглибленню екологічних знань, проведенню занять присвячених вивченню біологічного різноманіття та охорони живої природи. У подальшій реконструкції та розвитку парків Львова ми вбачаємо найбільший потенціал можливостей успішно вирішувати проблеми естетичного та екологічного виховання населення міста й області. Крім цього, парки Львова є дуже сприятливим середовищем для розвитку локальних осередків екологічного туризму, особливо коли мова стосується так званого «бердвочінгу» – цілеспрямованого спостереження за птахами, що зараз активно розвивається в багатьох країнах Європи. Найбільш перспективні у цьому відношенні, такі парки, як Стрийський парк (площа 56,0 га), парк „Залізна вода” (19,5 га), „Високий замок” (35,5 га), а також регіональний ландшафтний парк „Знесіння”, що може стати регіональним центром з розвитку екологічного туризму  в умовах Львова.

За останні 20 років в популяціях багатьох раніше чисельних видів відбулись значні негативні зміни і багато видів отримали статус рідкісних і зникаючих не тільки в регіоні, а в масштабах всього ареалу, або його європейської частини [28, 30]. Тому, розглядаючи фауну птахів міських парків, ми в першу чергу вирішили проаналізувати її стан відносно природоохоронних критеріїв, що визначені на міжнародному рівні. Нами було виділено ті види птахів, які отримали статус таких, що знаходяться під глобальною загрозою зникнення у Європі. Для здійснення такої оцінки було проведено спеціальні обліки чисельності гніздових птахів з наступним картуванням розміщення їх у багатьох парках. Для детальних досліджень були вибрані 44 види птахів, що включені до однієї з чотирьох пріоритетних категорій SPEC, які мають природоохоронний міжнародний статус [50]. Серед них представники таких рядів – Falсoniformes: Pernis apivorus, Falco tinnunculus; Galliformes:  Perdix perdix; Coturnix coturnix; Columbiiformes: Columba palumbus, Columba oenas, Streptopelia turtur; Strigiformes: Strix aluco, Athene noctua; Piciformes: Picus viridis, Picus canus, Dendrocopos medius, Dendrocopos syriacus, Jynx torquilla; Passeriformes: Prunella modularis, Erithacus rubecula, Luscinia luscinia, Phoenicurus phoenicurus, Saxicola torquata, Turdus merula, Turdus philomelos, Turdus viscivorus, Locustella fluviatilis, Acrocepalus palustris, Silvia communis, Silvia borin, Silvia atricapila, Silvia nisoria, Hippolais icterina, Phylloscopus sibilatrix, Regulus regulus, Muscicapa striata, Ficedula hypoleuca, Parus cristatus, Parus caeruleus, Certhia brachydactyla, Lanius collurio, Corvus monedula, Fringilla coelebs, Serinus serinus, Carduelis chloris, Carduelis spinus, Carduelis cannabina, Emberiza citrinella. В наслідок проведених польових досліджень за період 1980-2004 рр., серед цих видів, виявлено тільки ті, що належить до категорій  SPEC – 2, їх популяції скоротились на 50%, SPEC – 3, у яких скорочення чисельності пройшло більше ніж на 25%, та тих, що скоротили чисельність до 25% і включені до категорії SPEC – 4  (табл.) [50]. За останнє десятиліття урядом України ратифіковано чотири міжнародних природоохоронних конвенцій, серед основоположних докуменнтів яких включено доволі значні списки рідкісних і зникаючих тварин, що потребують активної охорони в усій Європі [22]. Значна частина серед цих видів трапляється на території багатьох львівських парків, які в свою чергу очевидно є сприятливими резерватами для гніздових та зимуючих птахів, особливо синантропних популяцій. До того ж, підготовка нового видання національної Червоної книги стимулює здійснити сучасний аналіз стану популяцій найбільш рідкісних видів тварин на заході України і в переліку видів із міжнародним природоохоронним статусом. Ми вказуємо ті види, які трапляються в межах парків і могли б бути включеними до чергового видання Червоної книги країни (табл.).

Нами встановлено, що регіонально рідкісні види, які гніздуються в парках, помітно  скоротили свою чисельність за останні 20 років [7, 8, 9, 30]. Серед фауни птахів львівських парків важливе значення мають види, що включені до Бернської конвенції – 36 видів, середовище існування яких у більшості країн Європи є у загрозливому стані [22].

Таблиця 1.

Статус та чисельність рідкісних видів птахів у парках м Львова

протягом 1980-2004 років.

п/п

Види

Локальний статус

У скількох парках виявлений

Європей-ський статус

Червона книга

  1.  

Pernis apivorus

Нр.

2

4, В

P

  1.  

Falco tinnunculus

Рд.

4

3, В

-

  1.  

Perdix perdix

Рд.

2

3

-

  1.  

Columba palumbus

Гн.

12

4

-

  1.  

Columba oenas

Гн.

4-6

4

P

  1.  

Streptopelia turtur

Рд.

2

3

-

  1.  

Athene noctua

Рд.

3

3, В

-

  1.  

Strix aluco

Гн., Зм.

7

4, В

-

  1.  

Upupa epops

Рд.

1

В

-

  1.  

Jynx torquilla

Рд.

6

3, В

-

  1.  

Picus viridis

Рд.

4

2, В

-

  1.  

Picus canus

Гн., Зм.

8

3, В

-

  1.  

Dendrocopos syriacus

Гн.Зм.

5

4, В

-

  1.  

Dendrocopos leucotos

Рд.

1

В

P

  1.  

Dendrocopos medius

Гн., Зм.

9

4, В

-

  1.  

Lanius collurio

Рд.

1

3, В

-

  1.  

Corvus monedula

Гн., Зм.

10

4

-

  1.  

Prunella modularis

Рд.

3

4, В

-

  1.  

Acrocephalus palustris

Рд.

2

4, В

-

  1.  

Hippolais icterina

Гн.

8

4, В

-

  1.  

Sylvia nisoria

Рд.

2

4, В

P

  1.  

Sylvia communis

Гн.

10

4, В

-

  1.  

Sylvia borin

Гн.

5

4, В

-

  1.  

Sylvia atricapilla

Гн.

12

4, В

-

  1.  

Phylloscopus sibilatrix

 Гн.

4

4, В

-

  1.  

Regulus regulus

 Зм.

5

4, В

-

  1.  

Muscicapa striata

 Гн.

10

3, В

-

  1.  

Ficedula hypoleuca

 Гн.

9

4, В

-

  1.  

Saxicola rubetra

Нр.

1

4, В

-

  1.  

Saxicola torquata

Нр.

1

3, В

-

  1.  

Phoenicurus phoenicurus

Рд.

5

2, В

-

  1.  

Erithacus rubecula

Гн.

12

4, В

-

  1.  

Luscinia luscinia

Гн.

3

4, В

-

  1.  

Turdus merula

Гн.

12

4

-

  1.  

Turdus philomelos

Гн.

5

4

-

  1.  

Turdus viscivorus

Зм.

4

4

-

  1.  

Parus cristatus

Зм.

2

4, В

-

  1.  

Parus caeruleus

Гн., Зм.

10

4, В

-

  1.  

Certhia brachydactyla

Гн., Зм.

2

4, В

-

  1.  

Fringilla coelebs

Гн.

12

4

-

  1.  

Serinus serinus

Гн.

7

4, В

-

  1.  

Carduelis chloris

Гн.

12

4, В

-

  1.  

Carduelis spinus

Зм.

4

4, В

-

  1.  

Carduelis cannabina

Гн.

8

4, В

-

  1.  

Emberiza citrinella

Нр.

2

4, В

-

 

В  таблиці ми розглянули статус видів птахів, які ми пропонуємо включити до нового видання Червоної книги України - (Р), таких, що включені до списку тварин Бернської конвенції, середовище проживання яких у Європі, стрімко погіршується – (В). Крім них, цифрами 2-4 виділені види, що мають міжнародний природоохоронний статус у відповідності до розмірів популяцій та їх популяційних тенденцій. Рідкісні види в умовах львівських парків позначено – Рд. (13 видів), гніздові – Гн. (24 види), зимуючі – Зм. (11 видів), а також такі, що реєструються не регулярно – Нр. (4 види). Значення багатьох міських парків для охорони гніздових птахів реально оцінити через аналіз наявності видів з важливим природоохоронним статусом та через оцінку їх чисельності для  визначення потенційних можливостей відтворення популяцій. Серед перелічених видів 43 види мають міжнародний природоохоронний статус категорій SPEC 2-4. Процентне співвідношення видового багатства гніздових птахів національного парку відповідає SPEC 2 – 2 види (4,7%), SPEC 3 – 9 видів (20,9%), SPEC 4 – 32 види (74,2%). Аналізуючи цей склад міської орнітофауни, ми можемо сподіватись на перспективний розвиток заповідної справи в умовах міста, а також, на планування заходів пов’язаних із розвитком екологічної освіти та екологічного туризму.

 

1.1. Гніздові популяції:

Як у зарубіжній, так і у вітчизняній науковій літературі за останні двадцять років фіксується скорочення чисельності більшості видів птахів Європи. Це стосується не тільки рідкісних, але й багатьох донедавна досить поширених і звичайних видів європейської фауни. Такі ж тенденції спостерігаються для більшості видів птахів України. Беручи до уваги антропогенну трансформацію природних екосистем у майбутньому буде зростати необхідність моніторингу стану популяцій протягом репродуктивного періоду, особливо тих, що занесені до Червоної книги. Тому попередня оцінка розмірів популяцій гніздових птахів, що створена на основі багаторічного картування та обліків, сприятиме подальшому аналізу даних для вироблення планів дій по збереженню біологічного різноманіття. В роботі приводиться оцінка розмаху чисельності гніздових пар 272 видів, серед яких 202 занесені до списку Бернської конвенції і охороняються в усій Європі, а 64 види занесені до Червоної книги України.

Ми користуємось терміном „популяції”, але свідомі того, що в більшості випадків популяції гніздових птахів окреслюються не кордонами країни, а межами локальних ареалів. Однак для оцінки чисельності всього видового різноманіття гніздових птахів ми повинні були стандартизувати термінологію і користуватись загальновизнаними поняттями. У наведеній таблиці крім чисельності гніздових пар наведені дані про сучасні тенденції у популяціях кожного виду птахів, які гніздуються в країні. Як правило високе збільшення чисельності виду на 50% і більше, протягом зазначеного десятиліття, позначалось у таблиці значком – „+2”, а цей критерій засвідчує найвищий ступінь росту популяції. Збільшення чисельності виду за період досліджень на 20-50%, позначалось – „+1”, а стабільна чисельність, або мале збільшення до 20%, позначалось як – „0”. Відповідно, зменшення чисельності гніздових пар виду більше ніж на 50% виявляє найбільш негативну тенденцію скорочення розмаху популяції і в таблиці воно позначалось як – „-2”. Скорочення чисельності на 20-50%, позначалось як – „-1”, а випадки нестабільного коливання у діапазоні до 20%, позначалось як – „F”. Нові види, що тільки почали гніздуватись у нашій фауні, позначались – „N”, а у випадку відсутності або нестачі даних про розміри популяцій, виділяли вид – „?”. Таким чином, у таблиці ми отримуємо дані про розмах популяцій гніздових видів у різні роки десятирічного періоду 1980-тих років (2), критерії, що дають можливість аналізувати популяційні тенденції (3). Також вказуються види, які занесені до списку міжнародної Бернської конвенції, що спрямована на охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі (RC), та види, що занесені до списку Червоної книги України (RB)(4).

Таблиця 2.

Чисельність гніздових птахів на території України протягом 2000 – 2010 років

 

Види птахів

Чисельність гніздових пар

Тенденції

Примітки

1

2

3

4

Podiceps ruficollis

4500 – 5000

0

RC

Podiceps nigricollis

15000 – 19000

+1

RC

Podiceps auritus

0 – 1

-1

RC

Podiceps grisegena

7000 - 12000

-1

RC

Podiceps cristatus

25000 - 27000

+1

-

Pelecanus onocrotalus

0 - 1

?

RC, RB

Pelecanus crispus

6 - 14

+1

RC, RB

Phalacrocorax carbo

600 - 1000

+2

-

Phalacrocorax aristotelis

250 - 400

-2

RC, RB

Phalacrocorax pygmaeus

10 - 30

-1

RC, RB

Botaurus stellaris

4000 - 4300

0

RC

Ixobrychus minutus

5000 - 6000

0

RC

Nycticorax nycticorax

3645 - 5000

F

RC

Ardeola ralloides

200 - 290

-2

RC, RB

Egretta alba

1500 - 4000

+1

RC

Egretta garzetta

1242 - 2500

-1

RC

Ardea cinerea

15987 - 20000

+1

-

Ardea purpurea

733 - 1000

-2

RC

Platalea leucorodia

300 - 800

-1

RC, RB

Plegadis falcinellus

5500 - 7000

-1

RC, RB

Ciconia ciconia

12000 - 18000

-2

RC

Ciconia nigra

250 - 300

0

RC, RB

Anser anser

600 - 1100

+1

-

Cygnus olor

1200 - 1700

+2

-

Tadorna ferruginea

125 - 180

-1

RC, RB

Tadorna tadorna

1500 - 1900

-1

RC, RB

Anas platyrhynchos

120000 - 140000

+1

-

Anas crecca

40 - 150

-1

-

Anas strepera

700 - 800

-2

-

Anas penelope

1 - 5

-2

-

Anas acuta

150 - 280

-2

-

Anas querquedula

26000 - 29000

-1

-

Anas clypeata

800 - 1000

-1

-

Netta rufina

40 - 80

-1

-

Aythya ferina

25000 - 28000

+2

-

Aythya nyroca

150 - 180

-2

RB

Aythya fuligula

700 - 800

+2

-

Aythya marila

0 - 1

F

-

Bucephala clangula

35 - 40

+1

RB

Somateria mollissima

10 - 118

0

RB

Mergus serrator

200 - 220

-1

RB

Mergus merganser

10 - 12

+1

-

Pandion haliaeetus

5 - 10

-2

RC, RB

Pernis apivorus

1300 - 2500

-1

RC

Milvus milvus

10 – 16

-2

RC, RB

Milvus migrans

2500 – 5000

-2

RC

Circus cyaneus

15-30

-2

RC, RB

Circus macrourus

5 - 10

-2

RC, RB

Circus pygargus

900 - 1400

-1

RC

Circus aeruginosus

7000 - 12000

+1

RC

Accipiter gentilis

3000 - 6000

-1

RC

Accipiter nisus

6000 - 7000

0

RC

Accipiter brevipes

10 - 50

0

RC

Buteo rufinus

10 - 20

0

RC

Buteo buteo

14000 - 23000

+1

RC

Circaetus gallicus

80 - 110

-1

RC, RB

Hieraaetus pennatus

400 - 500

-2

RC, RB

Aquila clanga

40 – 50

-1

RC, RB

Aquila pomarina

180 - 300

0

RC, RB

Aquila heliaca

40-50

-2

RC, RB

Aquila nipalensis

1-2

-2

RC, RB

Aquila chrysaetos

6 – 8

-1

RC, RB

Haliaetus albicilla

40 – 45

+1

RC, RB

Neophron percnopterus

1 – 2

-2

RC, RB

Aegypius monachus

5 - 8

-2

RC, RB

Gyps fulvus

1 – 4

-2

RC, RB

Falco cherrug

80 - 120

-1

RC, RB

Falco peregrinus

1 - 2

-1

RC, RB

Falco subbuteo

1500 - 2400

-1

RC

Falco vespertinus

6000 - 11000

-2

RC

Falco naumanni

10 - 20

-2

RC, RB

Falco tinnunculus

7800 - 13000

-1

RC

Lyrurus tetrix

1000 - 1300

-1

-

Tetrao urogallus

150 - 180

-2

RC, RB

Tetrastes bonasia

2500 - 3000

-1

-

Alectoris chukar

10-20 (?)

F

-

Perdix perdix

45000 -  50000

-1

-

Rallus aquaticus

5500 - 6200

-1

-

Porzana porzana

4200 - 4800

-2

RC

Porzana parva

3500 - 4000

-2

RC

Porzana pusilla

0 – 1 (?)

F

RC

Crex crex

25000 - 55000

-2

RC

Gallinula chloropus

18000 - 20000

0

-

Fulica atra

130000 - 150000

+1

-

Otis tarda

18 - 50

-2

RC, RB

Tetrax tetrax

1 - 5

-2

RC, RB

Burhinus oedicnemus

15 - 30

-2

RC, RB

Charadrius dubius

6000 - 12000

+1

RC

Charadrius alexandrinus

4000 - 5000

-1

RC, RB

Vanellus vanellus

18000 - 20000

- 2

-

Himantopus himantopus

450 - 700

-1

RC, RB

Recurvirostra avosetta

350 - 2000

-1

RC

Haematopus ostralegus

15 - 70

0

RC, RB

Tringa ochropus

240 - 280

-1

RC

Tringa glareola

50 - 60

-2

RC

Tringa nebularia

25 - 30

-2

-

Tringa totanus

6000 - 7000

-1

-

Tringa stagnatilis

10 - 30

-1

RC, RB

Xenus cinereus

20 - 40

F

-

Actitis hypoleucos

2800 - 3000

0

RC, RB

Phylomachus pugnax

1 - 5

-2

-

Gallinago gallinago

6000 - 7000

-2

-

Gallinago media

15 - 20

-2

RC

Scolopax rusticola

8000 - 8500

-1

-

Numenius arquata

150 - 170

-2

RB

Limosa limosa

4500 - 5000

-1

-

Glareola pratincola

280 - 420

-2

RC, RB

Glareola nordmanni

40 - 100

-2

RC, RB

Larus ichtyaetus

150 - 150

+1

RB

Larus melanocephalus

180000 - 336000

+2

RC, RB

Larus minutus

100 - 200

-1

RC

Larus ridibundus

80000 - 110000

+2

-

Larus genei

25000 - 49000

0

RC

Larus cachinnans

17000 - 20000

+1

-

Larus canus

0 - 3

N

-

Sterna hirundo

11000 - 18000

-1

RC

Sterna albifrons

1200 – 2500

-1

RC

Columba palumbus

45000 - 48000

+2

-

Columba oenas

850 – 1000

-1

-

Columba livia

450000 - 520000

+1

-

Streptopelia decaocto

120000 - 130000

+2

-

Streptopelia turtur

20000 - 22000

-1

-

Cuculus canorus

28000 - 32000

0

-

Bubo bubo

150 – 200

-2

RC, RB

Asio otus

17000 - 19000

+1

RC

Asio flammeus

150 - 180

-2

RC

Otus scops

100 - 120

-2

RC, RB

Aegolius funereus

40 - 50

-1

RC, RB

Athene noctua

11000 - 12000

+1

RC

Glaucidium passerinum

30 - 40

-2

RC, RB

Strix aluco

6000 - 7000

+1

RC

Strix uralensis

100 - 110

-2

RC, RB

Tyto alba

25 - 35

-2

RC, RB

Caprimulgus europaeus

12000 - 14000

-2

RC, RB

Apus apus

55000 - 60000

0

-

Apus melba

1500 - 2500

0

RC

Coracias garrulus

3000 - 3500

-2

RC

Alcedo atthis

1500 - 1800

0

RC

Merops apiaster

10000 - 12000

+1

RC

Upupa epops

26000 - 28000

-1

RC

Jynx torquilla

20000 - 22000

-1

RC

Picus viridis

1700 - 1900

-1

RC

Picus canus

2000 - 2100

-1

RC

Dryocopus martius

2200 - 2500

-1

RC

Dendrocopos major

95000 - 105000

+1

RC

Dendrocopos syriacus

2500 - 2600

+2

RC

Dendrocopos medius

1000 - 1200

-1

RC

Dendrocopos leucotos

800 - 900

-2

RC

Dendrocopos minor

2200 - 2500

-1

RC

Picoides tridactylus

300 - 400

-1

RC

Riparia riparia

140000 - 150000

-1

RC

Hirundo rustica

800000 - 850000

-1

RC

Delichon urbica

140000 - 150000

-1

RC

Galerida cristata

15000 - 18000

-1

-

Calandrella brachydactyla

7000 - 11000

-1

RC

Calandrella rufescens

10000 - 17000

-1

RC

Melanocorypha calandra

400 - 1500

-2

RC

Lullula arborea

4500 - 5200

-1

-

Alauda arvensis

900000 - 1000000

+1

-

Anthus campestris

1500 - 2000

-1

RC

Anthus trivialis

150000 - 16000

0

RC

Anthus pratensis

35000 - 38000

0

RC

Anthus spinoletta

4000 - 4500

0

RC

Motacilla flava

47000 - 50000

-1

RC

Motacilla citreola

200 - 400

+1

RC

Motacilla cinerea

3500 - 3800

0

RC

Motacilla alba

380000 - 400000

+1

RC

Lanius collurio

200000 - 210000

-1

RC

Lanius senator

1 - 10

-2

RC, RB

Lanius minor

3000 - 3500

-1

RC

Lanius excubitor

900 - 1200

-1

RC, RB

Oriolus oriolus

65000 - 70000

-1

RC

Sturnus vulgaris

1200000 - 1500000

+1

-

Sturnus roseus

200 - 700

-2

RC, RB

Garrulus glandarius

55000 - 60000

0

-

Pica pica

1300000 - 1500000

+2

-

Nucifraga caryocatactes

200 - 250

-1

RC

Corvus monedula

80000 - 85000

+2

-

Corvus frugilegus

390000 - 500000

+2

-

Corvus cornix

450000 - 500000

+2

-

Corvus corax

20000 - 22000

+2

-

Cinclus cinclus

400 - 500

-1

RC

Troglodytes  troglodytes

180000 - 200000

0

RC

Prunella collaris

40 - 120

-1

RC, RB

Prunella modularis

150000 - 160000

0

RC

Locustella luscinioides

3500 - 4000

+1

RC

Locustella fluviatilis

9000 - 10000

F

RC

Locustella naevia

1200 - 2000

0

RC

Lusciniola melanopogon

10 - 50

?

RC

Acrocephalus paludicola

2400 - 3400

F

RC, RB

Acrocephalus schoenobaenus

55000 - 60000

+1

RC

Acrocephalus agricola

4000 - 5000

?

RC

Acrocephalus dumetorum

0 - ?

?

RC

Acrocephalus palustris

45000 - 50000

+1

RC

Acrocephalus scirpaceus

3000 - 5000

-1

RC

Acrocephalus arundinaceus

30000 - 35000

0

RC

Hippolais icterina

45000 - 49000

+1

RC

Sylvia nisoria

2700 - 3300

-1

RC

Sylvia atricapilla

120000 - 140000

+1

RC

Sylvia borin

55000 - 65000

0

RC

Sylvia communis

350000 - 370000

+1

RC

Sylvia curruca

85000 - 100000

-1

RC

Phylloscopus trochilus

70000 - 80000

0

RC

Phylloscopus collybita

200000 - 230000

+1

RC

Phylloscopus sibilatrix

150000 - 180000

+1

RC

Phylloscopus trochiloides

0 - 3

?

RC

Regulus regulus

3500 - 4000

0

RC

Regulus ignicapillus

50 - 150

-1

RC

Ficedula hypoleuca

27000 - 30000

0

RC

Ficedula albicollis

20000 - 25000

0

RC

Ficedula parva

2500 - 3000

-2

RC

Muscicapa striata

95000 - 105000

-1

RC

Saxicola rubetra

27000 - 32000

0

RC

Saxicola torquata

2000 - 3500

0

RC

Oenanthe oenanthe

17000 - 20000

+1

RC

Oenanthe pleschanca

100 - 800(?)

0

RC

Oenanthe isabellina

10 - 50

0

RC

Monticola saxatilis

20 - 50

-2

RC, RB

Phoenicurus phoenicurus

9000 - 10000

-1

RC

Phoenicurus ochruros

70000 - 75000

+2

RC

Erithacus rubecula

400000 - 450000

0

RC

Luscinia megarhynchos

100 - 150

-1

RC

Luscinia luscinia

250000 - 300000

0

RC

Luscinia svecica

7000 - 8000

0

RC

Turdus pilaris

110000 – 130000

+1

-

Turdus torquatus

16000 - 19000

0

RC

Turdus merula

150000 – 170000

+1

-

Turdus iliacus

40 - 70

+1

-

Turdus philomelos

180000 - 200000

0

-

Turdus viscivorus

5000 - 6000

-1

-

Panurus biarmicus

1800 - 2300

-1

RC

Aegithalos caudatus

6000 - 6500

-1

RC

Remiz pendulinus

9000 - 12000

0

RC

Parus palustris

10000 - 12000

0

RC

Parus montanus

60000 - 70000

+1

RC

Parus cristatus

6000 - 7000

0

RC

Parus ater

5000 - 6000

0

RC

Parus caeruleus

85000 - 100000

+1

RC

Parus major

900000 - 1200000

+2

RC

Sitta europaea

65000 - 70000

0

RC

Certhia familiaris

40000 - 43000

-1

RC

Certhia brachydactyla

200 - 300

-1

RC

Passer domesticus

3500000 - 4000000

+2

-

Passer montanus

800000 - 950000

+1

-

Fringilla coelebs

2500000 - 2800000

+1

RC

Serinus serinus

600000 - 650000

+2

RC

Chloris chloris

800000 - 950000

+1

RC

Spinus spinus

5000 - 6000

F

RC

Carduelis carduelis

650000 - 800000

-1

RC

Acanthis cannabina

900000 - 1000000

+1

RC

Carpodacus erythrinus

250 - 600

+2

RC

Loxia curvirostra

3000 - 5000

F

RC

Pyrrhula pyrrhula

1500 - 2100

+1

-

Coccothraustes coccothraustes

25000 - 30000

-1

RC

Emberiza calandra

4000 - 7000

-1

-

Emberiza citrinella

300000 - 350000

0

RC

Emberiza cia

1 - 10

-1

RC

Emberiza schoeniclus

50000 - 75000

+1

RC

Emberiza aureola

0 - 1

?

RC

Emberiza hortulana

800 - 2500

-1

-

Emberiza melanocephala

1 - 20

-1

RC, RB

 

1.2. Зимуючі популяції:

Природні зони України можна розглядати як важливу територію сприятливу для формування зимових ареалів цілого ряду видів птахів, що поширені у Західній Палеарктиці. Для багатьох із цих видів зимові умови є найбільш екстремальними і від успішності зимівлі залежить подальше виживання популяцій. Всього в Україні в зимовий період зареєстровано 228 видів, серед яких 201 вид (48,5% від всього складу орнітофауни) вважається постійно або періодично зимуючими. Серед цих птахів 37 видів (18,4% від складу зимуючих) занесені до національної Червоної книги. Під час зимівлі в країні протягом 1980-1990 років стабільна чисельність виявлена тільки у 54 видів (26,8%). За згаданий період тільки 10 зимуючих видів птахів (4,9%) мають тенденцію збільшення чисельності  більше 50%, а інші 8 видів (3,9%) мають таку ж тенденцію скорочення чисельності.

Чисельність зимуючих птахів залишається недостатньо вивченою не тільки в Україні, але й в більшості європейських країн. Це зумовлено труднощами пов’язаними з проведенням польових досліджень, відсутністю уніфікованих методик, а також складними особливостями біології зимуючих птахів [15]. Спроба оцінити розміри популяцій зимуючих птахів для багатьох європейських країн є дуже актуальною, це пов’язано із скороченням чисельності більшості видів птахів Європи. Серед причин такого зменшення чисельності вважають - погіршення умов зимівлі птахів, зміни клімату, що мають тепер глобальний характер [15]. Саме в зимовий період протягом останніх десятиліть на європейському континенті помітні значні зміни кліматичних умов, які мають помітний вплив на зміни у зимовому поширенні та динаміці чисельності багатьох видів птахів. Більшість птахів, що гніздуються в Україні, традиційно зимують на Африканському континенті, але серед видів, які взимку зрідка або періодично почали траплятись в Україні і поступово адаптовуються до зимівлі в наших умовах є тільки 9 видів (4,4%) які в минулому традиційно зимували тільки в Африці. Ще 37 видів (18,4%) зимуючих у нас птахів мають зимовий ареал в межах Європи та Африки, а 110 видів (54,7%) переважно зимують у Європі [15]. Інші види мають більш широкий зимовий ареал, який захоплює значні ділянки Євразії (переважно південні та південо-західні частини Європи, Азії) та Африки. Найбільш різке скорочення чисельності серед гніздових популяцій птахів Західної Палеарктики здавна зазначається у видів, що зимують у Африці, але в останні десятиліття помітне скорочення відзначено і у звичайних видів, що зимують у Європі. Для об’єктивності подальшого моніторингу за станом зимуючих в Україні популяцій птахів необхідно провести оцінку локальних популяцій, що регулярно або періодично зимують в нашій країні. Подібна робота вже виконана для гніздових популяцій, але для успішних природоохоронних заходів по збереженню біологічного різноманіття країни, потрібна повна оцінка чисельності як осілих, так і мігруючих видів. В окремих регіонах країни вже здійснені спроби запровадити проведення моніторингу за зимуючими популяціями птахів. Серед видового різноманіття в Україні відносно осіло зимує 64 види (31,8%) птахів, 22 види (10,9%) є тільки пролітними і затримуються на території країни для зимівлі в незначній кількості або й нерегулярно. Ще 22 види (10,9%) прилітають в Україну зимувати з північних та північно-східних районів Євразії, а 93 види (46,2%) на території нашої країни і гніздуються, і частково зимують. У окремих гідрофільних видів, зокрема качок, журавлеподібних, протягом кількох десятиліть формуються адаптації до осілості і зимівлі в наших умовах [15].

Зимові умови в Центральній та Східній Європі для багатьох видів є дуже складними, тому частина періодично зимуючих у нас видів відлітають у західну чи південну Європу. Успішність зимівлі для багатьох негоробинних та горобинних птахів у наших широтах у першу чергу залежить від температурного режиму та тривалості снігового покриву. Для багатьох видів успішність зимівлі залежить від кількості опадів загалом, і особливо негативними є опади дощу, якщо вони тривають протягом кількох днів. Частина видів дуже негативно реагує на значну кількість опадів снігу і якщо протягом короткого часу випадає більше 20 см снігу, то це багатьох птахів змушує мігрувати південніше, або ж частина популяцій може загинути в умовах нашої країни. Такі складні зимові умови особливо несприятливі для зимівлі багатьох негоробинних птахів – лебедів, куриних, хижих та сов, лісових голубів, садових горлиць. В малосніжні зими особливо у південно-східних і південних районах країни в значній кількості зимують різні види жайворонків. У роки з високими врожаями ягід на зимівлю залишається багато дроздів. За умови низьких врожаїв ягід чи насіння ясенів, та при суворих багатосніжних зимах на півночі та сході Європи, в Сибіру - в Україні, як правило маємо незначну інвазію снігурів Pyrrhula pyrrhula, дроздів-омелюхів Turdus viscivorus, в’юрків Fringilla montifringilla. Відсутність врожаїв горобини та омели обмежують зимову інвазію чикотнів Turdus pilaris та омелюхів Bombycilla garrulus, а неврожай вільхи негативно впливає на розміри та тривалість інвазії чижів Spinus spinus. Серед осілих птахів помітно зменшується чисельність зимуючих сойок Garrulus glandarius при низьких врожаях дуба, а неврожаї букових та грабових горішків негативно впливають на чисельність зимуючих костогризів Coccothraustes coccothraustes, повзиків Sitta europaea. Дуже значні коливання чисельності помічені у птахів, що прилітають до нас на зиму з тундри: зимняк Buteo lagopus, жайворонок рогатий Eremophila alpestris, подорожник лапландський Calcarius lapponicus, пуночка Plectrophaenax nivalis. До найбільш рідкісних інвазійних птахів ми відносимо види, що зимують в країні нерегулярно і переважно трапляються поодинокими особинами або незначними групами, це: сова біла Nyctea scandiaca, сова яструбина Surnia ulula, сова бородата Strix nebulosa, дятел трипалий Picoides tridactylus, жайворонок білокрилий Melanocorypha leucoptera, жайворонок чорний Melanocorypha yeltoniensis, кукша Perisoreus infaustus, синиця біла Parus cyanus, чечітка біла Acanthis hornemanni, смеречник Pinicola enucleator, шишкар сосновий Loxia pytiopsittacus, шишкар білокрилий Loxia leucoptera [15].

В країні часто реєструємо періодичні інвазії птахів, які пов’язані з нерегулярними міграціями багатьох зимуючих видів, які переважно залежать від наявності запасів корму на території зимового ареалу, або від того, наскільки інтенсивна інвазія окремих інших видів птахів. Для прикладу, в родині яструбові Accipitridae досить часто здійснюють інвазії яструби малі Accipiter nisus, які інтенсивно мігрують у роки значних інвазій чикотнів Turdus pilaris, та чижів Spinus spinus. У свою чергу інвазії двох попередніх видів повністю залежать від успішності гніздування протягом біжучого року та від урожайності ягід горобини, насіння вільхи. Серед інших хижих птахів інвазії відбуваються у зимняка Buteo lagopus, а в родині соколових Falconidae, вони найбільш характерні для підсоколика малого Falco columbarius. Від інтенсивності інвазій різних видів птахів, що періодично зимують або пролітають через нашу країну, залежать розміри популяцій та щорічна загальна чисельність інвазійних видів, що трапляються в Україні [15].

До найбільш характерних видів, які здійснили зимові інвазії в Україні протягом двох останніх десятиліть, належать: сова біла Nyctea scandiaca, сова вухата Asio otus, сова болотяна Asio flammeus, сичик-горобець Glaucidium passerinum, сова яструбина Surnia ulula, сова довгохвоста Strix uralensis, сова бородата Strix nebulosa, жовна чорна Dryocopus martius, дятел звичайний Dendrocopos major, дятел середній Dendrocopos medius, дятел малий Dendrocopos minor, дятел трипалий Picoides tridactylus, жайворонок степовий Melanocorypha calandra, жайворонок білокрилий Melanocorypha leucoptera, жайворонок чорний Melanocorypha yeltoniensis, жайворонок рогатий Eremophila alpestris, сорокопуд сірий Lanius excubitor, кукша Perisoreus infaustus, сойка Garrulus glandarius, горіхівка Nucifraga caryocatactes, омелюх Bombycilla garrulus, пронурок Cinclus cinclus, чикотень Turdus pilaris, дрізд гірський Turdus torquatus, дрізд білобровий Turdus iliacus, дрізд співочий Turdus philomelos, дрізд-омелюх Turdus viscivorus, синиця вусата Panurus biarmicus, синиця довгохвоста Aegithalos caudatus, ремез Remiz pendulinus, гаїчка болотяна Parus palustris, гаїчка-пухляк Parus montanus, синиця чубата Parus cristatus, синиця чорна Parus ater, синиця блакитна Parus caeruleus, синиця велика Parus major, повзик Sitta europaea, підкоришник звичайний Certhia familiaris, підкоришник короткопалий Certhia brachydactyla, в’юрок Fringilla montifringilla, зеленяк Chloris chloris, чиж Spinus spinus, щиглик Carduelis carduelis, коноплянка Acanthis cannabina, чечітка гірська Acanthis flavirostris, чечітка звичайна Acanthis flammea, чечітка біла Acanthis hornemanni, смеречник Pinicola enucleator, шишкар сосновий Loxia pytiopsittacus, шишкар ялиновий Loxia curvirostra, снігур Pyrrhula pyrrhula, костогриз Coccothraustes coccothraustes, просянка Emberiza calandra, вівсянка звичайна Emberiza citrinella, подорожник лапландський Calcarius lapponicus, пуночка Plectrophaenax nivalis [15].

Оцінка змін чисельності та контроль списку зимуючих видів птахів у нашій країні є важливим елементом для орнітологічного моніторингу за видовим багатством та станом природних популяцій птахів. Враховуючи помітні зміни у природному середовищі більшості видів, значні кліматичні коливання внаслідок антропогенного впливу на довкілля, все більшої актуальності заслуговує впровадження моніторингу за зимуючими видами, що занесені до національної Червоної книги або мають міжнародний природоохоронний статус. Роботи такого характеру останнім часом набирають все більшої уваги [15].

Наша оцінка розмірів популяцій зимуючих птахів, базується на основі тривалої співпраці багатьох польових орнітологів-аматорів, професійних орнітологів, які застосовували у своїх польових обліках чисельності зимуючих птахів методи складання регіонального орнітологічного атласу, багаторічного картування досліджуваних ділянок у різних біотопах, а також найбільш ефективні у зимових умовах лінійні обліки на постійних та  тимчасових маршрутах, які ми активно використовували на багатьох природно-заповідних та інших територіях країни. Для аналізу розмірів зимуючих популяцій були застосовані результати польових обліків, які проводились протягом 1975-1989 років у багатьох фізико-географічних регіонах країни. Значний об’єм польових робіт традиційно проводився на територіях національних парків та заповідників, населених пунктів та міських парків, а також в долинах малих та великих рік, що мають особливе значення для зимівлі не тільки гідрофільних, але й більшості видів птахів [15].

З метою визначення границь поширення, структури ареалу, оцінки розмаху популяцій гніздових чи зимуючих птахів у Європі широко застосовувались методи складання орнітологічних атласів. З другої половини 1980-тих років  ці методи застосовувались спочатку у Львівській області, а пізніше у інших фізико-географічних чи адміністративних областях країни. Серед європейських країн найбільших успіхів досягнуто у справі оцінки гніздових популяцій та створення регіональних атласів гніздової орнітофауни, що дало підстави створити Атлас гніздових птахів Європи [50]. Але помітно складнішою виявилась спроба створювати атласи поширення зимуючих видів птахів, а тому такі атласи до останнього часу були створені лише для Великобританії, Франції, Чехії, а тепер і для Східної Польщі. Труднощі, що стали на перепоні створення баз даних та атласів поширення зимуючих птахів у більшості країн, як і у нас, повязані в першу чергу із складними кліматичними умовами, з тим, що взимку польова активність переважної більшості орнітологів аматорів є невисокою, а крім того зимова орнітофауна традиційно більшість спеціалістів цікавила набагато менше ніж гніздова біологія чи навіть міграції. У західних областях країни, були організовані польові роботи, що пов’язані із складанням регіонального атласу зимуючих птахів Львівської області та всього регіону (1982-1986 рр.). Такі регіональні атласи поширення зимуючих птахів складали на основі сітки квадратів 10х10, або 25х25, або 50х50 км. Дані обліків зимуючих видів є відносними, але порівняно об’єктивно відображають загальну картину з поширенням та з розмахом популяцій. Матеріали нагромадженні під час складання атласів, завдяки застосуванню загально визнаних методик, дозволили вперше розрахувати відносну чисельність зимуючих особин різних видів птахів спочатку у восьми західних областях, а згодом і для всієї країни.

Для характеристики зимової орнітофауни ми виділили традиційні категорії, що дають відносну оцінку поширення та чисельності зимуючих птахів і неодноразово застосовувались у працях інших авторів. Так – „Р” – вид відносно рівномірно поширений по території країни під час зимівлі; „Н” – вид спорадично, нерівномірно поширений, з перевагою в окремих регіонах; „О” – поширення виду дуже обмежене локальними осередками або випадковими пунктами. Чисельність характеризували за  чотирма категоріями: „1” – дуже рідкісний, нерегулярно зимуючий вид, на території країни зимуючих популяцій не утворює, „2” – рідкісний, зимуючі угруповання або локальні популяції дуже малочисельні, в роки із складними кліматичними умовами може зимувати тільки частково; „3” – звичайний регулярно зимуючий вид, але чисельність під час зимівель може коливатись у широких межах, „4” – переважно регулярно зимуючий багаточисельний вид, чисельність якого під час зимівлі в країні не зазнає вагомих коливань. Рівномірне і нерівномірне розселення поширення означає що вид в країні трапляється на зимівлі порівняно в багатьох регіонах, однак це не означає, що його популяції теж рівномірно розподілені за щільністю. В таких випадках чисельність виду може суттєво відрізнятись на півдні й на півночі, але цей вид трапляється у різні роки або протягом одного року в багатьох регіонах або в переважній більшості областей. Види, що занесені до національної Червоної книги позначені в примітках таблиці – „RB”. Як для гніздових так і для зимуючих птахів у таблиці крім чисельності наведені дані про сучасні тенденції у популяціях кожного виду, що зимували в країні протягом трьох останніх десятиліть. Збільшення чисельності виду на 50% і більше, протягом зазначеного періоду, позначалось у таблиці значком - „+2”, і цей критерій засвідчує найвищий ступінь росту популяції. Збільшення чисельності на 20-50%, позначалось - „+1”, а стабільна чисельність або мале збільшення до 20%, позначалось як - „0”. Зменшення чисельності більше ніж на 50% вказує на найбільш негативну тенденцію скорочення розмаху популяції і позначалось як - „-2”. Скорочення чисельності на 20-50%, позначалось як - „-1”, а випадки нестабільного коливання у діапазоні до 20%, позначалось як - „F”.

Згідно даних в таблиці, позитивні тенденції протягом 1980-тих років спостерігаються у  бугая Botaurus stellaris, сірої чаплі Ardea cinerea, крижня Anas platyrhynchos, лиски Fulica atra, мартина звичайного Larus ridibundus, горлиці садової Streptopelia decaocto, сича хатнього Athene noctua, королика жовтоголового Regulus regulus, синиці великої Parus major, гаїчок обох видів – Parus montanus Parus palustris, крука Corvus corax, грака Corvus frugilegus, галки Corvus monedula, сороки Pica pica, гави сірої Corvus cornix, горобця хатнього Passer domesticus, вівсянки очеретяної Emberiza schoeniclus та вівсянки звичайної Emberiza citrinella, але їх чисельність на зимівлі в наступні 10 років різко скоротилась. На відміну від цих видів у деяких зимуючих в нашій країні птахів чисельність зросла (табл. 1) і навіть серед видів, що занесені до національної Червоної книги, а зокрема у сіруватня Haliaetus albicilla. Можливо чисельність цього хижака зросла не тільки за рахунок росту гніздової популяції, але й за рахунок мігруючих до нас на зимівлю особин. Також заслуговує на увагу той факт, що такі види, як  казарка червоновола Rufibrenta ruficollis, дрохва Otis tarda, занесені до національної Червоної книги, але згідно нашої класифікації відносяться до звичайних зимуючих птахів (категорія – 3). Пояснюється це тим, що обидва види в останні десятиліття на території України мають головну частину свого зимового ареалу, а тому зосередженні тут у високій кількості і згідно загальної чисельності у південному регіоні країни не відносяться до дуже рідкісних. Однак в умовах зимівлі ці види потребують спеціальних заходів з охорони. Дуже високі діапазони коливання чисельності у різні роки помічені у багатьох в’юркових птахів: снігура Pyrrhula pyrrhula, чижа Spinus spinus, щиглика Carduelis carduelis, а також у вівсянки звичайної Emberiza citrinella, зимняка Buteo lagopus. Популяції таких видів як поморник короткохвостий Stercocarius parasiticus, мартин сивий Larus canus, мартин сріблястий Larus argentatus найближче розміщені на Балтійському морі, але в нашій країні зимують на Азово-Чорноморському узбережжі, і тільки сріблястий мартин здійснює нетривалі переміщення в глибині континенту затримуючись на незамерзаючих водоймах заходу країни. На даний час ми не володіємо даними про випадки зимівлі в країні яструба коротконогого Accipiter brevipes. Прикладом дуже рідкісних (категорія – 1, згідно таблиці) є як правило нерегулярно зимуючі види, максимальна гранична чисельність яких не перевищує 100 особин, але з виключеннями для таких видів, як: мартин чорнокрилий Larus fuscus, мартин малий Larus minutus, мартин каспійський Larus ichtyaetus, жайворонок білокрилий  Melanocorypha leucoptera, щеврик лучний Anthus pratensis. Серед малочисельних (категорія – 2) найбільш типовими є види, максимальна гранична чисельність яких не перевищує 1000 особин, за виключенням лутка Mergus albellus, дятла білоспиного Dendrocopos leucotos, голуба-синяка Columba oenas, пуночка Plectrophaenax nivalis. Для звичайних зимуючих видів (категорія – 3) мінімальна чисельність переважно перевищує 1000 особин, (виключеннями є: лебідь-кликун Cygnus cygnus, баклан великий Phalacrocorax carbo, дятел середній Dendrocopos medius, дятел зелений Picus viridis ) але максимальна чисельність рідко перевищує 10000 особин (виключеннями є сіра гуска Anser anser, гоголь Bucephala clangula, фазан Phasianus colchicus, сова сіра Strix aluco, посмітюха Galerida cristata, жайворонок степовий Melanocorypha calandra, жайворонок рогатий Eremophila alpestris, зеленяк Chloris chloris, костогриз Coccotraustes coccotraustes). Багаточисельними (категорія – 4) є види, у яких мінімальна чисельність на зимівлях завжди перевищує 10000 особин, але максимальна чисельність немає визначеного ліміту. Виключенням є тільки деякі інвазійні види, які в окремі роки здійснюють незначні інвазії і як наслідок їх чисельність досягає тільки мінімальних розмірів, але в окремі роки у цих видів  чисельність може бути нижчою за гранично мінімальну. Таким прикладом є: зяблик Fringilla coelebs, в’юрок Fringilla montifringilla, щиглик Carduelis carduelis, чечітка звичайна Acanthis flammea, снігур Pyrrhula pyrrhula. Ці види, згідно встановлених критеріїв, в окремі роки можна булоб віднести до звичайних, але враховуючи їх особливості біології, вважаємо обєктивним занести їх до багаточисельних Внаслідок довготоривалого моніторингу згаданих зимуючих видів на заході країни, припускаємо, що чисельність цих інвазійних птахів помітно скорочується протягом останніх десятиліть. Всі перелічені категорії чисельності виділені нами на основі тривалих польових робіт та аналізу літератури авторів з багатьох регіонів країни [15].

Таблиця 3.

Чисельність зимуючих птахів на території України протягом 2000 – 2010 років

Види птахів

Чисельність особин

Тенденції

Примітки

1

2

3

4

Gavia stellata

200 – 300

F

2,H

Gavia arctica

1000 – 1500

F

3,H

Podiceps ruficollis

300 – 1000

+1

2,H

Podiceps cristatus

2000 – 2800

+1

3,P

Podiceps nigricollis

1500 – 2200

0

3,H

Podiceps auritus

5 – 20

0

1,O

Podiceps grisegena

10 –100

0

1,O

Phalacrocorax carbo

600 – 5000

+1

3,H

Phalacrocorax aristotelis

200 – 500

+1

2,O, RB

Phalacrocorax pygmaeus

250 – 800

+1

2,O, RB

Botaurus stellaris

350 – 400

+1

2,P

Egretta alba

150 – 250

+1

2,O

Ardea cinerea

1000 – 1500

+1

3,P

Ciconia ciconia

1 – 25

+1

1,H

Rufibrenta ruficollis

2600 – 4000

F

3,H, RB

Anser anser

9000 – 11000

+1

3,H

Anser albifrons

50000 – 150000

+1

4,H

Anser erythropus

100 – 250

F

2,H

Anser fabalis

200 – 1000

-1

2,H

Chen caerulescens

0-10

F

1,O

Cygnus olor

11000-40000

+1

4,H

Cygnus cygnus

500 – 3000

0

3,H

Cygnus columbarius

20 – 60

0

1,H, RB

Tadorna ferruginea

10 – 200

F

2,O, RB

Tadorna tadorna

2000 – 5000

F

3,H

Anas platyrhynchos

300000 – 500000

+2

4,P

Anas crecca

1500 – 10000

0

3,H

Anas strepera

10 – 45

-2

1,O

Anas penelope

2000 – 5000

0

3,H

Anas acuta

3000 – 8000

0

3,H

Anas querquedula

4000 –4300

0

3,H

Anas clypeata

350 – 500

F

2,H

Netta rufina

3000 – 5000

F

3,O

Aythya ferina

15000 – 70000

+1

4,P

Aythya nyroca

10 – 30

0

1,H, RB

Aythya fuligula

150000 – 170000

+1

4,P

Aythya marila

20000 – 50000

+1

4,H

Clangula hyemalis

100 – 200

+1

2,P

Bucephala clangula

10000 – 15000

+2

3,P, RB

Somateria mollissima

35 – 200

0

2,H, RB

Melanitta nigra

10 – 30

0

1,O

Melanitta fusca

50 – 80

-1

1,H

Mergus albellus

800 – 1200

+1

2,H

Mergus serrator

3000 – 4000

0

3,H, RB

Mergus merganser

1500 – 2000

+1

3,H

Milvus migrans

1 – 20

-1

1,O

Circus cyaneus

250 – 600

+1

2,P, RB

Circus macrourus

30 – 50

-1

1,O, RB

Circus aeruginosus

180 – 250

+1

2,O

Accipiter gentilis

4000 – 7000

-1

3,P

Accipiter nisus

14000 – 20000

+1

4,P

Buteo lagopus

15000 – 30000

F

4,P

Buteo rufinus

10 – 45

0

1,O, RB

Buteo buteo

17000 – 20000

+2

4,P

Aquila chrysaetos

10 – 15

-1

1,O, RB

Aquila clanga

5 – 15

0

1,O, RB

Aquila heliaca

10 – 20

0

1,O, RB

Haliaetus albicilla

140 – 250

+2

2,P, RB

Aegypius monachus

10 – 30

-2

1,O, RB

Gyps fulvus

10 – 20

-2

1,O, RB

Falco cherrug

50 – 100

-1

2,O, RB

Falco peregrinus

10 – 30

F

1,H, RB

Falco columbarius

2100 – 3000

F

3,P

Falco tinnunculus

1300 – 1500

+1

3,P

Lyrurus tetrix

1700 – 2800

0

3,H

Tetrao urogallus

300 – 600

-1

2,O, RB

Tetrastes bonasia

2500 – 4000

0

3,H

Alectoris chukar

Не володіємо даними

?

1,O

Perdix perdix

150000 – 200000

-1

4,P

Coturnix coturnix

30 – 100

-1

1,O

Phasianus colchicus

12000 – 14000

-1

3,H

Grus grus

10 – 30

+1

1,H, RB

Rallus aquaticus

50 – 200

-1

2,P

Porzana porzana

20 – 30

0

1,O

Porzana parva

10 – 50

0

1,O

Gallinula chloropus

1500 – 2200

+1

3,H

Fulica atra

10000 – 50000

+1

4,H

Otis tarda

3000 – 8000

F

3,O, RB

Tetrax tetrax

10 – 20

-1

1,O, RB

Haemantopus ostralegus

10 – 20

F

1,O, RB

Recurvirostra avosetta

5 – 10

F

1,O

Charadrius alexandrinus

1 – 15

F

1,O, RB

Pluvialis apricaria

1 – 15

F

1,O

Pluvialis squatrola

1 – 15

F

1,O

Vanellus vanellus

5 – 10

F

1,O

Calidris alpine

5 – 25

F

1,O

Calidris alba

10 – 20

F

1,O

Tringa nebularia

10 – 30

F

1,O

Actitis hypoleucos

10 – 20

F

1,H

Tringa ochropus

20 – 40

+1

1,H

Gallinago gallinago

50 – 100

0

1,H

Lymnocryptes minimus

1 – 10

F

1,O

Scolopax rusticola

50 – 200

-1

2,P

Numenius arquata

10 – 20

-1

1,O, RB

Stercocarius parasiticus

10 – 100

F

1,O

Larus ichthyaetus

40 – 200

F

1,O, RB

Larus melanocephalus

200 – 800

F

2,O

Larus minutus

50 – 200

0

1,O

Larus ridibundus

12000 – 15000

+1

4,P

Larus genei

5 – 10

-2

1,O

Larus fuscus

150 – 200

0

1,O

Larus argentatus

10 – 100

-1

1,O

Larus cachinnans

10000 – 15000

0

4,H

Larus canus

5000 – 8000

F

3,H

Columba palumbus

500 – 1000

0

2,H

Columba oenas

500 – 1500

0

2,H

Columba livia domestica

750000 – 1000000

0

4,P

Streptopelia decaocto

150000 – 200000

+2

4,P

Nyctea scandiaca

5 – 10

-2

1,H

Bubo bubo

350 – 400

0

2,H, RB

Asio otus

12000 – 25000

+1

4,P

Asio flammeus

200 – 500

-2

2,H

Otus scops

160 – 200

-1

2,O

Aegolius funereus

100 – 150

0

2,O, RB

Athene noctua

28000 – 35000

0

4,P

Glaucidium passerinum

140 – 180

0

2,O, RB

Strix aluco

10000 – 15000

0

3,H

Strix uralensis

200 – 800

-1

2,O, RB

Strix nebulosa

15 – 30

F

2,O, RB

Tyto alba

200 – 250

-2

2,H, RB

Alcedo atthis

1500 – 2000

0

3,P

Picus viridis

800 – 1500

-1

3,H

Picus canus

1600 – 2500

-1

3,P

Dryocopus martius

2000 – 3500

0

3,H

Dendrocopos major

120000 – 180000

0

4,P

Dendrocopos syriacus

8000 – 10000

+1

3,P

Dendrocopos medius

700 – 2000

-1

3,H

Dendrocopos leucotos

800 – 1100

-1

2,O

Dendrocopos minor

1200 – 25000

0

3,P

Picoides tridactylus

500 – 1000

0

2,O

Galerida cristata

5000 – 12000

-1

3,H

Calandrella brachydactyla

1000 – 2000

-1

3,H

Calandrella rufescens

100 – 1000

-1

2,H

Melanocorypha calandra

5000 – 20000

0

3,H

Melanocorypha leucoptera

50 – 200

-2

1,O

Melanocorypha yeltoniensis

10 – 100

F

1,O

Eremophila alpestris

5000 – 20000

F

3,H

Alauda arvensis

5000 – 8000

-1

3,P

Anthus pratensis

30 – 150

-1

1,H

Anthus cervinus

100 – 1000

F

2,H

Anthus spinoletta

1 – 10

0

1,O

Motacilla cinerea

10 – 100

0

1,O

Motacilla alba

10 – 30

0

1,P

Lanius excubitor

400 – 600

0

2,H, RB

Sturnus vulgaris

10000 – 60000

+2

4,P

Garrulus glandarius

180000 – 230000

0

4,H

Pica pica

1500000 – 2000000

0

4,P

Nucifraga caryocatactes

2000 – 4000

-1

3,H

Corvus monedula

1000000 – 1500000

+1

4,P

Corvus frugilegus

7000000 – 9000000

+2

4,P

Corvus cornix

80000 – 90000

+2

4,P

Corvus corax

20000 – 40000

+2

4,P

Bombycilla garrulus

65000 – 200000

F

4,P

Cinclus cinclus

100 – 700

F

2,H

Troglodytes  troglodytes

12000 – 15000

0

4,P

Prunella collaris

20 – 50

-1

1,O, RB

Prunella modularis

100 – 400

+1

2,H

Saxicola rubetra

10 – 20

-1

1,O

Regulus regulus

50000 – 100000

F

4,H

Regulus ignicapillus

100 – 500

F

2,H, RB

Phoenicurus ochruros

10 – 20

+1

1,H

Erithacus rubecula

150 – 250

+1

2,H

Turdus pilaris

80000 – 400000

+1

4,H

Turdus torquatus

10 – 30

0

1,O

Turdus merula

3000 – 10000

+2

3,H

Turdus iliacus

10 – 50

+1

1,H

Turdus philomelos

10 – 20

+1

1,H

Turdus viscivorus

100 – 500

0

2,H

Panurus biarmicus

300 – 1000

-1

2,H

Aegithalos caudatus

3500 – 7000

F

3,H

Remiz pendulinus

100 – 400

F

2,H

Parus palustris

200000 – 300000

+1

4,H

Parus montanus

500000 – 1000000

+1

4,H

Parus cristatus

7000 – 9000

0

3,H

Parus ater

10000 – 20000

0

4,H

Parus caeruleus

50000 – 70000

0

4,P

Parus major

10000000 – 50000000

+1

4,P

Sitta europaea

80000 – 150000

0

4,P

Certhia familiaris

60000 – 100000

F

4,H

Certhia brachydactyla

200 – 500

F

2,O

Passer domesticus

10000000 – 15000000

0

4,P

Passer montanus

1000000 – 1500000

0

4,P

Fringilla coelebs

2000 – 150000

+1

4,P

Fringilla montifringilla

5000 – 100000

+1

4,P

Serinus serinus

100 – 200

+1

2,H

Chloris chloris

5000 – 20000

F

3,P

Spinus spinus

20000 – 500000

F

4,H

Carduelis carduelis

5000 – 150000

F

4,P

Acanthis cannabina

30000 – 500000

F

4,P

Acanthis flavirostris

1000 – 5000

F

3,H

Acanthis flammea

5000 – 200000

F

4,P

Acanthis hornemanni

100 – 200

F

2,H

Pinicola enucleator

50 – 400

F

2,O

Loxia curvirostra

3000 – 7000

F

3,H

Pyrrhula pyrrhula

8000 – 200000

F

4,P

C. coccothraustes

6000 – 20000

F

3,P

Emberiza calandra

900 – 3000

0

3,P

Emberiza citrinella

15000 – 200000

+1

4,P

Emberiza schoeniclus

2000 – 3500

+1

3,H

Calcarius lapponicus

10 – 100

F

1,H

Plectrophaenax nivalis

300 – 4000

F

2,P

 

Деякі види, які звикло гніздуються на території України і зимують переважно в країнах Африканського континенту, в останні десятиліття в дуже обмеженій кількості почали траплятись на зимівлях в межах нашої країни – Podiceps nigricollis, Podiceps auritus, Podiceps grisegena, Nycticorax nycticorax, Egretta garzetta, Ciconia ciconia, Milvus migrans, Circus macrourus, Aquila clanga, Aquila heliaca, Falco cherrug, Buteo rufinus, Coturnix coturnix, Grus grus, Porzana porzana, Porzana parva, Charadrius alexandrinus, Vanellus vanellus, Recurvirostra avosetta, Haematopus ostralegus, Tringa totanus, Tringa nebularia, Actitis hypoleucos, Numenius arquata, Limosa limosa, Larus genei, Chlidonias hybrida, Sylvia atricapilla, Phylloscopus collybita, Saxicola torquata, Saxicola rubetra, Anthus spinoletta.

Нижче в додатковому списку ми наводимо перелік з 27 видів, які на зимівлі в країні трапляються тільки поодиноко або в дуже низькій кількості і нерегулярно. Частина з цих видів частіше трапляються у південних районах країни, а ще деякі з цих видів недостатньо дослідженні і їх точна чисельність під час зимівель є невідома - Gavia immer, Gavia adamsii, Puffinus  yelkouan, Pelecanus crispus, Phoenicopterus roseus, Chen caerulescens, Lymnocryptes minimus, Tetrax tetrax, Branta leucopsis, Oxyura leucocephala, Aquila nipalensis, Pluvialis squatarola, Pluvialis apricaria, Calidris alpina, Calidris canutus, Calidris temminckii, Calidris alba, Tringa erythropus, Phylomachus pugnax, Numenius tenuirostris, Numenius phaeopus, Stercorarius parasiticus, Surnia ulula, Perisoreus infaustus, Tichodroma muraria, Loxia pytiopsittacus, Loxia leucoptera. Серед них чотири види, які в минулому гніздувались на території країни, а тепер з них тільки поодинокі особини зимують, а також 20 видів, які зрідка випадково залітають під час зими, або ж окремі птахи з цих видів затримуються після осінньої міграції. До зимуючих ми не враховуємо ті види, перші особини яких в час весняної міграції можуть траплятись у південних чи інших районах країни в другій половині лютого.

Згідно виділених категорій для характеристики зимової орнітофауни, зареєстровано 55 видів (27,3%) відносно рівномірно поширених по території країни під час зимівлі (Р); 85 видів (42,2%) поширені нерівномірно, спорадично, з перевагою в окремих регіонах (Н), для 61 виду (30,3%) поширення обмежене локальними осередками (О). Згідно категорій чисельності – 57 видів (28,3%) є дуже рідкісні, нерегулярно зимуючі, а на території країни зимуючих популяцій практично не формують (категорія – 1, згідно таблиці). З рідкісних, зимуючих угрупованнями або локальними популяціями встановлено 53 види (26,3%), що в роки із складними кліматичними умовами можуть зимувати тільки частково (категорія – 2). Виявлено 46 звичайних видів (22,8%), регулярно зимуючих, але їх чисельність під час зимівель може помітно коливатись, тому в окремі роки деякі з цих видів є або малочисельні або багаточисельні (категорія – 3). З багаточисельних і регулярно зимуючих встановлено 47 видів (23,3%) (категорія – 4).

Відповідно до встановлених популяційних тенденцій у 54 видів (26,8%) виявлена порівняно стабільна чисельність (це найвищий показник з усіх зимуючих видів), у 53 видів (26,3%) виявлені випадки значного коливання чисельності у діапазоні до 20%. Для 44 видів (21,8%) зареєстровано збільшення чисельності виду на 20-50%, а для 31 виду (15,4%) – скорочення у таких же розмірах. Тільки 10 видів (4,9%) мають високе збільшення чисельності близько і більше 50%, а інші 8 видів (3,9%) мають скорочення чисельності у таких же розмірах. Популяційні тенденції та розмах чисельності популяцій розглядався нами для 201 виду птахів, що на даний час занесені до списку регулярно або періодично зимуючих. З них 37 видів (18,4%) занесені до списку Червоної книги України (RB – зазначені в таблиці). В сучасних умовах зростає потреба проведення природоохоронних заходів пов’язаних з охороною багатьох зимуючих птахів, а їх успішність вже підтверджена попереднім досвідом [15].

 

Розділ 2. Значення птахів у місті

Проблема оптимізації суспільства з навколишнім середовищем, збереження біосфери, організація раціонального природокористування стала однією з найактуальніших. У зв’язку з цим широкий розвиток отримали теоретичні розробки і практична реалізація спеціальних систем безперервного спостереження, контролю і оцінки стану біосфери на глобальному та регіональному рівнях. У рамках системи екологічного моніторингу особливе значення надається організації оперативного спостереження за станом популяцій тварин і зокрема птахів. Людина свідомо впливає на зміни у природі, з метою використання її сил і багатств, та покращення умов свого існування. Проблема вивчення фауни у західних областях України відноситься до числа не цілком розкритих. У 50-60-х роках основна увага вчених була спрямована на планомірне вивчення тваринного світу і природних багатств. Зокрема, вивчали видовий склад птахів, їх біологію та екологію, оскільки останні здавна викликали у людей цікавість, як промислові і мисливські види; як винищувачі шкідників полів, лісів, садів, як естетична прикраса. Птахи майже круглорічно знищують велику кількість шкідливих комах, гризунів. Вони перешкоджають їх масовому розмноженню і сприяють зростанню економічного ефекту сільського та лісового господарств. Економічний ефект корисної діяльності птахів залежить від конкретних видів, їх чисельності, характеру і тривалості перебування в даній місцевості та від активності останніх. Проте, активність птахів найчастіше пов’язана з кормовими умовами місцевості. Враховуючи значне практичне значення птахів людина повинна скеровувати усі свої зусилля на охорону, приваблювання та раціональне використання їх у боротьбі зі шкідниками сільського й лісового господарств. Однак, вивчення антропогенної трансформації населення птахів ускладнюється значною природною динамічністю їх спільнот у часі і просторі. Тому, для пізнання загальних закономірностей, обумовлюючих просторово-часову неоднорідність орнітокомплексів і виявлення їх природної мінливості необхідне круглорічне вивчення населення птахів. Це завдання особливо актуальне в найбільш освоєних і густо заселених районах, у першу чергу на околицях великих міст. Значне рекреаційне навантаження призводить до деградації ландшафтів і угруповань тварин, як невід’ємної їх частини, яка має крім екологічної, ще й естетичну цінність. Птахи своїм яскравим забарвленням та співом прикрашають ліси і парки, поля і сади. Важко собі уявити сад без птахів, без їхнього співу, без них він був би мертвий, непривабливий. Тому, не випадково люди здавна охороняють деяких птахів і принаджують їх у свої сади шляхом підгодовування у зимовий час, розвішування штучних гніздівель – протягом усього року (але найчастіше – на весні та восени). Через це, поряд з визначенням круглорічної динаміки міської популяції птахів особлива увага приділяється і вивченню залежності чисельності популяції від місцевих ландшафтів.

 

2.1. Чисельність і поширення окремих видів птахів

У наш час, невпинно зростає вплив людини на екосистеми: тварини змінюють свою екологію, адаптуються до нових умов оточуючого середовища. З посиленням антропогенного впливу види – еврибіонти (з широким спектром споживання корму) поширюють свій ареал і збільшують чисельність – перетворюючись в синантропів, а види – стенобіонти (з вузьким, обмеженим) спектром живлення) змушені адаптовуватися до змінених умов середовища. Під впливом господарської діяльності у прогресивно розвинутих видів темпи мінливості прискорюються, а природній добір посилюється. Таким чином, на перше місце у міській місцевості «виходять» птахи-синантропи, чисельність яких часто є високою, і які здатні  завдавати певних незручностей людині. Хоч, не менш важливими є й рідкісні чи не чисельні види птахів.

Завдяки сприятливішим умовам і наявності постійної харчової бази у вигляді харчових відходів, відмічене зростання чисельності міської популяції синантропних птахів, включаючи і голуба сизого. У місті тепліше, тому птахи починають гніздитися раніше, а закінчують пізніше, ніж інші птахи у лісі, і кладок у них на одну – дві більше.

На території Львова зареєстровано понад 200 видів птахів, серед яких представники Голубоподібних та Горобцеподібних чи не найчастіше контактують з людьми. По-сусідству з людиною, у міському середовищі, проживають представники Совоподібних, Соколоподібних, Дятлоподібних, Одудоподібних, Серпокрильцеподібних, рідше Куроподібних.

Звертають на себе увагу голуби сизі та представники родини воронових, які цілком наблизились до житла людини. Влітку ці птахи гніздяться окремими парами і колоніями, часто на залізничних станціях, у придорожних лісосмугах, у садах і скверах, а взимку, збираючись у великі зграї знаходять в містах притулок для ночівліта корм. Це зокрема, граки (Corvus frugilegus), галки (Corvus monedula), рідше ворони сірі (Corvus cornix).

Голуб сизий. Підрахунок чисельності голубів сизих здійснювали протягом 2008-2010 років. Кількість їх на певних досліджуваних територіях намагались пов’язати із площею самих територій, тобто визначали щільність голубів на 1 га. Кожну групу досліджуваних територій характеризували і об’єднували за наближено однаковими умовами. Для кращого розуміння досліджуваних площ обліків ми поділили їх на: 1) площі і проспекти, 2) ринки, 3) парки, 4) вулиці, 5) церкви (собори) та 6) вокзали (автостанції).

Щоб скласти повніше враження про характеристики певної групи територій подамо короткий опис місцевості.

1) Площі і проспекти, як правило, великого розміру. Рослинність представлена на них деревно-чагарниковими і трав’яними насадженнями уздовж тротуарів та на клумбах. Будівлі старої забудови із високими дахами і великими горищами. Ці місця досить людні – відзначено велику кількість людей, адже вони здебільшого розташовані в центрі Львова, тому і є найбільш людними.

2) Ринки Львова є великого чи середнього розміру. Рослинність на них, як правило, відсутня. Будівлі нової конструкції, часто відкриті, дахи плоскі, без горищ. Ринки завжди переповнені людьми, що становить для голубів небезпеку.

3) Парки Львова великої площі зі значним різноманіттям рослинності, будівель немає або мало. Кількість людей змінюється в залежності від пори року, погоди і днів тижня (максимум у теплі пори року та вихідні дні, хорошу погоду).

4) Вулиці Львова, які бралися до уваги з урахуванням – великих, середніх чи малих розмірів. Будинки центральної частини міста переважно старої низькоповерхової забудови, де є значна кількість алей із деревними насадженнями. На окраїнах міста будинки, нової, багатоповерхової забудови, високі, з плоскими дахами. У Львові нами перевірені були й райони приватної забудови, з найчастіше 2-воповерховими будинками (наприклад вул. П. Мирного), де рослинність переважно декоративного типу. Особливістю обліку на вулицях є те, що маршрут здійснювався вздовж автотрас з врахуванням чисельності людей (середня чи мала), завантаження вулиці автотранспортом, особливо центральної частини.

5) Церкви Львова представлені величезними будівлями старої забудови з великими куполами і громіздкими горищами. Рослинність навколо них представлена переважно квітами, кущами. Чисельність людей тут невелика, за винятком вихідних та святкових днів.

6) Вокзали і автостанції Львова середньої площі. На них розташовані будівлі нової забудови, з плоскими дахами і без горищ. Ці місця часто відвідуються людьми, їх чисельність висока. Рослинність збіднена, часто відсутня.

Таблиця 4.

Чисельність та поширення голуба сизого на облікових площах великого та

середнього розміру у місті Львові протягом 2008-2009 рр.

Дата спостереження

Групи місць поширення

Назва місця

Довжина облікового маршруту, м

Ширина облікової смуги, м

Площа облікового маршруту, га

Чисельність птахів

Щільність птахів на 1 га

24.09.08

Площі (прос-пекти)

1

Проспект Свободи

554

68

3,77

270

71,62

24.09.08

2

Проспект Шевченка

336

17

0,57

32

56,14

24.09.08

3

Площа Ринок

380

151

5,74

72

12,54

24.09.08

4

Площа Д. Галицького

50

75

0,38

23

60,53

24.09.08

5

Площа Митна

84

59

0,50

124

248,00

24.09.08

6

Площа Соборна

104

36

0,37

38

102,70

02.10.08

7

Проспект В. Чорновола

1011

24

2,43

28

11,52

06.11.08

8

Проспект Червоної Калини

430

389

16,73

75

4,48

01.04.09

9

Площа Петрушевича

139

53

0,74

37

50,00

24.09.08

Ринки

1

«Вернісаж»

56

59

0,33

23

69,70

25.09.08

2

Ринок «Санта-Барбара»

200

60

1,20

21

17,50

10.04.08

3

«Стрийський» ринок

52

36

0,19

51

268,42

11.04.08

4

«Краківський» ринок

267

450

12,01

63

5,25

11.04.08

5

Ринок «Добробут»

360

400

14,40

32

2,22

02.04.09

Парки

1

Парк «Личаків-ський»

200

102

2,04

64

31,37

10.04.09

2

Парк «Стрий-ський»

2200

600

132,00

63

0,48

10.04.09

3

«Парк культури»

473

43

2,03

12

5,91

 

Таблиця 5.

Чисельність та поширення голуба сизого на облікових площах малого розміру

у місті Львові протягом 2008-2009 рр.

Дата спосте-реження

Групи місць поши-рен-

ня

Назва місця

Дов-жина обліко-вого марш-руту, м

Шири-на облі-кової смуги, м

Площа облі-кового марш-руту, га

Чисель-ність пта-

хів

Щільність птахів на 1 га

24.09.08

Вулиці

1

вул. Краківська

63

40

0,25

4

16,00

24.09.08

2

вул. Д. Галицького

221

25

0,55

25

45,45

24.09.08

3

вул. Князя Романа

369

30

1,11

14

12,61

24.09.08

4

вул. О. Фредра

107

22

0,24

4

16,67

23.10.08

5

вул. М. Коцюбин-ського

401

35

1,40

6

4,29

23.10.08

6

вул. Шевченка

1123

60

6,74

150

22,26

11.11.08

7

вул. Стефаника

375

45

1,69

4

2,37

11.11.08

8

вул. Драгана

391

23

0,90

8

8,89

02.12.08

9

вул. Драгома-нова

690

24

1,66

46

27,71

01.04.09

10

вул. Пасічна

998

49

4,89

54

11,04

01.04.09

11

вул. П. Мирного

867

29

2,51

3

1,20

03.04.09

12

Новий Львів

989

90

8,90

6

0,67

03.04.09

13

вул. В. Великого

2475

58

14,35

73

5,09

05.04.09

14

вул. Дорошенка

930

19

1,77

0

0

05.04.09

15

вул. Сахарова

1932

40

7,73

2

0,26

05.04.09

16

вул. Липинсь-кого

1498

25

3,75

6

1,60

05.04.09

17

вул. Стрийська

1100

26

2,86

12

4,20

10.04.09

18

вул. І. Франка

897

18

1,61

5

3,11

10.04.09

19

вул. Ш. Руставеллі

163

21

0,34

13

38,24

10.04.09

20

вул. Зелена

2122

30

6,37

42

6,59

10.04.09

21

вул. Городоцька

1354

27

3,66

0

0

10.04.09

22

вул. Коротка

168

15

0,25

0

0

10.04.09

23

вул. Привокза-льна

190

10

0,19

0

0

24.09.08

Церкви (собори)

1

Церква Миколая

89

34

0,30

12

40,00

24.09.08

2

Собор Преображення

57

38

0,22

35

159,09

24.09.08

3

Церква св. Андрія

64

64

0,41

112

273,17

10.04.09.

Вокзали

1

Приміський вокзал

312

84

2,62

25

9,54

16.04.09

2

Автостанція №2

171

184

3,15

22

6,98

 

Таблиця 6.

Чисельність та поширення голуба сизого на облікових площах великого та

середнього розміру у місті Львові протягом 2009-2010 рр.

Дата спосте-реження

Групи місць поши-рен-

ня

Назва місця

Дов-жина обліко-вого марш-руту, м

Шири-на облі-кової смуги, м

Площа облі-кового марш-руту, га

Чисель-ність пта-

хів

Щільність птахів на 1 га

02.07.09

Площі (проспекти)

1

Просп. Шевченка

336

17

0,57

210

368,42

02.07.09

2

Площа Д. Галицького

50

75

0,38

2

5,26

08.07.09

3

Площа Митна

84

59

0,50

140

280,00

16.07.09

4

Площа Ринок

180

181

3,26

39

11,96

22.09.09

5

Площа Маланюка

131

101

1,32

14

10,60

04.07.09

Ринки

1

«Краківський» ринок

267

380

10,15

18

1,77

12.07.09

2

«Вернісаж»

56

59

0,33

39

118,18

11.10.09

3

«Галицький» ринок

140

74

1,04

47

45,19

19.01.10

4

«Стрийський» ринок

52

36

0,19

77

405,26

20.09.09

Парки

1

Парк біля Порохової вежі

89

160

1,42

48

33,80

22.09.09

2

Парк «Медик»

364

200

7,28

18

2,47

22.09.09

3

Парк на Костюшка

79

123

0,97

29

29,90

12.07.09

4

Парк «Стрий-ський»

1200

600

72,00

68

0,94

20.09.09

5

«Шевчен-ківський гай»

1899

1900

360,81

0

0

 

Таблиця 7.

Чисельність та поширення голуба сизого на облікових площах малого розміру

у місті Львові протягом 2009-2010 рр.

Дата спосте-реження

Групи місць поши-рен-

ня

Назва місця

Дов-жина обліко-вого марш-руту, м

Шири-на облі-кової смуги, м

Площа облі-кового марш-руту, га

Чисель-ність пта-

хів

Щільність птахів на 1 га

01.07.09

Вулиці

1

вул. Лінкольна

1318

23

3,03

72

23,76

01.07.09

2

вул. Липинського

1498

25

3,75

6

1,60

01.07.09

3

вул. Клепарів-ська

1263

18

2,27

10

4,41

01.07.09

4

вул. Городоцька

1354

27

3,66

21

5,74

02.07.09

5

вул. Краківська

63

40

0,25

16

64,00

02.07.09

6

вул.Фредра

107

22

0,24

0

0

06.07.09

7

вул. Кн. Романа

369

30

1,11

22

19,82

08.07.09

8

вул. Підвальна

90

16

0,14

4

28,57

08.07.09

9

вул. Федорова

80

16

0,13

8

61,54

16.07.09

10

вул. Ставропігій-ська

57

13

0,07

0

0

18.08.09

11

вул. Личаківська

1121

34

3,81

26

6,82

18.08.09

12

вул. Ш. Руставелі

163

21

0,34

108

317,65

20.09.09

13

вул. Л. Українки

249

25

0,62

30

48,39

20.09.09

14

вул. Б. Котика

50

12

0,06

9

150,00

20.09.09

15

вул. Тісна

152

11

0,17

0

0

20.09.09

16

вул. Моторна.

326

14

0,46

0

0

20.09.09

17

вул. Ангарна

235

19

0,45

0

0

22.09.09

18

вул. Ф. Ліста

116

23

0,27

0

0

22.09.09

19

вул. Ковжуна

187

23

0,43

8

18,60

22.09.09

20

вул. Дж. Дудаєва

206

21

0,43

14

32,55

22.09.09

21

вул. Стефаника

375

45

1,69

6

3,55

22.09.09

22

вул. Крива Липа

110

14

0,15

14

93,33

23.09.09

23

вул. Федьковича

313

17

0,53

18

33,96

23.09.09

24

вул. Стародуб-ська

29

13

0,04

4

100,00

23.09.09

25

вул. С. Бандери

1249

36

4,50

64

14,22

23.09.09

26

вул. Коперника

1070

34

3,64

5

1,37

23.09.09

27

вул. Залізнична

876

32

2,80

0

0

23.09.09

28

вул. Ясна

350

21

0,74

0

0

28.09.09

29

вул. Криворізька

654

18

1,18

8

6,78

28.09.09

30

вул. Трильовсь-кого

1127

102

11,50

32

2,78

28.09.09

31

вул. Хоткевича

892

19

1,69

10

5,91

28.09.09

32

вул. Стрийська

1100

26

2,86

48

16,78

02.10.09

33

вул. В. Великого

2475

41

10,15

60

5,91

05.10.09

34

вул. Повітряна

2017

24

4,84

47

9,71

18.10.09

35

вул. Мирного

867

29

2,51

0

0

02.07.09

Церкви (собори)

1

Собор Преображення

57

38

0,22

4

18,18

08.02.10

2

Костьол Ієзвітів

67

89

0,60

6

10,00

08.02.10

3

Церква Св. Андрія

64

64

0,41

99

241,46

02.07.09

Вокзали

1

Приміський вокзал

312

84

2,62

28

10,68

08.02.10

2

Автостанція № 2

171

184

3,15

26

8,25

 

Таблиця 8.

Чисельність та поширення голуба сизого на облікових площах великого та

середнього розміру у місті Львові протягом літа 2010 рр.

Дата спосте-реження

Групи місць поши-рен-

ня

Назва місця

Дов-жина обліко-вого марш-руту, м

Шири-на облі-кової смуги, м

Площа облі-кового марш-руту, га

Чисель-ність пта-

хів

Щільність птахів на 1 га

30.06.10

Площі (проспекти)

1

Просп. Ч. Калини

430

389

16,73

116

6,93

30.06.10

2

Площа Д. Галицького

50

75

0,38

3

7,89

01.07.10

3

Площа Ринок

380

151

5,74

58

10,10

02.07.10

4

Площа Шевченка

336

17

0,57

142

249,12

02.07.10

5

Площа Петру-

шевича

139

53

0,74

43

58,11

03.07.10

 

6

Просп. В. Чорновола

1011

24

2,43

20

8,23

30.06.10

Ринки

1

р-ок «Санта-Бара»

200

60

1,20

26

21,67

30.06.10

2

«Вернісаж»

56

59

0,33

26

78,79

30.06.10

3

р-ок «Добробут»

360

400

14,40

39

2,70

01.07.10

4

«Стрийський» р-ок

52

36

0,19

41

215,79

20.08.10

Парки

1

Парк на Костюшка

79

123

0,97

44

45,36

22.08.10

2

Парк «Стрий-ський»

2200

600

132,00

72

0,55

22.08.10

3

«Шевченків-ський гай»

1899

1900

360,81

0

0

23.08.10

4

Парк «Медик»

364

200

7,28

24

3,30

25.08.10

5

Парк «Личаків-ський»

200

102

2,04

122

59,80

 

Таблиця 9.

Чисельність та поширення голуба сизого на облікових площах малого розміру

у місті Львові протягом літа 2010 р.

Дата спосте-реження

Групи місць поши-рен-

ня

Назва місця

Дов-жина обліко-вого марш-руту, м

Шири-на облі-кової смуги, м

Площа облі-кового марш-руту, га

Чисель-ність пта-

хів

Щільність птахів на 1 га

30.06.10

Вулиці

1

вул. В. Великого

2475

41

10,15

68

6,70

30.06.10

2

вул. Хоткевича

892

19

1,69

12

7,10

30.06.10

3

вул. Трильов-ського

1127

102

11,50

50

4,35

30.06.10

4

вул. Повітряна

2017

24

4,84

50

10,33

30.06.10

5

вул. Зелена

2122

30

6,37

26

4,08

01.07.10

6

вул. Кн. романа

369

30

1,11

8

7,21

01.07.10

7

вул. І. Франка

897

18

1,61

3

1,86

01.07.10

8

вул. Федьковича

313

17

0,53

20

37,74

02.07.10

9

вул. Краківська

63

40

0,25

4

16,00

02.07.10

10

вул. Ш. Руставелі

163

21

0,34

59

173,53

02.07.10

11

вул. Коперника

1070

34

3,64

4

1,10

02.07.10

12

вул. П. Мирного

867

29

2,51

0

0

05.07.10

13

вул. Сахарова

1932

40

7,73

7

0,91

05.07.10

14

вул. Стрийська

1100

26

2,86

5

1,75

05.07.10

15

вул. Коперника

1070

34

3,69

0

0

05.07.10

16

вул. Липинського

1498

25

3,74

16

4,27

05.07.10

17

вул. Ковжуна

187

23

0,43

10

23,26

21.08.10

18

вул. Тісна

152

11

0,17

0

0

21.08.10

19

вул. Моторна

326

14

0,46

0

0

22.08.10

20

вул. Ангарна

235

19

0,45

0

0

22.08.10

21

вул. Стефаника

375

45

1,69

10

5,91

23.08.10

22

вул. Краківська

63

40

0,25

18

72,00

23.08.10

23

вул. Дорошенка

930

19

1,77

12

6,78

30.06.10

Церкви (собори)

1

Собор Преображення

57

38

0,22

29

131,81

30.06.10

2

Костьол Єзуїтів

67

89

0,60

12

20,00

20.08.10

3

Церква Св. Андрія

64

64

0,41

116

282,93

20.08.10

Вокзали (автостанції)

1

АС №2

171

184

3,15

18

5,71

20.08.10

2

Приміський вокзал

312

84

2,64

52

19,70

Відмічено, що формування поселень голуба сизого в місті визначається кількома факторами. По-перше, створення групи при якійсь кормовій точці. По-друге, гніздова стація утворюється в зручному для гніздування місці. Таким місцем, як правило, є горища будівель старої конструкції з конусоподібними дахами, де оселяються від декількох десятків до 200-300 особин. Ці групи називаються колоніями, чи гніздовими стаціями, які є відкритими системами, що не протидіють панміксії. На помічених особинах встановлено, що «перетікання» голубів з одного горища на інше обмежене, і наймобільнішою групою вважаються молоді особини, які досягають до напівзрілості й утворюють пари. Старші вікові групи достатньо консервативні, проживають на одному і тому ж місці протягом тривалого часу і нерідко використовують одне й те ж місце для повторних гніздувань.

На чисельність і поширення голубів у містах діє комплекс факторів, серед яких слід виділити позитивні і негативні фактори урбосередовища.

Таблиця 10.

Фактори урбосередовища

Позитивні фактори урбосередовища

Негативні фактори урбосередовища

  1. Послаблення тиску природніх хижаків;
  2. Наявність антропогенних споруд;
  3. Поява звалищ, елеваторів, каналізаційних стоків;
  4. Посадка екзотів, часто плодонасінних дерев;
  5. Поява штучних водойм;
  6. Відсутність полювання в місті;
  7. Пом’якшення мікроклімату у містах.

1. Наявність домашніх кішок і собак;

2. Зменшення чисельності комах;

3. Розростання транспортної мережі, аеродром;

4. Забруднення повітря і води.

 

Сприятливими для існування птахів у населених пунктах вважаються наступні умови: достатня кількість кормів та місць для гніздування, можливість для успішного розмноження і відносна безпека [27].

Одним із головних критеріїв прогресування виду в змінених людиною умовах є його чисельність. Людина у цьому відношенні є одним із чинників регулювання її у голубів сизих. Люди впливають не лише на чисельну структуру, але і на просторову, трофічну, статеву. Від людських будівель залежать і місця гніздування голуба сизого, і його поширення. Від наявності кормів у місті, від сміттєзвалищ залежить трофічна структура популяції голубів, а це певною мірою і визначає допустиму чисельність птахів. Антропогенні фактори, діють на птахів у місті з максимальною силою, особливо це стосується відлякування. Мірою звикання популяцій до нових умов слугували різні дистанції злякування [1]. На теперішній час, птахи на стільки призвичаїлись до людей, що навіть не відлітають з під ніг пішохода під час його переміщення.

Чисельність цього виду птахів не може бути постійною, і змінюється в залежності від пори року, якості знесених яєць, кількості корму і придатних місць для гніздування. Проте, існують гіпотези про механізми регуляції чисельності цих птахів. Їх відносять до двох основних груп: одні  пояснюють регуляцію зовнішніми факторами навколишнього середовища і їх нестійкістю, а другі – внутрішніми причинами, які присутні в самій популяції. Частина дослідників вважають, що на популяції птахів мають вплив і метеорологічні фактори, зокрема, кліматичні, локально погодні чи навіть ряд загальних космічних факторів (наприклад, сонячна активність), а також такі, як соціальні (наприклад, конкуренція). Тому багато дослідників приймають тепер гіпотезу про те, що одні й ті ж фактори можуть включатися до регуляторів чисельності птахів.

Більшість екологів нашого часу визнають і вплив зовнішніх та фізичних причин на чисельність птахів, і вплив факторів, які залежать від щільності популяції. Відносний вплив цих факторів може варіювати у різних популяціях і за різних обставин. Наприклад, число придатних для гніздування місць – це один із небагатьох прикладів впливу, який не залежить від щільності популяції. Але кількість особин, які не розмножуються в популяції може залежати від взаємовпливу чисельності птахів з цим фактором. Цю гіпотезу висунув Хаартман, на прикладі виду-дуплогніздника – мухоловки строкатої Ficedula hypoleuca.

Проте, на противагу останньому, інший дослідник Лек стверджував, що залежний від щільності контроль відсутній. Хаартман вважав, що навіть при рівності смертності та народжуваності, саме явище нерозмножування частини популяції вже забезпечує залежний від щільності контроль чисельності. Спроби пояснити динаміку чисельності тільки зовнішніми кліматичними факторами потерпіли невдачу при вивченні  циклічних змін чисельності. Тому шотландські дослідники вважають, що цикли чисельності птахів, та й тварин загалом, повинні викликатися зовнішніми циклічним причинами, що є популярним і неправильним твердженням.

Рис. 1. Місця основних концентрацій голуба сизого у Львові (2014 рік).

 

В міру збільшення своєї чисельності, популяції наближаються до критичного рівня, який перевищує наявні ресурси, і стають більш чутливішими до впливів регулюючих факторів середовища, наприклад, хижацтва і хвороб. У результаті, рівні плодючості та виживання починають компенсувати один одного. Сутність залежної від щільності регуляції полягає в тому, що  вплив регулюючого фактора змінюється в залежності від популяційної щільності, а стабілізація чисельності досягається на рівні, при якому ресурси ще не вичерпані. Проте порівняно з іншими тваринами, прямих доказів такої регуляції в птахів довгий час не було виявлено. В основному це пояснювали тим, що у порівнянні з іншими групами тварин, птахи є більш стабільними, і це не дає можливості простежити за реакцією їх на різкі коливання щільності. У відомому випадку, регуляція залежними від щільності факторами демонструється явищами інвазій птахів, хоч інвазії показують лише сезонні зміни чисельності. У нашому випадку регулятором чисельності голубів, які залежать від щільності популяцій виступає таке захворювання голубів, як орнітоз.

В якості регулятора чисельності виступає також нестача їжі. У цьому випадку основний контроль чисельності здійснюється через смертність. В протилежності до цього Вінн-Едвардс наполягав на тому, що птахи конкурують за соціальний статус, а основна змінна величина популяції – успішність розмноження, яка змінюється в результаті змін соціальних відносин. Іншими словами, за Вінн-Едвардсом, в якості регулятора виступає загострення соціальних конфліктів, головним чином через територію, а основний контроль чисельності здійснюється через зниження народжуваності. Тобто, контроль щільності популяції через територіальну поведінку, може бути і не пов’язаний з ресурсами їжі чи доступними місцями для гнізд. Дослідники також встановили, що важливе значення осінньо-зимової смертності молодих птахів є однією із основних причин щорічних різниць в чисельності популяції, яка розмножується.

Припутень. У багатьох країнах Західної Європи припутень (Columba palumbus) вже давно заселив антропогенні ландшафти, гніздиться у центральних частинах міст, у паркових насадженнях, на околицях, а іноді навіть у будівлях, як сизі голуби (Columba livia dom. Gm.) [45]. Наприклад, інтенсивне розселення припутня по території Німеччини зафіксоване на початку 1960-х років, а в 1970-х його щільність у деяких районах Західного Берліну сягала вже 10 пар/га [45]. Наприкінці 1970 – початку 1980-х років гніздування припутня зафіксовано в парках деяких міст Литви [20], з 1985 р. – в урболандшафтах Білорусії [37]. Протягом 1986-1990 років припутень з’явився у деяких населених пунктах Західної України.

У 1996-1997 роках цей вид з’явився на гніздуванні у парках Львова, і його чисельність почала поступово зростати. Проте птах був надто обережним, оселявся в найглухіших і малодоступних ділянках парків та цвинтарів і вів прихований спосіб життя.

Однак у 2002 р. в місті різко збільшилася чисельність припутня й одночасно почався швидкий процес його синурбізації. Якщо у літній період 2001 р. чисельність особин виду у місті становила 15-20 пар, то у 2002 р. – вже 50-60 пар. Сьогодні цього птаха можна зустріти практично у всій зеленій зоні міста (за винятком Парку ім. І.Франка, Студентського та Погулянки) і в деяких невеликих ділянках деревних насаджень (тролейбусний парк, Школа сліпих тощо ).

У багатьох парках припутень оселяється поряд з голубом-синяком (див. таблицю). Для того, щоб з’ясувати, чи можлива конкуренція між цими видами за гніздову територію, виконано інвентаризацію деревостанів львівських парків на підставі щільності населення у них припутня і голуба-синяка.

Таблиця 11.

Щільність населення припутня і голуба-синяка у парках Львова

1998, 2001, 2002 рр. особин/км2

Парк

Припутень

Голуб-синяк

роки

1998

2001

2002

1998

2001

2002

Знесіння

2,6

2,0

3,0

1,3

2,0

-

Погулянка

3,0

3,0

-

8,3

8,3

8,3

Снопківський

-

7,0

5,0

2,5

5,0

2,5

Стрийський

3,0

2,0

7,0

10,0

2,0

3,6

Горіховий гай

7,0

1,8

5,4

-

-

-

Залізна Вода

-

-

4,0

8,0

12,0

12,0

Личаківський цвинтар

4,0

2,5

4,0

8,0

4,0

8,0

Скнилівський

13,0

13,3

18,0

-

-

-

Парк ім. Б.Хмельницького

5,0

5,0

15,0

-

-

-

Парк ім.І.Франка

-

-

-

36,0

36,0

36,0

 

У процесі досліджень отримано такі результати: припутень переважає у молодих змішаних деревостанах, де вік дерев становить 40-60 років і є хоча б декілька шпилькових дерев. На відміну від нього, синяк віддає перевагу старим деревостанам – віком 90-­160 років з наявністю бука лісового (Fagus sylvatica L.) (10,2 пар/10 га), рідше – середньовіковим (4,7 пар/10 га). Окрім парків, досить висока щільність припутня і в районах з індивідуальною вілловою забудовою (0,2 пар/10 га), де птахів приваблюють невеликі сади серед одноповерхових будинків.

Горлиця садова. Характерним прикладом найвищої стадії синантропізації, коли не лише окремі популяції, а види в цілому втрачають здатність існувати без людини або поза межами населених пунктів, є садова, або кільчаста горлиця. Вона може жити лише поблизу людського житла або в ландшафтах, де ведеться господарська діяльність. Як усі облігатні синантропи, садова горлиця втратила зв’язок з природними біотопами. Садова горлиця практично повністю залежить від людини в питаннях трофіки. Вид потребує постійних місць годівлі з великою кількістю висококалорійного корму. Характерні скупчення горлиць у місцях високої концентрації корму: млини, зерносховища, елеватори, хлібокомбінати, птахофабрики, ринки, залізничні вокзали тощо. У таких місцях протягом року, а особливо взимку, концентрується значна кількість горлиць, переважно молодих. Крім скупчень в місцях годівлі, горлицям характерні спільні (зграйні) ночівлі. Так на території міста налічується близько 50 ночівель, де збираються понад 2000 птахів цього виду. Великі ночівлі, які об’єднують до 500 особин горлиць, характерні для місць добре захищених від вітру (густі крони дерев, або подвір’я) і поруч розташовані місця з кормом (хлібокомбінати, млини, залізничні станції). Середні та малі, теж потребують захисту від вітру, але розташовані у садах, скверах, алеях, малих двориках. Проте, майже всі вони сконцентровані у промислових районах північної частини міста.

Грак. Птах з родини воронових, чисельність якого в антропогенних ландшафтах сильно зросла протягом останніх років. Відповідно зросло його значення і в орнітоценозах урбоекосистем. Узимку грак утворює великі скупчення в населених пунктах, до яких часто приєднуються галка (Corvus monedula L.) та сіра ворона (Corvus cornix L.). Узимку вони злітаються до нас з цілої області, і через те, що харчуються на сміттєзвалищах, часто масово гинуть, їхні трупи забруднюють довкілля.

Протягом зимових періодів 1999-2000 років методом лінійних трансект обраховували чисельність граків, які днюють у місті та під час добових міграцій, за допомогою точкових обліків, встановлювали чисельність птахів, які зліталися на ночівлю до Стрийського парку [32]. Встановлено, що у Львові та його околицях у різні роки взимку днює від 10 до 19 тисяч граків (1-2 ос/га). На ночівлі в Стрийському парку збираються до 48 тисяч особин цього виду. Разом з іншими видами воронових чисельність птахів сягає 60 тисяч і більше особин.

Проте, біологічні методи боротьби з граками у місті, дали свій результат і призвели до зменшення кількості його гніздових поселень у центральній частині міста та переселенні їх на периферію. Прослідкувати тенденцію переселення можна за картосхемами рис. № 2, 3, 4.

А

Б

В

Рис. 2, 3, 4. Схема місць гніздування та ночівель граків у місті Львові, у період: А – 1985, Б – 1995, В – 2005 років.

 

Сова вухата. Дослідження місць поширення сови вухатої та інших видів ряду Совоподівбні на території міста і в його околицях проводили протягом квітня 2009 року. Проведено обліки з виявлення сови вухатої за маршрутами зображеними на рисунках № 5, 6, зокрема: 1) Шевченківський район, ділянка, яка обмежена вулицями Підголоско, Варшавська та Замарстинівська; 2) ділянка у Шевченківському районі, у межах вулиць Замарстинівська, Гетьмана Мазепи і Богдана Хмельницького; 3) долина р. Полтва між вулицею Богдана Хмельницького, та залізничною дорогою на Підбірці; 4) по залізниці від вулиці Польова до вулиці Личаківська; 5) вулиця Медової Печери – не діюча траса для мотокросу; 6) райони Пирогівка, та Пасічний; 7) район між вулицями Городоцька та Кульпарківська, зокрема околиці Лапаївки, Холодновідки, кільцева дорога, територія аеропорту; 8) с. Сокільники район вул. Дубівка; 9) село Зимна Вода.

 

Рис. 5. Карта-схема маршрутів та знахідок совоподібних у Львові та його околицях у 2009 році.

Рис. 6. Карта-схема маршрутів та знахідок совоподібних у Львові та його околицях у 2010 році.

 

Загалом, на території Львова, протягом 2009-2010 років зафіксовано дванадцять гніздових пар сов: три пари – сича хатнього, шість пар – сови вухатої, дві – сови сірої та одна – сови довгохвостої. Крім того, під час осінньо-зимового періоду спостерігалися скупчення сови вухатої в мікрорайоні Рясне-2. У 2010 році чисельність совоподібних значно зменшилась у зв’язку з дуже суворою зимою 2009-2010 років (засніженість та утворення насту не дали змоги птахам здобувати миловидних гризунів, основний корм совоподібних).

Під час досліджень було виявлено, що вухата сова надає перевагу невеликим лісовим ділянкам, поблизу відкритих просторів та річкових долин. Сіра сова, селиться у середині деревостанів, а сич хатній займає людські будівлі. Всі види, крім однієї пари сови сірої, оселяються на околицях міста.

 

 

2.2. Зооантропонози, або захворювання, які переносяться і передаються птахами людині

Зооантропонози, або просто антропозоонози – це група інфекційних й інвазивних хвороб, загальних для тварин і людини. До зооантропонозів відносять близько 100 захворювань різної етіології, зокрема: сибірська виразка, сап, бруцельоз, туберкульоз, сказ, ящур, кліщовий енцефаліт, актиномікоз лептоспіроз, Ку-лихоманка, трипаносомоз, ехінококоз, дифіллоботріоз та багато інших. Джерелом збудників цих хвороб для людини є перш за все тварини, і в першу чергу ті, з якими вона часто стикається в процесі господарської діяльності і в побуті, зокрема: сільськогосподарські й кімнатні тварини, гризуни, а також дикі тварини – об’єкти полювання.

Серед значної кількості зооантропонозів, спільними для людини і птахів є: орнітоз, хвороба Ньюкасла, енцефаліт, грип (пташиний), сальмонельоз, туберкульоз, псевдотуберкульоз, лістеріоз, туляремія, токсоплазмоз, кокцидіоз, альмонельоз, хламідіоз, кампілобактеріоз, псевдомоноз, пастерильоз, лихоманка західного Нілу, аспергільоз, москітний енцефаліт, гістоплазмоз та ін. Серед них смертельно небезпечними й тими, що можуть спричиняти пандемію виступають: пташиний грип і Гарячка Західного Нілу, а до тих, що не є особливо небезпечними для людини, належать: орнітоз, хвороба Ньюкасла, лістеріоз та деякі інші.

Орнітоз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яку спричинює Сhlamydia  psittaci з роду хламідій. Вона характеризується ураженням легень, нервової системи, гепатолієнальним синдромом, інтоксикацією організму.

Джерелом збудника у природних умовах є близько 170 видів птахів, у яких ця інфекція, як правило, перебігає латентно, але в несприятливих умовах може розвинутися й захворювання. В епідеміологічному відношенні найнебезпечнішими є кімнатні птахи і голуби. Вони виділяють збудника з фекаліями і слизом носових ходів.

Передається інфекція повітряно-крапельним шляхом. Можливе й лабораторне інфікування, проте хвора людина для оточуючих безпечна. Сприйнятливість людини до орнітозу висока. Частіше всього хворіють працівники птахофабрик, мисливці та любителі птахів. Трапляються як поодинокі захворювання, так і епідемічні спалахи. Після хвороби залишається нестійкий імунітет.

Профілактика. При ввезенні в країну птахів застосовуються карантинні заходи. Необхідно обмежити контакт і регулювати чисельність голубів, оскільки близько 50% з них заражені орнітозом. Ефективної вакцини для профілактики орнітозу у людей немає.

Хвороба Ньюкасла – особливо небезпечне контагіозне захворювання, що має гострий перебіг і швидке розповсюдження з характерними ураженнями органів дихання, шлунково-кишкового тракту і центральної нервової системи, викликає масовий падіж птахів. До захворювання сприйнятливі всі свійські й дикі птахи ряду Куроподібних Galliformes, зкоерма: кури, цесарки, індики, фазани, тетеруки, павичі та ін., а також Голубоподібні Columbiformes, Горобцеподібні Passeriformes (ворони, граки і шпаки), Папугоподібні Psittaciformes. Прихованим джерелом інфекції можуть бути свійські й дикі качки, гуси та лебеді, з ряду Гусеподібних Anseriformes.

Збудник хвороби – вірус із групи параміксовірусів. Джерелом інфекції є хворі птахи, які виділяють віруси у зовнішнє середовище переважно з носовим слизом та послідом. Механічними переносниками інфекції є коти, собаки, гризуни, клопи, мухи, перські кліщі й інші. Контакт людей з інфікованими птахами (наприклад на птахофабриках) може викликати легкий кон’юнктивіт та грипо-подібні симптоми, але вірус Ньюкасла не представляє значної небезпеки для здоров’я людини. Дуже висока епізоотологічна небезпека захворювання пов’язана з рознесенням інфекції на різні континенти з птахівничою продукцією. Тому хвороба Ньюкасла – єдина з хвороб птахів, включена МЕБ в список А (особливо небезпечних хвороб).

Нині захворювання реєструється в більшості країн світу. В Україні захворювання вперше було виявлене М. І. Горбанем та І. І. Вороніним у Луганській області в 1943 році.

Кліщовий енцефаліт. Природними резервуарами і переносниками вірусу кліщового енцефаліту є іксодові, рідше – гамазові кліщі, дуже рідко – блохи та ґедзі. У кліщів збудник передається трансфазово і трансоваріально. Додатковими джерелами інфекції можуть бути близько 130 видів диких ссавців, частіше кроти, білки, їжаки, кабани, зайці, а також деякі види птахів. Зараження людей відбувається через тих самих кліщів. Японський енцефаліт (енцефаліт В) провокує вірус, який зберігають і переносять комарі. Носіями вірусів іноді можуть бути птахи, люди. У випадку кліщового енцефаліту інкубаційний період триває від трьох до двадцяти семи днів. При тяжкому перебігу хвороби можуть проявлятися бульбарні паралічі. При цьому захворюванні смерть наступає приблизно у 50% випадків.

Гарячка Західного Нілу (або інші назви захворювання – енцефаліт Західного Нілу, західно-нільський енцефаліт, «качина гарячка») – це гостра зоонозна арбовірусна хвороба з трансмісивним механізмом передачі, що у тяжких випадках характеризується гарячкою, запаленням оболонок і речовини головного мозку, лімфаденопатією, ураженням слизових оболонок, екзантемою.

Рис. 7. Поширення гарячки Західного Нілу у світі, станом на 2006 рік.

Гарячка Західного Нілу входить до тих хвороб, які виявили здатність чинити серйозний вплив на здоров’я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах та увійшли до переліку подій, що можуть спричиняти надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я й попадають під регуляцію сучасними Міжнародними медико-санітарними правилами (ММСП) 2005 р.

Рис. 8. Схема передачі вірусу Західного Нілу у природі

Але тільки після появи вірусу, у США та Канаді, в 1999 році та розвитку там спалаху захворюваності серед людей з тяжкими і смертельними випадками виникло розуміння того, що хвороба поширилась на різні континенти далеко від місць свого традиційного розповсюдження і здатна до тяжкого перебігу. Саме тоді її ввели до ММСП. У наступні роки стало відомо, що хвороба широко розповсюджена у багатьох країнах Африки та Азії, Середземномор’я, де вона є ендемічною. Окремі спалахи гарячки Західного Нілу та спорадичні випадки хвороби реєструються у країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), в Росії (Астраханська, Волгоградська області), США, Канаді, Мексиці, країнах Центральної Америки та Карибського басейну, в Австралії. Виявлені природні осередки гарячки Західного Нілу й на півдні України: Одеська і Донецька області, однак відсутність широко доступних діагностикумів у нашій країні не дає можливості зафіксувати її випадки серед наших громадян.

Збудником гарячки Західного Нілу є вірус родини Flaviviridae роду Flavivirus. Вірус гарячки Західного Нілу віднесений до I групи особливо небезпечних патогенів (Україна) або до IV групи ризику за сучасними міжнародними стандартами ВООЗ, робота з ним вимагає забезпечення максимального рівня захисту.

Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до двох тижнів. Є два типи осередків гарячки Західного Нілу – сільські та антропургічні. Сільські осередки створюють болотяні птахи та орнітофільні комарі. Домашні екзотичні птахи, а також ворони, голуби разом з певними «міськими» видами комарів роду Culex формують антропургічні осередки. Епізоотичним процесом можуть охоплюватися також свійські птахи (гуси, качки) і ссавці (коні, собаки, коти, кролі), але як джерела інфекції вони не мають такого значення, як дикі птахи. Сприйнятливість людей до хвороби є високою. Частіше хворіють сільські мешканці, а також мешканці міст, які часто відвідують природне середовище, зокрема мисливці (звідси одна із назв хвороби – «качина гарячка»). Після перенесеної хвороби формується стійкий напружений імунітет, повторні випадки захворювання не описані. Сезонність захворюваності в Північній півкулі – літньо-осіння.

Профілактика. У зв’язку з тим, що випадкам захворювання людей передують спалахи гарячки Західного Нілу серед птахів, необхідно проводити активний епідеміологічний нагляд за орнітофауною, для попередження поширення хвороби серед людей.

Сальмонельоз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка спричиняється бактеріями з роду Salmonella і супроводжується явищами гастроентериту та інтоксикації. Джерелом інфекції можуть бути тварини, птахи, люди, хворі на сальмонельоз або здорові бактеріоносії – найчастіше велика рогата худоба, свині, свійські водоплавні птахи, кури, у кишечнику яких постійно міститься значна кількість сальмонели. Нерідко інфікуються яйця птахів. Тварини можуть  виділяти збудника з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом. Бактеріоносійство може тривати багато місяців і навіть років. Механічним переносником сальмонел можуть бути мухи. Серед людей найбільшу небезпеку становлять хворі з легкими та стертими (прихованими) формами сальмонельозу.

Туберкульоз птахів – хронічна інфекційна хвороба, що характеризується бактеріємією й утворенням казеозних вузликів (туберкул) в паренхіматозних органах, кістковому мозку і кишечнику. Туберкульоз був відомий здавна, очевидно ще в доісторичні часи. Роберт Кох у 1882 р. на засіданні Берлінського фізіологічного товариства доповів про відкриття ним збудника туберкульозу та описав головні властивості цього своєрідного мікроорганізму – його поліморфізм. Інфекційність туберкульозу пташиного виду була встановлена в 1877 році Нокаром і Ру. Серед сільськогосподарських тварин на туберкульоз уражається велика рогата худоба, кури та інші домашні, дикі й декоративні птахи, рідше свині, дрібна рогата худоба. Туберкульозні ураження людей нерідко є зоонозами, оскільки продукти від хворих на туберкульоз тварин можуть служити джерелом туберкульозу людини. Це захворювання має широке поширення серед людей і тварин у різних країнах.

До туберкульозу сприйнятливі всі види домашніх і диких птахів. Найбільш сприйнятливі кури, качки, лебеді, індики, павичі, цесарки. Захворювання значно поширене серед диких птахів, які випадково потрапляють і утримуються в неволі, в зоопарках. Туберкульоз їх частіше обумовлений пташиним типом. Хижі птахи, скльовуючи трупи хворих птахів, стають джерелом інфекції в навколишньому середовищі. Туберкульоз серед птахів можуть поширювати горобці, голуби, галки та інші дикі птахи, які контактують з хворими курми, залишками їхнього корму. Небезпека пташиного туберкульозу для ссавців та людини доведена і не викликає ніяких сумнівів.

Псевдотуберкульоз (єрсеніоз) – інфекційне захворювання різних видів тварин, що супроводжується інтоксикацією, утворенням у різних органах казеозних вузликів та сиристо- некротичних осередкових уражень, подібних до туберкульозних. Може передаватися людині. Збудниками хвороби виступають – Corynobacterium ovis (pseudotuberculosis) i Yersenia pseudotuberculosis. У природних умовах до псевдотуберкульозу найсприйнятливіші дикі гризуни і птахи, менш чутливі – вівці, рідко хворіють коні, велика рогата худоба, свині. Захворювання має значне поширення в природі у зв’язку з високою інфікованістю гризунів та диких птахів, формуванням природних осередків хвороби.

Лістеріоз відноситься до зоонозних інфекційних захворювань, має поліморфну клініку з переважанням ураження мононуклеарів і нервових клітин, або протікає в ангінозного-септичній формі. Лістеріоз викликає бактерія Listeria monocytogenes. Резервуаром і джерелом лістеріозу є тварини і об’єкти навколишнього середовища (вода, грунт та ін.). Хворіють лістеріозом багато домашніх тварин і птахів. Відзначаються випадки інфекції й у диких ссавців, зокрема, серед гризунів, хижих (лиси, норки, єноти) і копитних. Трапляються випадки захворюваності й у птахів, зокрема голубів; можливе засівання бактеріями риб і морепродуктів. Виділення збудника відбувається з фекаліями, слиною, молоком, спермою. Людина може стати джерелом інфекції при реалізації вертикального шляху зараження (від матері до дитини перинатально, і при лактації). Лістеріоз передається за допомогою різноманітних механізмів (феально-оральний, трансплацентарний, аерозольний), переважно аліментарним шляхом. Людина зазвичай заражається під час вживання в їжу інфікованих продуктів тваринного походження, або при вживанні заражених води чи свіжих овочів. Можлива передача інфекції при роботі з тваринною сировиною (вовною, пухом, шкурами та ін.), при цьому реалізується контактний шлях передачі через пошкоджені шкірні покриви. Люди мають досить невисокою природною сприйнятливістю до лістеріозу. Захворювання розвивається переважно в осіб з ослабленим імунітетом, у літньому або ранньому дитячому віці.

Грип пташиний – тип вірусної інфекції грипу, що уражає птахів (особливо сприйнятливі кури та індики), а також деякі види ссавців. Його викликає один із штамів вірусу грипу типу А. Взагалі, хворобу птахів можуть викликати 15 підтипів вірусу грипу; високу патогенність мають підтипи H5 та H7. Вірус ідентифіковано в Італії на початку ХХ століття. На сьогодні він набув всесвітнього поширення.

Перший підтверджений випадок зараження людей пташиним грипом відбувся у Гонконгу 1997 року, коли штам H5N1 викликав важке респіраторне захворювання у 18 осіб, з яких 6 померло. Захворювання людей співпали з періодом епідемії високопатогенного пташиного грипу і були викликані тим самим штамом, що й серед популяції домашніх птахів. Хворі мали тісний контакт з інфікованими домашніми птахами.

Випадки захворювання людей, більшість з яких сталися в сільських районах унаслідок прямого контакту з хворою, або мертвою домашньою птицею, були підтверджені в 4 країнах: В’єтнамі, Таїланді, Камбоджі й Індонезії. Були зареєстровані лише кілька випадків обмеженої передачі інфекції від людини до людини. За даними ВООЗ, з грудня 2003 по 5 серпня 2005 року, у світі зареєстровано 112 випадків інфікування людей вірусом грипу птахів А (H5N1), із них 57 – з летальним результатом. З кінця липня 2005 року офіційні повідомлення з ряду країн свідчать про те, що географія вірусу H5N1 розширилася. У Росії епізоотія грипу птахів зареєстрована на території 45 районів 7 регіонів (Новосибірська, Омська, Тюменська, Курганська, Челябінська області, Алтайський край і Республіка Калмикія). Захворювань людей, що контактували з ураженими птахами, не зареєстровано.

Улітку 2005 року спалахи цієї інфекції зареєстровано у Туреччині, Греції та Румунії – за 10 км від українського кордону у дельті Дунаю. На прикордонному відтинку України з Румунією було запроваджено карантинні заходи. В Україні епідемія пташиного грипу  востаннє була зафіксована у 1963-1964 роках у Харківській та Дніпропетровській областях.

Стосовно поширення зооантропонозів у Львові, то за даними Головного управління Держсанепідслужби у Львівській області та Львівської обласної державної адміністрації, протягом останніх трьох років спостерігається значна захворюваність населення на туберкульоз і грипп, і порівняно незначна захворюваність людей на сальмонельоз, хворобу Лайма і лептоспіроз (останнє захворювання не має відношення до птахів і передається виключно гризунами) – дані наведені згідно інформації наданої відповідними установами (листи-довідки додаються до звіту).

Практично щорічно, на Львівщині, понад тисяча людей хворіють туберкульлом і грипом, що швидше всього пов’язане з низьким рівнем їхнього життя, ослабленим імунітетом та частим контактом з голубами, міська популяція яких протягом останнього десятиліття постійно зростає. Цьому сприяє пристосованість голубів до міського середовища, тобто проявляється його синантропність. В умовах міста цей птах стає всеїдним і живиться рештками на смітниках, з’їдаючи там все їстівне, навіть залишки ковбаси та морозива, годується і в інших місцях, дуже часто, чи й постійно – їх підгодовує місцеве населення.

Майже постійною кількістю хворих на Львівщині характеризується захворювання на сальмонельоз, щорічно понад 300 осіб. Проте зараженість у цьому випадку відбувається не лише через контакт з птахами, а й через споживання інфікованих продуктів та контакт з іншими тваринами носіями збудника.

 

Розділ 3. Особливості забезпечення безпеки польотів в міжнародному аеропорту «Львів» імені Данила Галицького

 

Орнітологічне забезпечення польотів скероване на попередження зіткнень повітряних суден (ПС) з птахами в районі аеропорту (аеродрому). Еколого-орнітологічне обстеження території здійснюється з метою визначення характеру орнітологічної обстановки на аеродромі і прилеглої до нього території та виявлення умов, що сприяють скупченню птахів. Під час досліджень встановлюються маршрути та висота перельотів, інтенсивність та добова активність птахів, місця їх найбільшої концентрації, чисельність і видовий склад зграй, характер їхньої поведінки (гніздуються, ночують, відпочивають, харчуються), години доби, коли збираються великі скупчення птахів, особливості середовища, що і приваблюють птахів. Крім опису природного середовища перебування птахів, відмічаються дані про наявні господарські і виробничі об’єкти, що сприяють привабленню і концентрації птахів.

Для вивчення сезонних особливостей орнітологічної обстановки і коливань основних популяційних параметрів птахів даної території  – проводяться аналізи результатів обліків за сезонами і по роках.

Причини концентрації птахів на аеродромі ліквідовуються працівниками аеродромної та інших служб аеропорту. Усунення причин концентрації птахів на приаеродромній території здійснюється, як правило, господарськими установами на договірних засадах на замовлення підприємства з урахуванням діючих законодавчих актів.

Інженери з авіаційної орнітології відлякують птахів усіма можливими (наявними) засобами у разі їх скупчення на злітно-посадковій смузі чи безпосередньо біля неї, виявляють і ліквідовують умови середовища, що сприяють концентрації птахів на території аеродрому, відслідковують ситуацію навколо аеродрому щодо недопущення розміщення звалищ харчових відходів, великих підприємств з переробки м’ясної продукції, елеваторів тощо, здійснюють збір збитих повітряними суднами птахів та їх визначення.

Відлякування птахів на території аеродрому може проводитися за допомогою різних технічних засобів: біоакустичних установок (відтворення звуків тривоги птахів), піротехнічних засобів з шумовим і світловим ефектом тощо.

Розташування льотного поля аеродрому «Львів» безпосередньо біля міста з одного боку та села Скнилів з іншого – обумовлює особливості складу птахів, що трапляються на його території. Левову частину орнітофауни аеродрому «Львів» складають синантропні птахи, що тим чи іншим чином тісно пов’язані із містом.

Синантропні птахи аеродрому, що становлять небезпеку для польотів ПС:

- Шпак звичайний, починають з’являтись з середини – кінця лютого. Протягом гніздового періоду не утворюють великих скупчень, в другій половині червня їхня кількість збільшується і найбільш масові зграї птахів даного виду трапляються із серпня. До середини листопада шпаки зникають на аеродромі. Даний вид входить в групу видів птахів з неприйнятним ризиком зіткнень у осінній період.

- Голуб сизий (напівсвійський), птахи протягом цілого року перебувають в межах території аеродрому. Дані птахи практично постійно є зграйними тому входять в групу видів птахів з неприйнятним ризиком зіткнень протягом всього року. Близькість міста обумовлює постійне перебування птахів чи їх перельоти на території аеродрому. Небезпека від цих птахів збільшується враховуючи особливості їх поведінки – птахи часто сідають харчуватися чи відпочивати на штучні покриття аеродрому і є малолякливими по відношенню до повітряного чи наземного транспорту та людей. Крім небезпек для авіації дані птахи в літній період (при збільшенні кількості людей поблизу аеропорту) часто загаджують тротуарні покриття чи площини на яких вони зможуть відпочивати чи кормитися (покрівлі, навіси, фонарні стовпи).

- Грак, протягом цілого року трапляються на території аеродрому, найбільш масові зграї даного виду перебувають (кормляться та відпочивають) на території аеродрому є з другої половини серпня. Це наймасовіший вид птахів орнітофауни аеродрому. Характерні ранковий та вечірній прольоти та утворення зграй поблизу території аеродрому. Масові скупчення птахів котрі летять на ночівлі в місто чи у зворотньому напрямку перетинають шляхи підходу ПС до аеропорту. Крім осінньо-зимового періоду коли птахи утворюють тисячні скупчення і в весняно-літній період цей птах становить небезпеку так як гніздові колонії цього виду розміщенні безпосередньо біля аеродрому (парк на привокзальній площі аеропорту та придорожні насадження по вул..Городоцькій в районі гіпермаркету Метро).

- Галка, протягом цілого року трапляються на території аеродрому. Найбільш масові зграї даного виду перебувають (кормляться) на території аеродрому є з другої половини серпня і до середини листопада. Утворюють зграї разом з граками.

- Сорока, протягом цілого року трапляються на території аеродрому. Зимою характерні вечірні прольоти з території міста в напрямку пустищ поблизу с. Скнилів, де розташовуються місця масових ночівель цих птахів.

Група воронових птахів тісно пов’язана із містом особливо в зимовий період, де переважно ці птахи годуються. Територія аеродрому безпосередньо біля місць годування для них є своєрідною відпочинковою базою.

- Боривітер звичайний. Починають зявлятись на території аеродрому з кінця лютого. Дані птахи все частіше гніздуються в межах міста (на висотних будинках) і кількість їх здатна збільшуватися.  На початку липня кількість цих птахів різко збільшується через виліт пташенят). Режим господарювання на аеродромі (постійно низький рівень травостою, осушені території) як найкраще сприяє концентрації тут цих птахів. Крім цього, територія аеродрому є єдиним близьким місцем з постійним косінням травостою через незагосподаренність решта сільськогосподарських територій навколо міста.

- Лелека білий. З’являються на території аеродрому в другій половині березня, під час прольоту. В гніздовий період на аеродром залітають гніздові особини з с. Скнилів, в другій половині серпня спостерігаються групування птахів даного виду та їх проліт, і з кінця серпня-початку вересня дані птахи зникають з території аеродрому.

- Мартин жовтоногий. Перші особини над аеродромом спостерігали в середині травня, в червні-першій половині липня трапляються групи по 10-20 особин, і в другій половині серпня – жовтень спостерігаються масові прольоти (більше 200 ос.) і добові кочівлі даного виду, іноді відбувається ночівля мартинів жовтоногих на території аеродрому. Ранковий проліт спостерігається з околиць Львова в напрямку міста (напрямок Пустомити-Львів), і вечірній проліт в зворотньому напрямку, над аеродромом (ближче до вул.. Городоцька).

Присутність цих птахів на аеродромі обумовлене прольотами їх на годівлю на міське сміттєзвалище «Збиранка» із місць їх перебування та відпочинку (риборозплідні стави поблизу Комарно та Великого Любеню). Територія аеродрому знаходиться на ліній прольоту на середині шляху. Ці птахи часто сідають на штучні покриття аеродрому (особливо у дощову погоду). Цей вид належить до першої категорії небезпеки для польотів ПС тому його присутність на аеродромі є неприйнятною.

- Мартин озерний. Птахи починають з’являтись в березні, найбільш масовий проліт спостерігається в першій половині квітня. Протягом травня-вересня трапляються на прольоті невеликими групами або поодиноко. Останні  спостереження фіксувались на початку листопада. Останні роки кількість цих птахів помітно зменшилася на прольотах, однак збільшується кількість мартина жовтоногого.

 

Розділ 4. Заходи впровадження Програми

 

п/п

Найменування заходів

Термін впро-вад-ження

Орієн-товна вар-тість

Джерела фінансування, тис. грн.

Очікувані результати

Від-повіда-льні

Міський бюджет

Міський фонд охор. навкол. природ. середов.

Кошти підпри-єсмтв

Залу-чені кошти

1

Реєстр старих дуплистих дерев у місті, їх екологічна інвентаризація, естетичне значення, та оцінка необхідності підтримки задля збереження біологічного різноманіття

2015-2016

2000

 

500

 

1500

Уникнен-ня не-санкціо-нованого вико рис-тання цих дерев

Депар-тамент місто-будування, районні адміні-страції

2

Збереження парцел тополевих та акацієвих насаджень

2015-2016

50

 

50

 

 

Локалізації омели, що загрожує зеленому господар-ству міста

Депар-тамент місто-будува-ння

3

Виготовлення та розповсюдження штучних гніздівель для дуплогнізних горобцеподібних птахів

2015-2019

100

10

50

10

30

Забезпе-чення біологіч-ного захисту дерево-станів та садових ділянок з фрукто-вими деревами у місті

Львів-ський міський еколого-натура-лістич-ний центр

4

Виготовлення та розповсюдження совятників – штучних гніздівель для приваблення представників совоподібних

2015-2019

30

 

20

 

10

Забезпе-чення біологіч-ного захисту міста від мишовид-них гризунів

Львів-ський міський еколого-натура-лістич-ний центр

5

Підтримка зимуючих популяцій горобинних птахів, шляхом проведення еколого-освітніх заходів та підгодівлі птахів на зимових годівницях

2015-2019

200

 

200

 

 

Підвище-ння екологіч-ної свідомості мешканців

Львів-ський міський та – обласний еколого-натура-лістичні центри

6

Формування масових нічліжок воронових птахів за межами міста

2015-2019

30

 

20

 

10

Локалі-зація нічліжок вороно-вих за містом, забезпе-чення чистоти у парках і скверах

Депар-тамент місто-будува-ння, Біоло-гічний факу-льтет

7

Обмеження колоній воронових птахів у центральних частинах міста шляхом толерантного попередження гніздуванню

2015-2019

60

 

50

 

10

Локалі-зація вороно-вих за містом, забезпе-чення чистоти у парках і скверах

Депар-тамент місто-будува-ння, Біоло-гічний факу-льтет

8

Регуляція чисельності сизих голубів у місті шляхом максимального обмеження підгодівлі цих птахів та проведення еколого-освітньої роботи серед населення

2015-2019

100

 

100

 

 

Зменшен-ня чисельності голуба сизого в місті

Львів-ський міський та облас-ний еколого-натура-лістичні центри

9

Визначення основних центрів видового біологічного різноманіття

2015-2016

60

 

50

 

10

Збережен-ня природних комплек-сів та їх ефективне  використа-ння

Депар-тамент місто-будува-ння

10

Збереження пам’ятників архітектури та стародавньої забудови

2015-2019

200

 

150

 

50

Забезпе-чення збереже-ності міських пам’яток

Депар-тамент місто-будува-ння

11

Сприяти покращенню біологічного захисту насаджень каштана кінського з допомогою приваблення 3 видів птахів, які жиляться личинками мінуючої молі

2015-2019

10

 

10

 

 

Біологіч-ний захист насад-жень каштанів у місті

Депар-тамент місто-будува-ння

12

Прогнозування епідеміологічної обстановки в місті, зокрема можливого поширення зооантрпонозів різними видами птахів

2015-2019

60

 

60

 

 

Забезпе-чення безпечної санітар-но-епідеміо-логічної обстано-вки у місті

Депар-тамент місто-будува-ння, Деперта-мент охорони здоров’я,  Головне управлі-ння санепі-дем служби

13

Підвищення безпеки польотів цивільної авіації шляхом прогнозування орнітологічної ситуації  та постійного моніторингу

2015-2017

50

 

50

 

 

Забезпе-чення безпеки польотів авіації

Депар-тамент місто-будува-ння, Відділ безпеки польотів Міжна-родного аеропо-рту «Львів» ім. Д. Галиць-кого

14

Оцінка значення мігруючих птахів, що є складовою системи біологічного захисту зелених насаджень у місті (перелік видів і можливості їх приваблення)

2015-2019

100

10

80

 

10

Збережен-ня природних комплек-сів та їх ефективне використа-ння

Депар-тамент містобу-дування, наукові установи міста

15

Захист птахів і кажанів у будівлях, де здійснюються термоізоляційні заходи. Впровадження екологічно привабливих технологій реконструкції та будівництва

2015-2019

300

 

300

 

 

Збережен-ня природних комплек-сів

Депар-тамент містобу-дування, наукові установи міста, будіве-льні органі-зації

 

 

Розділ 5. Механізм реалізації та контролю за виконанням Програми

Правову основу розробки Програми складають Конституція України, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи та акти Міністерства охорони навколишнього середовища України та Міністерства освіти і науки України, міжнародні угоди Уряду України про ратифікацію конвенцій Ради Європи, зокрема про Бернську конвенцію щодо збереження дикої флори та фауни, природних оселищ існування тварин і рослин.

Для чіткої та послідовної реалізації завдань охорони довкілля необхідно затвердити й чітко виконувати стратегію екологічної політики міста Львова через розроблення й виконання Місцевого плану дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2020 року, що відповідає цілі 7 “Удосконалення регіональної екологічної політики «Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р.

У процесі реалізації Програми передбачається розпочати виконання заходів, спрямованих на ефективну охорону і керування популяціями птахів міста.

Під керуванням популяцій розуміємо комплекс науково-обгрунтованих заходів, спрямованих на підтримання життєздатності популяцій. Керування популяціями доцільно застосовувати як у випадку їхньої охрони, так і в разі їхньої експлуатації [35].

Під час експлуатації природних популяцій виникають три проблеми, які необхідно вирішити:

  1. Підвищення щільності малих і таких, що зникають популяцій;
  2. Отримання сталого рівня промислу (особин) популяцій, які експлуатують;
  3. Зниження щільності популяцій, які надмірно численні та швидко зростають.

Ці ж три проблеми є актуальними й для охорони популяцій. Вирішення їх можливе, якщо є способи керування динамікою чисельності особин, на яку можна впливати через вплив на їхні оселища, джерела води та корму, наявність елементів захисту та придатних місць розмноження, вплив на хижаків тощо.

У процесі реалізації Програми передбачається розпочати виконання заходів, спрямованих на досягнення збалансованості між соціально-економічними потребами і завданнями у сфері збереження навколишнього природного середовища з врахуванням довготермінових перспектив розвитку міста, інтеграції екологічної відповідальності, впровадженням принципів сталого розвитку, забезпечення екологічної безпеки, що співпадає із завданнями комплексної екологічної програми на 2012-2016 роки для міста.

Оскільки дана Програма керування популяціями птахів спрямована на короткотермінову перспективу (п’ятирічний період), то вона повинна забезпечити стабілізацію екологічної ситуації; призупинення темпів збільшення антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище і зокрема птахів; місця їхнього гніздування, живлення та відпочинку; формування передумов для підвищення комфортності життя населення міста, та його безпеку від можливого поширення хворіб та інфекцій, що передаються, або переносяться птахами; підготовку основ переходу до європейських стандартів екологічної безпеки; розробку необхідних для цього місцевих нормативно-правових актів; підвищення екологічної свідомості та громадської активності у сфері охорони навколишнього середовища, запровадження екологічно привабливих для птахів проектів будівництва і реконструкції міських будівель.

З огляду на це основними засобами забезпечення виконання Програми має бути поєднання організаційно-управлінських та економічних механізмів, які базуватимуться на наукових засадах та можливостях міжнародної співпраці.

5.1. Організаційно-управлінські механізми:

1) узгодження завдань економічного розвитку та екологічної ситуації в місті, для забезпечення екологічної безпеки й охорони навколишнього природного середовища, і птахів, як одного з компонентів цього середовища;

2) поєднання адміністративних та економічних методів управління природоохоронною діяльністю для забезпечення екологічної безпеки мешканців міста;

3) встановлення і нормативне закріплення взаємної відповідальності владних структур усіх рівнів і державних природоохоронних органів за стан довкілля та природних ресурсів у місті, розробки й реалізації спільних заходів з охорони довкілля (у тому числі й птахів);

4) інтеграція зусиль органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадських організацій на максимально повне врахування економічних, екологічних, соціальних, медичних і демографічних аспектів сталого розвитку міста;

5) проведення моніторингу за міськими популяціями птахів і довкіллям взагалі;

6) поширення екологічної інформації та забезпечення участі громадян у прийнятті рішень, що стосуються збереження й охорони довкілля (у тому числі й птахів);

7) формування екологічного світогляду у населення міста через постійну організацію і втілення у життя екологічних акцій та проектів, екологічну освіту;

8) удосконалення механізму залучення позабюджетних джерел фінансування до реалізації природоохоронних заходів і програм у місті.

5.2. Економічні механізми:

Фінансування заходів Програми передбачається з таких джерел:

1) міський бюджет;

2) міський фонд охорони навколишнього природного середовища;

3) кошти підприємств;

4) інші кошти (державний бюджет; природоохоронний фонд у складі обласного бюджету; резервний фонд Кабінету Міністрів України);

5) залучені кошти (кошти міжнародних фондів і спонсорських організацій, зарубіжні та внутрішні інвестиції, кредити, у т. ч. пільгові).

Наукове забезпечення виконання Програми керування популяціями птахів повністю збігається із залученням тих же наукових установ і навчальних закладів, а також виконання пріоритетних завданнь, як і при виконанні комплексної екологічної програми Львова.

5.3. Суб’єктами Програми є:

1) виконавчі органи Львівської міської ради (на які законом покладаються обов’язки щодо збереження якості міського довкілля), які у рамках, встановлених законодавством, та під контролем відповідних служб розробляють і здійснюють конкретні заходи щодо окреслених у цій Програмі пріоритетів, базуючись на природних, економічних і соціальних умовах території міста;

2) уповноважені органи та структурні підрозділи природоохоронних служб, які виконують інспекторські і моніторингові функції;

3) підприємства, які є платниками за забруднення довкілля;

4) наукові та науково-дослідні установи, навчальні заклади екологічного профілю;

5) громадські природоохоронні організації.

Необхідно забезпечити постійний моніторинг реалізації Програми та періодичне уточнення передбачених нею обсягів і термінів виконання робіт з урахуванням динаміки цін на природні ресурси, вартості природоохоронних програм та інше.

 

Розділ 6. Оцінка очікуваних результатів реалізації програми.

Завдяки реалізації Програми буде:

1. Збережено дуплисті та дерева відповідних видів, які виконують важливу функцію для збереження біологічного різноманіття міста, зокрема видового різноманіття птахів;

2. Шляхом приваблення птахів дуплогнізників забезпечено біологічний захист деревостанів садів, парків, скверів та придорожніх насаджень (у тому числі каштанів);

3. Створено умови для розширення екологічного світогляду та підвищення екологічної свідомості мешканців міста за рахунок проведення еколого-освітніх заходів та підгодівлі птахів на зимових годівницях, підтримання популяцій зимуючих птахів;

4. Шляхом обмеження гніздових колоній воронових птахів у центральних частинах міста і формуванням масових нічліжок їх за містом, забезпечено чистоту у парках і скверах та належну санітарно-епідеміологічну обстановку у місті;

5. Шляхом впливу на місця гніздування та годівлі голуба сизого забезпечено зменшення його популяції та збереження пам’ятників архітектури і стародавньої забудови;

6. Забезпеченно безпеку польотів авіації Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Д. Галицького.

7. Шляхом впровадження привабливих технологій реконструкції та містобудування забезпечено збереження природних комплексів, зокрема їх складових: птахів і ссавців (кажанів, усі види яких занесені до Червоної книги України).

 

Розділ 7. Наукові рекомендації щодо покращення ефективності управління популяціями птахів

Управління популяціями, пізнання механізмів їх динаміки та мікропопуляцій, а, отже, екологічних основ управління ними – справа екології. Знати закономірності динаміки чисельності популяцій видів і на цій основі передбачати, як буде розвиватися популяція в тих чи інших умовах проживання – це та необхідна частина знань, без якої неможливо будувати управління популяціями птахів. Знання причин і механізмів динаміки чисельності дозволяє бачити ті важелі, за допомогою яких можна вносити корективи, доцільні для популяцій та господарювання людини у процесі співіснування, щоб отримати максимальний ефект.

Рекомендації щодо ефективності управління популяціями птахів можна звести до чотирьох напрямків:

  1. Рекомендації тресту «Зеленбуд» і пов’язані з приваблюванням птахів;
  2. Рекомендації пов’язані з моніторингом за птахами;
  3. Рекомендації пов’язані з екологічною безпекою;
  4. Рекомендації з охорони птахів міста.

 

Попередні рекомендації стосовно збереження видового різноманіття:

7.1. Рекомендації з озеленення міста і пов’язані з приваблюванням птахів

1) У зв’язку з надзвичайно важливою роллю дуплистих дерев, вести їх інвентаризацію та охорону.

Види, для яких це має позитивне значення: Columba oenas, Strix aluco, Anthene noctua, Glaucidium passerinum.

Наслідки: серед значної кількості видів птахів, які гніздяться у дуплах дерев особливим чином вирізняють представники Голубоподібних та Совоподібних. Голуб синяк Columba oenas – птах занесений до Червоної книги України, єдиний представник ряду, який гніздо влаштовує в дуплах і ніколи не будує їх в інших місцях. Характерні гніздові біотопи – листяні та шпилькові ліси й лісопарки, зі старими дуплистими деревами. З трьох видів Совоподібних, два – сич хатній Anthene noctua та сичик-горобець Glaucidium passerinum також занесені до Червоної книги України і лише один – сова сіра Strix aluco є звичайним, але не чисельним. Тому збереження дуплистих дерев це єдиний спосіб підтримати популяції цих птахів, а отже й зберегти біологічне різноманіття.

2) Збереження парцел тополевих та акацієвих насаджень.

Види, для яких це має позитивне значення: Bomdicilla garrullus, Turdus viscivorus, Turdus merula, Turdus pilaris

Наслідки: насадження, або куртини тополь та акацій у місті є місцями оселення на них такого паразитичного виду рослин, як омела біла Viscum album, рідше – австрійська Viscum austriacum, які приваблюють значну кількість омелюхів та дроздів, а в особливо холодні періоди – й інших птахів. Самі куртини омели є паразитами й шкідниками насаджень, які можуть призводити до поступового всихання гілок дерев, а також псують їх зовнішній вигляд, тому часто проводять обрізання крон таких дерев, або повне їх видалення. Проте, значення омели для виживання певних видів птахів у зимовий період є дуже важливим, або й незамінним. У зв’язку з цим, пропонуємо проводити обрізання омели із збереженням окремих парцел її (малі групи дерев), аби дати можливість птахам добувати собі корм у скрутний період.

Нами започатковані дослідження ураження дерев омелою у Льваові і зокрема її поширення на різних видах дерев (рис. 9, табл. 12).

Рис. 9. Місця, де започатковані дослідження за ураженням дерев омелою.

Таблиця 12.

  1. Виготовлення та розповсюдження штучних гніздівель для дуплогнізних горобцеподібних птахів

  Види, для яких це має позитивне значення: Parus major, Parus caeruleus, Ficedula albicollis, Ficedula hypoleuca, Phoenicurus phoenicurus, Sitta europeae, Certhia familiaris.

Наслідки: усі види Горобцеподібних птахів-дуплогнізників виконують роль санітарів наших зелених насаджень, як у лісах, так і в садах, парках, скверах, придорожніх насадженнях і на поодиноко ростучих деревах та кущах. Особливої уваги заслуговують види, які здатні боротися з мінуючою міллю каштанів (синиця блакитна Parus caeruleus), або ж добувати комах-шкідників не з поверхні пагонів та листків, а й з тріщин (нерідко розкльовуючи мікротріщини – повзик Sitta europeae та підкоришник звичайний Certhia familiaris), або поїдати значну кількість п’ядунів та совок (усі види). Приваблювання на розмноження цих птахів у міські насадження створить умови для впровадження біологічних методів боротьби зі шкідниками дерево-чагарникових порід, а одночасно й умови для підвищення екологічної просвітницької діяльності громади міста і естетично збагатить наші парки, сквери та вулиці.

Розроблено також детальніші характеристики орнітофауни, рекомендації щодо яких стосуються озеленення міста. У зв’зку з цим, для кожного виду птахів у степені наводиться показник природоохоронного статусу, який відповідає: 1. – вид із списку Європейської Червоної книги; 2. – вид із списку Червоної книги України; 3. – вид, що охороняється Бернською конвенцією; 4. – вид, що належить до одної з чотирьох міжнародних природоохоронних категорій SPEC, якщо маються на увазі тільки зимуючі популяції, тоді у степені додається окрема латинська буква w; 5. – регіонально рідкісний вид.

4) Висаджування у зелених насадженнях центральної частини міста кущів

Види, для яких це має позитивне значення: Passer domesticus, Passer montanus, Pyrrhula pyrrhula.

Наслідки: за деякою інформацією, протягом останніх років у Львові спостерігається скорочення чисельності горобців – хатнього та польового, що пов’язане з різними причинами, але у першу чергу – з видаленням із насаджень центральної частини міста усіх кущів, які створювали б умови для захисту та відпочинку горобців і годування та відпочинку снігурів Pyrrhula pyrrhula. На нашу думку, зниження чисельності польового та хатнього горобців у місті викликане наступним:

  1. проведенням євроремонтів фасадів усіх будівель міста – стіни обшиваються пінопластом, міняються підвіконня та дахи. Таким чином, зникають або закриваються будь-які ніші, які можуть використовуватися горобцями для гніздування;
  2. не завжди екологічно обґрунтованим озелененням, особливо центральної частини міста, де практично відсутні будь-які чагарники, які могли б слугувати горобцям місцем захисту від хижаків;
  3. закриттям стихійних ринків, де продавали насіння соняшника і, де горобці могли підгодовуватися людьми;
  4. загостренням конкурентних відносин горобців з іншими видами тварин, які більш агресивні і не мають корисного значення в міських екосистемах (сизі голуби, граки, пацюки сірі). Зростання конкуренції пов’язане із змінами в системі догляду за міськими вулицями та кварталами;
  5. відсутністю по всьому місту, за виключенням Стрийського парку, годівниць для птахів і дуплянок чи синичників, штушних місць їх гніздування. Наявність годівниць,  особливо піднятих над поверхнею землі, є дуже важливим елементом приваблення горобців у міські ландшафти і цінним елементом формування екологічної культури населення.

Зважаючи на те, що обидва види горобців мають важливе значення у системі збереження зелених насаджень міських зон, збереження фруктових дерев від потенційних експансій шкідливих комах, ми вважаємо, що під час озеленення необхідно висаджувати поряд із деревними породами й чагарникові, для створення умов необхідних для проживання горобців та годування снігурів.

5) Посадки окремих кущів калини біля садиб

Види, для яких це має позитивне значення: Bombycilla garrulus3, Turdus merula 4, Turdus philomelos 4, Turdus viscivorus 45, Acanthis cannabina34, Pyrrhula pyrrhula.

Наслідки: традиція вирощування кущів калини біля садиб на Прикарпатті є дуже поширеною і як правило така вибірковість кущів сприяє для гніздування окремих видів горобинних птахів, а крім того в зимових умовах, ряд зимуючих видів спеціалізуються на поїданні ягід калини і їх зимове виживання часом пов’язане із наявністю урожаїв калини.

6) Традиція вирощування та догляду окремих волоських горіхів на сільських подвір’ях

Види, для яких це має позитивне значення: Upupa epops35, Jynx torquilla345, Picus viridis345, Picus canus345, Dendrocopos major3, Dendrocopos syriacus 34,  Dendrocopos medius 345, Dendrocopos minor35, Corvus frugilegus, Corvus cornix, Phoenicurus phoenicurus345, Phoenicurus ochruros3, Parus major3, Sitta europaea3, Certhia familiaris3, Certhia brachydactyla345.

Наслідки: багато містян вирощують на своїх подвір’ях біля садиб поодинокі волоські горіхи. Окремі дерева досягають значного віку і довго охороняються. Як правило такі дерева є важливими для багатьох птахів не тільки з приводу поживних плодів, але й з причини особливого вибору цих дерев для відпочинку протягом різних сезонів року. Крім того, ці дерева часто є дуплистими і використовуються багатьма дуплогніздними птахами.

7) Догляд за малими приватними виноградниками

Види, для яких це має позитивне значення: Turdus merula 4, Turdus philomelos 4, Turdus viscivorus 45,  Acanthis cannabina34, Pyrrhula pyrrhula.

Наслідки: в загальному розміри переважної більшості приватних виноградників біля садиб є настільки малими, що їх недоцільно називати виноградниками, але за останні 25-30 років кількість садиб з такою виноградною огорожею або маленькими виноградниками помітно помножилась і такі осередки є дуже вагомим джерелом підгодівлі зимуючих птахів, особливо дроздів. Після утворення такої мережі малих виноградних посадок, успіх зимівлі дроздів у багатьох населених пунктах утворились помітно зріс.

8) Збереження старих ділянок фруктових садів серед забудови 1960-х років, еколого- освітнє заохочення підтримки чергування дрібних городних ділянок

Види, для яких це має позитивне значення: Asio otus3, Athene noctua34, Strix aluco34, Alauda arvensis 4, Saxicola torquata345, Serinus serinus34, Chloris chloris34, Carduelis carduelis3, Acanthis cannabina34, Emberiza calandra 45, Emberiza citrinella34, Hirundo rustica34,  Delichon urbica3, Motacilla flava3, Lanius collurio345, Muscicapa striata34, Phoenicurus phoenicurus345, Phoenicurus ochruros3.

Наслідки: Такий тип господарювання має позитивне значення для багатьох видів птахів, що важливі у боротьбі із забур’яненням городів (щедрик Serinus serinus34, зеленяк Chloris chloris34, щиглик Carduelis carduelis3, коноплянка Acanthis cannabina34, просянка Emberiza calandra 45, вівсянка звичайна Emberiza citrinella34), вони як правило годують своїх пташенят недозрілим насінням різних бурянів. Також цей тип сприяє багатьом комахоїдним видам птахів, що добувають корм на межі забудови та мозаїчних відкритих габітатів (ластівка сільська Hirundo rustica34, ластівка міська Delichon urbica3, плиска жовта Motacilla flava3, сорокопуд терновий Lanius collurio345, мухоловка сіра Muscicapa striata34, горихвістка звичайна Phoenicurus phoenicurus345).

9) Періодичне викошування старих трав та чагарників

Види, для яких це має позитивне значення: Streptopelia turtur 4, Asio otus3, Asio flammeus345, Athene noctua34, Picus viridis345, Alauda arvensis 4, Anthus trivialis, Anthus pratensis 45, Anthus spinoletta, Motacilla flava3, Lanius collurio345, Lanius excubitor 234, Sturnus vulgaris, Acrocephalus schoenobaenus34, Acrocephalus palustris34, Saxicola rubetra345, Saxicola torquata345, Oenanthe oenanthe3, Phoenicurus phoenicurus345, Phoenicurus ochruros3, Turdus merula 4, Turdus philomelos 4, Turdus viscivorus 45, Serinus serinus34, Chloris chloris34, Carduelis carduelis3, Acanthis cannabina34, Carpodacus erythrinus35, Emberiza citrinella34, Emberiza schoeniclus3, Emberiza hortulana 45.

Наслідки сприяння: терміни сінокосіння часто співпадають з періодом завершення репродуктивного періоду тих птахів, молодь яких добуває корм переважно на землі. Завдяки викошуванню дозрілих трав створюються сприятливі умови для ефективного добування комах як дорослими так і молодими птахами, що найменше 15 видів лучних та 9 лісових видів. Пізнє сінокосіння як правило створює сприятливі умови для забезпечення кормом тих же видів птахів, що готуються до осіннього перельоту, або зупиняються на викошених ділянках в час осінньої міграції – 19 видів. На ділянках, завдяки періодичному викошуванню старих трав, створюються умови для успішного добування корму у таких видів, як: боривітер звичайний Falco tinnunculus 34, горлиця звичайна Streptopelia turtur 4, сова вухата Asio otus3, сова болотяна Asio flammeus345, сич хатній Athene noctua34, жовна зелена Picus viridis345, щеврик лісовий Anthus trivialis, щеврик гірський Anthus spinoletta, сорокопуд терновий Lanius collurio345, сорокопуд сірий Lanius excubitor 234, шпак звичайний Sturnus vulgaris, кам’янка звичайна Oenanthe oenanthe3, горихвістка звичайна Phoenicurus phoenicurus345, горихвістка чорна Phoenicurus ochruros3, дрізд чорний Turdus merula 4, дрізд співочий Turdus philomelos 4, дрізд-омелюх Turdus viscivorus 45, щедрик Serinus serinus34, зеленяк Chloris chloris34, щиглик Carduelis carduelis3, коноплянка Acanthis cannabina34, чечевиця Carpodacus erythrinus35. В долинних екосистемах викошування підтримує якість габітатів у такому стані, що вони тривалий час зберігають свої потенційні властивості, що необхідні для гніздування інших видів: крижень Anas platyrhynchos, чирянка мала Anas crecca 5, чирянка велика Anas querquedula 4, широконіска Anas clypeata 5, куріпка сіра Perdix perdix 45, перепілка Coturnix coturnix 45, пастушок Rallus aquaticus 5, погонич звичайний Porzana porzana 34, погонич малий Porzana parva34, деркач Crex crex 1345, чайка Vanellus vanellus 35, коловодник звичайний Tringa totanus 4, баранець звичайний Gallinago gallinago 5, баранець великий Gallinago media 345, кульон великий Numenius arquata 24, грицик великий Limosa limosa 45. очеретянка лучна Acrocephalus schoenobaenus34, очеретянка чагарникова Acrocephalus palustris34, жайворонок польовий Alauda arvensis 4, щеврик лучний Anthus pratensis 45, плиска жовта Motacilla flava3, трав’янка лучна Saxicola rubetra345, трав’янка чорноголова Saxicola torquata345, вівсянка звичайна Emberiza citrinella34, вівсянка очеретяна Emberiza schoeniclus3, вівсянка садова Emberiza hortulana 45. Від раціонального планування термінів ручного сінокосіння можуть помітно залежати фактори, що пов’язані із успішним гніздуванням ряду видів птахів та збереження необхідних структурних елементів габітатів цих видів.

10) Підтримка малого приватного садівництва з перевагою фруктових дерев та ягідних кущів

Види, для яких це має позитивне значення: Upupa epops35, Jynx torquilla345, Dendrocopos major3, Dendrocopos syriacus 34, Sturnus vulgaris, Hippolais icterina34, Sylvia borin34, Sylvia communis34, Sylvia curruca3, Muscicapa striata34, Phoenicurus phoenicurus345, Phoenicurus ochruros3, Erithacus rubecula34, Luscinia luscinia34, Turdus merula 4, Parus palustris3, Parus caeruleus34, Parus major3, Sitta europaea3, Certhia familiaris3, Certhia brachydactyla345, Fringilla coelebs 4, Serinus serinus34, Chloris chloris34,  Carduelis carduelis3, Acanthis cannabina34.

Наслідки: традиція присадибного садівництва в регіоні є дуже широко поширені і завдяки цьому ми маємо високу чисельність багатьох горобинних птахів, що мають важливе значення як для садівництва, так і для городництва. Особливо цінні не чисті яблуневі чи горіхові сади, а невеликі змішані присадибні сади з наявністю різновікових порід різних фруктових дерев та з поєднанням ягідних кущів, особливо смородини чорної, малини, ангрусу.

11) Практика вирубування окремих старих та дуплистих фруктових дерев

Види, для яких це має або може мати негативне значення: Athene noctua34, Strix aluco34, Coracias garrulus345, Upupa epops35, Jynx torquilla345, Picus viridis345, Picus canus345, Dryocopus martius35, Dendrocopos major3, Dendrocopos syriacus 34, Dendrocopos medius 345, Dendrocopos minor35, Lanius collurio345, Lanius excubitor 234, Sturnus vulgaris, Corvus monedula 4, Ficedula hypoleuca34, Ficedula albicollis34, Ficedula parva35, Muscicapa striata34, Phoenicurus phoenicurus345, Phoenicurus ochruros3, Parus palustris3, Parus montanus3, Parus cristatus345, Parus ater3,  Parus caeruleus34, Parus major3, Sitta europaea3, Certhia familiaris3, Certhia brachydactyla345, Fringilla coelebs4, Carduelis carduelis3, Acanthis cannabina34, Emberiza hortulana 45.

Наслідки: в першу чергу потерпають птахи, що гніздуються в дуплах, серед яких більшість мають різний природоохоронний статус.

12) Цілеспрямоване вирубування «стиглих» беріз (з метою виготовлення віників чи заготівлі дров)

Види, для яких це має або може мати негативне значення: Streptopelia turtur 4, Picus viridis345, Picus canus345, Dryocopus martius35, Dendrocopus leucotos5, Dendrocopos major3, Dendrocopos minor35, Turdus philomelos 4, Aegithalos caudatus 5, Remiz pendulinus 5, Parus palustris3, Parus montanus3, Parus ater3, Chloris chloris34, Spinus spinus34, щиглик Carduelis carduelis3, Acanthis cannabina34, Acanthis flavirostris3, Acanthis flammea3, Acanthis hornemanni3, Pyrrhula pyrrhula, Emberiza citrinella34.

Наслідки: Березові дрова вважаються високоякісними, а тому часто цілеспрямовано заготовляють вважаючи березу швидкоростучою і низько цінною лісовою породою. Інша мета цілеспрямованого вирубування берези пов’язана із комерційною заготівлею гілок для виготовлення господарських сільських віників. Ця діяльність не набула офіційного характеру, але в окремих місцях є досить поширеною. Такий вибірковий приклад  у лісокористуванні призводить до заміни деяких домінуючих лісових видів птахів, що пов’язані із присутністю берези, збіднює загальне видове різноманіття лісових птахів. Внаслідок неконтрольованого, надмірного вирубування берези помітно погіршились умови зимівлі багатьох видів, популяції яких гніздуються в північній Європі та північно-східній Азії. Через відсутність газифікації багатьох лісових районів країни, за останні 30 років відбулось помітне вибирання берези в лісових угіддях і це призвело до часткового зміщення границь зимових ареалів чечітки гірської Acanthis flavirostris3, чечітки звичайної Acanthis flammea3, чечітки білої Acanthis hornemanni3). Також, цей фактор має вплив на те, що в роки інтенсивної зворотної міграції північних популяцій снігурів Pyrrhula pyrrhula в прикарпатських населених пунктах частково через брак стиглої берези, снігурі масово живляться бруньками інших листяних дерев, але в першу чергу фруктових порід і цим можуть завдавати значних збитків приватному садівництву. Деякі з перелічених видів гніздуються на землі, але для них у структурі габітату важливе значення має береза (часом ця порода дерева для даних видів є просто необхідна для заселення локального габітату), як необхідний елемент для забезпечення початкових стадій репродуктивної поведінки та біології.

13) Вирубування окремих старих дуплистих дерев у листяних та змішаних насадженнях

Види, для яких це має або може мати негативне значення: Strix aluco34, Strix uralensis 23, Coracias garrulus345, Upupa epops35, Jynx torquilla345, Picus viridis345, Picus canus345, Dryocopus martius35, Dendrocopos major3, Dendrocopos syriacus 34, Dendrocopus leucotos5, Dendrocopos medius 345, Dendrocopos minor35, Picoides tridactylus345, Parus palustris3, Parus montanus3, Parus cristatus345, Parus ater3, Parus caeruleus34, Parus major3, Sitta europaea3, Certhia familiaris3, Certhia brachydactyla345.

Наслідки: погіршується стан популяцій видів. що гніздуються в дуплах і мають важливе значення для біологічного захисту лісу.

14) Зменшення площ приватних господарських ділянок призначених для садівництва за рахунок забудови

Види, для яких це має негативне значення: Falco tinnunculus 34, Upupa epops35, Galerida cristata 45, Alauda arvensis 4, Motacilla flava3, Lanius collurio345, Lanius excubitor 234, Sturnus vulgaris, Saxicola rubetra345, Saxicola torquata345, Carduelis carduelis3, Acanthis cannabina34, Acanthis flavirostris3, Emberiza calandra 45, Emberiza citrinella34, Emberiza schoeniclus3, Emberiza hortulana 45.

Наслідки: погіршуються умови габітатів придатних для добування корму тих видів, що гніздуються поблизу людського житла, а також помітно скорочується чисельність лучних видів птахів.

 

7.2. Рекомендації пов’язані з моніторингом за птахами

Моніторинг за орнітофауною міста та її складовими (окремими, конкретними видами) і їх чисельністю у зв’язку із забезпеченням безпечної санітарно-епідеміологічної обстановки.

Види, з якими це має зв’язок: Columba livia, Corvus frugilegus, Corvus monedula, Corvus cornix, Larus ridibundus.

Наслідки: Монітринг за голубом сизим Columba livia, вороновими птахами та мартином озерним (звичайним) у місті має дуже важливе значення, оскільки пов’язаний із санітарно-епідеміологічною обстановкою, безпекою польотів і аспектами масового розмноження чи інвазій та міграцій птахів, які можуть створювати небезпечні ситуації чи й завдавати шкоди людям (прямої – урожаю садів та городніх дялінок, і непрямої – пам’ятникам архітектури). У зв’язку з цим доцільно, щорічно і постійно вести спостереження за чисельністю і розмноженням голуба сизого, грака Corvus frugilegus та галки Corvus monedula, відслідковувати санітарно-епідеміологічну ситуацію у Львові.

Формування масових нічліжок воронових та облаштування їх гніздових колоній у центральних частинах міста створює незручне сусідство з людьми та може погіршувати санітарно-епідеміологічний стан середовища, оскільки воронові є переносниками зооантропонозів. А в зимовий період їх часта масова загибель тажож призводить до накопичення трупного матеріалу у парках чи скверах, а отже й погіршення санітарного стану останніх. Таким чином, для запобігання випадкам захворювання людей і домашніх тварин інфекційними хоробами необхідно толерантним шляхом попереджувати гніздування воронових у центральній частині міста, а в зимовий період створити умови сприятливіші для облаштування їхніх масових ночівель за межами міста (чи хоча б на окраїнах міських зон).

Такі ж заходи необхідні для обмеження чисельності, у місті, голуба сизого, який є переносником зооантропонозів, а його масові скупчення призводять до руйнування покриття та вцілому пам’ятників архітектури. Останні варто відгороджувати (накривати, затягувати) сітками, для запобігання потрапляння на їхню поверхню птахів і посліду. Для ефективнішого контролю за популяціями голубів слід максимально обмежити підгодівлю цих птахів та проводити еколого-освітні роботи серед населення, які обмежили б доступність місць придатних для гніздування та годування голубів.

Виготовлення та розвішування совятників, один зі способів підвищити кількість у зелених зонах міста представників Совоподібних, які виступають головними регуляторами чисельності мишовидних гризунів, які здатні переносити зооантропонози та хвороби домашніх тварин. Такого роду моніторинг варто доручити Головному управлінню Держсанепідслужби у Львівській області спільно з науковими державними і громадськими організаціями, чия статутна діяльність передбачає такі роботи, це зокрема: Біологічний факультет ЛНУ імені Івана Франка, Державний природознавчий музей НАНУ, Інститут екології Карпат НАНУ, а також ЛРГО «Західно-Українська орнітологічна станція», Західноукраїнське орнітологічне товариство та деякі інші.

Потрібно забезпечити також постійний моніторинг за птахами в межах аеропорту, який виконують спеціальні служби аеропорту. Проте, варто їхні зусилля та результати об’єднати з міськими програмами моніторингу птахів, що дасть можливість отримувати загальну схему переміщень птахів у міській зоні та запобігати їх переміщенням в межах спеціальної зони міжнародного аеропорту «Львів» ім. Д. Галицького. Такий моніторинг варто доручити співробітникам Відділу безпеки польотів аеропорту «Львів» та організаціям, які займаються дослідженням міграцій птахів.

7.3. Рекомендації пов’язані з екологічною безпекою

Моніторинг екологічної безпеки у місті зводиться до характеристик стану існуючого та можливостей створення нового львівського сміттєзвалища. Ситуаційні характеристики по якому необхідно збирати не лише у гніздовий період, але у зимовий, коли птахи постійно літають годуватися туди. Грибовицьке (Львівське) сміттєзвалище працює з 1956 року і входить до переліку 100 екологічно небезпечних об’єктів України. Сміттєзвалище є третім за висотою у світі та займає площу у 40 гектарів. Розташоване на північ від Львова, де стикаються два природно-ландшафтні райони – Розточчя і Грядове Побужжя. Його створили на місці природного урвища, на крутому схилі Розточчя, в між Дублянською та Малехівською грядами. Об’єкт на сьогодні підіймається на висоту 60 метрів і обернений на схід в сторону Грядового Побужжя. На території сміттєзвалища знаходяться 3-5 озер, де зберігаються 200-500 тисяч тон кислих гудронів Львівського нафтозаводу (Високий замок, 5 квітня 2004 року). У липні 2006 року сміттєзвалище мали офіційно закрити на підставі постанови Державної санепідеміологічної служби України.

За даними Львівського прес-клубу у 2012 році у Грибовичі вивезли 51 852 т пластмаси, 16 584 т скла, 10 368 т текстилю , 18 648 т паперу і картону, шкіри і гуми, дерев та 1 032 т чорного металу. Сезонність зміни складу твердих поюбутових відходів на завалищі характеризується збільшенням харчових відходів з 20-25 % навесні до 40-55 % восени, а взимку зменшується кількість вуличного відсіву. За наявності такої кількості харчових відходів на сміттєзвалище злітаються тисячі граків та мартинів озерних, які можуть буди переносниками зооантропонозів. Офіційні дані щодо поширення зооантропонозів на Львівщині в останні роки наведено в додатках 1 і 2, що надані Головним управлінням Держсанепідслужби у Львівській області та Львівською державної адміністрацією.

Згідно з вище викладеним, а також врахуванням ситуаційної карти забезпечення безпеки польотів авіації рекомендуємо нове місце для львівського сміттєзвалища обирати у географічно протилежній (максимально віддаленій) місцевості від міжнародного аеропорту «Львів», що могло б бути десь у Пустомитівському районі за м. Винники чи й Кам’янко-Бузькому районі. Таке розташування обмежило б переліт значної кількості птахів до центральної частини міста та відокремило б їхні пролітні шляхи від території існуючого аеропорту.

7.4. Рекомендації з охорони птахів міста

1) Підтримка зимуючих популяцій горобинних птахів, шляхом проведення еколого-освітніх заходів та підгодівлі птахів на зимових годівницях

Види, для яких це має позитивне значення: Columba palumbus, Streptopelia decaocto, Dendrocopos major, Sturnus vulgaris, Garrulus glandarius, Turdus pilaris, Turdus merula, Turdus viscivorus, Aegithalos caudatus, Parus palustris, Parus montanus, Parus cristatus, Parus ater, Parus caeruleus, Parus major, Sitta europaea, Certhia familiaris, Passer domesticus, Passer montanus, Chloris chloris, Acanthis cannabina, Pyrrhula pyrrhula, Coccothraustes coccothraustes.

Наслідки: життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил і енергії значні. Птахи майже весь час тримаються поряд зі своїми кормовими ділянками. Немає потреби доводити користь підгодівлі птахів, яка взимку є одним із найреальніших шляхів допомоги пернатим. Тому охорона зимуючих птахів здійснюється завдяки проведенню природоохоронних заходів, спрямованих на покращення умов їх існування – тобто, шляхом підгодівлі останніх на годівничках чи іншого роду кормових столиках. Для ефективнішого виконаня таких природоохоронних заходів необхідно залучати до роботи велику кількість людей, а точніше населення різних вікових груп, для чого потрібно проводити різноманітні еколого-просвітницькі акції, кампанії та конкурси, які здатні організувати і провести державні та громадські (наукові, навчальні та позашкільні) організації та установи природничого й екологічного спрямування.

2) Захист птахів і кажанів у будівлях, де здійснюються термоізоляційні заходи. Впровадження екологічно привабливих технологій реконструкції та будівництва

Види, для яких це має позитивне значення: Falco tinnunculus, Athene noctua, Apus apus, Passer domesticus, Passer montanus, кажани (Chiroptera).

Наслідки: проведення євроремонтів фасадів усіх будівель міста, коли стіни обшиваються пінопластом, чи іншим утеплюючим матеріалом, але зашиваються повністю; коли міняються підвіконня та дахи і робляться так, що практично не залишається щілин і ніш, це призводить до зникнення місць придатних для гніздуваня птахів, а з часом і до зникнення останніх. Тому, у сусідній Польщі та в країнах Єврозоюзу на сьогодні розроблені і втілюються у практику екологічно-привабливі для птахів технології реконструкції та будівництва, які передбачають закладання спеціальних ніш придатних для гніздування птахів та розмноження і проживання кажанів. При чому, у новобудовах Польщі, у великих містах, це тепер обов’язкова вимога, яка проходить схвалення спеціальною екологічною комісією. Тому необхідно і нам переймати позитивний досвід сусудів, оскільки це забезпечить якісне й кількісне збереження природних міських комплексів та угруповань тварин.

 

Цитована література:

____________________________________

  1. Благосклонов К.Н. Гнездование и привлечение птиц в сады и парки. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1991. – 243 с.
  2. Бокотей А. А. Орнітофауна вологих лук в долинi р. Плотви i проблеми її охорони // Орнітофауна західних областей України та проблеми її охорони. – Луцьк, 1990. – С. 133-134.
  3. Бокотей А. А. Чисельність дроздів м. Львова і їх біоіндикаційна роль // Фітомеліорація та урбоекологія. – Львів, 1991. – С. 118.
  4. Бокотей А. А.б Про стан вивченості орнітофауни м. Львів // Інформ. Бюл. ЗВУОТ та КЛО. – 1992. – № 4. – С. 9-10.
  5. Бокотей А. А.в Оринофауна Львова // Мат-лы Х Всес. орнитол. конф. – Минск: Навука и тэхныка, 1991. – Т. 2. – С. 66-67.
  6. Бокотей А.А. Добові міграції воронових птахів в умовах урбанізації // Урбанізація, як фактор зміни біогеоценотичного покриву. – Львів, 1994. – С. 19-20.
  7. Горбань И.М., Давыдович Л.И., Сребродольская Е.Б. Об урбанизированной орнитофауне Львова и Львовской области // Птицы и урбанизированый ландшафт. – Каунас, 1984. – С. 46-47.
  8. Гладунко И.И., Горбань И.М., Давидович Л.И. Биоценотические особенности распределения вьюрковых птиц на Львовщине // Биоценотические исследования на Украине. – Львов, 1984. – С. 56.
  9. Горбань И.М. Проблемы охраны орнитофауны г. Львова и его окрестностей // Эколого-экономические и социально-правовые вопросы природопользования и охраны природы. – Львов, 1989. – С. 172-173.
  10. Горбань I.М. Поширення дуба черешчатого i його вплив на формування сучасного ареалу середнього дятла // Актуальні проблеми вивчення фітобіоти західних регіонів України. – Львів, 1990. – С. 31-33.
  11. Горбань І.М. Птахи-біоіндикатори екологічного стану міст України // Проблеми урбоекології та фітомеліорації. – Львів, 1991. – С. 121.
  12. Горбань I.М. Hoвi адаптації птахів у м. Львові // Проблеми ypбoeкoлoгії та фітомеліорації. – Львів, 1991. – С. 122.
  13. Горбань И.М. О численности синантропной популяции сойки в городе Львове и методе ее определения // Охрана и воспроизводство птиц пригородных лесов и зеленых зон. – Львов, 1992. – С. 17-18.
  14. Горбань И.М. Распределение пеночек в условиях зеленой зоны города Львова // Охрана и воспроизводство птиц пригородных лесов и зеленых зон. – Львов, 1992. – С. 19-20.
  15. Горбань І. М. Розміри популяцій зимуючих птахів України // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 1994. – Вип. 35. – С. 23-39.
  16. Горбань I. М., Пограничний В. О., Бокотей А. А. Методичні рекомендації до картографування орнітофауни Львівської області. – Львів, 1989. – 122 с.
  17. Гузий А. И. Сравнительная характеристика некоторых городских орнитоценозов Львова и Самбра // Охрана и воспроизводство птиц пригородных лесов и зеленых насаждений. – Львов, 1992. – С. 21-23.
  18. Давыдовыч Л.И., Горбань И.М. Суточные миграции сорок в г.  Львове // Экол. иссл. и охр. птиц  Прибалтийских республик : Тез. докл. конф. мол. орнит. посв. 1ОО-летию со дня рожд. проф. Т. Иванаускаса. – Каунас, 1982. – С. 168-169.
  19. Делеган І. В. Зимовий аспект орнітофауни лісопарку «Білогорський ліс» // Орнітофауна зах. областей України та проблеми її охорони. – Льцьк, 1990. – С. 56.
  20. Идзелис Р. Урбанизация птиц в Литве // Тез. докл. XI Прибалт. орнитол. конф. – Таллинн, 1983. – С.38-40.
  21. Кийко А. О., Кшик Я. Р. Дятловые птицы зеленых насаждений и пригородных лесов г. Львова // Охрана и воспроизводство птиц пригородных лесов и зеленых насаждений. – Львов, 1992. – С. 31-43.
  22. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. (Берн, 1979).// Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. – Київ, 1998. – 76 с.
  23. Микитюк О. ІВА території України: території важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів. – Київ: “СофтАРТ”, 1999. – 324 с.
  24. Микитюк О. Національні плани дій зі збереження глобально вразливих видів птахів. “СофтАрт”. – Київ. 2000. – 212 с.
  25. Руденко Л., Шевченко Л., Ющенко О. Географічні підходи до визначення оптимальної мережі заповідних територій в Україні. // Ойкумена, №1-2. – 1995. – С. 57-62.
  26. Серебродольська Є. Б., Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. До гніздування довгохвостої синиці у Львові // Беркут. – 1993. – Т. 2. – С. 46-47.
  27. Станкевич О. І. Вплив урбанізації на структурно-функціональні характеристики угрупувань птахів (на прикладі міста Ужгорода). Дисс. ... канд. біол. наук. – Ужгород, 2002. – 207 с.
  28. Страутман И.Ф. Птицы западных областей Украинской ССР. // Из-во Львовского университета. – 1963. – Т. 1., 200 с., Т. 2, 182 с.
  29. Татаринов К.А. К формированию синантропного образа жизни у некоторых птиц и млекопитающих на западе Украины // Сб.: Синантропизация и доместикация животного населения. – М.: Изд-во МОИП, 1969.
  30. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. // Видавництво Львівського університету. – Львів, 1973. – C. 47-130.
  31. Татаринов К.А. Синантропизация черного дрозда на западе Украины // Вестник зоологии. – 1988. – № 2. – С. 98-99.
  32. Татаринов К.А. Врановые в городе Львове и его окрестностях // Врановые птицы в естественных и антропогенных ландшафтах. – Липецк, 1989. – Т. 1. – С. 98.
  33. Татаринов К. А. Структура популяции черных дроздов в г. Львов // Изуч. птиц СССР, их охрана и рац. использование / Тезисы докл. 1-го сьезда ВОО и IX Всес. Орнитол. Конф. – Л., 1986. – Т. 2. – С. 267.
  34. Татаринов К. А. Фауна урбанізованого оточення та екологічні адаптації видів // Фітомеліорація та урбоекологія. – Львів, 1991. – С. 33.
  35. Царик Й. В. Популяційна екологія. Керування популяціями. – Львів, 2005. – 99 с.
  36. Шеляг–Сосонко Ю.Р. Розбудова екомережі України. – Київ, 1999. – 127 с.
  37. Шокало С.И., Шокало Б.И. Заселение вяхирем паркових ландшафтов Бреста // Охрана и воспроизводство птиц пригородних лесов и зелених насаждений. – Львов, 1992. – С. 111-112
  38. Щербак М.М. Червона Книга України. – Київ: Вид. “Українська енциклопедія”, 1994. – С. 288-291.
  39. Яворницкий И. В. Особенности экологии кольчатых горлиц в г. Львов // 2-я Всес. конф. молодых ученых по вопр. сравн. морфол. и экологии жывотных. Тезисы докл. – М., 1975. – С. 185.
  40. Яворницький В. І. Деякі питання екології напівдиких сизих голубів у Львові // Орнітофауна зах. областей України та проблеми її охорони. – Льцьк, 1990. – С. 46-49.
  41. Яворницький В. І. До питання гніздування грака у Львові // Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву. – Львів, 1994. – С. 60-61.
  42. Bojko G. Dynamika populacji kuropatwy (Perdix perdix) w okolicach Lwowa. – Slupsk, 1992. – P. 71.
  43. Domaniewski J. Krytyczny przeglad avifauny Galigji // Pamietnik Fiziograficzny. – Warszawa, 1915. – T. XX, III.
  44. Dunajewski A. Krajowe formy rodziny Turdidae // Acta Ornithol. Mus. Zool. Polon. – Warszawa, 1934. – T. I, N 9.
  45. Elvers H. Die Vogelgemeinschaft der West-Berliner Crunanlagen. Orn. Ber. Berlin (West). – 1978. – Vol.3, N 1. – P.35-58.
  46. Godyn Z. Rzadkie gatunki ptakow z rzedu Falconiformes obserwowane w latach 1920-1937 w poludniowo-wschodnej Polsce // Acta Ornithol. Mus. Zool. Polonici. – T. II, N 8.
  47. Godyn Z. Badania avifauny polnocnej krawedzi Podola // Kosmos. – Lwow, 1939. – T. LXIV, Zesz. I.
  48. Miczynski K. Spostrzerzenia nad przylotem I odlotem ptakow w Dublanach i okolicy // Zoologica Poloniae. – Lwow, 1936. – V. 1, Fasa 2.
  49. Miczynski K. Ptaki Dublan (Ukrainska SRR) // Acta Ornithol. – Warszawa, 1962. – T. IV, N 10.
  50. Tucker G.M., Heath M.F. Birds in Europe: their conservation status. – Cambridge. U.K. Bird Life Conservation Series. - №. 3. – 1994. – 600 p.