Оголошення результатів Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на проєктну пропозицію алеї памʼяті Національної гвардії України у м. Львові

Конкурс було оголошено 31 березня, подача конкурсних проєктів тривала до 23 травня. З 15 зареєстрованих авторів та авторських колективів на конкурс подано 10 конкурсних проєктів, з наступними шифрами: 007007, 041191, 092326, 100110, 110123, 193274, 211112, 220800, 221016, 363359

Конкурс проводився Департаментом архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради спільно із Західним територіальним управлінням Національної гвардії України. Метою конкурсу було знайти рішення для формування алеї, присвяченої пам’яті загиблих та безвісти зниклих нацгвардійців. Завданням для архітекторів було сформувати алею пам'яті, з елементами увіковічення імен загиблих військових, що тактовно та прагматично розташується в межах наявного зеленого ландшафту.

За результатами оцінювання поданих пропозицій, журі обрало трійку переможців, серед яких найвищу оцінку отримав проєкт під шифром 110123 авторського колективу львівської архітектурної студії urbanideas — команди архітекторів Валентина Шароватова, Ольги Криворучко та Анни Кузовкіної.

Концепція переможця демонструє тонке, лаконічне втручання в наявний природний ландшафт. Архітектори запропонували делікатне рішення, яке поєднує пам’ять, природу та спільноту. Ключовим елементом проєкту є пішохідна алея, що пролягає вздовж наявного парку, а також церемоніальна площа, де вшановуватимуть полеглих під час офіційних заходів Національної гвардії.

Особливу увагу команда приділила способу іменування загиблих. У проєкті передбачено металеві таблички у формі хрестів, що використовуються в символіці НГУ, з викарбуваними іменами військовослужбовців. Ці таблички кріпитимуться на вертикальних стелах, просторове розміщення яких відтворює планову структуру герба Нацгвардії, надаючи композиції символічної глибини.

«У проєктуванні таких просторів ми повинні перестати мислити категоріями памʼятників і почати мислити категорією памʼяті», — зазначив член журі, архітектор Микола Рибенчук.

За описом авторів, їхня концепція ґрунтується на ідеї «мінімум втручання — максимум присутності». Архітектори запропонували стримане вирішення, де простір пам’яті створюється не через зовнішню монументальність, а через відчуття тиші й самої матеріальності місця. Невеликі кортенові плити, що виходять із землі, символізують момент бойового порядку, коли військові ставали пліч-о-пліч, а впорядковані таблички у формі козацького хреста несуть імена загиблих. Завдяки вузькій формі та природним нерівностям ландшафту цей простір не нав’язує себе — він запрошує до зупинки та внутрішнього діалогу з пам’яттю. Простір тяжіє до балансу між публічністю та інтимністю: тут є місце для офіційних церемоній і водночас точки для особистої рефлексії.

Як зазначив головний архітектор міста та голова журі конкурсу Антон Коломєйцев, багато учасників запропонували масштабні меморіали, натомість переможний проєкт зосередився саме на створенні алеї пам’яті — як і передбачало завдання — інтегрувавши її в межах зеленої зони парку та сформувавши багатофункціональну площу. Пропозиція вдало поєднує рекреаційні функції з простором вшанування: повсякденна площа для громади та подій Національної гвардії чітко відмежована від зони меморіалу як простору пам’яті. Водночас площа залишає достатньо гнучкості для проведення різноманітних заходів, а її тактовне розташування не порушує загальної атмосфери парку.

Особливо важливо, що цей проєкт є надзвичайно прагматичним з погляду реалізації й має відносно невисоку проєктну вартість порівняно з іншими пропозиціями. Він сповна виконує всі поставлені завдання щодо функціоналу та символіки даного місця. Хоча в конкурсних матеріалах пам’ятні елементи запропоновано виконати з кортенової сталі, журі також рекомендує розглянути альтернативні матеріали, які можуть бути більш доступними чи довговічними. Розміщення імен полеглих у формі хрестів дуже лаконічне — акцент справді робиться на самому імені, а порядок їх розташування витриманий у строгій структурі, що підкреслює гідність кожного загиблого.

Друге місце посів проєкт під шифром 041191 авторського колективу у складі: Юрій Столяров, Ігор Крупа, Юлія Тимофійчук, Катерина Розенберг, Діана Савєльєва, Назар Романчишин (м. Львів).

Третє місце посів проєкт під шифром 193274 авторського колективу у складі: Марія Яструбчак, Іванна Шимін, Соломія Киван, Василь Балог (м. Львів).

До складу журі конкурсу входили:

1. Антон КОЛОМЄЙЦЕВ — директор департаменту архітектури та просторового розвитку — головний архітектор міста Львова, Львівської міської ради, м. Львів;

2. Галина МИКІТЧАК — в.о. начальника управління екології та природних ресурсів, заступник начальника управління — начальник відділу захисту довкілля управління екології та природних ресурсів департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради, м. Львів;

3. Сергій ХОВАЙЛО — полковник, заступник начальника Західного територіального управління Національної гвардії України по роботі з особовим складом, м. Львів;

4. Марко САВИЦЬКИЙ — архітектор, засновник та керівник архітектурного бюро «Savytskyy Design», м. Львів; 

5. Віталій ШУЛЯР — архітектор, делегований представник від Національної спілки архітекторів України, м. Львів;

6. Микола РИБЕНЧУК — архітектор, керівник архітектурної майстерні «Симетрія», м. Львів;

7. Дмитро СОРОКЕВИЧ — архітектор, керівник архітектурної студії «replus bureau», м. Львів;

Детальніше ознайомитись з проєктами та коментарями журі можна згодом в каталозі конкурсних проєктів на фейсбук-сторінці департаменту архітектури та просторового розвитку   

Департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради висловлює подяку учасникам конкурсу, членам журі конкурсу, Львівській обласній організації спілки архітекторів України та всім залученим до організації сторонам.