Львів відзначає 27 років у списку ЮНЕСКО: у місті триває міжнародна зустріч
Подія покликана посилити співпрацю між державними, міськими та міжнародними установами у сфері захисту спадщини. Тут представляють ключові документи, дослідження, реставраційні проєкти та освітні програми, що допомагають будувати сучасну систему охорони культурних цінностей в Україні. Також учасники обговорюють, як утримувати об’єкти ЮНЕСКО в належному стані й розвивати партнерства між українськими містами та міжнародними інституціями в умовах нинішніх викликів.
«Більше ніж чверть століття Львів представляє прекрасний приклад культурної різноманітності, а також історичного діалогу традицій, які є живими та яскравими. У часи, коли Україна стикається з жахливими викликами через війну, для нас ця подія є дуже важливою. ЮНЕСКО підтверджує своє повне зобов’язання підтримки України стосовно її спадщини», — запевнила К’яра Бардескі.
«З початку повномасштабного вторгнення ЮНЕСКО звернуло більшу увагу на Україну та зрозуміло виклики, які стоять перед нашими містами. На початку цього року у Львові ми відкрили Львівський культурний хаб, маємо постійного представника організації в Україні, маємо Одесу — внесену до Світової спадщини. Це – одні з наших ключових напрацювань. З абревіатури «ЮНЕСКО», якою лякали архітекторів і проєктантів, організація стала надійним партнером. І сьогодні ми власне говоримо про те, як місто та ЮНЕСКО можуть давати дуже гарні результати.
Я дякую всім, хто піднімає тему збереження і відновлення спадщини, нашим європейським партнерам, «Львівській політехніці» за ініціативу, всім представникам міст, які є тут — ваш досвід теж унікальний в час викликів, які стоять перед нами», — зазначив Євген Бойко.
«Зараз, в час війни, коли ворог намагається привласнити нашу культурну спадщину, її захист – одне з ключових завдань держави, визнане частиною національної безпеки. Спадщина – це не про минуле, це те, що є нашим майбутнім. Це те, що сьогодні дає нам опору, яка так потрібна під час війни, щоб думати про майбутнє, відчувати цей зв’язок та нашу ідентичність.
Перед нами – багато роботи. І саме співпраця є тим ефективним механізмом, який ми прагнемо використовувати у цьому напрямку», – зазначив Іван Вербицький.
Заначимо, що сьогоднішня частина заходу фокусується на обміні досвідом і планах захисту спадщини. Експерти обговорюють зокрема, як Львівський об’єкт ЮНЕСКО зберігає свою стійкість в умовах сучасних викликів, та діляться досвідом управління об’єктами всесвітньої спадщини на прикладі Варшави, Карпатського регіону (дерев’яні церкви в Україні та Польщі), Києва (Києво-Печерська Лавра і Софія Київська) та Одеси (історичний центр міста). Також на порядку денному – презентація напрацювань Харкова щодо подання знаменитої будівлі Держпрому як кандидата на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Ми не святкуємо, а разом з колегами напрацьовуємо спільні ідеї, рішення для збереження об’єктів Всесвітньої спадщини та поширення практик серед інших українських міст: тих, які вже є в ЮНЕСКО, та тих, які зараз складають відповідні номінаційні досьє», — розповіла керівниця офісу охорони культурної спадщини ЛМР Тетяна Балукова.
А завтра, 5 грудня, події пройдуть спочатку у Національному університеті «Львівська політехніка». Учасники зможуть оглянути головний корпус, що має статус пам’ятки архітектури національного значення, та ознайомитися з баченням керівництва вишу щодо пріоритетів і механізмів подальшої охорони та промоції цієї будівлі.
Фінальна частина заходу відбудеться в Соборі святого Юра, який є належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На учасників очікує огляд ансамблю пам’ятки і концерт – виконання «Реквієму» Вольфганга Амадея Моцарта.
Організатори – офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради, ЛКП «Бюро спадщини», Львівський культурний хаб, НУ «Львівська політехніка» та Архикатедральний Собор святого Юра.
Нагадаємо, що ансамбль історичного центру Львова внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 5 грудня 1998 року під час засідання Комітету у місті Кіото (Японія). Також у Списку ЮНЕСКО є такі українські об’єкти культурної спадщини: Києво-Печерська Лавра та Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди у Києві, історичний центр Одеси, колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях (нині — головний корпус Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича), дерев’яні церкви Карпатського регіону.
