Львівська кераміко-скульптурна фабрика має стати сучасним культурним центром — позиція міста (відео)

Головний архітектор Львова наголошує, що ескізи розвитку цієї території ще у 2023 році презентували власникам фабрики, натомість ті заявляють про рейдерство фабрики з боку міста.

“Розуміючи важливість для міста такої інституції як Львівська кераміко-скульптурна фабрика та її історію, ми, як місто, оголосили і влаштували архітектурний конкурс на пошук кращих ідей розвитку цієї території. Тоді, у 2023 році, перемогла команда під керівництвом Ольги Криворучко – URBANIDEAS.

У місті вони вже реалізували такі  важливі громадські простори як площа Митна та площа Коліївщини. У цьому випадку архітектори пропонують всі існуючі корпуси фабрики залишити там, де вони є, а мистецькі функції тільки примножити. Зокрема збільшити самі площі майстерень, провести реконструкцію та ремонт, активізуючи простір з точки зору культури і мистецтва. Переконані,  тут мають бути не лише простори, де люди творять, але й місце, де художники можуть показати результат своєї творчості, де містяни можуть прийти і відвідати галереї, музей, тимчасові і постійні виставки, попити кави та насолодитися атмосферою – це в комплексі дуже важливо. 

Звісно, це потребує відповідного сервісу. Треба влаштувати вбиральні та іншу інфраструктуру, яка стосується достойних відвідин цього об’єкту, але основа залишається та сама – існуючі будівлі та простори митців, простори творення скульптури і кераміки у Львові”, — говорить Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова.

Після оголошення результатів конкурсу у Львівській міській раді відбулись кілька зустрічей із власниками фабрики - львівською філією Національної спілки художників, де учасникам презентували бачення розвитку території з боку міста. 

“Було кілька зустрічей на локації, де місто пропонувало свою допомогу. Критично важливо створити нормальні умови для роботи митців-орендарів цієї фабрики. Бо там навіть опалення взимку немає, то про яку творчість можна говорити? Але зі сторони власників споруд бажання особливого ми не побачили. Навпаки, у нас складається враження, що своєю бездіяльністю на території фабрики це приміщення свідомо доводиться до критичного стану. І не складно припустити, з якою метою це робиться. При цьому якісь претензії виставляються місту, хоча ми не маємо жодного відношення до цього майнового комплексу, а це 13,5 тис. м.кв. Без власників майна жодних перетворень на цій території зробити неможливо. При цьому позиція міста чітка і зрозуміла: на цій ділянці не може бути жодної житлової забудови, а виключно сучасний осередок культури та мистецтва”, — пояснює заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.

Митці,  котрі працюють на фабриці, теж за облаштування території та приміщення.  “ЛКСФ - це територія з грандіозною історію, і може бути з успішним майбутнім. Це, однозначно, територія для творення мистецтва, реалізації митців та освітньо-культурного виховання людей. Тому Львівська міська рада готова спільно з митцями, Національною спілкою художників сформувати сучасний мистецький простір з гідними умовами для митців,” — підсумовує  уповноважена з питань культури Львівської міської ради Наталія Бунда.

Довідка

Кераміко-скульптурна фабрика почала працювати у Львові ще на початку 30-х років минулого століття. Саме там було виготовлено перші львівські пам`ятники, зокрема, пам`ятник Івану Франку, що на Личаківському цвинтарі. Згодом на Фабриці було створено пам`ятники багатьом визначним діячам української культури, науки та політики, таким як Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Степан Бандера, Андрей Шептицький та ін.

Розташована фабрика на земельній ділянці площею 2,5 га в зоні парку Знесіння біля Музею народної архітектури у Львові. Земля належить місту, а приміщення фабрики - Львівській обласній організації Національної Спілки художників України.