Перейти до основного контенту
18°
Похмуро
25 серпня 2026
Вівторок
18°
Мінлива хмарність
Вдень
21°
Мінлива хмарність
Вночі
12°
Мінлива хмарність
26 серпня 2026
Середа
18°
Похмуро
Вдень
21°
Похмуро
Вночі
18°
Похмуро
27 серпня 2026
Четвер
17°
Мінлива хмарність
Вдень
23°
Мінлива хмарність
Вночі
12°
Ясно
28 серпня 2026
П'ятниця
19°
Мінлива хмарність
Вдень
23°
Ясно
Вночі
13°
Ясно
29 серпня 2026
Субота
20°
Похмуро
Вдень
23°
Похмуро
Вночі
18°
Похмуро
30 серпня 2026
Неділя
22°
Мінлива хмарність
Вдень
27°
Ясно
Вночі
18°
Похмуро

У Львові на старому Голосківському цвинтарі розпочали ексгумацію останків солдатів Війська Польського, загиблих у 1939 році (відео)

25 серпня 2026, 19:50
Пресслужба ЛМР
Сьогодні, 25 серпня, на території старого Голосківського цвинтаря, поруч із вул. Круглою, розпочали ексгумацію останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули в боях за Львів у вересні 1939 року. Роботи спільно проводять фахівці українського Товариства пошуку жертв війни «Памʼять», а також українського та польського Інститутів національної пам’яті. Ексгумація до 1 жовтня цього року. Попередньо, тут може бути поховано близько 120 солдатів. Віднайдені останки планують перепоховати у Мостиськах.
Чоловік у камуфляжній формі йде вздовж металевого паркану біля місця поховання. Поруч, серед високих дерев, видно огороджену могилу з бетонним надгробком, на якому стоять лампадки та встановлена чорна пам'ятна дошка.
Чоловік у камуфляжній формі йде вздовж металевого паркану біля місця поховання. Поруч, серед високих дерев, видно огороджену могилу з бетонним надгробком, на якому стоять лампадки та встановлена чорна пам'ятна дошка.

«Сьогодні розпочався другий етап ексгумації солдатів Війська Польського, які загинули у 1939 році в боях з нацистською гітлерівською армією. Перший етап ми провели минулого року на Збоїщах. А від сьогодні і до 1 жовтня буде відбуватися спільна робота експедиційних груп Інституту національної пам’яті Польщі, Інституту національної пам’яті України та українського Товариства «Пам’ять».

За попередніми дослідженнями та припущеннями істориків, тут, ймовірно, поховано близько 120 солдатів, які, за результатами ексгумації будуть перепоховані в Мостиськах.

Усі роботи проводять відповідно до дозволів, наданих Міністерством культури України. І це є дуже добрий жест у відносинах між Україною та Польщею, і сподіватимемося, що це сприятиме вивченню і пізнанню нашої спільної історії», — зазначив під час брифінгу керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко.

Посадовець додав, що місто як під час першого етапу на Збоїщах, так і зараз активно долучене до роботи експедиційних груп.

«Місто надало повне сприяння в організації цього процесу. Також йдеться про безпеку, охорону громадського порядку та підготовку цієї території. Протягом минулих двох тижнів ми активно готували цю локацію для досліджень», — наголосив Євген Бойко.

Зазначимо, частина території, де проводять роботи, перебуває у власності міста, а частина належить релігійній громаді, розташованій поруч. Загалом до пошуково-ексгумаційних робіт залучено близько 30 фахівців з української та польської сторін.

«На цей момент усе на найвищому рівні. Ми отримали всі дозволи й чудово знаємо ті процедури, які діють в Україні. Сподіваємося, що знайдемо останки всіх цих військових і здійснимо повторне перепоховання на цвинтарі у Мостиськах», — зазначила представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска.

Як розповів керівник Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомир Горбач, усі поховання на цій локації є індивідуальними. Вони розташовані у три ряди — орієнтовно по 40 могил у кожному. Кожен ряд має довжину близько 45 метрів.

«Чому кожен має своє індивідуальне поховання? Бо ті, хто їх хоронив, мали на це час — мали можливість копати кожному могилу. Не виключено, що тіла знаходяться в домовинах. Взагалі німці, які були тут, на цих пагорбах, дозволяли місцевим мешканцям, напевно полоненим польським солдатам, забирати своїх загиблих друзів і хоронити на цвинтарях», — пояснив Любомир Горбач.

Серед похованих вояків були поляки, українці та представники інших національностей, які служили чи були мобілізовані у Військо Польське.

«Те, що українці воювали у складі польського війська проти нацистської Німеччини та радянського союзу, — не теорія. Це підтверджено не тільки спогадами тих, хто брав участь у тих бойових діях, а й нашими розкопками, які ми проводили в попередні роки. Ми знаходили останки військовиків, які мали військові ідентифікатори з українськими прізвищами та вказаним віросповіданням. Православні та греко-католики — це були українці, хлопці з Рівненської, Волинської областей або наші галичани. Також було знайдено останки військовослужбовця, який мав при собі дзеркальце, зі зворотного боку якого був портрет Івана Франка. Це і є підтвердженням того, що українці разом з поляками та представниками інших національностей спільно стримували нацистську та комуністичну агресію. І сьогодні ми знову разом з польськими колегами робимо спільну справу з вшанування пам’яті їхніх і наших героїв», — розповів Любомир Горбач.

Про подальшу ідентифікацію віднайдених останків розповів представник Інституту національної пам’яті Польщі Томаш Тшаска.

«Що стосується ексгумації та ідентифікаційних робіт, то Інститут національної пам’яті буде застосовувати такі ж методи, які застосовуються під час подібних робіт у будь-якому іншому місці. Нами буде зібрано можливий кістковий матеріал та матеріал, пов'язаний з останками полеглих солдатів. Після цього кожен елемент буде складено в окрему домовину і передано на ідентифікацію, щоб встановити ДНК кожного загиблого», — сказав він.

Фахівець також розповів, що Інститут національної пам’яті Польщі має базу близько 5 тисяч генетичних даних, зібраних як на основі віднайдених останків, так і інформації від родичів та близьких загиблих. Для ідентифікації останків вони використовують систему CODIS, яка дає змогу встановлювати особу загиблих навіть у складних випадках. Фахівці використають її і для ідентифікації військовослужбовців, останки яких будуть віднайдені під час цієї експедиції.

Зазначимо, що ексгумаційні роботи проводять відповідно до дозволів Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників антитерористичної операції, а також Українського інституту національної пам’яті на підставі звернення ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».

Довідково

Перші дослідження на території цвинтаря ініціював Польський інститут національної пам’яті ще в 2010 році, а в 2019 році пошукові роботи продовжили вже у співпраці з українським Товариством пошуку жертв війни «Пам’ять» та Львівським Дитячим Гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося остаточно локалізувати межі розташування військового кладовища, після чого українською стороною було підготовлено і подано в Державну міжвідомчу комісію у Києві усю необхідну документацію для проведення ексгумації польською стороною.

Після пошукових робіт наступним етапом мала стати ексгумація, однак процес вдалося відновити лише після поступового відновлення українсько-польського діалогу щодо питань історичної пам’яті. У 2024 році Товариство «Пам’ять» звернулося до Міністерства культури України з пропозицією відновити роботи, пов’язані зі збереженням у Львові польських військових поховань 1939 року. Після офіційного звернення польської сторони у 2025 році процес перейшов до практичної реалізації.

Перший етап перепоховання солдатів Війська Польського, які загинули під час оборони Львова 1939 року, відбувся у серпні 2025 року. Тоді понад чотири тижні тривала спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах — там, за словами керівника Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомира Горбача, знайшли останки 34 вояків.