Перейти до основного контенту
2°
Дощ,
Похмуро
11 листопада 2026
Середа
2°
Дощ, Похмуро
Вдень
3°
Похмуро
Вночі
3°
Дощ, Похмуро
12 листопада 2026
Четвер
5°
Дощ, Похмуро
Вдень
6°
Мінлива хмарність
Вночі
2°
Дощ, Похмуро
13 листопада 2026
П'ятниця
5°
Дощ, Похмуро
Вдень
4°
Дощ, Похмуро
Вночі
7°
Дощ, Похмуро
14 листопада 2026
Субота
2°
Мінлива хмарність
Вдень
4°
Мінлива хмарність
Вночі
2°
Мінлива хмарність
15 листопада 2026
Неділя
1°
Ясно
Вдень
4°
Ясно
Вночі
-1°
Ясно
16 листопада 2026
Понеділок
2°
Мінлива хмарність
Вдень
4°
Мінлива хмарність
Вночі
-0°
Мінлива хмарність

У парку імені Івана Франка облаштують простір пам’яті Івана Вакарчука: обрано переможців архітектурного конкурсу

10 листопада 2026, 14:51
Пресслужба ЛМР
У Львові підбили підсумки Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на проєктну пропозицію громадського простору пам’яті видатного науковця, багаторічного ректора Львівського національного університету імені Івана Франка — Івана Вакарчука. Простір облаштують у парку імені Івана Франка.
Проєкт-переможець конкурсу, де центральним елементом є артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука
Проєкт-переможець конкурсу, де центральним елементом є артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука

Загалом на участь у конкурсі надійшло 29 заявок, а свої проєктні пропозиції подали 14 архітектурних команд. Журі розглянуло 13 проєктів (один із них не відповідав технічним вимогам програми).

Переможцем став проєкт під шифром 121 212 авторського колективу Ольги Криворучко, Валентина Шароватова та Ірини Рихтик — архітектурна студія urbanideas. Це концепція, центральним елементом якої буде артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука.

Син Івана Вакарчука, відомий музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук, зазначив, що серед поданих робіт було багато цікавих концепцій, проте саме переможний проєкт найточніше передає зв’язок із постаттю батька:

«Дуже багато цікавих і гарних артоб’єктів могли б самостійно бути елементом простору. Але таких, які б асоціювалися у нас, як у родини, з Іваном Вакарчуком, було небагато. Один із них, який найвлучніше давав таку асоціацію з постаттю батька, переміг. Я впевнений, що і журі, і архітектурна команда міста ще співпрацюватимуть із переможцями, щоб допрацювати всі деталі. Тут найголовніше — виграла ідея. На мою думку, для міста це буде цікавий об’єкт, один із тих, про які не треба довго пояснювати, що це і чому.

Я впевнений, що моєму батькові цей проєкт би сподобався. Коли я думав про нього, то уявляв, що це не проєкт увічнення пам’яті, а своєрідний подарунок йому до 80-річчя, яке ми відзначатимемо наступного року. Він був людиною глибокого змісту і простої форми. Такі окуляри однозначно асоціюються з ним: вони прості за формою, але за ними стоїть багато сенсів.

Окуляри — це не лише можливість буквально краще бачити, а й певний символ. Ти фокусуєшся на чомусь важливому, на тому, що тебе цікавить. Символ фокусування для нас зараз особливо важливий, бо часом цього дуже не вистачає. Нехай цей артоб’єкт нагадує про це і сьогодні, і через сто років», — поділився враженнями Святослав Вакарчук.

Міський голова Андрій Садовий зазначив, що завдяки архітектурним конкурсам з’являються простори, куди хочеться приходити й бути.

«Переконаний, що простір пам’яті Івана Вакарчука з цими окулярами стане улюбленим місцем для багатьох. Сюди приходитимуть студенти й викладачі Політехніки та університету Франка. Тут буде молодь, будуть зустрічі й розмови. Я щасливий, що такі місця з’являються у Львові», — зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Представник ініціативної групи Фундації Івана Вакарчука, депутат Львівської міської ради Олекса Возняк, наголосив, що має надію зібратися у новому просторі вже 6 березня наступного року — у день 80-ліття Івана Олександровича:

«Івана Вакарчука я мав честь знати дуже близько, був його учнем, працював на його кафедрі. Проєкт, який переміг, дуже точно його ідентифікує. Це саме ті окуляри, за якими будь-хто впізнає Івана Вакарчука. З іншого боку, вони добре пов’язуються з науковим світом і асоціюються з мудрістю. Ця локація стане не лише простором Івана Вакарчука, але й простором розуму».

Голова журі конкурсу, доктор мистецтвознавства та ректор Львівської національної академії мистецтв Василь Косів розповів, що члени журі ретельно аналізували кожну роботу, а до фінального експертного обговорення дійшли 7 проєктів:

«Жоден із проєктів не мав буквального фігуративного відображення — портрета чи фігури. Усі вони були метафоричними та концептуальними. Переможний проєкт передбачає одне з найменших втручань у парк. Якщо говорити про ґрунт і умовний фундамент, то він цього не потребує. За масштабом об’єкт гармонійно вписується у середовище. Тобто парк не зазнає радикальних змін, водночас отримає змістовне доповнення. Я гадаю, цей проєкт точно буде „інстаграмним“. Це буде місце, де всі захочуть зробити фото. І в цей момент люди дізнаватимуться про видатну постать, навіть якщо раніше не цікавилися фізикою чи подіями минулих десятиліть. На рівні символів ми можемо говорити про візії Івана Вакарчука, які сягали далі, ніж бачила більшість, або ж про „кут зору“ чи „фокус“. Ці метафори мають великий потенціал для розгортання історії простору», — підсумував Василь Косів.

Переможцем став проєкт під шифром 121 212 — авторського колективу Ольги Криворучко, Валентина Шароватова та Ірини Рихтик — архітектурна студія urbanideas. Перемогла концепція, центральним елементом якої стане артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука.

Відповідно до рішення журі, призові місця також здобули ще дві концепції:

2 місце отримав проєкт під шифром 161 803 — авторський колектив у складі: Андрій Лесюк, Михайло Когут, Катерина Іващук, Ярослав Іваськів, Єгор Перепелюк, Анна Фітель, Ірина Чабаник, Матвій Кузьмук, Ігор Когут — архітектурна студія guess line architect, м. Львів.

3 місце посів проєкт під шифром 91 999 — авторський колектив у складі: Інна Шаповалова, Іван Скачко, Юлія Волошин, м. Львів.

Нагадаємо, відкритий архітектурний конкурс на простір пам’яті Івана Вакарчука був оголошений у серпні цього року. Перед учасниками стояло завдання розробити концепцію сучасного громадського простору на місці наявної клумби, делікатно інтегрувавши його у ландшафт парку, та створити нове якісне, безбар'єрне місце для відпочинку й роздумів.