Виконавчий комітет прийняв рішення про обмеження використання поліетиленових пакетів
- Прес-служба ЛМР
У проекті рішення йдеться про те, щоб рекомендувати суб’єктам господарювання у сфері торгівлі, пропонувати покупцям альтернативу використанню одноразових поліетиленових пакетів — паперові пакети, багаторазові торбини тощо, а також розробити Програму лояльності до споживачів щодо заохочення використання багаторазової тари.
«Минулоріч на сесії міської ради було прийнято програму Zero Waste (Нуль відходів), яка передбачає поступовий поетапний перехід міста до концепції нуль відходів, де велика увага приділяється попередженню, перевикористанню, так само сортуванню відходів. І одна із світових практик, яку протягом цього року активно працювала, я думаю, ви це могли бачити, як в супермаркетах поруч з тим, як ви розраховуєтесь можна собі обрати або паперовий, або одноразовий поліетиленовий пакет, який приносить екологічну шкоду.
І власне цим рішенням ми сьогодні пропонуємо наступні кроки щодо поетапного плавного переходу, відмови від одноразових поліетиленових пакетів. Що ми пропонуємо? Протягом останнього часу ми мали ряд зустрічей з супермаркетами і випрацювали конкретну логістику щодо переходу. Тобто по-перше, це є добровільна лояльна система пропонування: при тому як ви розраховуєтеся, ви маєте змогу самостійно обрати один пакет, або другий. Це робимо для того, щоб максимально розвинути культуру в суспільстві. Окрім того, в цьому рішенні ми прописуємо те, щоб міські інституції максимально почали працювати і пояснювати в чому є важливість такого роду використання пакетів .
Другий важливий крок — це є чітка номенклатура того, що використовується в супермаркеті. Окрім поліетиленових пакетів є полістирол, який приносить теж багато шкоди. Відтак, ми маємо чітку номенклатуру від супермаркетів, що потрібно замінити, і таким чином ми будемо стимулювати велику кількість стартапів, велику кількість різних підприємств, які роблять багаторазові торбинки, упаковки.
Третя важлива річ — це є власне заміна того, що є, на те, що переробляється. Тобто потрібно максимально пропонувати в магазинах багаторазові або паперові пакети.
Я також хочу згадати, що протягом цього року ярмарки, які відбуваються у Львові, вже теж відмовилися і поетапно переходять на багаторазові пакети. Декілька фестивалів, які відбувалися в місті цього року, вони вже використовують заставну тару, тобто, коли ви приходите і берете багаторазовий стаканчик і з ним маєте змогу купувати. Це все європейський досвід", — розповів Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку.
«Це є один із тих важливих кроків, і один з тих важливих напрямків, якими ми зараз рухаємося, щодо вирішення сміттєвої проблеми в місті Львові. Тому однозначно потрібно тільки підтримувати таке питання. Дуже важливим є не байдужість громади міста Львова. І дуже тішить бажання молодих людей, які також підключаються і підтримують такі ідеї, допомагають закладати фундамент. Я думаю, що зробивши цей крок і наступні декілька кроків, ми будемо бачити пришвидшення результатів уже з наступного року. Ми на правильному шляху, треба просто зробити цей наступний крок», — сказав Генадій Васьків, заступник міського голови Львова з фінансово-економічних питань.
«Ми за останніх кілька тижнів мали багато зустрічей з громадськими організаціями, які активно рухають процеси Zero Waste у Львові. Ми оглядали різного роду виробництва і зрозуміли, що для них є важливим замовлення міста. Тобто сьогоднішнє рішення насправді показує запит міста, щоб такі інституції, такі компанії почали робити такі багаторазові пакети. І наше завдання як міста — це звести їх з одного боку із супермаркетами, бо наступна стадія це є магазини, це є ринки і це все має супроводжуватися великою культурою. Станом на сьогодні є близько 10 інституцій, які готові пропонувати свої альтернативи. А передусім найпопулярніші — це є звичайні екоторбинки, які є багаторазового використання, але найпростіша альтернатива є паперовий пакет, який є найбільш готовий до нашого ринку, але ми будемо розглядати і різні альтернативи», — додав Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку.
«Має бути особиста культура поводження з відходами у цій сфері. Тобто це те, що має бути на самому побутовому рівні для кожного мешканця. Це наша спільна проблема і таке питання потрібно однозначно підтримати» — розповів Сергій Бабак, заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства.
«Якщо подивитися на загальну структуру ТПВ: близько 13% - це є пластик. І якщо підходити до цієї фракції з точки зору оператора, то у Львові є завод, який має прямі угоди з ОСББ і власне сітки, які сьогодні розміщенні біля ОСББ, він самостійно забирає. Тому якщо випрацьовувати модель прямої комунікації оператора і власне мешканця, тоді ця модель спрацьовує більш ефективно», — додав Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку.
«У нас на кожному майданчику стоїть окремий контейнер для пляшок, тому вже виникає інше питання: наскільки самі люди сортують сміття? І це так само культура поводження з відходами. Хочу зазначити, що на кожному майданчику у нас є контейнери і є перевізники, які це сміття вивозять. Я хочу сказати, що у Галицькому районі відкритий один і буде відкритий другий майданчик для великогабаритного ТПВ. Тобто у місті є всі можливості, щоб відокремлювати сміття», — додав Сергій Бабак, заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства.
До слова, виконавчий комітет прийняв рішення про зміни стандартів обслуговування покупців. Зокрема, департамент гуманітарної політики буде організовувати інформаційно-просвітницьку роботу у школах та дошкільних закладах щодо негативного впливу поліетилену. Департамент економічного розвитку розглядатиме можливість стимулювання суб’єктів господарювання. За такими критеріями, як створення пунктів прийому поліетиленових пакетів та за обмеженням комерційного використання одноразових поліетиленових пакетів.
Довідка
Починаючи з середини минулого століття пластикові вироби з кожним роком почали набувати популярності. Пластик поступово перетворився в основну річ повсякденного вжитку. Відповідно до даних асоціації Plastics Europe, виробництво пластмас у світі з 50 млн тонн в 1950 році зросло до 335 млн тонн у 2016 році. Це сталося через те, що пластик є універсальним недорогим матеріалом, який використовується в багатьох галузях. Так, щохвилини у світі продається 1 000 000 пластикових пляшок, а за рік жителі Планети використовують 1 000 000 000 000 (трильйон) пластикових пакетів (дані National Geographic), більша частина з яких використовується один раз. Це спричинює до коригування природних процесів, які протягом тисячоліть були незмінними.
Пластикові відходи негативно впливають на стан навколишнього середовища, а особливо на Світовий океан. Чимало тварин заплутуються в риболовецьких сітках. На поверхні пластикових відходів створюється привабливе середовище для розвитку багатьох організмів. Збільшення забруднення водойм штучними відходами, тобто матеріалами, які не розкладаються, або розкладаються в навколишньому середовищі дуже тривалий час, призводить до зміни біологічного середовища. Деякі пластикові упаковки здатні виділяти хімічні речовини, з яких виготовлені, в продукт, який міститься в ній. Вони при нагріванні потрапляють з пластикового виробу до їжі чи напою, які споживає людина.
Наразі 33 країни світу, серед яких Франція, Італія, Румунія, Монголія, Кенія, Мадагаскар заборонили використання пластикових пакетів, ще 53 країни ввели часткову заборону або податок на пакети, а Комітет Європарламенту з навколишнього середовища взагалі проголосував за заборону в Євросоюзі з 2021 року використання одноразових пластикових виробів. В Україні на законодавчому рівні наразі не введено обмеження щодо використання пластикових виробів. Головним прогресом слугує завдання впровадження цілей Національної стратегії управління з відходами, відповідно до якої до 2030 року в нашій країні має запрацювати система відповідальності виробників, що спричинить до контролю переробки частини пластикових відходів.
відео Андрій Андрух