Будівництво крематорію у Львові: печі для кремації вже встановили, восени планують тестовий запуск
«На крематорії активно проводять роботи. На 100% виконали загальнобудівельні роботи, на 70% завершено внутрішні роботи. Також дві печі для кремації, які ми отримали з Іспанії, уже встановлені, і восени плануємо їх тестово запускати в роботу. Розраховуємо, що в добу можна буде спалювати до 25 тіл.
Зазначу, що сьогодні на кладовищах Львова, в день відбувається від 4 до 15 поховань. Тому кремацію у Львові зможуть зробити і мешканці з інших міст», — повідомив Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова.
Нагадаємо, роботи з будівництва крематорію на Голосківському кладовищі розпочали одразу ж після закладення капсули під будівництво — 2 січня 2025 року. Найперше провели підготовчі роботи — розчистку території та демонтаж усіх будівель. Одночасно тривали тендерні процедури. У червні 2025 року отримали експертний висновок проєкту, і вже в липні уклали договір з підрядною організацією. Далі у серпні отримали дозвіл на початок будівельних робіт і розпочали земляні роботи — підготовку котлованів під фундаменти, встановлення огорожі по периметру об’єкта, підведення тимчасового електроживлення та освітлення.
Проєкт будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря обрали на Всеукраїнському відкритому архітектурному конкурсі у 2021 році. Переможцем конкурсу став проєкт авторського колективу: Заботін Павло, Копейкіна Любов, Копейкін Віктор, Кобец Олена. Це команда архітекторів родом із Маріуполя, що працює у Берліні.
Сам проєкт крематорію лаконічний, квадратної структури 40 на 40 метрів — загалом 1600 м кв. Також передбачено колумбарний парк, який реалізують у наступних чергах.
Основним у проєкті є водяний басейн, що символізує ріку життя і вічність, та міст над ним, як метафора переходу між двома світами. Цей задум акцентує увагу на важливості останнього шляху, який має пройти покійний у супроводі близьких.
Будівля розташована на осі, яка веде від входу через символічний ліс до білосніжної зали прощання. Чорні об’єми крематорію та площі колумбарію підкреслюють контраст між життям і смертю, теплом і холодом. Простір організований так, щоб створити умови для глибокого емоційного усвідомлення моменту прощання.
Наскрізний прохід ділить будівлю на дві зони: технічну, де відбувається кремація, та вітальну з каплицею й адміністративними приміщеннями. Поєднання водного басейну та архітектурного рішення сприяє створенню атмосфери спокою і гармонії, дозволяючи близьким осмислити момент прощання в комфортних умовах.
Загальна вартість робіт з будівництва крематорію орієнтовно 170 млн грн. Роботи відбуваються за кредитні кошти, адже бюджетні кошти місто спрямовує на допомогу військовим і соціальні речі.
Натомість скільки буде коштувати кремація померлого — будуть розраховувати після запуску крематорію в роботу. Тариф визначатимуть відповідно до встановлених нормативів, з урахуванням роботи самих печей та всього обладнання крематорію. Орієнтовно це буде коштувати 4 — 5 тис. грн. А остаточне поховання померлого після кремації буде відбуватися за волевиявленням людей, які звертатимуться.
Необхідність крематорію у Львові є актуальною через:
- обмеженість місця на кладовищах: Львів має обмежені площі для нових кладовищ, а розширення існуючих є проблематичним через щільну забудову міста та обмежену доступність землі;
- кремація є більш екологічним варіантом, ніж традиційне поховання, вона зменшує навантаження на ґрунт, підземні води та повітря;
- поховання урни з прахом є дешевшим варіантом порівняно з традиційним похованням.
За даними ЛКП «Муніципальна обрядова служба, урни з прахом дозволять суттєво економити місце кладовища. На місці одного традиційного поховання можна розташувати до 20 урн з прахом.
В Україні крематорії є у Києві, Одесі та Харкові, але там є печі старого зразка. У Львові ж буде перша сучасна піч.
Перед тим як стартував архітектурний конкурс на проєкт крематорію, у мерії провели велику зустріч усіх єпископів Львова, які підтримали цей процес.
До слова, майже кожне європейське місто має можливість кремації. Як правило, від 60% мешканців країн ЄС заповідають, щоб їх кремували. В Чехії це 90%, в Японії це також понад 90%.
