КУ Інститут міста розвінчує найпоширеніші міфи щодо біопоховання та будівництва крематорію у Львові
«Останнім часом у Львові на порядок денний постала тема побудови крематорію. Інститут міста дослідив, чи справді це потрібно місту та які міфи побутують серед мешканців щодо цього.
Міф 1. Кремація -заміна традиційному похованню
Кремація визначається як альтернативна форма до традиційного поховання. Волевиявлення на кремацію є добровільним. Відтак біопоховання трактується як «вид поховання з матеріалів, які розкладаються протягом 5-ти років, а місце розташування не містить намогильних споруд, а облаштовується інформаційною табличкою». Тобто прах померлого зберігається у колумбаріях з підписом, і всі охочі мають змогу його відвідати.
У світі наявні й інші альтернативні форми біопоховання, але кремація є найбільш поширеною формою біопоховання: у Європі діє близько 14 тис. крематоріїв, в Україні - 3 крематорії (Київ, Одеса, Харків), а — 4 — у Дніпрі - на стадії проектування.
Міф 2. У Львові не досліджений попит на біопоховання та крематорій
Ще 2019 року команда Інституту міста спільно з «Соціоінформ» провели репрезентативне дослідження, опитавши 1 200 осіб, віком від 18 років. Гранична теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 2,9%.
У опитуванні досліджувалось 3 блоки запитань:
- ставлення до біопоховання загалом;
- ставлення до будівництва крематорію у Львові;
- рівень готовності мешканців скористатись послугою «кремація тіла».
Згідно з основними результатами опитування, бачимо:
- Понад половина мешканців (51,1%) позитивно ставляться до впровадження біопоховання (показник вищий серед чоловіків (56,1%), ніж серед жінок (46,9%)
- 51% підтримує побудову крематорію у Львові (55% чоловіків та 47% жінок)
- 44%, серед визначених, скористались би альтернативним видом поховань. З них, 27,3% - точно б скористались, а 17,1% - скоріше б скористались.
Зважаючи на високий рівень релігійності львів'ян, ці показники є вагомою підставою вважати, що мешканці готові до будівництва крематорію у місті.
Міф 3. Побудова крематорію породжує корупцію
Для муніципалітету організація нового кладовища та його утримання є одним з найбільш проблемних питань. З огляду на звіт Держстату, Львівська область (41 од.) посідає 3 місце, поступившись Закарпатській (61 од.), Київській (52 од.), Харківській (45 од.) областям, щодо потреби у забезпеченні нових місць для поховань. Тож можливість збудувати крематорій вирішує питання із збереженням земельних ділянок, а також дозволяє залучати інвестиції ззовні.
Наприклад, у країнах Європи поширена практика створення крематоріїв публічно-приватної форми власності, як приклад партнерства між муніципалітетом та бізнесом. Так, у місті Марібор (Словенія) частка співфінансування крематорію муніципалітетом становить 60%, у місті Софія (Болгарія) — 20%, а у Бухаресті (Румунія) крематорій взагалі функціонує як асоціація приватників.
Міф 3. Кремація тіла дорожча, ніж традиційне поховання
Найменший набір послуг традиційного поховання у Львові коштує ~8−9 тис. грн, водночас комплексна послуга кремації у Києві коштує близько 4 тис. грн, з яких сама кремація вартує 445 грн. Наприклад, вартість біопоховання у Дніпрі, з транспортними витратами до Харкова, становить від 7 до 9 тис. грн.
Статистичні дані від Держстату демонструють, що за рік часу у Львівській області середня ціна за поховання зросла на 27% (з 5,5 до 7 тис. грн), що передусім пов’язано із запитом на нові місця. А ось у Одеській області ціна знизилась аж на 42% (з 8 763 до 5 049 грн.). Цікаво, що результати соціологічного опитування демонструють: чим менший рівень доходу у людини, тим більшою мірою вона підтримує традиційне поховання.
Міф 4. Церква проти кремації, як альтернативного виду поховання
Інститут міста проаналізував думки священників, які представляють різні конфесії та декларують публічно позицію з релігійного письма. Біблійне письмо не забороняє альтернативних форм поховання, проте зауважує кілька важливих моментів:
1) перевагу традиційному похованню надається через бажання вшанування тіла;
2) людина може сама обирати спосіб свого поховання;
3) як зазначають певні священнослужителі, людина повинна бути похована на кладовищі (колумбаріях), але не у громадських місцях.
Зауважимо, що дослідження підтверджує процес секуляризації населення: конфесійна приналежність львів'ян не впливає на їхнє ставлення до біопоховання: різниця між тими, хто відвідує православну і тими, хто відвідує греко-католицьку церкву становить майже 4% (50,6% проти 46,7%).
Насправді рішення щодо побудови крематорію приймається залежно від генеральних планів забудов
Місцева влада самостійно приймає рішення щодо локації для побудови крематорію. Наприклад, у Дніпрі його розташування знаходиться майже в 1,4 тис. метрів від житлових зон. Рівень екологічності крематорію буде залежати від фільтрів, які встановлює підрядник на об'єкті. У середньому ціна побудови нового крематорію становить від 2 до 3 млн. євро.
Зауважимо важливий підрахунок: якщо площа ділянки, відведеної під місця традиційного поховання, визначається з розрахунку 0,24 га/1000 осіб, що проживають у міській місцевості, то для організації поховання урн з прахом померлого ця норма становить 0,02 га / 1000 осіб", — йдеться у дослідженні КУ Інститут міста.
