У Львові триває списання житлових будинків з балансу ЛКП: вже списано понад 61% будинків

«Ухвала «Про врегулювання питання управління багатоквартирними будинками та їх обслуговування у м. Львові», яку було прийнято на сесії Львівської міської ради у вересні минулого року, підготовлена на виконання законів України «Про особливості права власності у багатоквартирних будинках» та «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до цієї ухвали районним адміністраціям дано доручення про списання будинків з балансу місцевих рад, щоб мешканці, які є зараз співвласниками будинків, визначилися щодо форми управління цими будинками. Тобто, або створити ОСББ, або передати будинок на обслуговування управляючій компанії, або взяти будинок на самообслуговування", — розповіла Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства.

Зокрема, вже списано 61,5% будинків. Більше 5200 будинків у Львові визначилися з формою правління — 4520 вибрали управляючі компанії, 366 будинків є на самоуправлінні, також маємо 282 новоутворених ОСББ, 79 будинків уклали угоди з приватними управляючими компаніями.

За словами Ірини Маруняк, у Львові затвердили Програму підтримки співвласників багатоквартирних будинків, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що списані з балансу Львівських комунальних підприємств, у проведенні невідкладного ремонту, капітального ремонту, реконструкції, ремонтно-реставраційних робіт спільного майна у багатоквартирних будинках у м. Львові на 2019−2020 роки.

Відповідно до цієї Програми, ті будинки, які списані з балансу місцевих рад і визначилися з формою правління, у наступному році можуть подаватися на участь.

«Ціль затвердженої Програми — це фінансова підтримка співвласників багатоквартирних будинків, які списані з балансу місцевих рад, у проведенні ремонтних робіт. Програмою визначені напрямки і відсотки співфінансування.

Найперше — це поточний ремонт житлового фонду. У прийнятій Програмі зазначено, що ще з 2015 року у Львові діє програма щодо співфінансування поточного ремонту житлового фонду, згідно з якою 70% вартості ремонтних робіт оплачує місто, а 30% - кошти мешканців. Цю програму ми залишили в дії.

Далі — капітальний ремонт. Якщо ми говоримо про ремонт аварійних будинків, які визнані аварійними до моменту прийняття ухвали, яка затвердила Програму підтримки власників будинків, то ці будинки ремонтуються 100% за кошти місцевого бюджету. В інших випадках капітальний ремонт елементів будинків проводиться у такому відсотковому відношенні — до 90% кошти з місцевого бюджету і не менше 10% мають бути кошти мешканців.

Щодо ремонту у будинках, які є пам’ятками архітектури, то співфінансування становитиме до 70% кошти місцевого бюджету (але не більше 499 999 грн), і не менше 30% кошти мешканців.

Також ми співфінансуватимемо капітальні ремонти дахів. Ремонт дахів ми розділили на три групи:

• у будинках від 1 до 3 поверхів співфінансування становитиме — до 90% вартості робіт фінансує місто і не менше 10% мешканці;
• у будинках від 4 до 5 поверхів співфінансування становитиме там до 85% кошти міста і не менше 15% мешканців;
• у будинках вище 5 поверхів співфінансування становитиме до 70% кошти міста і не менше 30% мешканців", — розповіла Ірина Маруняк.

За її словами, для фінансування ремонтних робіт у будинках, обов’язково має бути висновок проектної організації про те, що будинок потребує капітального і невідкладного ремонту. Тільки тоді іде співфінансування.

Також в ухвалі, яка затвердила Програму співфінансування ремонту у житлових будинках, внесено зміни до ухвали сесії 2017 року щодо модернізації та капітального ремонту ліфтів.

«Попередньо, відповідно до ухали 2017 року, співфінансування капітального ремонту ліфтів становило 70/30%. Однак, ми розуміємо, що це дороговартісні роботи, тому внесли зміни у співвідношення фінансування і збільшили відсоток коштів міста — до 90% вартості фінансує місто і не менше 10% кошти мешканців», — додала посадовиця.

відео: Андрій Андрух

презентація