Львівська міська рада спільно з компанією «Vodafone Україна» провели масштабне дослідження для розвитку транспортної моделі міста

  • 08.06.2018, 13:03
  • 1257
  • Ганна Пищула
Львівська міська рада спільно з компанією «Vodafone Україна» провели масштабне дослідження для розвитку транспортної моделі міста. Дослідження засновується на аналізі «Великих даних» (Big Data) про переміщення абонентів мобільного зв’язку — міграції мешканців Львівської області до Львова. Сьогодні, 8 червня, аналітики сектору відкритих даних ЛКП «Міський центр ІТ» спільно з представниками компанії «Vodafone Україна» презентували результати дослідження. У майбутньому результати презентованої аналітики будуть використані для транспортного моделювання, оптимізації транспортної системи у зв’язку із запровадженням електронного квитка, а також у концепції сталої мобільності, яку зараз розробляють у Львівській міській раді. Проте, ці дані також стосуються інфраструктури міста в найширшому розуміння цього слова — дорожні розв’язки, організація дорожнього руху, а також розвиток економічної та соціальної сфер життя.

«Відкриті дані» — це не лише мова про прозорість та відкритість інформації. У цьому напрямку місто Львів, безперечно, є лідером. «Відкриті дані» — це інформація, яка лягає в основу ґрунтовної аналітики певних процесів, які відбуваються в суспільстві, та дозволяє приймати правильні, своєчасні і необхідні рішення. Необхідні рішення у всіх сферах — освіті, культурі, урбаністиці. Також це можливість генерувати нові, цікаві напрямки розвитку. Тому, ми за те, щоб якомога більше даних ставало відкритими і доступними.

В контексті дослідження, яке ми провели спільно з компанією «Vodafone Україна», отримані результати-показники щодо міграції мешканців Львівської області до Львова є дуже цікавими. Їх будемо використовувати для впровадження електронного квитка, розробки нових транспортних маршрутів, ремонту доріг, проведення благоустрою тощо", — повідомив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.

За результатами проведеного дослідження, визначено обсяги людинопотоків у місто Львів (кількість людей, які щодня приїжджають до Львова), напрямки цих потоків (з яких населених пунктів приїжджає найбільше мешканців), а також особливості навантаження на точки в’їзду в місто протягом дня. Отримані результати дослідження презентувала Олена Гунько, керівник сектору відкритих даних, ЛКП «Міський центр ІТ».

«Декілька слів про методологію нашого дослідження. Основу всіх розрахунків становлять неперсоналізовані дані про переміщення абонентів мобільного зв’язку компанії Vodafone Україна. Вони відбирались за наступними характеристиками:

  • мешканці Львівської області, домашнім регіоном яких є населені пункти в радіусі 50 км навколо Львова (120 населених пунктів);
  • абоненти прибули до Львова через визначені пункти в’їзду, перебували у місті більше 1,5 години та покинули його протягом 24 годин;
  • фіксація абонента в пункті в’їзду (37 точок) здійснювалась при умові, що в цей момент ним була здійснена певна активність (дзвінок, смс-повідомлення, використання мобільного інтернету);
  • обраний часовий період для аналізу: вересень — листопад 2017 року, березень 2018 року;
  • деталізовані дані щодо обсягів трафіку по кожній точці в’їзду надані за 1 тиждень кожного обраного місяця з інтервалом в 30 хвилин.

Важливим є те, що в аналітиці та загальних підрахунках враховані не лише дані про абонентів одного мобільного оператора, але і так званий коефіцієнт пенетрації — проникнення компанії мобільного оператора на території того, чи іншого району Львівської області. Результати таких розрахунків дають нам змогу говорити про екстрапольовані дані на всю генеральну сукупність населення обраної частини Львівської області та досягати загальних висновків.

Ми підрахували, що в середньому протягом 1 дня до Львова приїжджає 152 тис. осіб. У будні дні цей показник зростає до 180 тис., а протягом вихідних зменшується до 79 тис. осіб. Важливо зауважити, що у цьому випадку ми говоримо не про унікальних людей, а радше про кількість поїздок, які вони здійснюють (якщо людина протягом дня декілька разів в’їжджала у Львів та виїжджала з нього, вона буде врахована декілька разів). Втім, якщо ми розглядаємо дані з точки зору розвитку міської інфраструктури, валіднішим є саме цей показник, адже він відображає реальне навантаження, з яким стикається місто у зв’язку з маятниковою міграцією.

Згідно з результатами аналізу, половину загального обсягу людинопотоку створюють мешканці, які проживають в 15-км зоні навколо Львова. В середньому це понад 76 тис. мешканців щодня. Зокрема, із населених пунктів, розташованих найближче до Львова (до 4 км), приїжджають в середньому майже 24 тис. людей, що становить 16% від загального обсягу. Це мешканці таких населених пунктів як с. Зубра, с. Солонка, с. Сокільники, с. Муроване, с. Лисиничі та с. Підбірці (Пустомитівський район), смт Брюховичі (Шевченківський район Львова), с. Малехів (Жовківський район). В деякі з цих населених пунктів їздить міський громадський транспорт (смт Брюховичі, с. Лисиничі, с. Малехів, с. Сокільники), а результати аналізу показують, що мережу таких маршрутів потенційно можна розширювати й на інші населені пункти, які розміщені на відстані до 4 км від Львова.

Наступну велику категорію становлять мешканці з населених пунктів в зоні 4−10 км від Львова: 25% від загального обсягу або понад 38 тис. осіб. Це мешканці смт Рудне, м. Винники, с. Жорниська, с. Бірки (Яворівський район), м. Дубляни (Жовківський район), с. Сороки-Львівські, с. Давидів, с. Липники, с. Наварія, с. Ставчани, с. Оброшине (Пустомитівський район), а також с. Бартатів (Городоцький район). До цієї категорії також потрапили смт Рудне та м. Винники, куди їздить міський громадський транспорт. Та все ж більшість населених пунктів з цієї категорії сполучені зі Львовом мережею приміського транспорту. Оскільки вони є достатньо віддаленими від Львова, то у цьому випадку говорити про продовження міських маршрутів може бути економічно недоцільним на перший погляд. Однак, якщо розглядати ці дані в рамках потенційної зміни транспортної системи міста у зв’язку із запровадженням електронного квитка, то зону 4−10 км навколо Львова можна розглядати як окрему категорію користувачів — 2 або 3 зона дії е-квитка.

Наступна категорія — мешканці населених пунктів, які розташовані в зоні 10−15 км від Львова. З смт Куликів (Жовківського району), смт Запитів (Кам'янка-Буського району), с. Чишки, с. Відники, с. Загір’я, с. Деревач та м. Пустомити (Пустомитівського району) приїжджають 13,5 тис. осіб (9% від загального обсягу). Для врахування інтересів таких мешканців при потенційній зміні транспортної системи міста можна говорити про спорудження транспортних пересадкових пунктів на окраїнах міста. Тобто, особи з визначеної зони, що використовуватимуть приміський громадський транспорт (автомобільний, залізничний) або приватні автомобілі, аби доїхати до Львова, матимуть змогу в цих пересадкових пунктах пересісти на міський громадський транспорт та доїхати туди, куди їм потрібно. Це, в свою чергу, не створюватиме додаткового навантаження на міські дороги, яке зараз існує у зв’язку з великою кількістю приватного транспорту, а також приміського громадського транспорту, який заїжджає в місто.

Найбільш популярними точками в’їзду в місто є залізничні станції. Потік людей, зафіксований у цих точках, становить 46% від загального обсягу (70 тис. мешканців). В цій категорії точок в’їзду у місто найбільше виділяється станція Підзамче: в середньому протягом дня тут зафіксовано 19,3 тис. людей; інтенсивний трафік спостерігається в будній день з 9:00 до 18:00, у вихідні дні інтенсивність знижується, проте не значно — опівдні вона досягає показників трафіку буднього дня. Дещо менше, але також достатньо навантаженими є такі залізничні станції, як ст. Коновальця (6,4 тис. людей протягом дня), ст. Персенківка (5,6 тис.), ст. Сихів (5,1 тис.).

Ще третину (36%) від загального обсягу людинопотоку в місті становлять об’єкти зовнішнього транспорту — 51,5 тис. людей протягом дня. В цій категорії найбільше виділяється Приміський вокзал — майже 11 тис. мешканців області протягом дня проїжджають тут. Період найбільшого завантаження Приміського вокзалу як в будні, так і у вихідні дні припадає на часовий інтервал 09.00 — 18.00 год.

Трійку лідерів по інтенсивності трафіку, окрім Приміського вокзалу, формують також Автостанція № 2 (вул. Б. Хмельницького) та Автостанція № 5 (вул. Зелена). Так, на АС-2 в середньому протягом дня зафіксовано 7,6 тис. осіб, а на АС-5 — 6,6 тисяч. Порівняно найменш навантаженою є Автостанція № 4 на вул. Шевченка — 1,4 тис. людей протягом дня проїжджають через неї.

Кожен п’ятий мешканець області, що їздить до Львова (20%), заїжджає у місто через автомобільні пункти — в середньому 30 тис. людей протягом дня. Найбільш інтенсивний трафік зафіксовано в точці виїзду із с. Малехів та с. Муроване — 4 тис. людей. Через вулицю Городоцьку до міста приїжджає 3,8 тис. людей, 3,5 тис. — через вулицю Стрийську, а ще 3,3 тис. в’їжджають у місто з Личаківської.

Цікавими ці пункти в’їзду є і з точки зору різнорідної інтенсивності трафіку, зафіксованого на них. Якщо розглядати їх загалом, то помітно виділяється пік підвищеного трафіку опівночі та згодом о 07.30 — 09.00 в будні дні. Протягом дня інтенсивність трафіку дещо зменшується та знову зростає о 17.30 — 21.00. Протягом вихідних днів автомобільні пункти в’їзду у місто майже рівномірно завантажені у період з 09.30 до 20.00. Найменш завантаженими автомобільними пунктами в’їзду в місто є вулиця Б. Хмельницького (північно-східна частина кільцевої дороги) та вулиця Зелена.

Аналізуючи ці дані з позиції зміни транспортної системи міста, варто зазначити, що вони допоможуть оптимізувати маршрути міського громадського транспорту, які примикають до цих точок в’їзду, а також кількість рухомого складу на маршрутах, враховуючи інтенсивність трафіку у цих точках. Окрім того, інформація про специфіку трафіку в часовому вимірі допоможе оптимізувати графіки руху міського громадського транспорту.

Працюючи над даними про приміську міграцію, ми помітили, що часто в’їзд в місто з певного населеного пункту є доволі не очевидним, хоча цього очікуєш. Наприклад, може здатись передбачуваним, що мешканці населених пунктів, які розміщені в Городоцькому напрямку, мали б заїжджати до Львова через вулицю Городоцьку, або скориставшись частиною кільцевої дороги в’їхати в місто через вул. Кульпарківську або Стрийську. Тим не менше, результати аналізу даних показують, що мешканці області обирають для в’їзду в місто найрізноманітніші точки в’їзду. Для відображення всіх цих особливостей ми підготували інтерактивну карту, де обравши будь-яку точку ви можете побачити, які саме пункти в’їзду в Львів обирають мешканці того чи іншого населеного пункту області або ж навпаки, мешканці з яких населених пунктів в’їжджають в місто через ту чи іншу точку в’їзду.

Удосконалення транспортної системи міста — це лише перша сфера, у якій можна і потрібно враховувати результати представленої аналітики. Проте, ці дані також стосуються інфраструктури міста в найширшому розуміння цього слова. Це і дорожні розв’язки, і організація дорожнього руху, а також розвиток економічної та соціальної сфер життя. Для прикладу, якщо розглядати маятникову міграцію в комплексі, то варто припускати, що мешканці області можуть не лише працювати у Львові, але й хотіти для зручності в логістиці водити своїх дітей в львівські дитячі садочки або школи. Це також безумовно і створення додаткових робочих місць, що сприятиме додатковому економічному розвитку міста. І такі сфери можна перераховувати й далі.

Презентуючи цю аналітику та інтерактивні графіки ми прагнемо заохотити всіх детальніше переглядати результати, створювати власні історії на основі цих даних та ділитись ними з іншими. Окрім того, результати всіх розрахунків є доступними у форматі відкритих даних на Порталі відкритих даних Львова. Це надає можливість не лише використовувати, але і перевикористовувати ці дані для створення нової аналітики, а відповідно і нових висновків, що забезпечить розвиток культури управління містом на основі даних та прийняття обґрунтованих рішень для покращення якості життя в місті", — доповіла Олена Гунько, керівник сектору відкритих даних, ЛКП «Міський центр ІТ»

За словами Костянтина Воробйова, заступника Генерального директора Vodafone Україна, дослідження, яке сьогодні презентується спільно з фахівцями Львівської міськради — це перший в Західній Україні приклад співпраці, спрямованої на змінення та розвиток, на основі великих даних, цілої транспортної системи великого міста.

«Я дуже дякую потужній команді Львівської міської ради. Багато часу було приділено щоб отримати результат. Проект дуже великий і перший такого масштабу на Західній Україні і один з перших, який робиться в Україні загалом. Це новітні технології, які будуть активно розширюватися. Мені приємно, що цей проект отримав конкретні результати. Це моделі, які можна використовувати щоб розвивати транспортну мереж міста», — наголосив Костянтин Воробйов, заступник Генерального директора Vodafone Україна:

Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР з питань транспорту, подякував за пророблену роботу компанії «Vodafone Україна» та сектору відкритих даних ЛКП «Міський центр ІТ»

«Якість і неймовірності даних, переконаний, кожен оцінив. Ми задалися питанням, які приміські маршрути треба об’єднувати, які додатково вводити, в яких напрямках найбільший пасажиропотік, де роботи парковки, де будувати автостанції, які треба відновлювати, де робити пересадочні станції. Відповідь тепер очевидна. В нас тепер на це все є конкретні, чіткі, зрозумілі відповіді, завдяки цим даним. Визначено кожного пасажира, який заїжджає в місто, визначено звідки, куди, на чому і куди він прямує. Думаю, ці дані використовуватимуть як для організації роботи міських так і приміських маршрутів», — підкреслив Андрій Білий.

Повний текст аналітичного дослідження тут.

відео: Андрій Андрух