3 листопада Львів попрощається з воїнами Дмитром Скригіним та Ростиславом Рибієм

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Біографічні довідки захисників

Навчався у середній загальноосвітній школі №92 міста Львова. Згодом здобув вищу освіту в Українській академії друкарства за спеціальністю «Менеджмент».

Працював у сфері економіки на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Ростислав був комунікабельною, доброю та дружньою людиною, завжди готовою прийти на допомогу іншим. Любив тварин, захоплювався музикою, зокрема репом, сам писав пісні. Цікавився спортом, займався баскетболом, легкою атлетикою та плаванням.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Президента України — медаллю «За оборону України», відзнакою «За вірність присязі» та нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Ростислава Рибія залишилися батьки, дві бабусі, хрещені, друзі та родина.

Навчався у комунальному закладі «Сумський ліцей №7 імені Максима Савченка» Сумської міської ради та комунальній установі «Сумська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів №1 імені В. Стрельченка» міста Суми. Згодом здобув повну вищу освіту в Українській державній льотній академії за спеціалізацією «Обслуговування повітряного руху», отримавши освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста.

Працював диспетчером управління повітряним рухом районного диспетчерського центру Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, згодом продовжив професійну діяльність на посаді диспетчера управління повітряним рухом у місті Львові.

Зі слів рідних, Дмитро був працьовитою та цілеспрямованою людиною. Особливе місце в його житті посідала родина, заради якої він власноруч будував та облаштовував будинок. Захоплювався будівельними роботами, благоустроєм оселі та створенням домашнього затишку.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Дніпропетровському напрямку у складі бойового підрозділу.

Нагороджений медалями «За військову службу Україні» та «За оборону України».

У Дмитра Скригіна залишилися дружина, дві доньки, батьки брат та родина.