Місто напрацьовує стратегію розвитку найбільшого заказника на території Львівської громади
За допомогою Асоціації «Львівська агломерація» для роботи над стратегією вдалося залучити грантові кошти європейських фондів.
Екологи кажуть, що на територію теперішнього заказника «Північні торфовища» навіть повернулись бобри. Це свідчить про шанси не лише збереження, а й покращення екологічної ситуації заказника.
Щороку в межах Львівської громади створюють об’єкти природо-заповідного фонду, адже збереження зелених зон – важливий пріоритет міста. Такі зелені коридори не закінчуються межами однієї конкретної громади.
«Насправді надзвичайно важливо зберегти зелений пояс навколо Львова. Бо інакше ми всі з вами задихнемося в місті. Постраждають і, відверто кажучи, вже страждають навколишні громади – у багатьох селах уже зникає вода у криницях. Це все моменти одного процесу – зміни клімату», – пояснює Любомир Зубач.
Ландшафтний заказник «Північні Торфовища», що створили влітку цього року, є найбільшим об’єктом природно-заповідного фонду в межах громади. Він розташований за межами Дублян, Гряди, Ситихова і Малих Підлісків та простягується на території Мурованської, Куликівської і Новояричівської громад.
«Було б добре, якби й ці громади надали цій унікальній території відповідного захисного статусу, задля збереження унікальної екосистеми з болотами, луками та водоймами», – зазначив Любомир Зубач.
Зараз на території заказника тривають активні наукові дослідження. Але фахівці вже констатують: забруднення річок подекуди перетворили торфовища на стічні канави.
На ґрунтовні дослідження асоціації «Львівська агломерація» вдалося залучити грантові кошти. Тож напрацьовують стратегію та бачення розвитку цих територій, а також – покрокову дорожню карту.