Наступного тижня відбудеться презентація книги «Собор Бориса Возницького. Спогади, роздуми»

Спогади Бориса Возницького — це і його довірлива сповідь, і заповіт нащадкам перед лицем вічності. Життєпис великого музейника виходить далеко за межі звичного реєстру подій та фактів — його внесок в українську культуру і музейну справу неможливо переоцінити і важко перевершити. Результатом подвижницької праці мистецтвознавця та організованого ним колективу став розвиток Львівської національної галереї мистецтв — адже саме Борис Возницький створив 16 музеїв-відділів цієї найбільшої музейної установи України європейського значення, що носить його ім’я. Разом із колегами він зібрав і врятував від знищення понад 36 тисяч унікальних експонатів, серед яких твори Іоана Георга Пінзеля, Мартино Альтамонте, Торвальсена, надгробні скульптурні композиції, гобелени, меблі, вівтарі, дерев’яні поліхромовані скульптури, предмети ужиткового мистецтва, що сьогодні становлять колекцію не лише ЛНГМ ім. Б.Г.Возницького, а й інших музеїв.

Борис Возницький постійно був у русі, тому спогади писалися спонтанно, у рідкісні вільні хвилини, оскільки він багато працював, і, зокрема, тяжко фізично, аж до виснаження, курсував між філіями галереї, їздив у зарубіжні відрядження як головний музейник України.

Це видання — лише частка життєпису Бориса Возницького. Та навіть окремі його фраґменти — надзвичайно яскраві і захопливі. У спогадах — природна вдача Возницького: жодного зовнішнього пафосу, самозвеличення, амбіцій — лише робота. Тріумфальною аркою Б. Возницькому і його колективу є розгорнута в часі і просторі Львівська національна галерея мистецтв (замки, палаци, вежі, шедеври старожитності, дух історії і велич культури). У символічному плані — це Собор Бориса Возницького.

У програмі презентації обговорення — дискусія за участі істориків, мистецтвознавців, митців, духовенства, політичних діячів, однодумців справи Героя України, патріарха музейництва Бориса Возницького.