Цифровізація музею задля збереження спадщини: у Львові провели з’їзд музейників України

«Цифровізація – складний та багатогранний процес, що потребує стратегії. Кожен етап – це чітке планування та злагоджена робота команди проєкту. Саме зображення – не оцифрований предмет, це все електронне сміття. Наше завдання – прив’язати до цього зображення унікальну інформацію про кожен музейний об’єкт», – зазначила координаторка оцифрування та співпраці з музеями, завідувачка відділу прикладної музеології Державного природознавчого музею НАН України Наталя Дзюбенко.
До слова, Центр цифровізації музеїв у Львові допомагає музеям оцифровувати колекції та автоматизувати процеси за міжнародними стандартами.
Наразі проєкт працює з пʼятьма музеями, де в рамках пілотного проєкту оцифровують вибрані колекції, впроваджують і тестують програму обліку. Серед цих музеїв: Державний природознавчий музей Національної академії наук України, Державний історико-культурний заповідник«Тустань», Харківський літературний музей, Одеський національний художній музей.
«Оцифрована спадщина – доступна і, певною мірою, врятована спадщина. Ми горді бути серед партнерів проєкту та одним із пілотних музейних закладів. Віримо, це початок великого стрибка у нашій галузі», – зазначив директор заповідника «Тустань» партнер проєкту Андрій Котлярчук.
«Ми працюємо над інструментарієм, що полегшить рутинну роботу музейників з інформацією. Щоб мати можливість працювати в єдиному інформполі та вільно обмінюватися інформацією, важливо дотримуватися стандартів як на етапі оцифрування музейного об’єкту, так і під час його опису. Це надзвичайно вагомо для музейного обліку, адже формує основу високої довіри до музейної інформації», – зазначив Владислав Піоро, фахівець з питань розробки та впровадження цифрових рішень у галузі культурної спадщини, голова ГО «Український центр розвитку музейної справи», партнер проєкту.
Відео про проєкт з оцифрування музейних колекцій тут
Сайт проєкту тут